ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.04.22 21:23
направду побоку хто й що про це помислить
мислителю немає жодних меж
усім подобається відстань адже відстань
як є життя прадивіш не прозвеш
дзвінкий тверезий ранок славнозвісний
о не вантаж його
забутих предків тіні не бентеж
у кілька сотень літ не

Тетяна Левицька
2026.04.22 16:30
Вже за фіранками минуле —
як бути далі, я не знаю.
Здається, й досі не збагнула,
що більше пролісків немає.

Ділю думки на «до» і «після»,
і посипаю сіллю рану.
На струнах серця, наче пісня,

Борис Костиря
2026.04.22 15:20
Такі дощі тотальні і вселенські
Охоплюють із флангів, як орда.
Вони відкриють манускрипти древні,
В яких перегорить свята біда.
А на гілках повиснуть одкровення,
Як вищі і непізнані знамення.

Дощі відкриють невідомі суті,

Охмуд Песецький
2026.04.22 14:43
Співають пісень вовки,
Надривне нічне сопрано.
Дається зима взнаки,
Радіє весна зарано.
Доходять і до 5-ти,
Буває, нічні морози.
Вона не спішить прийти
З теплом хоч якоїсь дози.

Олена Побийголод
2026.04.22 07:45
Л.Давидович (1900-1986), В.Драгунський (1913-1972)

Мчать ялинки, мчать галяви,
місяць в озеро пірна.
Гарно так на верхній лаві
край відкритого вікна!

    Нічка за вікном чорніє,

Віктор Кучерук
2026.04.22 05:29
На теплих крилах весняних вітрів
Ключ журавлиний звично прилетів
І на болоті ось уже курличе
Щодня невпинно зграя мандрівнича.
Гучне звучання повних голосів
Тепер не змовкне до осінніх днів,
А потім самозахист знов покличе
Птахів кудись за наше п

хома дідим
2026.04.21 22:19
що тут вигадувати що ліпити
у порожнечі між байдужих стін
і то не гобіти були а брити
казав тобі а ти скривилася при цім
тебе цікавить щось просте і зрозуміле
поплакати чи посміятися собі
і речі що тебе наразі оточили
чи уточнили · всі вони аби

Тетяна Левицька
2026.04.21 21:35
А ти ж казав мені: «Не плач,
не бідкайся, все добре буде...»
Та смерті чорної палаш*
встромився гостряком у груди.

Не вберегли ні Бог, ні я,
ні ті, що теж добра бажали.
Без тебе, сонечко, ніяк

Марія Дем'янюк
2026.04.21 16:09
Покотилась крашанка до самого неба,
І яскравим місяцем дивиться на тебе.
"Віруєш? Не віруєш?" — боюся спитати,
Темнооку тишу щоби не злякати.

Сяє Луна у Всесвіті, а навколо зорі —
Крашанки яскраві в небі неозорім.
Скоро прийде раночок. В кошик В

Борис Костиря
2026.04.21 14:09
Листок зелений завітав у хату,
Як стислі і спресовані слова.
Слова із чебрецю, із рути й м'яти,
В яких надія знову ожива.
І ми цінуємо цей лист зелений
Посланням у майбутнє, у світи,
В яких тополі, виноград і клени
Зазеленіють, певно, навіки.

Володимир Бойко
2026.04.21 13:50
Людям справді великим манія величі ні до чого. Завдяки розвою філософії людство позбулося найкращих ілюзій. Не зазнавши гіркоти поразок, не відчуєш смаку перемог. Дика природа надто чутлива до диких звичаїв. Коли відчуваєш листопад у квітні –

Юрій Гундарів
2026.04.21 12:01
Один видатний поет якось зауважив: справжній вірш це такий, де кожен рядок - вірш. Гадаю, не варто забирати літр крові, іноді досить й однієї краплі. Скажімо, достатньо 123-секундної композиції «Yesterday», щоб зрозуміти, якого рівня музикант перед вами…

Ігор Шоха
2026.04.21 11:38
Живу, не марную ні грошей, ні часу,
скорочую ради здоров’я меню –
підсовую тій, що з клюкою, свиню,
в уяві малюю пастелі, пейзажі,
а щоб економити нерви, наразі
не слухаю вісті з війни і рідню.

ІІ

Костянтин Ватульов
2026.04.21 08:53
Голуб мене долонями, як вогку глину
Гончар бере та ліпить вправно груди, стегна…
Якщо колись я все-таки десь раптом зникну,
Не зможеш відчувати: як у ребрах б’ється

Сердечний ритм, відлуння, досить сильний стукіт;
Приємність рук, що зачепили кожен

Віктор Кучерук
2026.04.21 05:57
Ні людини, ні собаки,
І ніщо ні грим, ні блим, -
Тільки зрана висне мряка
Понад берегом крутим.
Всюди холодно і тьмяно
Так, що гепну сторчака
Отуди, де у тумані
Зачаїлася ріка.

