Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.18
15:05
Бачиш, скільки автомобілів
їде на червоне світло?
Дорога є – а перейти не можна.
І річ не в тім, що кількість дебілів
зростає помітно,
а в тім, що забита дорога кожна.
їде на червоне світло?
Дорога є – а перейти не можна.
І річ не в тім, що кількість дебілів
зростає помітно,
а в тім, що забита дорога кожна.
2025.11.18
14:41
У будь-якому віці,
У лісі, біля гаю
Так хочеться почути
Омріяне "кохаю".
Палкі плекати вірші,
Підказані Пегасом.
І відчувати поруч
У лісі, біля гаю
Так хочеться почути
Омріяне "кохаю".
Палкі плекати вірші,
Підказані Пегасом.
І відчувати поруч
2025.11.17
22:04
Промерзла трава, як нові письмена.
Згубились у ній дорогі імена.
Згубився у ній шум далеких століть.
Упала сніжинка алмазом із віть.
Промерзла трава охопила мене.
Промерзла тривога вже не промине.
Згубились у ній дорогі імена.
Згубився у ній шум далеких століть.
Упала сніжинка алмазом із віть.
Промерзла трава охопила мене.
Промерзла тривога вже не промине.
2025.11.17
20:06
Розірвала договір із сатаною —
душу продала за краплю насолоди.
Врешті-решт збагнула, доля стороною
по пустій пустелі манівцями водить?
У пекельнім пеклі гріх тунелі риє,
гострими граблями нагортає щебінь.
Легко впасти з башти в бескид чорторию,
душу продала за краплю насолоди.
Врешті-решт збагнула, доля стороною
по пустій пустелі манівцями водить?
У пекельнім пеклі гріх тунелі риє,
гострими граблями нагортає щебінь.
Легко впасти з башти в бескид чорторию,
2025.11.17
18:09
Нарешті, чиста прозоріє яв,
Пустила правда в душу метастази.
Ми гигнемо усі: І ти, і я,
Пацюк - у ліжку, воїн - на Донбасі.
Порозбирав руїни власних мрій,
А там бездонна яма чорнорота.
Я не поет, не воїн,- гречкосій
Пустила правда в душу метастази.
Ми гигнемо усі: І ти, і я,
Пацюк - у ліжку, воїн - на Донбасі.
Порозбирав руїни власних мрій,
А там бездонна яма чорнорота.
Я не поет, не воїн,- гречкосій
2025.11.17
13:08
Заблокувався сонцемісяць на ПееМі!
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.
Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я возліг у войовничу позу,
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.
Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я возліг у войовничу позу,
2025.11.17
11:56
На фотографії під склом – портрет, подібний міражу.
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?
2025.11.17
09:38
Всесвіт, на сторожі
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.
2025.11.17
08:31
Світи мені своєю добротою,
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.
2025.11.17
07:51
Сонцемісячні хлипи росою забризкали світ,
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.
Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.
Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк
2025.11.17
05:30
Раптом не в лад заспівав би чомусь
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм
О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм
О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів
2025.11.16
21:47
Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.
Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.
Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.
І посмішка тане з лиця.
Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.
Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.
2025.11.16
20:32
На світанку граби і дуби
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.
2025.11.16
15:29
Шосе тікає під мою машину
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один
Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один
Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії
2025.11.16
15:27
Тоді, коли пухнастим квітом
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.
2025.11.16
14:56
Хмари, хмари примарні, зловісні,
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.
Стіни, стіни зпадають, я
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.
Стіни, стіни зпадають, я
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.09.04
2025.08.19
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Микола Блоха /
Проза
Поговорим о вере.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Поговорим о вере.
Поговорим о вере.
Вера, мы часто слышим, как тот или иной человек спрашивает у нас или у других людей, верим ли мы в бога, при этом, человек даже не понимает, что он спрашивает, и тем более не он, не мы не понимаем про что разговор, и что мы ему ответили.
- Вы посчитали меня тупым и глупым? – а должны были, поскольку первые строчки вас должны были заставить спросить себя, что? - тут непонятного, веришь, в бога или нет.
Традиция верить в бога, пришла на смену более древним отношения с богами, а сначала было поклонения им. Смена образа общения с богом, это было чуть меньше 2000 лет назад. Когда первосвященники Рима сочинили новый завет, переписав и выбросив все не угодные им слова. Слова, что могут отобрать у них власть, и, признав, только четыре Евангелии, которые наиболее подходят для создания новых отношений с богами.
