
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.08.07
02:13
Мої палкі, згорьовані присвяти
Лишилися тепер без адресата.
Моя Єдина - ще не народилась.
Чужих у злій строкатості - багато.
Не помічав Ту справжню, що любила.
Її нема. Смердить юрба строката.
Лишилися тепер без адресата.
Моя Єдина - ще не народилась.
Чужих у злій строкатості - багато.
Не помічав Ту справжню, що любила.
Її нема. Смердить юрба строката.
2025.08.06
22:01
Пошуки себе тривають
у розливному морі
масок і облич,
ролей і личин,
іміджів і самовикриттів.
Із тебе говорять
десятки особистостей.
Це розпад власного "я".
у розливному морі
масок і облич,
ролей і личин,
іміджів і самовикриттів.
Із тебе говорять
десятки особистостей.
Це розпад власного "я".
2025.08.06
21:25
Великі провидці, які збиралися провіщати долю людства, не годні зі своєю долею розібратися.
Кількість людей, які все знають, на порядок перевищує кількість людей, які все вміють.
На великі обіцянки клюють навіть краще, ніж на великі гроші.
Колиш
2025.08.06
11:19
Із Бориса Заходера
Жила-була собачка –
Свій-Ніс-Усюди-Пхачка:
усюди пхала носа
(такий у неї хист).
Її попереджали:
«Дала б ти звідси драла!
Жила-була собачка –
Свій-Ніс-Усюди-Пхачка:
усюди пхала носа
(такий у неї хист).
Її попереджали:
«Дала б ти звідси драла!
2025.08.06
00:36
Життя – коротка мить свідома,
Опісля – тільки темнота,
Глибокий сон, довічна кома.
Даремно думає спроста
Людська наївна глупота,
Що порятунок за порогом,
Чи судище суворе Бога.
Опісля – тільки темнота,
Глибокий сон, довічна кома.
Даремно думає спроста
Людська наївна глупота,
Що порятунок за порогом,
Чи судище суворе Бога.
2025.08.05
23:17
Домовина - не дім, а притулок
перед переселенням у засвіти
та ще -наочний доказ для археолога
про ту чи іншу епоху,
в яку небіжчику довелося жить.
Хрещений в дитинстві на Канівщині,
гріхи відмолюю і захисту прошу
у Всевишнього уже в Єрусалимі.
перед переселенням у засвіти
та ще -наочний доказ для археолога
про ту чи іншу епоху,
в яку небіжчику довелося жить.
Хрещений в дитинстві на Канівщині,
гріхи відмолюю і захисту прошу
у Всевишнього уже в Єрусалимі.
2025.08.05
21:25
Зниклої колишньої дівчини
немає в соціальних мережах,
про неї нічого немає в Інтернеті,
вона ніби випарувалася,
пропала в безмежних водах
світобудови і невідомості,
повернулася до першосутностей,
у первісне яйце,
немає в соціальних мережах,
про неї нічого немає в Інтернеті,
вона ніби випарувалася,
пропала в безмежних водах
світобудови і невідомості,
повернулася до першосутностей,
у первісне яйце,
2025.08.05
20:32
На Ярославовім Валу
Я п’ю свою обідню каву.
Пірнає в київську імлу
Моя натомлена уява.
В уяві тій далеко я
Від Золотих Воріт столичних:
То ніби пісню солов’я
Я п’ю свою обідню каву.
Пірнає в київську імлу
Моя натомлена уява.
В уяві тій далеко я
Від Золотих Воріт столичних:
То ніби пісню солов’я
2025.08.05
16:04
по полю-овиду без краю
прошкує серпень навмання
у небі серце-птах літає
хрустить під стопами стерня
у чубі ще сюркоче літо
а в оці сонячний садок
все манить з піль перелетіти
прошкує серпень навмання
у небі серце-птах літає
хрустить під стопами стерня
у чубі ще сюркоче літо
а в оці сонячний садок
все манить з піль перелетіти
2025.08.05
14:37
Із Бориса Заходера
Жив на світі
пес собачий.
Був у нього
ніс собачий,
хвіст собачий,
зріст собачий,
Жив на світі
пес собачий.