Охмуд Песецький
2026.04.20 20:28
Бігти, наче за тобою гнались,
Щоб успіти там, де вже не встиг -
І застав би, може, сніжну навись,
Вісницю потеплень і відлиг.

Це була зима грудневих тижнів
З мороком сердечних потрясінь,
Гірша, ніж усі позаторішні,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Христенко (1958) / Вірші / ЛІРИКА

 БІС В РЕБРО
Сивина притрусила волосся,
Наче попелом від сигарети,
А мені ще здається і досі:
Я – молодший за власні портрети.
Ще наснага пульсує у жилах
І бажання потроює сили,
По весні прокидається тіло:
Біс в ребро – і літаю на крилах!

Лиш одна дошкуляє проблема:
Молодіють з роками дівчата,
Їхні ковзають очі повз мене –
Я для них застарий, наче тато.
А жінки підходящого віку
Мають цілий причеп на додачу:
Кілька шлюбів, романів – без ліку,
Чи дітей і знервовану вдачу.

Доки розум міркує завзято,
Серце знову потрапило в сіті
І бурхливе, хвилююче свято
Не дає безпідставно сидіти.
Ніби в юності – знову лечу я
На побачення, втративши спокій,
А ночами для Неї віршую
І кохаю, забувши про роки.




Найвища оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Анатолій Мельник 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-04-29 17:00:04
Переглядів сторінки твору 5147
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.203 / 5.39  (4.950 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 5.161 / 5.38  (4.851 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.819
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2020.06.25 11:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Гурська (Л.П./Л.П.) [ 2009-04-29 21:45:30 ]
"А жінки підходящого віку
Мають цілий причеп на додачу:
Кілька шлюбів, романів – без ліку,
Чи дітей і знервовану вдачу."

А ліричний герой, очевидно
за собою не має причепа.
У багажник ховає провини
Від яких потерпають дурепи...
І отримують потім дилеми,
діточок, що зростають без тата,
зі здоров'ям нещадні проблеми,
і самотність у будні і свята.:(




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-04-30 13:16:20 ]
Дякую, Ларисо!
Як встояти перед Вашою витонченою іронією, життєвою мудрістю?!.
Я біля Ваших ніг!
Біжу на Вашу сторінку - хочу познайомитись ближче:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-18 14:16:30 ]
Не хочу вірити, що Ви могли написати про жіночу знервовану вдачу... Це так на Вас не схоже...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-05-18 15:26:15 ]
Патара!
Ну ось І маю - знервовану оцінку?
Вибачаюсь, звісно, що де-що розчарував Вас, потьмаривши образ Ідеалазованого чоловіка.
Цей вірш - результат узагальненя і творчої фантазії. Як каже моя дружина, легкий флірт не тільки не шкодить взаєминам, а навіть іде на користь.
І я з нею згоден.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-18 16:18:02 ]
Ви знаєте, Олександре, про мене багато чого можна сказати, але... я ніколи не даю знервованих оцінок. Мені якщо щось не подобається у вірші, я його просто не коментую ( навіщо людині портити настрій?..) І, взагалі, мені ніколи не була притаманна знервована вдача. А ваші вірші я дуже люблю, вони заставляють задуматися, а це на користь.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-05-18 16:38:11 ]
Дякую, Патаро, за щирість!
Перепрошую!
Аж ніяк не хотів Вас образити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-18 16:59:46 ]
Олександре, це було б дивно, якби я на такі речі ображалася... Я Вам просто пояснила свою природу. Всього Вам найкращого. Творчого натхнення .

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-05-18 17:39:23 ]
Так я тут в черзі, хочу "шоб біля ніг". А давайте я біля ваших. І ніяких зобов'язань:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-07-02 10:56:45 ]
Ой, Юленько!
Жінка біля ніг - це якось незвично і трохи незручно(0т же ретроград!)
А ось без зобов'язань - це приймається!
Я б сказав: без взаємних претензій і очікувань(по добрій волі) - це найкращі умови для щирих стосунків:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-01 21:21:52 ]
Як же не нервувати, коли у чоловіка "Біс в ребро"?

Сподобався вірш тим, що ліричний герой розуміє свою ситуацію і відвертий сам із собою.
:)))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-07-02 11:00:58 ]
Тамаро!
Літгерой - не жонатий!:)
Тож нервувати нікому, окрім претенденток:))