Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.08
09:09
Із Леоніда Сергєєва
Коментатор:
Вітаю, друзі! Отже, починаємо;
працює ретранслятор ПТС.
Оскільки ми рахунок ще не знаємо,
інтрига матчу будить інтерес!
Коментатор:
Вітаю, друзі! Отже, починаємо;
працює ретранслятор ПТС.
Оскільки ми рахунок ще не знаємо,
інтрига матчу будить інтерес!
2026.02.07
23:49
У напівтемряві п'ємо холодну каву,
клянем московію і владу, заодно, -
накрались, аж провалюється дно
здобутої не у борні держави.
І надрив
клянем московію і владу, заодно, -
накрались, аж провалюється дно
здобутої не у борні держави.
І надрив
2026.02.07
21:10
Крапка сонця утоплена в сіре лютневе марево.
Перебулий мороз ще уперто тримає скованість,
Та майбутня відлига таки насуває хмарою,
За якою проміння, що прагне зігріти, сховане.
Відганяє циклоном тріскучі морози згубливі
Спорадична зима, що у холод
Перебулий мороз ще уперто тримає скованість,
Та майбутня відлига таки насуває хмарою,
За якою проміння, що прагне зігріти, сховане.
Відганяє циклоном тріскучі морози згубливі
Спорадична зима, що у холод
2026.02.07
20:39
Про що ти хочеш розказати, скрипко?
Чом смутком пронизуєш до дна?
Чому веселістю прохоплюєшся зрідка?
Чи, може, скрипалева в тім вина?
Чи справжня музика і в радощах сумна?
Чом смутком пронизуєш до дна?
Чому веселістю прохоплюєшся зрідка?
Чи, може, скрипалева в тім вина?
Чи справжня музика і в радощах сумна?
2026.02.07
20:21
Я спалю на багатті книжки
У вечірній туманній журбі –
Хай вогонь поглинає рядки
Тих віршів, що писав не тобі,
Хай у полум’ї згинуть слова –
Відтепер їм не вірю і сам.
Я минуле життя обірвав –
У вечірній туманній журбі –
Хай вогонь поглинає рядки
Тих віршів, що писав не тобі,
Хай у полум’ї згинуть слова –
Відтепер їм не вірю і сам.
Я минуле життя обірвав –
2026.02.07
13:53
У кожного вона своя. А чи прозора?
Немов туман над ранньою рікою.
То лагідна, сіяє, як вечірні зорі,
То б'є у груди хвилею стрімкою.
І не напишеш буквами її - лиш ритмом.
Ми чуємо : "Так доля забажала".
Не істина вона, не вирок і не міфи,
А інко
Немов туман над ранньою рікою.
То лагідна, сіяє, як вечірні зорі,
То б'є у груди хвилею стрімкою.
І не напишеш буквами її - лиш ритмом.
Ми чуємо : "Так доля забажала".
Не істина вона, не вирок і не міфи,
А інко
2026.02.07
10:26
Укрили заморозки ніжні квіти,
Немов тирани чи лиха орда.
Слова звучать беззахисно, як віти,
А гасла застигають, мов слюда.
Укрили заморозки сподівання
На світло, на відлигу, на прогрес.
І опадають квіти розставання,
Немов тирани чи лиха орда.
Слова звучать беззахисно, як віти,
А гасла застигають, мов слюда.
Укрили заморозки сподівання
На світло, на відлигу, на прогрес.
І опадають квіти розставання,
2026.02.07
09:00
Туманом розлилося небо в море,
розмивши своїм паром горизонт,
бентежне, феросплавне, неозоре.
Окріп вальсує з кригою разом
на цім окрайці часу і галактик
за межами людських думок глоти.
А ми, наївні смертні аргонавти
даремні робим спроби осягти
розмивши своїм паром горизонт,
бентежне, феросплавне, неозоре.
Окріп вальсує з кригою разом
на цім окрайці часу і галактик
за межами людських думок глоти.
А ми, наївні смертні аргонавти
даремні робим спроби осягти
2026.02.07
05:08
Годинник з синім циферблатом,
Зі штучним і простим камінням
Не коштував грошей багато,
Та був для мене незамінним.
І проводжав моє дитинство
Годинник з синім циферблатом,
І юність зустрічав барвисту,
Зі штучним і простим камінням
Не коштував грошей багато,
Та був для мене незамінним.
І проводжав моє дитинство
Годинник з синім циферблатом,
І юність зустрічав барвисту,
2026.02.06
21:40
Мій Боже, дякую Тобі, що Ти є,
За те, що ведеш Ти мене за руку,
За те, що так сяє ім'я Твоє,
За те, що витримує серце розлуку.
