ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.11.04 22:11
Перетворення
Із рокера він став перукарем,
його поглинула проза життя,
він став підкаблучником
у домашніх капцях.
Жалюгідне видовище!
Музика більше не б'ється
об його серце, ніби прибій.
Його душа вкривається пилом,

Федір Паламар
2025.11.04 21:58
Жарт
Кволі у полі тополі,
В Полі доволі квасолі.

Сергій СергійКо
2025.11.04 12:43
Мій рідний край
Мій рідний край – це неосяжний простір,
Де у безхмарні, чи
скрутні часи,
Я – невід’ємна частка, дивний розчин
Кохання, волі, гідності, краси.

Мій рідний край – це ясноокі діти,
Турботою оточені родин,

Пиріжкарня Асорті
2025.11.04 11:55
Наступне з передостанніх засідань
Що бачить читач, який натрапив на публікацію одного з діючих авторів "Поетичних майстерень"? Побачене буде віршем, висота якого складає дві строфи з промовистою назвою "Гекзаметр гніву". Ось воно: "Гнів, оспівай, богине, народу, який не здається,

Микола Дудар
2025.11.04 10:09
***
А минулої доби повернули сотні тіл.
І сьогодні біль не вщух, полонив…
Московитий педофіл
Наслідив.

Ну нехай, цей сучий син… Боже праведний, вгамуй!
Підскажи — з яких провин розхитавсь наш білий світ…
Не молюсь. Кричу — почуй!

Артур Курдіновський
2025.11.04 07:38
Листопад
Мене щоб не помітили, забули,
Ховаю душу в чорному плащі.
О, листопаде! Ти - моє минуле,
Таке ж похмуре, як твої дощі.

Не треба сліз, бо в моді - безтурботність,
Усі міняють душу на протез.
О, листопаде! Ти - моя самотність

Володимир Бойко
2025.11.03 23:33
Думки про нездале – 7
Аморальні і безпринципні найбільше переймаються моральними принципами. Нечесні беруться пильнувати за чеснотами, нечисті – за чистотою, душогуби – за спасінням душ. Інстинкт заробляння грошей заступає усі інші інстинкти. Мізерним душам кортить ро

Борис Костиря
2025.11.03 21:29
Повернення по колу
Повертаюсь по колу в колишні кордони.
В дорогу рідну гавань я знов повернусь.
У торбині нічого, лише забобони
Осідають на плечі, як пил або гнус.

Повертаюсь по колу, нічого не взявши
Із собою з мандрівки, немовби жебрак.
Повертаюсь вигнанцем,

Юрій Лазірко
2025.11.03 19:06
Цьом-Цьом -- Альбом Теревені від Зеня
Цьом-цьом, лялюнь! Як в тебе справи?
Чим Лондон дихає, Париж?
Сідай, примощуйся до кави.
Куди так, Сонечко, летиш?

Абзацно кажеж? Це цікаво!
Розводиш круто мудаків!
Ти п’єш без цукру? Не гіркаво?

С М
2025.11.03 16:31
Остання стіна замку (Jefferson Airplane)
У сльозовирі вона іде
Іще роки минають
Місця для плачу немає
Я збився десь

Розуміння є чеснотою та не для всіх
Ти навчиш мене любити
Додаси зусиль

Ярослав Чорногуз
2025.11.03 14:22
Осіння пектораль
Прекрасний ранок, трохи сонний,
І трішки гріє сонцедень.
Залиті сяйвом злотодзвонним,
Пташині виляски пісень

Пробуджують медові ріки,
Що витікають із небес.
Сварог сьогодні світлоликий

Микола Дудар
2025.11.03 09:53
***
і черги на вулиці
І черги в метро
О боже, як тулиться
Прийдешнє добро…
А хтось не противиться
А хтось відганя
З очей на потилицю
Місцева фіґня…

Борис Костиря
2025.11.02 21:31
Пожовкле листя
Пожовкле листя падає в обличчя,
Як сон віків похмурий і страшний.
І довга сукня осені не личить.
Вона сховає від страждань земних.

