ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2025.08.07 02:13
Мої палкі, згорьовані присвяти
Лишилися тепер без адресата.

Моя Єдина - ще не народилась.
Чужих у злій строкатості - багато.

Не помічав Ту справжню, що любила.
Її нема. Смердить юрба строката.

Борис Костиря
2025.08.06 22:01
Пошуки себе тривають
у розливному морі
масок і облич,
ролей і личин,
іміджів і самовикриттів.
Із тебе говорять
десятки особистостей.
Це розпад власного "я".

Володимир Бойко
2025.08.06 21:25
Великі провидці, які збиралися провіщати долю людства, не годні зі своєю долею розібратися. Кількість людей, які все знають, на порядок перевищує кількість людей, які все вміють. На великі обіцянки клюють навіть краще, ніж на великі гроші. Колиш

Олена Побийголод
2025.08.06 11:19
Із Бориса Заходера

Жила-була собачка –
Свій-Ніс-Усюди-Пхачка:
усюди пхала носа
(такий у неї хист).
Її попереджали:
«Дала б ти звідси драла!

Федір Паламар
2025.08.06 00:36
Життя – коротка мить свідома,
Опісля – тільки темнота,
Глибокий сон, довічна кома.
Даремно думає спроста
Людська наївна глупота,
Що порятунок за порогом,
Чи судище суворе Бога.

Іван Потьомкін
2025.08.05 23:17
Домовина - не дім, а притулок
перед переселенням у засвіти
та ще -наочний доказ для археолога
про ту чи іншу епоху,
в яку небіжчику довелося жить.
Хрещений в дитинстві на Канівщині,
гріхи відмолюю і захисту прошу
у Всевишнього уже в Єрусалимі.

Борис Костиря
2025.08.05 21:25
Зниклої колишньої дівчини
немає в соціальних мережах,
про неї нічого немає в Інтернеті,
вона ніби випарувалася,
пропала в безмежних водах
світобудови і невідомості,
повернулася до першосутностей,
у первісне яйце,

Олександр Буй
2025.08.05 20:32
На Ярославовім Валу
Я п’ю свою обідню каву.
Пірнає в київську імлу
Моя натомлена уява.

В уяві тій далеко я
Від Золотих Воріт столичних:
То ніби пісню солов’я

Устимко Яна
2025.08.05 16:04
по полю-овиду без краю
прошкує серпень навмання
у небі серце-птах літає
хрустить під стопами стерня

у чубі ще сюркоче літо
а в оці сонячний садок
все манить з піль перелетіти

Олена Побийголод
2025.08.05 14:37
Із Бориса Заходера

Жив на світі
пес собачий.
Був у нього
ніс собачий,
хвіст собачий,
зріст собачий,

С М
2025.08.05 11:11
Хильни за працюючий піпол
Тих які уродились ніким
Пиймо ще за добро і за лихо
Чарку ще за оцю земну сіль

Помолися за простих піхотинців
За їх подвигання важкі
Діточок а також дружин їхніх

Борис Костиря
2025.08.04 21:42
Прощальна засмага на пляжі -
Останній осінній прибій,
Що тихо й незаймано ляже
На плечі жінок без надій.

Прощальний цілунок природи,
Що лине у безвість, як знак,
Який прокричить у пологах

Юрій Лазірко
2025.08.04 21:13
Як моцно грає радіола.
Якогось... крутим рок-&-рола,
а злий зелений змій глаголит:
– Женись на ній, бодай жени!

Хай у Сірка вже буде буда,
у міру ситим гавкне людьом,
у міру – хвіст, мордяка й зуби,

Ольга Олеандра
2025.08.04 10:52
Вітру перешіптування з листям.
Що ти їм розказуєш, бродяго?
Знову нагасався десь та злишся
на свою невикорінну тягу
до буття у безперервних мандрах,
на свою неміряну бездомність,
знову їм, осілим, потай заздриш,
між гілля снуючи невгамовно?

Юрій Гундарєв
2025.08.04 09:28
серпня - день народження унікального німецького музиканта

Клаус Шульце (1947 - 2022) - композитор, клавішник, перкусист, один із піонерів ембієнту (дослівно - «навколишній») - цього напрямку електронної музики.

