Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.06
19:13
Він робив морозиво зі снігу
Солодке, наче січневий вечір.
Він робив вино
З крапель липневої зливи,
П’янке, наче квіти троянд.
Він лишав глибокі сліди
На їдкій пилюці доріг –
Може він був
Солодке, наче січневий вечір.
Він робив вино
З крапель липневої зливи,
П’янке, наче квіти троянд.
Він лишав глибокі сліди
На їдкій пилюці доріг –
Може він був
2026.01.06
15:10
Не обрані. Покарані. Наш крах -
Душа під шаром надтонкої шкіри.
Тому щасливі ми хіба що в снах,
Для нас там грають фантастичні ліри.
Зустріли ніч самітниця й монах...
Сонети - дві симфонії зневіри.
Приречене мовчання на вустах,
Душа під шаром надтонкої шкіри.
Тому щасливі ми хіба що в снах,
Для нас там грають фантастичні ліри.
Зустріли ніч самітниця й монах...
Сонети - дві симфонії зневіри.
Приречене мовчання на вустах,
2026.01.06
13:29
Хлопчик Ейф.
Голландський ельф.
Прилетів у Київ.
Поблукав поміж дерев.
Заснув у Софії.
Дзвін уранці калатав.
Монастир попідмітав.
Осінь бачив українську.
Голландський ельф.
Прилетів у Київ.
Поблукав поміж дерев.
Заснув у Софії.
Дзвін уранці калатав.
Монастир попідмітав.
Осінь бачив українську.
2026.01.06
11:10
Так шкода витрачати час
На сон минущий, поверховий,
Мов попіл від німих свічад,
Який спадатиме на скроні.
Горітиме у нас свіча,
Яку не здатні погасити
Всі демони. Торкне плеча
На сон минущий, поверховий,
Мов попіл від німих свічад,
Який спадатиме на скроні.
Горітиме у нас свіча,
Яку не здатні погасити
Всі демони. Торкне плеча
2026.01.06
10:10
Занурююся, звично, у добро,
Там плавають, мов риби, сонні вірші.
І янголиним золотим пером
Малюю звуки, запахи і тишу.
А кольори чудесні! Тільки глянь!
Відтінок кожен - геніальна пісня!
Сплітаю воєдино Інь та Янь
Там плавають, мов риби, сонні вірші.
І янголиним золотим пером
Малюю звуки, запахи і тишу.
А кольори чудесні! Тільки глянь!
Відтінок кожен - геніальна пісня!
Сплітаю воєдино Інь та Янь
2026.01.06
04:50
Вечір.
Ваш корпоратив.
Всі чекають
Дивних див,
Хоч і знають:
Див нема.
Просто грудень
Ваш корпоратив.
Всі чекають
Дивних див,
Хоч і знають:
Див нема.
Просто грудень
2026.01.05
22:03
А тактика стратега – діло темне,
тасуються покірні вояки
і... нотабене –
чучело зелене
розпочинає гру у піддавки.
***
А ніж розпочинати рокіровку
тасуються покірні вояки
і... нотабене –
чучело зелене
розпочинає гру у піддавки.
***
А ніж розпочинати рокіровку
2026.01.05
21:23
Терпіння випурхнуло з дому
І прямо з хати в небеса…
Мені однаково від злому,
І там, і тут, мене нема.
На небесах вже однодумці…
А я туди і не спішив…
Блукаю... Наче у відпустці
У ній охоче ще б грішив…
І прямо з хати в небеса…
Мені однаково від злому,
І там, і тут, мене нема.
На небесах вже однодумці…
А я туди і не спішив…
Блукаю... Наче у відпустці
У ній охоче ще б грішив…
2026.01.05
21:12
ей караване мене забирай
у португалію в еспанський край
андалузію і житні поля
прагну зустріти й стрічатиму я
хутко забирай мене
відси караване
у португалію в еспанський край
андалузію і житні поля
прагну зустріти й стрічатиму я
хутко забирай мене
відси караване
2026.01.05
19:46
Деінде, мабуть, так, але не в Єрусалимі,
Коли дощем з відра заллє тебе по самі вуха,
Аж до кісток прониже вітрюгами невмолимо злими.
Та гідне подиву тобі, напевне, буде,
Негоду цю благословенням Божим називають люди.
Готові і щулитись вони, і закрива
Коли дощем з відра заллє тебе по самі вуха,
Аж до кісток прониже вітрюгами невмолимо злими.
Та гідне подиву тобі, напевне, буде,
Негоду цю благословенням Божим називають люди.
Готові і щулитись вони, і закрива
2026.01.05
19:10
Із Леоніда Сергєєва
А першими зникнуть опасисті, –
не тому, що багато їдять,
а тому, що вони – опасисті,
і їх відразу з’їдять.
