ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.10.29 23:32
музика пробивається
через усякі синоніми перепон
зринає і пробирає
у місцях несподіваних
мовби світло що
переливається через тріщини
в оболонках
рухомих і нерухомих

Євген Федчук
2026.10.29 20:46
Онук у дідуся спитав,
Що на осонні вигрівався,
Якимсь думкам своїм всміхався,
Прикривши очі, наче спав:
- Дідусю, як же так воно
У нашім краї відбулося,
Що під Литвою довелося
Нам нині бути? Чи ж давно

Борис Костиря
2026.10.29 20:09
Я не хочу писати вже вірші.
Я порину у край німоти,
У країну мовчання, що гірше,
Ніж відсутність чіткої мети.

Я полину у поле розлуки,
У степи розставань і страждань,
У ліси невимовної муки,

Іван Потьомкін
2026.10.29 17:55
Ще донедавная їх не помічав,навіть вряди-годи
Перескакував і підіймався без будь яких зусиль .
Тільки тепер, як стала ковінька продовженням руки,
Не те що помічаю, а ворогую щоденно з ними.
Заздрю тим, у кого їх нема чи ,може, тимчасово й обмаль,
А в

Світлана Пирогова
2026.10.29 15:26
До душі припали чорнобривці,
Квіти із далекого дитинства,
Що росли в садку і попідтинню.
Майже до зими цвіли жаринки.

Пестили їх сонця ніжні бризки.
Звісно, поки гомін дня не стихне.
До душі припали чорнобривці,

Вячеслав Руденко
2026.10.29 11:18
Нині кобзи, знову гучно, —
Не брешу, бо сплю вночі!
Шерех вітру, дні поштучно,
Ворон скаче на плечі.

Гуркіт ранку вартового —
Знову гамір, знову лють.
Око світу кольорове

Віктор Кучерук
2026.10.29 07:30
Змалечку любов'ю оповитий
Жінки найріднішої на світі,
Маминою ніжністю зігрітий,
Почуваюсь восени, як літом.
Сонечко сіяє яскравіше,
Бо про мене думає найбільше,
Клопотами втомлена матуся, -
Я за це їй низько уклонюся,

хома дідим
2026.10.28 23:27
когось тобі нагадує сей труд
усе можливо і не суть важливо
іде процесія чогось несуть
періщить у серйозні очі злива
розмова заганяється у кут
інверсія сухотна й дратівлива
а ти вчепивсь у вибраний абсурд
що із-під ніг висковзуюча линва

М Менянин
2026.10.28 19:37
Круг*, рампа, зал,
штанкет софіта,
дзеркал портал,
туман залито.

За планом план,
своя куліса,
планшет, карман,

Борис Костиря
2026.10.28 17:20
Колись перегорнуть останню сторінку
Великої творчості, гулу життя,
Фатальної флейти чумного століття,
Яка уповільнює серцебиття.
Великі події і твори великі
Злились в цьому місці, немов контрапункт.
Зібрались актори і блазні столикі
На площі, щоб з

Артур Курдіновський
2026.10.28 15:15
БЕЗ ТЕБЕ (глоса)

Як порожньо та сумно восени!
Ані душі навколо. Тільки листя
З журбою повінчалося у місті...
На хвилях нескінченної війни,
Коли від долі - біль та стусани,
А від людей - лихі моря підлоти,

Вячеслав Руденко
2026.10.28 13:56
Ламає розум полум’яний
Звитяжний погляд пломінкий,
В червоне листя між туманів
Ховає вогкість чорних вій.

В кутах сандалових, у грозах,
Від’ємних від сльози дощів,
У ластовинні верболозу,

Володимир Бойко
2026.10.28 11:55
Московитам нічого втрачати окрім кайданів, наготованих на інших. Хтось ділить останню скибку хліба, а хтось ділить світ. Людяними можуть бути і люди з невисоким інтелектом і, на жаль, навпаки. Із ворогами розстатися важче, ніж із друзями. «Де

Юрій Гундарів
2026.10.28 11:54
Сьогодні, 28 жовтня, у Михайлівському соборі в Києві відспівали українського воїна.

