ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.03.23 11:25
Я так хотів
упіймати за хвіст ящірку.
Ящірку як остаточний сенс.
Ящірку як остаточний смуток.
Ящірку як Істину,
яка вислизає від нас,
як остаточний голос космосу,
як видимість прозріння,

Юрій Гундарів
2026.03.23 09:36
Допоки є мама у сина,
він ще дитина.

Вона зрозуміє все і пробачить -
дихати легше наче.

…Життя накручує коло за колом…
Чую: у відчинене весняне вікно

Віктор Кучерук
2026.03.23 07:25
Мене зустріли, як належить
Стрічати, певно, короля,
Бо, наче Ейфелева вежа,
Звелась принадно сулія
Понад закусками в тарелях
На переповненім столі
В гостинній змалечку оселі,
В моєму рідному селі...

Ірина Вовк
2026.03.22 23:00
замість ПІСЛЯМОВИ) Тепер вони троє – мати та її соколи – спочивають у безіменних могилах, але їхні душі щоночі повертаються до Свято-Іллінської церкви, де колись Розанда присягала Тимошеві на вірність.

Євген Федчук
2026.03.22 17:34
Старий шинок над дорогу недалік Полтави.
Битий шлях, отож чимало люду проїжджає.
Хтось із подорожніх часом в шинок зазирає
Кухоль-два перехопити. Скуштувати страви.
То козаки зазирнули, за столом усілись.
Молоді іще, гарячі, кров у жилах грає.
Трохи

Юхим Семеняко
2026.03.22 15:33
       Поки наша колегіальна система не працює, перед "амбразурою" доводиться бути мені, і вихідними днями я маю право на свої маневри у переміщенні.     Сьогодні закінчується тижневе коло, а якими справами буду зайнятий завтра, сказати складно. С

Світлана Пирогова
2026.03.22 13:41
То як забути? Чи можливо?
В душі щось дзенькало, лилось.
Твій шепіт доторкавсь сяйливо,
Аж соняшник підняв чоло.

Жагуча спрага розбирала.
Сховався вітерець легкий.
Пташина лопотіла зграя.

Володимир Бойко
2026.03.22 12:50
Цукор-рафінад корисний тим, що його важче переплутати з сіллю. Ідеальний жіночий стан – коли 90х60х90, ідеальний чоловічий стан – коли 3 по 100. Краще нехай шкварчить олія на пательні, ніж шкварчить жінка з пательнею. Струнким жінкам так би пасув

Борис Костиря
2026.03.22 12:18
Колись в осінній глибині
Захочеш літо повернути
І в осені на самім дні
Знайти печаль від м'яти й рути.

В терпкій осінній глибині
Тобі відкриються прозріння
І у мутній нічній воді

Іван Потьомкін
2026.03.22 11:29
Любив тебе я тоді
Та люблю й сьогодні.
-То чому ж не натякнув
Ані словом жодним?
-Та чи ж зміг я доступиться
За хлопців юрбою?
-А я так же поривалась,
Щоб побуть з тобою...

Охмуд Песецький
2026.03.22 10:09
Я сонцю вклоняюсь нині,
Йому, як тобі раніше.
Між нами найдовші милі,
Любові моєї ніше.

Не виберусь, певно, звідти.
Замкнуся, щоб не відкритись,
І буде собі сидіти

Юрій Гундарів
2026.03.22 08:59
березня 1923 року народився легендарний французький актор-мім єврейського походження і великий громадянин. Кажуть, це він подарував Майклу Джексону його знамениту «місячну ходу». А ще існує історія, що ніби сам Чарлі Чаплін запросив його за свій столи

Віктор Кучерук
2026.03.22 05:55
Хоч ще приморозки зрана
Срібло сіють на вали, -
Жебонять струмки весняні
Й первоцвіти зацвіли.
Соком вже поналивало
Стовбури, гілки, бруньки
І оспівують помалу
Час пробудження пташки.