За віру : добро переможе завжди,
За шепіт: тримайся, дитино, зажди,
За дотик вві сні: ти не бійся, я тут,
Малюю любов'ю
За те, що ведеш Ти мене за руку,
За те, що так сяє ім'я Твоє,
За те, що витримує серце розлуку.
За віру : добро переможе завжди,
За шепіт: тримайся, дитино, зажди,
За дотик вві сні: ти не бійся, я тут,
Малюю любов'ю
2026.02.06
21:07
Наосліп, через кипінь і не в такт,
в хитке незнане майбуття сире
ми тчем свої маршрути до Ітак
під моторошний переспів сирен.
Наповнені живим теплом осердь,
заховані з народження у глині,
бють пагони собою темну твердь,
в хитке незнане майбуття сире
ми тчем свої маршрути до Ітак
під моторошний переспів сирен.
Наповнені живим теплом осердь,
заховані з народження у глині,
бють пагони собою темну твердь,
2026.02.06
18:04
О ти (чий зір усе одвертий, а мій все пропустив)
До болю прагну я спасіння. Дай гумору мені
Що в морі я у цій пшениці
йде гомін, а ні з ким не стрітись
І горе й сміх, правдиво дивні
Та умирають і без ридань
Всі оди, названі інакше, звучать, мабуть
До болю прагну я спасіння. Дай гумору мені
Що в морі я у цій пшениці
йде гомін, а ні з ким не стрітись
І горе й сміх, правдиво дивні
Та умирають і без ридань
Всі оди, названі інакше, звучать, мабуть
2026.02.06
17:31
Німе повітря. Королівство тиші.
Дорога в безпросвітну далечінь.
Любов мені листа сумного пише...
Невже від почуттів лишилась тінь?
Стою на долі сірому узбіччі.
Життя проходить повз. Лише зітхне:
"Дивися, як змінилося обличчя!"
Дорога в безпросвітну далечінь.
Любов мені листа сумного пише...
Невже від почуттів лишилась тінь?
Стою на долі сірому узбіччі.
Життя проходить повз. Лише зітхне:
"Дивися, як змінилося обличчя!"
2026.02.06
10:58
Розвал душі і тіла неодмінно
Настане, ніби вибух нищівний.
Зненацька прийде, як неждана міна
Чи як лайдак скорботний і сумний.
Розвал - це наслідок усіх ударів,
Всіх потрясінь, депресій і гризот,
Немов стискання судей і удавів,
Настане, ніби вибух нищівний.
Зненацька прийде, як неждана міна
Чи як лайдак скорботний і сумний.
Розвал - це наслідок усіх ударів,
Всіх потрясінь, депресій і гризот,
Немов стискання судей і удавів,
2026.02.05
22:14
Зрікаюся тебе, моя наївна мріє!
Я припиняю це чекання назавжди.
Уявним променем зігрівся в холоди -
І досить. Лютий снігом падає на вії.
Хтось оголошує протести веремії,
Зникає марево у плескоті води.
Немає жодного шляху мені туди -
Я припиняю це чекання назавжди.
Уявним променем зігрівся в холоди -
І досить. Лютий снігом падає на вії.
Хтось оголошує протести веремії,
Зникає марево у плескоті води.
Немає жодного шляху мені туди -
2026.02.05
21:57
Сімнадцять замало?… Чекайте за тридцять.
Це вам не жарти коли звучить мінус…
Добавочка хитра… вам арктика сниться?
Значить вдихнули і ви кокаїну…
Морози із січня всі виповзли в лютий.
Мінус розмножить їх, не сумнівайтесь.
Щоб не робили ви — тепло
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Це вам не жарти коли звучить мінус…
Добавочка хитра… вам арктика сниться?
Значить вдихнули і ви кокаїну…
Морози із січня всі виповзли в лютий.
Мінус розмножить їх, не сумнівайтесь.
Щоб не робили ви — тепло
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.02.07
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Микола Блоха /
Проза
Поговорим о вере.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Поговорим о вере.
Поговорим о вере.
Вера, мы часто слышим, как тот или иной человек спрашивает у нас или у других людей, верим ли мы в бога, при этом, человек даже не понимает, что он спрашивает, и тем более не он, не мы не понимаем про что разговор, и что мы ему ответили.
- Вы посчитали меня тупым и глупым? – а должны были, поскольку первые строчки вас должны были заставить спросить себя, что? - тут непонятного, веришь, в бога или нет.
Традиция верить в бога, пришла на смену более древним отношения с богами, а сначала было поклонения им. Смена образа общения с богом, это было чуть меньше 2000 лет назад. Когда первосвященники Рима сочинили новый завет, переписав и выбросив все не угодные им слова. Слова, что могут отобрать у них власть, и, признав, только четыре Евангелии, которые наиболее подходят для создания новых отношений с богами.
