ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.11.05 06:07
* * *
Вологою насичене повітря
Повисло понад містом уночі, -
Німа пітьма приглушує палітру -
Ні вогника від лампи чи свічі.
Убралось місто в чорні оксамити,
Заснули вулиці, будинки і мости, -
Без світла важко і тривожно жити,
Без світла, знаю, спокій не

С М
2026.11.05 03:33
Бурий Цукре (The Rolling Stones)
із золотого берега рабів
скинуто на ринку в орлеані новім
купець рубцюватий за трудами своїми
знай жінок шмагає, опівніч за мить, ов

бурий цукре, чом добре так смакуєш
бурий цукре, мов ті дівчачі згуби

Катерина Савельєва
2026.11.04 16:29
Осенi краса (квартон)
Журлива осенi краса,
Пробiглася босонiж небом.
Можливо, нам того не треба,
Що на дворi бринить роса.

Кружляє листя над землею –
Журлива осенi краса,
Мов позолочена коса,

Світлана Пирогова
2026.11.04 16:16
Цей ліс живий (глоса)
Цей ліс живий. У нього добрі очі.
Шумлять вітри у нього в голові.
Старезні пні, кошлаті поторочі,
літопис тиші пишуть у траві.
Ліна Костенко.


Іду до лісу.

Борис Костиря
2026.11.04 14:37
Актор
Чи не була порожньою краса
Актора знаменитого у кадрі,
Що дарували щедрі небеса,
Як нагроду чи небесну кару?

На сцені він підкорював усіх.
І слава насувалась, мов лавина.
Трагедія або нестримний сміх

Вячеслав Руденко
2026.11.04 11:46
Екзистенційний ряд
Скіфи, кімерійці, чорні маври,
Може, ще арійці — та навряд...
Ми учора лише динозаври,
А тепер — екзистенційний ряд!

Ну, а у майбутньому — отрута,
Ніби рути-м’яти вогка ртуть,
Б’є у скроні часу лють закута,

Кока Черкаський
2026.11.04 11:26
***
Деякі автори такі кумедні
блокують доступ до свої нєтлєнок
Відкрию їм страшенну таємницю
Їх твори є доступні анонімно

Завжди їх можна прочитати
посміятись
рецензію щоправда не напишеш

Ірина Вовк
2026.11.04 09:26
ПРЕЗЕНТАЦІЯ «МАРІЯ З МАГДАЛИ» Ірини Вовк: ПОВЕРНЕННЯ КНИГИ ЧЕРЕЗ ТРИДЦЯТЬ РОКІВ
У Львівській обласній бібліотеці для юнацтва імені Романа Іваничука, що на площі Ринок, відбулася презентація ювілейного перевидання книги «Марія з Магдали» – релігійної драми маловідомого польського поета й драматурга Антона Шандлєровського в українськом

В Горова Леся
2026.11.04 08:10
Комікси
Листя, що впало на стежку, до сірого стовчене.
Краплі намистом на чорному - срібло на оніксі.
Та несподівано цяткою дрібно тріпоче на
Мокрій обочині клапоть обірваний з коміксів.

Берег. Метелик. Малюк і рука, певно, батькова,
Міцно тримає, а з нею

Віктор Кучерук
2026.11.04 07:19
* * *
Важка, велика та холодна
Роса на стеблах і листках
Культур баштанних і городніх,
І на утомлених руках.
Вона така, мабуть, до спеки,
Коли все гине, в'яне, схне, —
Ось-ось, вернувшись іздалека,
Нещадно сонце спалахне.

хома дідим
2026.11.03 23:42
* 248 *
ясно і зрозуміло що не спасуться всі-всі
і сам я не претендую повірте
бо кінець і наступний початок
чогось-там типу-якщо-б
є незмінним а саме
із небес щось потужно шарахне
а тому вочевидь
люблю обіймаю хочу вірити кожен

Кока Черкаський
2026.11.03 14:53
безсвітла
Нам обіцяли дати світло у четвер,
Та знов щось трапилось, і темно дотепер.
Не можу навіть подивитись марахвон,
Ну а без нього в мене дуже кепський сон!