Пожовкле листя хоче говорити
Зі мною мовою повільних рік.
І більше пекло годі нам створити,

Світлана Пирогова
2025.11.02 20:59
Холодом стилета
Слова сліпі, тавровані тобою
У дощ, що перекреслив всі надії.
То ж не було хвилини супокою,
Хилились хризантем промоклі вії.

І падолист. і вітер, і печалі -
Усе змішалось у гіркім коктейлі
Зів*яли восени колишні чари.

В Горова Леся
2025.11.02 20:29
Абрикоса
Розгулявся північний, та так уже крепко і пристрасно!
Ось мою абрикосу в обіймах за ніч роздягнув.
Зняв сукЕнку, порвав, і бруківку спідницею вистелив.
Загорнулась калюжа в оборку її осяйну.

Іздаля - ніби бісером жовтим обочина вишита.
Посвітліли

Іван Потьомкін
2025.11.02 18:46
РОССОЛІМО
Я люблю не стільки з кимось чи з комп’ютером грати, скільки відтворювати партії майстрів з шахів. Для мене це щось схоже на читання цікавої книжки чи прослуховування класичної музики. І ось серед інших видатних майстрів сициліанського захисту я натрапи
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Мацуцький / Вірші

 Молитва
Образ твору Молитва «О Боже мій»

О Боже мій,
якщо Ти є,
з’явися світлом
в цій імлі.
Дивись, як гине
все Твоє
на нашій –
не своїй землі.

У святості
Твоїх турбот,
чи переможе
у борні,
чи буде в правді
мій народ? –
ох не однаково
мені.

Невже замовк
Твій Божий глас
життя на небі
і в миру.
Невже з народом
в лихий час
в неволі, плачучи,
умру.

О Боже мій,
якщо Ти є,
з’явися світлом
в цій імлі.
Дивись, як гине
все Твоє
на нашій –
не своїй землі.

2009-04-08, 6-00




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-04-08 17:27:02
Переглядів сторінки твору 4645
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.666 / 5.25  (4.707 / 5.2)
* Рейтинг "Майстерень" 4.430 / 5.25  (4.631 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2025.11.02 11:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-04-08 18:24:39 ]
Це вже казав Шевченко, але майстерніше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мацуцький (Л.П./М.К.) [ 2009-04-08 21:08:40 ]
Вірш написаний саме для вас, як нагадування про Тараса Шевченка. Ви навіть і не здогадались, що останні рядки катренів – це рядки з віршів Шевченка, і тема підпорядкована рядкам поета.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-04-08 18:53:10 ]
Пане Володимире, вірю в щирість Ваших почуттів, тому дуже делікатно роблю своє зауваження, не пов'язане з поезією: в молитві не може бути сумніву в існуванні Того, до кого звертаємось, фраза "О Боже мій, якщо Ти є..." - це неабиякий сумнів. Молитва в цьому випадку безсила.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мацуцький (Л.П./М.К.) [ 2009-04-08 21:20:50 ]
Моя «Молитва» має неабияку силу, бо молюся не за себе, а за країну і за Того що для мене є Богом. Релігії приходять і уходять, а Бог залишається назавжди. Якщо віруюча людина не буде мати сумніву в душі, то він є раб своєї віри, бо обличчя Бога ми не бачили і хто Він ми не знаємо. Релігії приходять і уходять. Та я, незважаючи на наші різні погляди, поважаю Вас, як віруючу людину.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-04-08 21:23:20 ]
Так,ми "навіть і не здогадались" :), нам треба нагадувати про Тараса Шевченка:)
Згоден із паном Володимиром щодо так званої молитви...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-04-08 21:26:22 ]
З В. Гнєушевим, звісно, згоден.
Релігії не "уходять", відходять подібні вірші, а от Шевченкові лишаються.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мацуцький (Л.П./М.К.) [ 2009-04-10 12:03:41 ]
З невігласом краще не сперечатися. Але мене змушує мій статус на цій сторінці: чи знищити ваші коментарі чи відповісти. Спочатку відповім. За існування людства (понад 10-12 тисяч років) релігій було дуже багато. «Временем зарождения первых религиозных представлений (а значит и цивилизации), очевидно, следует считать мустъерскую эпоху, время обитания неандертальцев» (Борис Рибаков). Релігії з’являлись, змінювались, зникали, на їх місці зароджувались нові. Виживали тільки ті релігії, які зміцнювали міць влади над народом. Тобто релігія – є інструментом поневолення у руках влади. Наголошую – релігія, а не Бог. Радянським Союзом теж керувала релігія (75 років!) – юудо-комуністична. Але і вона, як бачите, канула в Літу. Всі релігії рано чи пізно кануть у Літу, тільки Бог є вічним. Щодо «а от Шевченкові лишаються», тут я з вами погоджуюсь, бо це слова Пророка. Нажаль, і ви (це видно з ваших зауважень) не так вже часто звертаєтесь до нашого Пророка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-04-10 14:49:42 ]
Пане Володимире Мацуцький, проблема певно в тому, що для віруючої людини - сутність релігії і її початки - у (і від) взаєминах першої Людини із Творцем (а в найширшому сенсі - ми всі є першолюди).
І кожен тут вже вибирає, чи він атеїст, який керується своїм баченням "науки", чи віруюча людина, яка керується нерозривністю стосунків із Творцем.
Щодо Пророка - то такого поняття, окремо від релігії теж не існує, чи не так?