Евангелия – пересказ слов пророка Ешуа, одним из последователей и толкование его слов, а толкование зависело, от мировоззрений каждого из них, таким образом каждый писал так как ему било ближе, к его пониманию мироздания. И данный факт выборочного включения в библию Евангелий установлен историками библиографами, и это было в четырёхсотом году нашей в Римской империи.
В период создания веры в бога приходится, с момента смерти пророка, и до создания библии, в Риме. В этот период каждая отдельная группа имела свой Евангелий, и одни Евангелий говорил о поклонении богу, другой Евангелий относился как вере. В первом случае говорили, принимаешь ли ты бога, в другом случае веришь ли ты в бога.
Так возникает вопрос о том какая разница в этих выражениях? – она не большая примерно как Тихий океан, так фраза; принимаешь ли ты бога? – показывает определённость и точность значения бога, бог есть, и в этом нет, не какого сомнения. А это значит что ответ, я принимаю бога – будет значить, что и ты с богом или нет. В тоже время, фраза; верите ли вы в бога? – предполагает сомнение в наличие бога.
- Почему сомнения в боге? – всё достаточно просто, тайна спрятана в слове вера, точнее в его значении, вера – это принятие какого либо факта, без подтверждения его. И это значит, что ответ я верю в бога, означает: Я не знаю, есть бог или нет, но принято в него верить, поэтому я верю. Так фраза; я верю в бога, это фраза которая не чего не значит просто отговорка, которая не признаёт наличие бога, правда и фраза я принимаю бога, тоже не обязывает не к чему, но не ставит факт наличие бога.
Для меня всё по-другому, я не верю в бога, поскольку я знаю, он во мне, а верить в то, что ты знаешь нельзя, а не могу принять бога, поскольку это означает, что я признаю слабость бога, и то что от меня зависит это.
Так на непонимании людей значения слов, церковники и храмовники, строят религии и культы, получая власть и деньги…
Николай Блоха12.04.09 г. 19:17
Вера, мы часто слышим, как тот или иной человек спрашивает у нас или у других людей, верим ли мы в бога, при этом, человек даже не понимает, что он спрашивает, и тем более не он, не мы не понимаем про что разговор, и что мы ему ответили.
- Вы посчитали меня тупым и глупым? – а должны были, поскольку первые строчки вас должны были заставить спросить себя, что? - тут непонятного, веришь, в бога или нет.
Традиция верить в бога, пришла на смену более древним отношения с богами, а сначала было поклонения им. Смена образа общения с богом, это было чуть меньше 2000 лет назад. Когда первосвященники Рима сочинили новый завет, переписав и выбросив все не угодные им слова. Слова, что могут отобрать у них власть, и, признав, только четыре Евангелии, которые наиболее подходят для создания новых отношений с богами.
Евангелия – пересказ слов пророка Ешуа, одним из последователей и толкование его слов, а толкование зависело, от мировоззрений каждого из них, таким образом каждый писал так как ему било ближе, к его пониманию мироздания. И данный факт выборочного включения в библию Евангелий установлен историками библиографами, и это было в четырёхсотом году нашей в Римской империи.
В период создания веры в бога приходится, с момента смерти пророка, и до создания библии, в Риме. В этот период каждая отдельная группа имела свой Евангелий, и одни Евангелий говорил о поклонении богу, другой Евангелий относился как вере. В первом случае говорили, принимаешь ли ты бога, в другом случае веришь ли ты в бога.
Так возникает вопрос о том какая разница в этих выражениях? – она не большая примерно как Тихий океан, так фраза; принимаешь ли ты бога? – показывает определённость и точность значения бога, бог есть, и в этом нет, не какого сомнения. А это значит что ответ, я принимаю бога – будет значить, что и ты с богом или нет. В тоже время, фраза; верите ли вы в бога? – предполагает сомнение в наличие бога.
- Почему сомнения в боге? – всё достаточно просто, тайна спрятана в слове вера, точнее в его значении, вера – это принятие какого либо факта, без подтверждения его. И это значит, что ответ я верю в бога, означает: Я не знаю, есть бог или нет, но принято в него верить, поэтому я верю. Так фраза; я верю в бога, это фраза которая не чего не значит просто отговорка, которая не признаёт наличие бога, правда и фраза я принимаю бога, тоже не обязывает не к чему, но не ставит факт наличие бога.
Для меня всё по-другому, я не верю в бога, поскольку я знаю, он во мне, а верить в то, что ты знаешь нельзя, а не могу принять бога, поскольку это означает, что я признаю слабость бога, и то что от меня зависит это.
Так на непонимании людей значения слов, церковники и храмовники, строят религии и культы, получая власть и деньги…
Николай Блоха12.04.09 г. 19:17
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