По марахвону нам говорять все, як є:
Ось-ось Москва вже ка-пі-ту-лює!
Лиш треба два-три тижні

Борис Костиря
2026.11.03 13:42
Падіння
Я іду і падаю у бруді,
Вирвавшися із пасток цупких,
Потонувши у далекім блуді
І промовах скорих, копітких.
Упаду в траву, як у основу,
У буття, початок і кінець,
У самої вічності промову,
Подолавши бісівський вінець.

Вячеслав Руденко
2026.11.03 10:48
В стійких до спалахів розмовах
В пітьмі по припічку гасали
Чотири чорні павуки,
Було їм припічку замало
І закороткі держаки.
Шляхи до печі, як дороги,
У невідоме знову звуть.
Вони гасали до знемоги,
В печі гула груднева лють.

Віктор Кучерук
2026.11.03 10:35
* * *
Багряний жар листків опалих
Підхопить вітер мимохідь
І, капризуючи помалу,
Вони дзвенітимуть, як мідь.
В танку кружлятимуть допоки
Вітрисько має сили й хист
Робити наскоки і скоки,
Іграти, ніби гармоніст.

Ірина Вовк
2026.11.03 08:44
Антологія містерій "НА ЗЛАМІ СВІТЛА" (продовження 1)
«ДАНТЕ: ОСТАННІЙ ПОГЛЯД РАВЕННИ»

(драматична містерія в голосах на дві дії)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Данте Аліг'єрі (Майстер) – 56-річний поет-вигнанець, що помирає від малярії.
Голос Флоренції – темна, потворна постать у золотій короні, алегоричний обра
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Мацуцький / Вірші

 Молитва
Образ твору Молитва «О Боже мій»

О Боже мій,
якщо Ти є,
з’явися світлом
в цій імлі.
Дивись, як гине
все Твоє
на нашій –
не своїй землі.

У святості
Твоїх турбот,
чи переможе
у борні,
чи буде в правді
мій народ? –
ох не однаково
мені.

Невже замовк
Твій Божий глас
життя на небі
і в миру.
Невже з народом
в лихий час
в неволі, плачучи,
умру.

О Боже мій,
якщо Ти є,
з’явися світлом
в цій імлі.
Дивись, як гине
все Твоє
на нашій –
не своїй землі.

2009-04-08, 6-00




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-04-08 17:27:02
Переглядів сторінки твору 5120
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.670 / 5.25  (4.700 / 5.23)
* Рейтинг "Майстерень" 4.510 / 5.25  (4.712 / 5.43)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.10.22 12:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-04-08 18:24:39 ]
Це вже казав Шевченко, але майстерніше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мацуцький (Л.П./М.К.) [ 2009-04-08 21:08:40 ]
Вірш написаний саме для вас, як нагадування про Тараса Шевченка. Ви навіть і не здогадались, що останні рядки катренів – це рядки з віршів Шевченка, і тема підпорядкована рядкам поета.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-04-08 18:53:10 ]
Пане Володимире, вірю в щирість Ваших почуттів, тому дуже делікатно роблю своє зауваження, не пов'язане з поезією: в молитві не може бути сумніву в існуванні Того, до кого звертаємось, фраза "О Боже мій, якщо Ти є..." - це неабиякий сумнів. Молитва в цьому випадку безсила.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мацуцький (Л.П./М.К.) [ 2009-04-08 21:20:50 ]
Моя «Молитва» має неабияку силу, бо молюся не за себе, а за країну і за Того що для мене є Богом. Релігії приходять і уходять, а Бог залишається назавжди. Якщо віруюча людина не буде мати сумніву в душі, то він є раб своєї віри, бо обличчя Бога ми не бачили і хто Він ми не знаємо. Релігії приходять і уходять. Та я, незважаючи на наші різні погляди, поважаю Вас, як віруючу людину.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-04-08 21:23:20 ]
Так,ми "навіть і не здогадались" :), нам треба нагадувати про Тараса Шевченка:)
Згоден із паном Володимиром щодо так званої молитви...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-04-08 21:26:22 ]
З В. Гнєушевим, звісно, згоден.
Релігії не "уходять", відходять подібні вірші, а от Шевченкові лишаються.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мацуцький (Л.П./М.К.) [ 2009-04-10 12:03:41 ]
З невігласом краще не сперечатися. Але мене змушує мій статус на цій сторінці: чи знищити ваші коментарі чи відповісти. Спочатку відповім. За існування людства (понад 10-12 тисяч років) релігій було дуже багато. «Временем зарождения первых религиозных представлений (а значит и цивилизации), очевидно, следует считать мустъерскую эпоху, время обитания неандертальцев» (Борис Рибаков). Релігії з’являлись, змінювались, зникали, на їх місці зароджувались нові. Виживали тільки ті релігії, які зміцнювали міць влади над народом. Тобто релігія – є інструментом поневолення у руках влади. Наголошую – релігія, а не Бог. Радянським Союзом теж керувала релігія (75 років!) – юудо-комуністична. Але і вона, як бачите, канула в Літу. Всі релігії рано чи пізно кануть у Літу, тільки Бог є вічним. Щодо «а от Шевченкові лишаються», тут я з вами погоджуюсь, бо це слова Пророка. Нажаль, і ви (це видно з ваших зауважень) не так вже часто звертаєтесь до нашого Пророка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-04-10 14:49:42 ]
Пане Володимире Мацуцький, проблема певно в тому, що для віруючої людини - сутність релігії і її початки - у (і від) взаєминах першої Людини із Творцем (а в найширшому сенсі - ми всі є першолюди).
І кожен тут вже вибирає, чи він атеїст, який керується своїм баченням "науки", чи віруюча людина, яка керується нерозривністю стосунків із Творцем.
Щодо Пророка - то такого поняття, окремо від релігії теж не існує, чи не так?