Був у нього
ніс собачий,
хвіст собачий,
зріст собачий,
2025.08.05
11:11
Хильни за працюючий піпол
Тих які уродились ніким
Пиймо ще за добро і за лихо
Чарку ще за оцю земну сіль
Помолися за простих піхотинців
За їх подвигання важкі
Діточок а також дружин їхніх
Тих які уродились ніким
Пиймо ще за добро і за лихо
Чарку ще за оцю земну сіль
Помолися за простих піхотинців
За їх подвигання важкі
Діточок а також дружин їхніх
2025.08.04
21:42
Прощальна засмага на пляжі -
Останній осінній прибій,
Що тихо й незаймано ляже
На плечі жінок без надій.
Прощальний цілунок природи,
Що лине у безвість, як знак,
Який прокричить у пологах
Останній осінній прибій,
Що тихо й незаймано ляже
На плечі жінок без надій.
Прощальний цілунок природи,
Що лине у безвість, як знак,
Який прокричить у пологах
2025.08.04
21:13
Як моцно грає радіола.
Якогось... крутим рок-&-рола,
а злий зелений змій глаголит:
– Женись на ній, бодай жени!
Хай у Сірка вже буде буда,
у міру ситим гавкне людьом,
у міру – хвіст, мордяка й зуби,
Якогось... крутим рок-&-рола,
а злий зелений змій глаголит:
– Женись на ній, бодай жени!
Хай у Сірка вже буде буда,
у міру ситим гавкне людьом,
у міру – хвіст, мордяка й зуби,
2025.08.04
10:52
Вітру перешіптування з листям.
Що ти їм розказуєш, бродяго?
Знову нагасався десь та злишся
на свою невикорінну тягу
до буття у безперервних мандрах,
на свою неміряну бездомність,
знову їм, осілим, потай заздриш,
між гілля снуючи невгамовно?
Що ти їм розказуєш, бродяго?
Знову нагасався десь та злишся
на свою невикорінну тягу
до буття у безперервних мандрах,
на свою неміряну бездомність,
знову їм, осілим, потай заздриш,
між гілля снуючи невгамовно?
2025.08.04
09:28
серпня - день народження унікального німецького музиканта
Клаус Шульце (1947 - 2022) - композитор, клавішник, перкусист, один із піонерів ембієнту (дослівно - «навколишній») - цього напрямку електронної музики.
Батьки - письменник і балерина,
після
Клаус Шульце (1947 - 2022) - композитор, клавішник, перкусист, один із піонерів ембієнту (дослівно - «навколишній») - цього напрямку електронної музики.
Батьки - письменник і балерина,
після
2025.08.04
08:53
Із Бориса Заходера
Крругом – мурра, мурра,
все – маррність та сумбурр,
а ти муррчи: «Урра-а!»
І більш – ані мур–мур!
(2025)
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Крругом – мурра, мурра,
все – маррність та сумбурр,
а ти муррчи: «Урра-а!»
І більш – ані мур–мур!
(2025)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
2024.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Микола Блоха /
Проза
Поговорим о вере.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Поговорим о вере.
Поговорим о вере.
Вера, мы часто слышим, как тот или иной человек спрашивает у нас или у других людей, верим ли мы в бога, при этом, человек даже не понимает, что он спрашивает, и тем более не он, не мы не понимаем про что разговор, и что мы ему ответили.
- Вы посчитали меня тупым и глупым? – а должны были, поскольку первые строчки вас должны были заставить спросить себя, что? - тут непонятного, веришь, в бога или нет.
Традиция верить в бога, пришла на смену более древним отношения с богами, а сначала было поклонения им. Смена образа общения с богом, это было чуть меньше 2000 лет назад. Когда первосвященники Рима сочинили новый завет, переписав и выбросив все не угодные им слова. Слова, что могут отобрать у них власть, и, признав, только четыре Евангелии, которые наиболее подходят для создания новых отношений с богами.
Евангелия – пересказ слов пророка Ешуа, одним из последователей и толкование его слов, а толкование зависело, от мировоззрений каждого из них, таким образом каждый писал так как ему било ближе, к его пониманию мироздания. И данный факт выборочного включения в библию Евангелий установлен историками библиографами, и это было в четырёхсотом году нашей в Римской империи.
