ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.09.20 23:24
* 208 *
колись давно
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях

Ольга Береза
2026.09.20 21:39
Франко. Три жінки
Три жінки, мов три тіні при свічі.
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.

Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,

Вячеслав Руденко
2026.09.20 19:41
Гексакварки іще не відкриті
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.

Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге

Євген Федчук
2026.09.20 17:17
Третій радянський голод 1946-1947 років
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч

Борис Костиря
2026.09.20 13:13
* * *
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.

Куди не поїдь, повертатися знову

Іван Потьомкін
2026.09.20 12:36
ЙОНА
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен

Ольга Садкова
2026.09.20 12:21
"Оце б весні хвалу співати..."
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.

І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.

С М
2026.09.20 12:05
Гарольд Барило (Genesis)
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі

[ПЕРЕХОЖИЙ]

Ірина Вовк
2026.09.20 10:43
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 2)
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви

Віктор Кучерук
2026.09.20 07:23
* * *
Мені щодня дитинство сниться
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.

хома дідим
2026.09.19 23:34
* 207 *
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник

Тетяна Левицька
2026.09.19 22:20
Трагедія
Дзвонить донька, плаче: «Мамо,
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»

Іван Потьомкін
2026.09.19 21:05
***
Яви нам, Боже, знов свої дива:
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до

Ольга Садкова
2026.09.19 20:28
"У блакитнім просторі безмежнім..."
У блакитнім просторі безмежнім,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.

Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,

Юрій Лазірко
2026.09.19 16:37
Моя Бамбіна -- Альбом Теревені від Зеня -- батярські пісні
Ого... йой-йой...
Моя бамбіно
Ого... йой-йой...
Ойойойойойой...

1.
Заходилисі дороги,
плакав місячними гріш.

Артур Курдіновський
2026.09.19 15:41
Вечірні вогні (рондо)
Вечірні вогні над проспектами виклали лінію.
Відлуння міської сонати звучить уві сні.
Приймаю свій шлях. Вже його не кляну та не змінюю,
Лише тиху пісню співаю свою лебедину я...
Нічого не бачу - лише рідні очі сумні!
Пишаються знову натхнення мого Б
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Мацуцький / Вірші

 Молитва
Образ твору Молитва «О Боже мій»

О Боже мій,
якщо Ти є,
з’явися світлом
в цій імлі.
Дивись, як гине
все Твоє
на нашій –
не своїй землі.

У святості
Твоїх турбот,
чи переможе
у борні,
чи буде в правді
мій народ? –
ох не однаково
мені.

Невже замовк
Твій Божий глас
життя на небі
і в миру.
Невже з народом
в лихий час
в неволі, плачучи,
умру.

О Боже мій,
якщо Ти є,
з’явися світлом
в цій імлі.
Дивись, як гине
все Твоє
на нашій –
не своїй землі.

2009-04-08, 6-00




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-04-08 17:27:02
Переглядів сторінки твору 5006
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.670 / 5.25  (4.700 / 5.23)
* Рейтинг "Майстерень" 4.510 / 5.25  (4.712 / 5.43)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.09.13 18:54
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-04-08 18:24:39 ]
Це вже казав Шевченко, але майстерніше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мацуцький (Л.П./М.К.) [ 2009-04-08 21:08:40 ]
Вірш написаний саме для вас, як нагадування про Тараса Шевченка. Ви навіть і не здогадались, що останні рядки катренів – це рядки з віршів Шевченка, і тема підпорядкована рядкам поета.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-04-08 18:53:10 ]
Пане Володимире, вірю в щирість Ваших почуттів, тому дуже делікатно роблю своє зауваження, не пов'язане з поезією: в молитві не може бути сумніву в існуванні Того, до кого звертаємось, фраза "О Боже мій, якщо Ти є..." - це неабиякий сумнів. Молитва в цьому випадку безсила.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мацуцький (Л.П./М.К.) [ 2009-04-08 21:20:50 ]
Моя «Молитва» має неабияку силу, бо молюся не за себе, а за країну і за Того що для мене є Богом. Релігії приходять і уходять, а Бог залишається назавжди. Якщо віруюча людина не буде мати сумніву в душі, то він є раб своєї віри, бо обличчя Бога ми не бачили і хто Він ми не знаємо. Релігії приходять і уходять. Та я, незважаючи на наші різні погляди, поважаю Вас, як віруючу людину.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-04-08 21:23:20 ]
Так,ми "навіть і не здогадались" :), нам треба нагадувати про Тараса Шевченка:)
Згоден із паном Володимиром щодо так званої молитви...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-04-08 21:26:22 ]
З В. Гнєушевим, звісно, згоден.
Релігії не "уходять", відходять подібні вірші, а от Шевченкові лишаються.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мацуцький (Л.П./М.К.) [ 2009-04-10 12:03:41 ]
З невігласом краще не сперечатися. Але мене змушує мій статус на цій сторінці: чи знищити ваші коментарі чи відповісти. Спочатку відповім. За існування людства (понад 10-12 тисяч років) релігій було дуже багато. «Временем зарождения первых религиозных представлений (а значит и цивилизации), очевидно, следует считать мустъерскую эпоху, время обитания неандертальцев» (Борис Рибаков). Релігії з’являлись, змінювались, зникали, на їх місці зароджувались нові. Виживали тільки ті релігії, які зміцнювали міць влади над народом. Тобто релігія – є інструментом поневолення у руках влади. Наголошую – релігія, а не Бог. Радянським Союзом теж керувала релігія (75 років!) – юудо-комуністична. Але і вона, як бачите, канула в Літу. Всі релігії рано чи пізно кануть у Літу, тільки Бог є вічним. Щодо «а от Шевченкові лишаються», тут я з вами погоджуюсь, бо це слова Пророка. Нажаль, і ви (це видно з ваших зауважень) не так вже часто звертаєтесь до нашого Пророка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-04-10 14:49:42 ]
Пане Володимире Мацуцький, проблема певно в тому, що для віруючої людини - сутність релігії і її початки - у (і від) взаєминах першої Людини із Творцем (а в найширшому сенсі - ми всі є першолюди).
І кожен тут вже вибирає, чи він атеїст, який керується своїм баченням "науки", чи віруюча людина, яка керується нерозривністю стосунків із Творцем.
Щодо Пророка - то такого поняття, окремо від релігії теж не існує, чи не так?

