ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2025.06.21 20:15
Фіалка ночі - матіола.
Бузковий колір щастя, ніжний пах.
Зірчасті квіточки довкола,
Медовість поцілунків на вустах.

У темряві - любові світло.
Обійми душ єднають щиро нас.
І матіолова привітність

Артур Сіренко
2025.06.21 17:06
Трамвай запашного літа
Стукотить по чужій вулиці Янголів
В самотині – рікою буття – в самотині
Порожній, наче руїна крику волошок,
Бо це місто – притулок позичений
Заблукалої Еврідіки-невдахи,
Що шукала чи то Арахну, чи то Сапфо,
Бо слова загуби

Світлана Майя Залізняк
2025.06.21 15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Ілюзія

О

Хельґі Йогансен
2025.06.21 15:16
Маючи за плечима 12 років досвіду роботи в психіатрії та 9 — у психотерапії, я щодня стикаюся зі складністю людських переживань. Поряд із цією професійною діяльністю моє життя завжди супроводжує любов до поезії — як до читання, так і до написання. Нерідко

Іван Потьомкін
2025.06.21 12:57
І виростають покоління,
Котрі не чули тишини.
О найстрашніше з літочислень -
Війна війною до війни"
Ліна Костенко


Війни невигойні стигмати.

Віктор Кучерук
2025.06.21 05:06
Хлопчик має хом’яка, –
І без відпочинку
Всюди носить на руках
Чарівну тваринку.
З хом’яком і спить, і їсть,
І уроки учить, –
Ні подій нема, ні місць,
Що близьких розлучать.

Борис Костиря
2025.06.20 21:58
Мовчання, як вулкан.
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,

С М
2025.06.20 15:51
Начебто дві голови у тебе
І два люстерка у руці
Проповідники з цегли із хрестами золотими
І твій ніс задрібний у краю цім
У голові твоїй місто
У твоїй кімнаті в’язниця
Натомість рота слонячий хобот
Пияцтво

Світлана Майя Залізняк
2025.06.20 15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.



Панно Фа

Козак Дума
2025.06.20 14:58
Якщо порівнювати між собою такі явища, як політику, релігію і проституцію, відверто оцінюючи їх із точки зору людської моралі, то доведеться визнати, що остання із цієї тріади для суспільства – уже найменше зло.

Віктор Кучерук
2025.06.20 07:48
Вигулюючи песика на лузі,
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.

Борис Костиря
2025.06.19 21:35
Снігова маса розтає,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,

Євген Федчук
2025.06.19 20:51
На вулиці спекотно, навіть парко,
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні

Світлана Пирогова
2025.06.19 12:21
Літо видихає спеку,
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.

Віктор Кучерук
2025.06.19 09:59
Голосистою напрочуд
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.

Світлана Майя Залізняк
2025.06.18 22:44
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Рожеві метел
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12

Богдан Архіпов
2024.12.24

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оксана Вілінська (1989) / Проза

 Кохання на двох
Образ твору Все в нашей жизни происходит все так странно…. мы любим, но бросаем, а потом в мыслях разговариваем с ними…. Мы проклинаем тот день, который лишил нас счастья…. Мы так счастливы, когда обретаем ИХ снова…..

ОН: “Сегодня я уже без тебя. После тебя осталась лишь песня и несколько ярких и счастливых дней… мы больше не вместе. И в мою память въедаются ноты и слова той песни, которая осталась после тебя. Мне так хотелось любить тебя! А ты… убила все, что жило во мне…. Ты убила меня, разрушив мой мир, разбив на сотни мелких кусочков мое сердце, безжалостно растоптав мою жизнь. А что сейчас с тобой ?...”

ОНА: “ я лежу на полу, смотрю в белоснежный потолок… сквозь мои мысли, доносятся из колонок ноты нашей песни… мне жутко, душа кричит, надрывая свой голос. Мы больше не вместе. Теперь я не живу. Ты был единственным и ним же останешься навсегда. Ты слышишь, Я ТЕБЯ ЛЮБЛЮ!!!!! Если бы ты только слышал…. Между нами теперь вечность горести и слез… где ты?”