С М
2026.03.22 05:50
Глянь о сюди – Китайський Кіт Соняшний
гордий звуковилиск у нічному сонці
Мідний купол Бодхі і кімоно срібне
що зоряне убрання
у вітрах ночемрій

Крейзі Кет зирить із мережива бандани
то Чеширець одноокий

Артур Сіренко
2026.03.22 01:23
Йшов Час – невблаганний як сама Галактика (а може ще більш невблаганніший). Асистент Морока Анатолій продовжував працювати на кафедрі фітопатології – у його свідомості ця кафедра була єдиним можливим світом буття. Думки в нього роїлися навколо жуків-скрип

Ігор Терен
2026.03.21 22:05
                  І
Вертаюся в часи нічні
у нереальні сни,
коли були щасливі дні
і не було війни,
аби забутися на час
або відволіктись
від потойбічного колись
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Мацуцький / Вірші

 Молитва
Образ твору Молитва «О Боже мій»

О Боже мій,
якщо Ти є,
з’явися світлом
в цій імлі.
Дивись, як гине
все Твоє
на нашій –
не своїй землі.

У святості
Твоїх турбот,
чи переможе
у борні,
чи буде в правді
мій народ? –
ох не однаково
мені.

Невже замовк
Твій Божий глас
життя на небі
і в миру.
Невже з народом
в лихий час
в неволі, плачучи,
умру.

О Боже мій,
якщо Ти є,
з’явися світлом
в цій імлі.
Дивись, як гине
все Твоє
на нашій –
не своїй землі.

2009-04-08, 6-00




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-04-08 17:27:02
Переглядів сторінки твору 4757
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.669 / 5.25  (4.708 / 5.22)
* Рейтинг "Майстерень" 4.489 / 5.25  (4.698 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.03.18 00:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-04-08 18:24:39 ]
Це вже казав Шевченко, але майстерніше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мацуцький (Л.П./М.К.) [ 2009-04-08 21:08:40 ]
Вірш написаний саме для вас, як нагадування про Тараса Шевченка. Ви навіть і не здогадались, що останні рядки катренів – це рядки з віршів Шевченка, і тема підпорядкована рядкам поета.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-04-08 18:53:10 ]
Пане Володимире, вірю в щирість Ваших почуттів, тому дуже делікатно роблю своє зауваження, не пов'язане з поезією: в молитві не може бути сумніву в існуванні Того, до кого звертаємось, фраза "О Боже мій, якщо Ти є..." - це неабиякий сумнів. Молитва в цьому випадку безсила.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мацуцький (Л.П./М.К.) [ 2009-04-08 21:20:50 ]
Моя «Молитва» має неабияку силу, бо молюся не за себе, а за країну і за Того що для мене є Богом. Релігії приходять і уходять, а Бог залишається назавжди. Якщо віруюча людина не буде мати сумніву в душі, то він є раб своєї віри, бо обличчя Бога ми не бачили і хто Він ми не знаємо. Релігії приходять і уходять. Та я, незважаючи на наші різні погляди, поважаю Вас, як віруючу людину.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-04-08 21:23:20 ]
Так,ми "навіть і не здогадались" :), нам треба нагадувати про Тараса Шевченка:)
Згоден із паном Володимиром щодо так званої молитви...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-04-08 21:26:22 ]
З В. Гнєушевим, звісно, згоден.
Релігії не "уходять", відходять подібні вірші, а от Шевченкові лишаються.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мацуцький (Л.П./М.К.) [ 2009-04-10 12:03:41 ]
З невігласом краще не сперечатися. Але мене змушує мій статус на цій сторінці: чи знищити ваші коментарі чи відповісти. Спочатку відповім. За існування людства (понад 10-12 тисяч років) релігій було дуже багато. «Временем зарождения первых религиозных представлений (а значит и цивилизации), очевидно, следует считать мустъерскую эпоху, время обитания неандертальцев» (Борис Рибаков). Релігії з’являлись, змінювались, зникали, на їх місці зароджувались нові. Виживали тільки ті релігії, які зміцнювали міць влади над народом. Тобто релігія – є інструментом поневолення у руках влади. Наголошую – релігія, а не Бог. Радянським Союзом теж керувала релігія (75 років!) – юудо-комуністична. Але і вона, як бачите, канула в Літу. Всі релігії рано чи пізно кануть у Літу, тільки Бог є вічним. Щодо «а от Шевченкові лишаються», тут я з вами погоджуюсь, бо це слова Пророка. Нажаль, і ви (це видно з ваших зауважень) не так вже часто звертаєтесь до нашого Пророка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-04-10 14:49:42 ]
Пане Володимире Мацуцький, проблема певно в тому, що для віруючої людини - сутність релігії і її початки - у (і від) взаєминах першої Людини із Творцем (а в найширшому сенсі - ми всі є першолюди).
І кожен тут вже вибирає, чи він атеїст, який керується своїм баченням "науки", чи віруюча людина, яка керується нерозривністю стосунків із Творцем.
Щодо Пророка - то такого поняття, окремо від релігії теж не існує, чи не так?