Щодо стверджування, що релігія є інструментом у руках влади, то це, напевно, дуже вузьке бачення Предмету. Відповідь - в цілому релігія не є інструментом влади (див.спочатку).
Якщо вам ця тема відома, то вам відома і фундаментальна відповідь і щодо Церкви, і не тільки щодо неї.
А саме - у всьому є погрішима і Непогрішима частини. І Влада дотична до погрішимої частини всього, не лише Церкви.
У нас, особистостей, - погрішимою може бути наше недолуго випнуте "Я" - наше єство, наш дух, наш куций розум, наші уявлення, але Божий Дух у нас - Непогрішимий, і, як на мене, власне цей Дух і є нашою усвідомленою релігійністю.
Неусвідомленою релігійністю напевно просякнуте все живе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мацуцький (Л.П./М.К.) [ 2009-04-11 20:07:23 ]
МР
1. На превеликий жаль, ці докази у вигляді «прописних» істин, які більш схожі на звинувачення, я знову й знову чую. Дійсно, все що Ви говорите, істина, але істина віруючого християнина чи іудея, або ж, навіть, і мусульманина. Активні прихильники цих релігій, кожен від своєї, розуміють Бога як Бога тільки своєї релігії на кшталт: «Немає Бога, окрім Аллаха!». При цьому самі ж наголошують «Бог один!». Не буду перелічувати скільком Богам молиться сучасне людство, їх десятки. Але ж Бог один! І тут стає зрозуміло чому кожна релігія має свого Бога, це одна з форм політичного спрямування держави. Згадаймо, як вибирав віру Володимир Святославович! «Володимир же слухав їх, бо і сам любив жінок і грішив з ними багато, і вислухав з насолодою. Але ось це було йому не любо: обрізання, заборона їсти свинину, а особливо заборона випивати. Сказав: «Для Русі пиття — веселість, не можемо без того бути» («Повість временних літ». І охрестив киян, бо во Христі можна і попиячити.
2. «І кожен тут вже вибирає, чи він атеїст, який керується своїм баченням "науки", чи віруюча людина, яка керується нерозривністю стосунків із Творцем».
Можна було б погодитися з Вами, якщо б Ви під словом «Творцем» не мали на увазі «Творця» своєї релігії, і науку, яку взяли в лапки, можна було б підпорядкувати Творцю. Так ні, наука у Вас в лапках, бо не підпорядкована Вашому Творцю.
3. «Щодо Пророка - то такого поняття, окремо від релігії теж не існує, чи не так?» Ні, не так. Український Пророк Тарас Григорович Шевченко поза православною релігією і Московського, і Київського патріархатів. Є Пророки в православній релігії, та все чужинці. Тому і напророчили нам біду на століття. А Іван Степанович Мазепа! Чим не Святий Української православної церкви?! Слава Богу, хоч анафему перестали виголошувати (змінилась політика держави). А Франко?! Так що окремо від релігії теж існують і Пророки і Святі, Українські Пророки і Святі.