ОН: “ как ты там? Мне очень плохо без тебя! Может, ты тоже грустишь и хочешь все вернуть? Я ни на минуту не забываю о тебе. Все в моей жизни напоминает о прошлом…. О счастливом прошлом... каждую ночь я говорю с луной, надеясь на то, что ты тоже не спишь и слышишь меня. Мне так хочется вернуть наши счастливые дни. А после тебя у меня осталась лишь наша песня…”

ОНА: “ интересно, а мы сможем снова быть вместе? Ночью мне не спится, светит луна в окно. Я смотрю на нее и вижу тебя. Твои глаза… Я люблю твои глаза…. Я помню все, каждую черточку на твоем лице. Ты смотришь на меня и улыбаешься…. Я улыбаюсь в ответ. Может, ты не спишь? И мы снова вместе? Но словно лезвием по сердцу звучит из колонок наша песня….”

ОН: “прошел ровно месяц после нашего разрыва. На душе все также скребут кошки. Меня ничего не может отвлечь от мыслей о тебе. Ты все время на первом плане. Я ищу тебя в толпе, надеясь встретить тебя там, где ты никогда не появишься. Хожу под твоими окнами, надеясь, что ты почувствуешь меня и выглянешь. Наверное, тебя я никогда не забуду…”

ОНА: “Весна… все радуются ей, все счастливы. А на моей душе скребутся кошки, тебя нет рядом. Я часто гуляю сама в надежде встретить тебя и посмотреть на тебя хотя б украдкой. Мне много не надо, мне хотя бы малость… посмотреть в твои глаза и прошептать прости. Я хожу теперь одна по тем местам, где совсем недавно мы бродили вместе. Мне так плохо без тебя…”

ОН: “ прохожу мимо твоего дома. Из твоего подъезда выходит девушка. Это ты…. Ты идешь ко мне… родная, я тебя люблю!!! Несусь к тебе на встречу.… А ты – иллюзия… безумные мои мечты.…И в наушниках разрывает душу наша песня. В моем сердце перегорают пробки…”

ОНА: “смотрю фото… друзья, родные, ты… твоя лучезарная улыбка… счастье в моих глазах… мой день рожденья… уже прошло полгода. А ты все также нужен мне, как и тогда. Как ты там любимый? Знай, я все так же твоя, как и тогда…”

ОН: “ты так далека от меня, но сны не перестают тревожить мое сердце. В памяти перебираю те дни, когда мы были вместе. Когда ты меня любила… так странно, я люблю тебя и сейчас так как любил тогда… ты единственная, кого я любил и люблю… ты – моя жизнь, ты мой смысл жизни, ты – вечность горестей романтизма, который течет по моим венам…. Я все так же тебя люблю!”

ОНА: “ прошел год. Я встретила другого. Мне с ним хорошо. Но я с ним не счастлива… до сих пор думаю о тебе. Все так же говорю с луной и вижу в ней твое отражение. В город пришла осень. Я все так же посвящаю тебе стихи. И не могу понять, почему мне так плохо без тебя? А сердце кричит: Ты любишь его! Но больше я так не могу. Я забываю о тебе”.

ОН: “ тебе нет замены. Только ты в моем сердце. Другие тебя никогда не затмят. Все так же луна и сигарета мои лучшие подруги. Луна все так же напоминает о тебе. Сигарета все так же отравляет мне жизнь, как и ты.… Прошел год, но я по-прежнему ищу встречи с тобой. Я так же по-прежнему люблю тебя… Наверное я сошел с ума…”

ОНА: “ вот и все… завтра я выхожу замуж… я не люблю его, но так надо. Мне жизнь безразлична… я не твоя. Ты властелин моего сердца, моей души, моего тела. Ты владеешь мной, не знаю я этого. Наверное, я сошла с ума, но больше не будет тебя в моей жизни никогда. Прощай…”

ОН: “вот и все… мы теперь врозь, но это не останавливает меня. Сегодня последний мой шанс быть с тобой. Я знаю, ты откажешь мне, но я хочу, чтобы ты знала все! Я хочу, чтобы ты знала: Я ЛЮБЛЮ ТЕБЯ!!!!”

- Вы согласны взять ее в жены?
- Да.
- Вы согласны взять его в мужья?
Дикое молчание в ответ…
- Я ЛЮБЛЮ ТЕБЯ!!!!! – он кричит из толпы приглашенных .
- НЕТ – срывая фату, она бежит к нему – Я ЛЮБЛЮ ТЕБЯ!
11.07.08




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-04-26 23:50:35
Переглядів сторінки твору 1269
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.289 / 4.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.039 / 4.83)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.762
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.11.20 13:16
Автор у цю хвилину відсутній