Руді повиводяться другими.
А першими зникнуть опасисті, –
не тому, що багато їдять,
а тому, що вони – опасисті,
і їх відразу з’їдять.
Руді повиводяться другими.
2026.01.05
15:45
Книга, що стала повітрям
Написана синьооким самітником,
Що бавився словами як намистинами,
Що відчиняв двері в безодню,
Що жив у хиткій хатині,
Яка була зроблена з очерету,
Що ріс на холодному озері,
Де плавали білі лебеді,
Написана синьооким самітником,
Що бавився словами як намистинами,
Що відчиняв двері в безодню,
Що жив у хиткій хатині,
Яка була зроблена з очерету,
Що ріс на холодному озері,
Де плавали білі лебеді,
2026.01.05
12:18
Замок.
Залізний дизайн.
Пташці
відрізали лапку.
Лізе
по лезу сльоза,
крові
коричнева крапка.
Залізний дизайн.
Пташці
відрізали лапку.
Лізе
по лезу сльоза,
крові
коричнева крапка.
2026.01.05
12:17
В траві ховався коник,
В траві ховався коник,
Дзвонив той коник в дзвоник,
Співав і цокотав.
Невже ж то бува,
Невже ж то бува,
Дзвонив той коник в дзвоник.
Невже ж то бува,
В траві ховався коник,
Дзвонив той коник в дзвоник,
Співав і цокотав.
Невже ж то бува,
Невже ж то бува,
Дзвонив той коник в дзвоник.
Невже ж то бува,
2026.01.05
11:35
Я прокинусь у лісі від шуму птахів.
Із безодні вернусь у новітню безодню.
Моє серце проб'ють не списи каблуків,
А ледь танучі в небі зникаючі зорі.
І до мене долинуть видіння віків,
Невідчутні, загрозливі, сиві, прозорі.
Я прокинуся в лісі
Із безодні вернусь у новітню безодню.
Моє серце проб'ють не списи каблуків,
А ледь танучі в небі зникаючі зорі.
І до мене долинуть видіння віків,
Невідчутні, загрозливі, сиві, прозорі.
Я прокинуся в лісі
2026.01.05
10:59
Ніч вливається в шибку синькою,
Підвіконням стікає вниз.
Обморожена гілка бринькає
Медіатором об карниз.
Місяць повний у сніг покришений.
Грає сріблом невинний наст.
А за щирою ніби тишею
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Підвіконням стікає вниз.
Обморожена гілка бринькає
Медіатором об карниз.
Місяць повний у сніг покришений.
Грає сріблом невинний наст.
А за щирою ніби тишею
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Микола Блоха /
Публіцистика
Май 2009 года. Очередной Open.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Май 2009 года. Очередной Open.
Май 2009 года. Очередной Open.
Очередной Open. Принёс новые впечатления и лёгкую грусть, грусть потому, что не увидел некоторых знакомых лиц, виной наверно кризис, вообще стандартный Open. Как для меня, поскольку я не вижу первой половины Openа, находясь на дальнем кордоне и почти не слыша музыки. Но как назло, на дальнем кордоне било необычно спокойно, до одного момента:
К охраннику медленно подползал Шевролет, и охранник, включив фонарик, подойдя к машине, спросил:
- Покажите ваши ручки!
- Мы с организаторами, Ману знает.
- Сейчас перезвоню Ману.
Достав телефон, набрал номер, но голос был посторонним, и он сбросил звонок, ища возможность связаться с Ману. Свет фар другого авто, заставил посмотреть на него, и в голове охранника, проскочила мысль:
- Это УАЗ? – а значит, это менти? – или всё же посетители?
УАЗ объехал Шевролет, и перегородил дорогу, но желание проверить у них ленточки, исчезло мгновенно после того как из УАЗа вышел мужчина в камуфляже с пагонами.
- Лесничие, и что делать?
Эту ситуацию заметил Ману, и шёл к посту с дороги, а в это время один из лесничих, седоватый мужичёк подошёл к машине:
- Почему машина в лесу?
- А что нельзя?
- Согласно с указом кабинета министров, в связи с пожароопасным периодом въезд в лес машин запрещён.
- Это ваша машина?
- Я не знаю? – надо спросить у организатора.
Посмотрев в сторону дороги, в свете задних огней Шевролета, заметил Ману.
- Ману поговори с людьми!
Не долгий разговор был прерван появлением газели генераторщика, мужичёк взял в УАЗе фонарь, и подошёл к газели, и спросил водителя.
- Откройте багажник, для осмотра.
- Чего это? – возразил генираторщик.
- Откройте багажник.
- Ты кто такой? – я сейчас в милицию звоню.