Десять днів тому під час виконання бойового завдання в районі Авдіївки загинув 21-річний студент КНЕУ імені Вадима Гетьмана та військовий Олександр Чижов на позивний "

Віктор Кучерук
2026.10.28 07:07
За гроші ніколи не змушуй
Поета зректися лиця, -
Поет обслуговує душі,
Словами лікує серця.
Поету потрібно літати
І віршами зцілювать світ,
А слово за статки чи плату
Помре, не залишивши слід.

хома дідим
2026.10.27 23:18
про що було воно тоді
коли життя світліш одверте
із відчуттями холодів
ставало загадково стерпним
відбитком на віконній шибці
у місті наче іншим ледь
з його скарбами у крамницях
в очах доросліших дітей
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Віталій Татленко
2026.10.28

Микола Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Висоцький (1938 - 1980) / Вірші

 1964-2
Образ твору * * *
Так оно и есть -
Словно встарь, словно встарь:
Если шел вразрез -
На фонарь, на фонарь,
Если воровал -
Значит, сел, значит, сел,
Если много знал -
Под расстрел, под расстрел!

Думал я - наконец не увижу я скоро
Лагерей, лагерей, -
Но попал в этот пыльный расплывчатый город
Без людей, без людей.
Бродят толпы людей, на людей непохожих,
Равнодушных, слепых, -
Я заглядывал в черные лица прохожих -
Ни своих, ни чужих.

Так зачем проклинал свою горькую долю?
Видно, зря, видно, зря!
Так зачем я так долго стремился на волю
В лагерях, в лагерях?!
Бродят толпы людей, на людей непохожих,
Равнодушных, слепых, -
Я заглядывал в черные лица прохожих -
Ни своих, ни чужих.

Так оно и есть -
Словно встарь, словно встарь:
Если шел вразрез -
На фонарь, на фонарь,
Если воровал -
Значит, сел, значит, сел,
Если много знал -
Под расстрел, под расстрел!

1964


x x x

Передо мной любой факир - ну просто карлик,
Я их держу за самых мелких фраеров, -
Возьмите мне один билет до Монте-Карло -
Я потревожу ихних шулеров!

Не соблазнят меня ни ихние красотки,
А на рулетку - только б мне взглянуть, -
Их банкометы мине вылижут подметки,
А я на поезд - и в обратный путь.

Играть я буду и на красных и на черных,
И Монте-Карло я облажу все углы, -
Останутся у них в домах игорных
Одни хваленые зеленые столы.

Я привезу с собою массу впечатлений:
Попью коктейли, послушаю джаз-банд, -
Я привезу с собою кучу ихних денег -
И всю валюту сдам в советский банк.

Я говорю про все про это без ухарства -
Шутить мне некогда: мне "вышка" на носу, -
Но пользу нашему родному государству
Наверняка я этим принесу!

1964


x x x

Г. Епифанцеву

В этом доме большом раньше пьянка была
Много дней, много дней,
Ведь в Каретном ряду первый дом от угла -
Для друзей, для друзей.

За пьянками, гулянками,
За банками, полбанками,
За спорами, за ссорами, раздорами
Ты стой на том,
Что этот дом -
Пусть ночью, днем -
Всегда твой дом,
И здесь не смотрят на тебя с укорами.

И пускай иногда недовольна жена -
Но бог с ней, но бог с ней! -
Есть у нас нечто больше, чем рюмка вина, -
У друзей, у друзей.

За пьянками, гулянками,
За банками, полбанками,
За спорами, за ссорами, раздорами
Ты стой на том,
Что этот дом -
Пусть ночью, днем -
Всегда твой дом,
И здесь не смотрят на тебя с укорами.