В период создания веры в бога приходится, с момента смерти пророка, и до создания библии, в Риме. В этот период каждая отдельная группа имела свой Евангелий, и одни Евангелий говорил о поклонении богу, другой Евангелий относился как вере. В первом случае говорили, принимаешь ли ты бога, в другом случае веришь ли ты в бога.
Так возникает вопрос о том какая разница в этих выражениях? – она не большая примерно как Тихий океан, так фраза; принимаешь ли ты бога? – показывает определённость и точность значения бога, бог есть, и в этом нет, не какого сомнения. А это значит что ответ, я принимаю бога – будет значить, что и ты с богом или нет. В тоже время, фраза; верите ли вы в бога? – предполагает сомнение в наличие бога.
- Почему сомнения в боге? – всё достаточно просто, тайна спрятана в слове вера, точнее в его значении, вера – это принятие какого либо факта, без подтверждения его. И это значит, что ответ я верю в бога, означает: Я не знаю, есть бог или нет, но принято в него верить, поэтому я верю. Так фраза; я верю в бога, это фраза которая не чего не значит просто отговорка, которая не признаёт наличие бога, правда и фраза я принимаю бога, тоже не обязывает не к чему, но не ставит факт наличие бога.
Для меня всё по-другому, я не верю в бога, поскольку я знаю, он во мне, а верить в то, что ты знаешь нельзя, а не могу принять бога, поскольку это означает, что я признаю слабость бога, и то что от меня зависит это.
Так на непонимании людей значения слов, церковники и храмовники, строят религии и культы, получая власть и деньги…
Николай Блоха12.04.09 г. 19:17
Вера, мы часто слышим, как тот или иной человек спрашивает у нас или у других людей, верим ли мы в бога, при этом, человек даже не понимает, что он спрашивает, и тем более не он, не мы не понимаем про что разговор, и что мы ему ответили.
- Вы посчитали меня тупым и глупым? – а должны были, поскольку первые строчки вас должны были заставить спросить себя, что? - тут непонятного, веришь, в бога или нет.
Традиция верить в бога, пришла на смену более древним отношения с богами, а сначала было поклонения им. Смена образа общения с богом, это было чуть меньше 2000 лет назад. Когда первосвященники Рима сочинили новый завет, переписав и выбросив все не угодные им слова. Слова, что могут отобрать у них власть, и, признав, только четыре Евангелии, которые наиболее подходят для создания новых отношений с богами.
Евангелия – пересказ слов пророка Ешуа, одним из последователей и толкование его слов, а толкование зависело, от мировоззрений каждого из них, таким образом каждый писал так как ему било ближе, к его пониманию мироздания. И данный факт выборочного включения в библию Евангелий установлен историками библиографами, и это было в четырёхсотом году нашей в Римской империи.
В период создания веры в бога приходится, с момента смерти пророка, и до создания библии, в Риме. В этот период каждая отдельная группа имела свой Евангелий, и одни Евангелий говорил о поклонении богу, другой Евангелий относился как вере. В первом случае говорили, принимаешь ли ты бога, в другом случае веришь ли ты в бога.
Так возникает вопрос о том какая разница в этих выражениях? – она не большая примерно как Тихий океан, так фраза; принимаешь ли ты бога? – показывает определённость и точность значения бога, бог есть, и в этом нет, не какого сомнения. А это значит что ответ, я принимаю бога – будет значить, что и ты с богом или нет. В тоже время, фраза; верите ли вы в бога? – предполагает сомнение в наличие бога.
- Почему сомнения в боге? – всё достаточно просто, тайна спрятана в слове вера, точнее в его значении, вера – это принятие какого либо факта, без подтверждения его. И это значит, что ответ я верю в бога, означает: Я не знаю, есть бог или нет, но принято в него верить, поэтому я верю. Так фраза; я верю в бога, это фраза которая не чего не значит просто отговорка, которая не признаёт наличие бога, правда и фраза я принимаю бога, тоже не обязывает не к чему, но не ставит факт наличие бога.
Для меня всё по-другому, я не верю в бога, поскольку я знаю, он во мне, а верить в то, что ты знаешь нельзя, а не могу принять бога, поскольку это означает, что я признаю слабость бога, и то что от меня зависит это.
Так на непонимании людей значения слов, церковники и храмовники, строят религии и культы, получая власть и деньги…
Николай Блоха12.04.09 г. 19:17
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію