Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.15
00:20
Чого хоче жінка, того хоче Бог,
а ти про що мрієш, панянко?
Усе в тебе є: на полиці — Ван Гог,
у серці палаючім — Данко.
В піалі фаянсовій щедрі дари:
червона смородина, сливи.
Корицею пахнуть твої вечори,
терпкими кислицями зливи.
а ти про що мрієш, панянко?
Усе в тебе є: на полиці — Ван Гог,
у серці палаючім — Данко.
В піалі фаянсовій щедрі дари:
червона смородина, сливи.
Корицею пахнуть твої вечори,
терпкими кислицями зливи.
2025.12.14
22:21
Зима невідчутна і геть невловима.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.
Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.
Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.
Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.
Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.
2025.12.14
18:39
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.
2025.12.14
17:36
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео
2025.12.14
15:10
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.
Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.
Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,
2025.12.14
11:48
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.
2025.12.14
10:33
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.
Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.
Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,
2025.12.14
10:29
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.
2025.12.14
09:23
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.
2025.12.14
06:11
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?
2025.12.14
04:43
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе
нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе
нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.
2025.12.14
02:46
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.
Прівіт, мала.
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.
Прівіт, мала.
2025.12.14
00:08
Було колись під шістдесят,
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…
2025.12.13
23:44
Послання віків скупі, як сніг,
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…
2025.12.13
21:01
Сніг скупий, як послання віків,
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.
Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.
Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.
2025.12.13
16:56
Дощ крижаний у шибу - музика крапель мерзлих.
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.
Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.
Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Микола Блоха /
Проза
Поговорим о вере.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Поговорим о вере.
Поговорим о вере.
Вера, мы часто слышим, как тот или иной человек спрашивает у нас или у других людей, верим ли мы в бога, при этом, человек даже не понимает, что он спрашивает, и тем более не он, не мы не понимаем про что разговор, и что мы ему ответили.
- Вы посчитали меня тупым и глупым? – а должны были, поскольку первые строчки вас должны были заставить спросить себя, что? - тут непонятного, веришь, в бога или нет.
Традиция верить в бога, пришла на смену более древним отношения с богами, а сначала было поклонения им. Смена образа общения с богом, это было чуть меньше 2000 лет назад. Когда первосвященники Рима сочинили новый завет, переписав и выбросив все не угодные им слова. Слова, что могут отобрать у них власть, и, признав, только четыре Евангелии, которые наиболее подходят для создания новых отношений с богами.
Евангелия – пересказ слов пророка Ешуа, одним из последователей и толкование его слов, а толкование зависело, от мировоззрений каждого из них, таким образом каждый писал так как ему било ближе, к его пониманию мироздания. И данный факт выборочного включения в библию Евангелий установлен историками библиографами, и это было в четырёхсотом году нашей в Римской империи.
В период создания веры в бога приходится, с момента смерти пророка, и до создания библии, в Риме. В этот период каждая отдельная группа имела свой Евангелий, и одни Евангелий говорил о поклонении богу, другой Евангелий относился как вере. В первом случае говорили, принимаешь ли ты бога, в другом случае веришь ли ты в бога.
Так возникает вопрос о том какая разница в этих выражениях? – она не большая примерно как Тихий океан, так фраза; принимаешь ли ты бога? – показывает определённость и точность значения бога, бог есть, и в этом нет, не какого сомнения. А это значит что ответ, я принимаю бога – будет значить, что и ты с богом или нет. В тоже время, фраза; верите ли вы в бога? – предполагает сомнение в наличие бога.
- Почему сомнения в боге? – всё достаточно просто, тайна спрятана в слове вера, точнее в его значении, вера – это принятие какого либо факта, без подтверждения его. И это значит, что ответ я верю в бога, означает: Я не знаю, есть бог или нет, но принято в него верить, поэтому я верю. Так фраза; я верю в бога, это фраза которая не чего не значит просто отговорка, которая не признаёт наличие бога, правда и фраза я принимаю бога, тоже не обязывает не к чему, но не ставит факт наличие бога.
Для меня всё по-другому, я не верю в бога, поскольку я знаю, он во мне, а верить в то, что ты знаешь нельзя, а не могу принять бога, поскольку это означает, что я признаю слабость бога, и то что от меня зависит это.
Так на непонимании людей значения слов, церковники и храмовники, строят религии и культы, получая власть и деньги…
Николай Блоха12.04.09 г. 19:17
Вера, мы часто слышим, как тот или иной человек спрашивает у нас или у других людей, верим ли мы в бога, при этом, человек даже не понимает, что он спрашивает, и тем более не он, не мы не понимаем про что разговор, и что мы ему ответили.
- Вы посчитали меня тупым и глупым? – а должны были, поскольку первые строчки вас должны были заставить спросить себя, что? - тут непонятного, веришь, в бога или нет.
Традиция верить в бога, пришла на смену более древним отношения с богами, а сначала было поклонения им. Смена образа общения с богом, это было чуть меньше 2000 лет назад. Когда первосвященники Рима сочинили новый завет, переписав и выбросив все не угодные им слова. Слова, что могут отобрать у них власть, и, признав, только четыре Евангелии, которые наиболее подходят для создания новых отношений с богами.
Евангелия – пересказ слов пророка Ешуа, одним из последователей и толкование его слов, а толкование зависело, от мировоззрений каждого из них, таким образом каждый писал так как ему било ближе, к его пониманию мироздания. И данный факт выборочного включения в библию Евангелий установлен историками библиографами, и это было в четырёхсотом году нашей в Римской империи.
В период создания веры в бога приходится, с момента смерти пророка, и до создания библии, в Риме. В этот период каждая отдельная группа имела свой Евангелий, и одни Евангелий говорил о поклонении богу, другой Евангелий относился как вере. В первом случае говорили, принимаешь ли ты бога, в другом случае веришь ли ты в бога.
Так возникает вопрос о том какая разница в этих выражениях? – она не большая примерно как Тихий океан, так фраза; принимаешь ли ты бога? – показывает определённость и точность значения бога, бог есть, и в этом нет, не какого сомнения. А это значит что ответ, я принимаю бога – будет значить, что и ты с богом или нет. В тоже время, фраза; верите ли вы в бога? – предполагает сомнение в наличие бога.
- Почему сомнения в боге? – всё достаточно просто, тайна спрятана в слове вера, точнее в его значении, вера – это принятие какого либо факта, без подтверждения его. И это значит, что ответ я верю в бога, означает: Я не знаю, есть бог или нет, но принято в него верить, поэтому я верю. Так фраза; я верю в бога, это фраза которая не чего не значит просто отговорка, которая не признаёт наличие бога, правда и фраза я принимаю бога, тоже не обязывает не к чему, но не ставит факт наличие бога.
Для меня всё по-другому, я не верю в бога, поскольку я знаю, он во мне, а верить в то, что ты знаешь нельзя, а не могу принять бога, поскольку это означает, что я признаю слабость бога, и то что от меня зависит это.
Так на непонимании людей значения слов, церковники и храмовники, строят религии и культы, получая власть и деньги…
Николай Блоха12.04.09 г. 19:17
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