1964


x x x

Ну о чем с тобой говорить!
Все равно ты порешь ахинею, -
Лучше я пойду к ребятам пить -
У ребят есть мысли поважнее.

У ребят серьезный разговор -
Например, о том, кто пьет сильнее.
У ребят широкий кругозор -
От ларька до нашей бакалеи.

Разговор у нас и прям и груб -
Две проблемы мы решаем глоткой:
Где достать недостающий рупь
И - кому потом бежать за водкой.

Ты даешь мне утром хлебный квас -
Ну что тебе придумать в оправданье!
Интеллекты разные у нас, -
Повышай свое образованье!

1964


Песня про Уголовный Кодекс

Нам ни к чему сюжеты и интриги:
Про все мы знаем, про все, чего ни дашь.
Я, например, на свете лучшей книгой
Считаю Кодекс уголовный наш.

И если мне неймется и не спится
Или с похмелья нет на мне лица -
Открою Кодекс на любой странице,
И не могу - читаю до конца.

Я не давал товарищам советы,
Но знаю я - разбой у них в чести, -
Вот только что я прочитал про это:
Не ниже трех, не свыше десяти.

Вы вдумайтесь в простые эти строки -
Что нам романы всех времен и стран! -
В них есть бараки, длинные как сроки,
Скандалы, драки, карты и обман...

Сто лет бы мне не видеть этих строчек! -
За каждой вижу чью-нибудь судьбу, -
И радуюсь, когда статья - не очень:
Ведь все же повезет кому-нибудь!

И сердце стонет раненною птицей,
Когда начну свою статью читать,
И кровь в висках так ломится-стучится, -
Как мусора, когда приходят брать.

1964


Песня про стукача

В наш тесный круг не каждый попадал,
И я однажды - проклятая дата -
Его привел с собою и сказал:
"Со мною он - нальем ему, ребята!"

Он пил как все и был как будто рад,
А мы - его мы встретили как брата...
А он назавтра продал всех подряд, -
Ошибся я - простите мне, ребята!

Суда не помню - было мне невмочь,
Потом - барак, холодный как могила, -
Казалось мне - кругом сплошная ночь,
Тем более что так оно и было.

Я сохраню хотя б остаток сил, -
Он думает - отсюда нет возврата,
Он слишком рано нас похоронил, -
Ошибся он - поверьте мне, ребята!

И день наступит - ночь не на года, -
Я попрошу, когда придет расплата:
"Ведь это я привел его тогда -
И вы его отдайте мне, ребята!.."

1964


x x x

Вот раньше жизнь!
B вверх и вниз
Идешь без конвоиров, -
Покуришь план,
Пойдешь на бан
И щиплешь пассажиров.

А на разбой
Берешь с собой
Надежную шалаву,
Потом - за грудь
Кого-нибудь
И делаешь варшаву.

Пока следят,
Пока грозят -
Мы это переносим.
Наелся всласть,
Но вот взялась
"Петровка 38".

Прошел детдом, тюрьму, приют,
И срока не боялся, -
Когда ж везли в народный суд -
Немного волновался.

Зачем нам врут:
"Народный суд"! -
Народу я не видел, -
Судье простор,
И прокурор
Тотчас меня обидел.

Ответил на вопросы я,
Но приговор - с издевкой, -
И не согласен вовсе я
С такой формулировкой!

Не отрицаю я вины -
Не в первый раз садился,
Но - написали, что с людьми
Я грубо обходился.

Неправда! - тихо подойдешь,
Попросишь сторублевку...
Причем тут нож,
Причем грабеж? -
Меняй формулировку!

Эх, был бы зал -
Я б речь сказал:
"Товарищи родные!
Зачем пенять -
Ведь вы меня
Кормили и поили!

Мне каждый деньги отдавал
Без слез, угроз и крови...
Огромное спасибо вам
За все на добром слове!"