Батьки - письменник і балерина,
після

Олена Побийголод
2025.08.04 08:53
Із Бориса Заходера

Крругом – мурра, мурра,
все – маррність та сумбурр,
а ти муррчи: «Урра-а!»
І більш – ані мур–мур!

(2025)
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12

Богдан Архіпов
2024.12.24

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Микола Блоха / Проза

 Пророк Эшуа и Иуда.
Пророк Эшуа и Иуда.

Иуда, сидя за столом, пытался понять, слова учителя, а перед эго взором постоянно повторялась картинка; как Эшуа осматривает учеников, медленно проводя взором от одного ученика к другому, и только посмотрев на него, сидящего справа от Эшуа. И на его удивление, Эшуа посмотрел в его глаза и улыбнулся, с каким-то непонятным удовольствием. Но некто не видел эту улыбку, и все переглядывались, пытаясь понять, кто предаст?
Но первое чувство, которое его поразило в момент понимания, что Эшуа думает на него, это обида и вопрос; как я могу придать его?
Все за столом пытались выяснить, и обсуждали в разговоре, кто может выдать учителя, и только Иуда, просто непонимающе смотрел на происходящее и только Эшуа смотрел спокойно на происходящее, и на его лице читалось умиление и мысль; они малые дети. И только редкий взгляд на Иуду был одобрителен и говорил об уважении и успокаивал, придавая ему спокойствия, разрывая душу Иуды на куски.
Спустя время Эшуа наклонился к Иуде и прошептал:
- Подумай, что будет дальше?
Смотря на Эшуа, Иуда, представлял как Эшуа, помещён в темницу, где с Эшуа разговаривают Понтий Пилит, но даже если Понтий захочет казнить, то его отец первосвященник (?) не даст казнить своего сына, как бы он не противостоял по вере.
Но Эшуа посмотрел с грустью в глаза Иуде, и у Иуды воз никло впечатление, о том, что Эшуа знает, что отец не спасёт его, а только… И эта мысль только, натолкнула его на новые вопросы, ответы на которые он не мог допустить ответы, что уже заполонили его разум.
Эшуа встал из-за стола и вышел во двор, а ученики продолжали обсуждать вопрос; кто выдаст учителя? – и лишь спустя мгновение, поняв, что Эшуа хочет ему, что-то сказать, и Иуда также встав из-за стола, проследовал за Эшуа. Выйдя во двор Иуда увидел ожидающего его Эшуа, что произнёс ему:
- Пройдёмся!
И они вместе прошли несколько десятков метров, Эшшуа понимал, что Иуда хочет спросить, но боится, и он начал первым.
- Путь любой истины, всегда заканчивается её подтверждением, или опровержением.
- Но какое подтверждение может, дать смерть?
- Отсутствие, смерти.
Эта фраза удивила Иуду, и он переспросил:
- Как нет смерти?
- Если ты с богом, то ты бессмертен, и смерть не имеет не какого значения.
- Но, видь висеть на кресте это мучение.
- В этом мире нет боли, а только страх перед ней.
- Но почему? – я.
Эшуа, улыбнулся, и произнёс, а кому доверится, Пётр приставлен к нам синодом, и если ему поручить сделать это, то он не сделает поскольку, это может стать явным, и тогда моя смерть будет их сговором. И это скажет о моей правоте и страхе их перед моими словами. Все остальные не являются достаточно сильными, и врятли хоть на половину поняли, что я произношу, в том контексте, в котором я произношу.
- Почему так?
- Это просто, каждый понимает слова, так как он смотрит на мир, а смотрит каждый так как воспитан, а вод ты, был в поиске когда познакомился со мной, и ты смог понять многое из того что я сказал.
- А что это даст?
- Посмотришь.


Николай Блоха. 22.04.09 г. 13:50




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-04-22 13:53:52
Переглядів сторінки твору 1252
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (2.051 / 2.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (1.646 / 2.17)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.821
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2009.07.16 16:02
Автор у цю хвилину відсутній