Щодо стверджування, що релігія є інструментом у руках влади, то це, напевно, дуже вузьке бачення Предмету. Відповідь - в цілому релігія не є інструментом влади (див.спочатку).
Якщо вам ця тема відома, то вам відома і фундаментальна відповідь і щодо Церкви, і не тільки щодо неї.
А саме - у всьому є погрішима і Непогрішима частини. І Влада дотична до погрішимої частини всього, не лише Церкви.
У нас, особистостей, - погрішимою може бути наше недолуго випнуте "Я" - наше єство, наш дух, наш куций розум, наші уявлення, але Божий Дух у нас - Непогрішимий, і, як на мене, власне цей Дух і є нашою усвідомленою релігійністю.
Неусвідомленою релігійністю напевно просякнуте все живе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мацуцький (Л.П./М.К.) [ 2009-04-11 20:07:23 ]
МР
1. На превеликий жаль, ці докази у вигляді «прописних» істин, які більш схожі на звинувачення, я знову й знову чую. Дійсно, все що Ви говорите, істина, але істина віруючого християнина чи іудея, або ж, навіть, і мусульманина. Активні прихильники цих релігій, кожен від своєї, розуміють Бога як Бога тільки своєї релігії на кшталт: «Немає Бога, окрім Аллаха!». При цьому самі ж наголошують «Бог один!». Не буду перелічувати скільком Богам молиться сучасне людство, їх десятки. Але ж Бог один! І тут стає зрозуміло чому кожна релігія має свого Бога, це одна з форм політичного спрямування держави. Згадаймо, як вибирав віру Володимир Святославович! «Володимир же слухав їх, бо і сам любив жінок і грішив з ними багато, і вислухав з насолодою. Але ось це було йому не любо: обрізання, заборона їсти свинину, а особливо заборона випивати. Сказав: «Для Русі пиття — веселість, не можемо без того бути» («Повість временних літ». І охрестив киян, бо во Христі можна і попиячити.
2. «І кожен тут вже вибирає, чи він атеїст, який керується своїм баченням "науки", чи віруюча людина, яка керується нерозривністю стосунків із Творцем».
Можна було б погодитися з Вами, якщо б Ви під словом «Творцем» не мали на увазі «Творця» своєї релігії, і науку, яку взяли в лапки, можна було б підпорядкувати Творцю. Так ні, наука у Вас в лапках, бо не підпорядкована Вашому Творцю.
3. «Щодо Пророка - то такого поняття, окремо від релігії теж не існує, чи не так?» Ні, не так. Український Пророк Тарас Григорович Шевченко поза православною релігією і Московського, і Київського патріархатів. Є Пророки в православній релігії, та все чужинці. Тому і напророчили нам біду на століття. А Іван Степанович Мазепа! Чим не Святий Української православної церкви?! Слава Богу, хоч анафему перестали виголошувати (змінилась політика держави). А Франко?! Так що окремо від релігії теж існують і Пророки і Святі, Українські Пророки і Святі.