И этот зал
Мне б хлопать стал,
И я б, прервав рыданья,
Им тихим голосом сказал:
"Спасибо за вниманье!"

Ну правда ведь -
Неправда ведь,
Что я - грабитель ловкий?
Как людям мне в глаза смотреть
С такой формулировкой?!

1964


Я был слесарь шестого разряда

Я был слесарь шестого разряда,
Я получки на ветер кидал, -
Получал я всегда сколько надо -
И плюс премию в каждый квартал.

Если пьешь, - понимаете сами -
Должен чтой-то иметь человек, -
Ну, и кроме невесты в Рязани,
У меня - две шалавы в Москве.

Шлю посылки и письма в Рязань я,
А шалавам - себя и вино, -
Каждый вечер - одно наказанье
И всю ночь - истязанье одно.

Вижу я, что здоровие тает,
На работе - все брак и скандал, -
Никаких моих сил не хватает -
И плюс премии в каждый квартал.

Синяки и морщины на роже, -
И сказал я тогда им без слов:
На фиг вас - мне здоровье дороже, -
Поищите других фраеров!..

Если б знали, насколько мне лучше,
Как мне чудно - хоть кто б увидал:
Я один пропиваю получку -
И плюс премию в каждый квартал!

1964


О нашей встрече

О нашей встрече что там говорить! -
Я ждал ее, как ждут стихийных бедствий, -
Но мы с тобою сразу стали жить,
Не опасаясь пагубных последствий.

Я сразу сузил круг твоих знакомств,
Одел, обул и вытащил из грязи, -
Но за тобой тащился длинный хвост -
Длиннющий хвост твоих коротких связей.

Потом, я помню, бил друзей твоих:
Мне с ними было как-то неприятно, -
Хотя, быть может, были среди них
Наверняка отличные ребята.

О чем просила - делал мигом я, -
Я каждый день старался сделать ночью брачной.
Из-за тебя под поезд прыгнул я,
Но, слава богу, не совсем удачно.

И если б ты ждала меня в тот год,
Когда меня отправили на дачу, -
Я б для тебя украл весь небосвод
И две звезды Кремлевские в придачу.

И я клянусь - последний буду гад! -
Не ври, не пей - и я прощу измену, -
И подарю тебе Большой театр
И Малую спортивную арену.

А вот теперь я к встрече не готов:
Боюсь тебя, боюсь речей интимных -
Как жители японских городов
Боятся повторенья Хиросимы.

1964


x x x

Все позади - и КПЗ, и суд,
И прокурор, и даже судьи с адвокатом, -
Теперь я жду, теперь я жду - куда, куда меня пошлют,
Куда пошлют меня работать за бесплатно.

Мать моя - давай рыдать,
Давай думать и гадать,
Куда, куда меня пошлют.
Мать моя - давай рыдать,
А мне ж ведь в общем наплевать,
Куда, куда меня пошлют.

До Воркуты идут посылки долго,
До Магадана - несколько скорей, -
Но там ведь все, но там ведь все такие падлы, суки, волки, -
Мне передач не видеть, как своих ушей.

Мать моя - давай рыдать,
Давай думать и гадать,
Куда, куда меня пошлют.
Мать моя - давай рыдать,
А мне ж ведь в общем наплевать,
Куда, куда меня пошлют.

И вот уж слышу я: за мной идут -
Открыли дверь и сонного подняли, -
И вот сейчас, вот прям сейчас меня куда-то повезут,
А вот куда - опять, паскуды, не сказали.

Мать моя - опять рыдать,
Опять думать и гадать,
Куда, куда меня пошлют.
Мать моя - опять рыдать,
А мне ж ведь в общем наплевать,
Куда, куда меня пошлют.

И вот на месте мы - вокзал и брань, -
Но, слава богу, хоть с махрой не остро.
И вот сказали нам, что нас везут туда - в Тьмутаракань -
Кудай-то там на Кольский полуостров.