Полемика продолжалась несколько минут, до того момента когда седой лесничий стал перед газелью и демонстративно потянулся к кобуре, и охранник услышал голос Ману:
- Да покажи ты багажник ему.
Генираторщик вылез из газели и показал пустой кузов фургона. Но седой уже завидён и поговорить с ним не получалось, просто он снял с себя ответственность и переложил её на начальника, звонком вызвав его в лес. Минут через двадцать прибыл начальник и ещё две Нивы с лесниками.
- Сколько человек на вечеринке?
- Будет человек семьдесят, ну пока что человек пятьдесят.
Ответ Ману на вопрос начальника рассмешил меня, видь мне известно, что на мероприятие прибудут около шестисот человек.
Поговорив без свидетелей Ману с начальником, вернулся назад и начальник произнёс:
- Я оставляю вам одного сотрудника, но вы заправите его, что бы он мог время от времени проверять состояние дел.
Ману уехал заправлять машину, лесники поехали посмотреть, что за вечеринка.
Проехав два квадрата леса, лесники повернули, и были удивлены увиденной картинкой, и ещё около часа продолжались переговоры. Наутро летники только обежали квадрат.
Для меня же, как продолжилось дежурство, до трёх часов ночи на данном посту, после чего вернувшись на основную территорию, я занялся основной работы, а именно демонстрацией своего присутствия. Так наработав знакомства и приучив большинство завсегдатов, таким образом, став другом, знакомым и просто привычным субъектом.
Очередной Open. Принёс новые впечатления и лёгкую грусть, грусть потому, что не увидел некоторых знакомых лиц, виной наверно кризис, вообще стандартный Open. Как для меня, поскольку я не вижу первой половины Openа, находясь на дальнем кордоне и почти не слыша музыки. Но как назло, на дальнем кордоне било необычно спокойно, до одного момента:
К охраннику медленно подползал Шевролет, и охранник, включив фонарик, подойдя к машине, спросил:
- Покажите ваши ручки!
- Мы с организаторами, Ману знает.
- Сейчас перезвоню Ману.
Достав телефон, набрал номер, но голос был посторонним, и он сбросил звонок, ища возможность связаться с Ману. Свет фар другого авто, заставил посмотреть на него, и в голове охранника, проскочила мысль:
- Это УАЗ? – а значит, это менти? – или всё же посетители?
УАЗ объехал Шевролет, и перегородил дорогу, но желание проверить у них ленточки, исчезло мгновенно после того как из УАЗа вышел мужчина в камуфляже с пагонами.
- Лесничие, и что делать?
Эту ситуацию заметил Ману, и шёл к посту с дороги, а в это время один из лесничих, седоватый мужичёк подошёл к машине:
- Почему машина в лесу?
- А что нельзя?
- Согласно с указом кабинета министров, в связи с пожароопасным периодом въезд в лес машин запрещён.
- Это ваша машина?
- Я не знаю? – надо спросить у организатора.
Посмотрев в сторону дороги, в свете задних огней Шевролета, заметил Ману.
- Ману поговори с людьми!
Не долгий разговор был прерван появлением газели генераторщика, мужичёк взял в УАЗе фонарь, и подошёл к газели, и спросил водителя.
- Откройте багажник, для осмотра.
- Чего это? – возразил генираторщик.
- Откройте багажник.
- Ты кто такой? – я сейчас в милицию звоню.
Полемика продолжалась несколько минут, до того момента когда седой лесничий стал перед газелью и демонстративно потянулся к кобуре, и охранник услышал голос Ману:
- Да покажи ты багажник ему.
Генираторщик вылез из газели и показал пустой кузов фургона. Но седой уже завидён и поговорить с ним не получалось, просто он снял с себя ответственность и переложил её на начальника, звонком вызвав его в лес. Минут через двадцать прибыл начальник и ещё две Нивы с лесниками.
- Сколько человек на вечеринке?
- Будет человек семьдесят, ну пока что человек пятьдесят.
Ответ Ману на вопрос начальника рассмешил меня, видь мне известно, что на мероприятие прибудут около шестисот человек.
Поговорив без свидетелей Ману с начальником, вернулся назад и начальник произнёс:
- Я оставляю вам одного сотрудника, но вы заправите его, что бы он мог время от времени проверять состояние дел.
Ману уехал заправлять машину, лесники поехали посмотреть, что за вечеринка.
Проехав два квадрата леса, лесники повернули, и были удивлены увиденной картинкой, и ещё около часа продолжались переговоры. Наутро летники только обежали квадрат.
Для меня же, как продолжилось дежурство, до трёх часов ночи на данном посту, после чего вернувшись на основную территорию, я занялся основной работы, а именно демонстрацией своего присутствия. Так наработав знакомства и приучив большинство завсегдатов, таким образом, став другом, знакомым и просто привычным субъектом.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