Щодо стверджування, що релігія є інструментом у руках влади, то це, напевно, дуже вузьке бачення Предмету. Відповідь - в цілому релігія не є інструментом влади (див.спочатку).
Якщо вам ця тема відома, то вам відома і фундаментальна відповідь і щодо Церкви, і не тільки щодо неї.
А саме - у всьому є погрішима і Непогрішима частини. І Влада дотична до погрішимої частини всього, не лише Церкви.
У нас, особистостей, - погрішимою може бути наше недолуго випнуте "Я" - наше єство, наш дух, наш куций розум, наші уявлення, але Божий Дух у нас - Непогрішимий, і, як на мене, власне цей Дух і є нашою усвідомленою релігійністю.
Неусвідомленою релігійністю напевно просякнуте все живе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мацуцький (Л.П./М.К.) [ 2009-04-11 20:07:23 ]
МР
1. На превеликий жаль, ці докази у вигляді «прописних» істин, які більш схожі на звинувачення, я знову й знову чую. Дійсно, все що Ви говорите, істина, але істина віруючого християнина чи іудея, або ж, навіть, і мусульманина. Активні прихильники цих релігій, кожен від своєї, розуміють Бога як Бога тільки своєї релігії на кшталт: «Немає Бога, окрім Аллаха!». При цьому самі ж наголошують «Бог один!». Не буду перелічувати скільком Богам молиться сучасне людство, їх десятки. Але ж Бог один! І тут стає зрозуміло чому кожна релігія має свого Бога, це одна з форм політичного спрямування держави. Згадаймо, як вибирав віру Володимир Святославович! «Володимир же слухав їх, бо і сам любив жінок і грішив з ними багато, і вислухав з насолодою. Але ось це було йому не любо: обрізання, заборона їсти свинину, а особливо заборона випивати. Сказав: «Для Русі пиття — веселість, не можемо без того бути» («Повість временних літ». І охрестив киян, бо во Христі можна і попиячити.
2. «І кожен тут вже вибирає, чи він атеїст, який керується своїм баченням "науки", чи віруюча людина, яка керується нерозривністю стосунків із Творцем».
Можна було б погодитися з Вами, якщо б Ви під словом «Творцем» не мали на увазі «Творця» своєї релігії, і науку, яку взяли в лапки, можна було б підпорядкувати Творцю. Так ні, наука у Вас в лапках, бо не підпорядкована Вашому Творцю.
3. «Щодо Пророка - то такого поняття, окремо від релігії теж не існує, чи не так?» Ні, не так. Український Пророк Тарас Григорович Шевченко поза православною релігією і Московського, і Київського патріархатів. Є Пророки в православній релігії, та все чужинці. Тому і напророчили нам біду на століття. А Іван Степанович Мазепа! Чим не Святий Української православної церкви?! Слава Богу, хоч анафему перестали виголошувати (змінилась політика держави). А Франко?! Так що окремо від релігії теж існують і Пророки і Святі, Українські Пророки і Святі.