Мать моя - опять рыдать,
Опять думать и гадать,
Куда, куда меня пошлют...
Мать моя, кончай рыдать,
Давай думать и гадать,
Когда меня обратно привезут!

1964


Рецидивист

Это был воскресный день - и я не лазил по карманам:
В воскресенье - отдыхать, - вот мой девиз.
Вдруг - свисток, меня хватают, обзывают хулиганом,
А один узнал - кричит: "Рецидивист!"

"Брось, товарищ, не ершись,
Моя фамилия - Сергеев, -
Ну, а кто рецидивист -
Так я ж понятья не имею".

И это был воскресный день, но мусора не отдыхают:
У них тоже - план давай, хоть удавись, -
Ну а если перевыполнят, так их там награждают -
На вес золота там вор-рецидивист.

С уваженьем мне: "Садись! -
Угощают "Беломором". -
Значит - ты рецидивист?
Распишись под протоколом!"

И это был воскресный дань, светило солнце как бездельник,
И все люди - кто с друзьями, кто с семьей, -
Ну а я сидел скучал, как в самый грустный понедельник:
Мне майор попался очень деловой.

"Сколько раз судились вы?"
"Плохо я считать умею!"
"Но все же вы - рецидивист?"
"Да нет, товарищ, я - Сергеев".

Это был воскресный день - а я потел, я лез из кожи, -
Но майор был в математике горазд:
Он чего то там сложил, потом умножил, подытожил -
И сказал, что я судился десять раз.

Подал мне начальник лист -
Расписался как умею -
Написал: "Рецидивист
По фамилии Сергеев".

И это был воскресный день, я был усталым и побитым, -
Но одно я знаю, одному я рад:
В семилетний план поимки хулиганов и бандитов
Я ведь тоже внес свой очень скромный вклад!

1964


x x x

Помню, я однажды и в "очко", и в "стос" играл, -
А с кем играл - не помню этой стервы.
Я ему тогда двух сук из зоны проиграл, -
Зря пошел я в пику, а не в черву!

Я сперва как следует колоду стасовал,
А потом я сделал ход неверный:
Он рубли с Кремлем кидал, а я слюну глотал, -
И пошел я в пику, а не в черву!

Руки задрожали, будто кур я воровал,
Будто сел играть я в самый первый...
Делать было нечего - и я его убрал, -
Зря пошел я в пику, а не в черву!...

1964


x x x

Нам вчера прислали
Из рук вон плохую весть:
Нам вчера сказали,
Что Алеха вышел весь.
Как же так! Он Наде
Говорил, что - пофартит,
Что сыграет свадьбу -
На неделю загудит...

Не видать девахе
Этот свадебный гудеж
Потому что в драке
Налетел на чей-то нож,
Потому что - плохо,
Хоть не первый раз уже
Получал Алеха
Дырки новые в душе.

Для того ль он душу,
Как рубаху, залатал,
Чтоб его убила
В пьяной драке сволота!
Если б все в порядке -
Мы б на свадьбу нынче шли, -
И с ножом в лопатке
Поутру его нашли.

Что ж, поубивается
Девчонка, поревет,
Что ж, посомневается -
И слезы оботрет, -
А потом без вздоха
Отопрет любому дверь...
Ничего, Алеха, -
Все равно ему теперь!

Мы его схороним очень скромно -
Что рыдать!
Некому о нем и похоронную
Послать,
Потому - никто не знает,
Где у Лехи дом, -
Вот такая смерть шальная
Всех нас ждет потом.

Что ж, поубивается
Девчонка, поревет,
Что ж, посомневается -
И слезы оботрет, -
А потом без вздоха
Отопрет любому дверь, -
Бог простит, а Леха...
Все равно ему теперь...

1964




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-03-29 15:31:19
Переглядів сторінки твору 2218
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 0 / --  (4.935 / 5.74)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.8)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.712
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.09.29 15:53
Автор у цю хвилину відсутній