Евангелия – пересказ слов пророка Ешуа, одним из последователей и толкование его слов, а толкование зависело, от мировоззрений каждого из них, таким образом каждый писал так как ему било ближе, к его пониманию мироздания. И данный факт выборочного включения в библию Евангелий установлен историками библиографами, и это было в четырёхсотом году нашей в Римской империи.
В период создания веры в бога приходится, с момента смерти пророка, и до создания библии, в Риме. В этот период каждая отдельная группа имела свой Евангелий, и одни Евангелий говорил о поклонении богу, другой Евангелий относился как вере. В первом случае говорили, принимаешь ли ты бога, в другом случае веришь ли ты в бога.
Так возникает вопрос о том какая разница в этих выражениях? – она не большая примерно как Тихий океан, так фраза; принимаешь ли ты бога? – показывает определённость и точность значения бога, бог есть, и в этом нет, не какого сомнения. А это значит что ответ, я принимаю бога – будет значить, что и ты с богом или нет. В тоже время, фраза; верите ли вы в бога? – предполагает сомнение в наличие бога.
- Почему сомнения в боге? – всё достаточно просто, тайна спрятана в слове вера, точнее в его значении, вера – это принятие какого либо факта, без подтверждения его. И это значит, что ответ я верю в бога, означает: Я не знаю, есть бог или нет, но принято в него верить, поэтому я верю. Так фраза; я верю в бога, это фраза которая не чего не значит просто отговорка, которая не признаёт наличие бога, правда и фраза я принимаю бога, тоже не обязывает не к чему, но не ставит факт наличие бога.
Для меня всё по-другому, я не верю в бога, поскольку я знаю, он во мне, а верить в то, что ты знаешь нельзя, а не могу принять бога, поскольку это означает, что я признаю слабость бога, и то что от меня зависит это.
Так на непонимании людей значения слов, церковники и храмовники, строят религии и культы, получая власть и деньги…
Николай Блоха12.04.09 г. 19:17
Вера, мы часто слышим, как тот или иной человек спрашивает у нас или у других людей, верим ли мы в бога, при этом, человек даже не понимает, что он спрашивает, и тем более не он, не мы не понимаем про что разговор, и что мы ему ответили.
- Вы посчитали меня тупым и глупым? – а должны были, поскольку первые строчки вас должны были заставить спросить себя, что? - тут непонятного, веришь, в бога или нет.
Традиция верить в бога, пришла на смену более древним отношения с богами, а сначала было поклонения им. Смена образа общения с богом, это было чуть меньше 2000 лет назад. Когда первосвященники Рима сочинили новый завет, переписав и выбросив все не угодные им слова. Слова, что могут отобрать у них власть, и, признав, только четыре Евангелии, которые наиболее подходят для создания новых отношений с богами.
Евангелия – пересказ слов пророка Ешуа, одним из последователей и толкование его слов, а толкование зависело, от мировоззрений каждого из них, таким образом каждый писал так как ему било ближе, к его пониманию мироздания. И данный факт выборочного включения в библию Евангелий установлен историками библиографами, и это было в четырёхсотом году нашей в Римской империи.
В период создания веры в бога приходится, с момента смерти пророка, и до создания библии, в Риме. В этот период каждая отдельная группа имела свой Евангелий, и одни Евангелий говорил о поклонении богу, другой Евангелий относился как вере. В первом случае говорили, принимаешь ли ты бога, в другом случае веришь ли ты в бога.
Так возникает вопрос о том какая разница в этих выражениях? – она не большая примерно как Тихий океан, так фраза; принимаешь ли ты бога? – показывает определённость и точность значения бога, бог есть, и в этом нет, не какого сомнения. А это значит что ответ, я принимаю бога – будет значить, что и ты с богом или нет. В тоже время, фраза; верите ли вы в бога? – предполагает сомнение в наличие бога.
- Почему сомнения в боге? – всё достаточно просто, тайна спрятана в слове вера, точнее в его значении, вера – это принятие какого либо факта, без подтверждения его. И это значит, что ответ я верю в бога, означает: Я не знаю, есть бог или нет, но принято в него верить, поэтому я верю. Так фраза; я верю в бога, это фраза которая не чего не значит просто отговорка, которая не признаёт наличие бога, правда и фраза я принимаю бога, тоже не обязывает не к чему, но не ставит факт наличие бога.
Для меня всё по-другому, я не верю в бога, поскольку я знаю, он во мне, а верить в то, что ты знаешь нельзя, а не могу принять бога, поскольку это означает, что я признаю слабость бога, и то что от меня зависит это.
Так на непонимании людей значения слов, церковники и храмовники, строят религии и культы, получая власть и деньги…
Николай Блоха12.04.09 г. 19:17
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