Щодо стверджування, що релігія є інструментом у руках влади, то це, напевно, дуже вузьке бачення Предмету. Відповідь - в цілому релігія не є інструментом влади (див.спочатку).
Якщо вам ця тема відома, то вам відома і фундаментальна відповідь і щодо Церкви, і не тільки щодо неї.
А саме - у всьому є погрішима і Непогрішима частини. І Влада дотична до погрішимої частини всього, не лише Церкви.
У нас, особистостей, - погрішимою може бути наше недолуго випнуте "Я" - наше єство, наш дух, наш куций розум, наші уявлення, але Божий Дух у нас - Непогрішимий, і, як на мене, власне цей Дух і є нашою усвідомленою релігійністю.
Неусвідомленою релігійністю напевно просякнуте все живе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мацуцький (Л.П./М.К.) [ 2009-04-11 20:07:23 ]
МР
1. На превеликий жаль, ці докази у вигляді «прописних» істин, які більш схожі на звинувачення, я знову й знову чую. Дійсно, все що Ви говорите, істина, але істина віруючого християнина чи іудея, або ж, навіть, і мусульманина. Активні прихильники цих релігій, кожен від своєї, розуміють Бога як Бога тільки своєї релігії на кшталт: «Немає Бога, окрім Аллаха!». При цьому самі ж наголошують «Бог один!». Не буду перелічувати скільком Богам молиться сучасне людство, їх десятки. Але ж Бог один! І тут стає зрозуміло чому кожна релігія має свого Бога, це одна з форм політичного спрямування держави. Згадаймо, як вибирав віру Володимир Святославович! «Володимир же слухав їх, бо і сам любив жінок і грішив з ними багато, і вислухав з насолодою. Але ось це було йому не любо: обрізання, заборона їсти свинину, а особливо заборона випивати. Сказав: «Для Русі пиття — веселість, не можемо без того бути» («Повість временних літ». І охрестив киян, бо во Христі можна і попиячити.
2. «І кожен тут вже вибирає, чи він атеїст, який керується своїм баченням "науки", чи віруюча людина, яка керується нерозривністю стосунків із Творцем».
Можна було б погодитися з Вами, якщо б Ви під словом «Творцем» не мали на увазі «Творця» своєї релігії, і науку, яку взяли в лапки, можна було б підпорядкувати Творцю. Так ні, наука у Вас в лапках, бо не підпорядкована Вашому Творцю.
3. «Щодо Пророка - то такого поняття, окремо від релігії теж не існує, чи не так?» Ні, не так. Український Пророк Тарас Григорович Шевченко поза православною релігією і Московського, і Київського патріархатів. Є Пророки в православній релігії, та все чужинці. Тому і напророчили нам біду на століття. А Іван Степанович Мазепа! Чим не Святий Української православної церкви?! Слава Богу, хоч анафему перестали виголошувати (змінилась політика держави). А Франко?! Так що окремо від релігії теж існують і Пророки і Святі, Українські Пророки і Святі.