Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.04
10:54
В юрбі знайти його не можу,
У інтернетних чатах теж.
Скажи мені, далекий Боже,
Де віднайти могильний хрест?
Можливо, син спочив у гаю
Чи на заплавині ріки?
Я полечу і позбираю
Його стражденні кісточки.
У інтернетних чатах теж.
Скажи мені, далекий Боже,
Де віднайти могильний хрест?
Можливо, син спочив у гаю
Чи на заплавині ріки?
Я полечу і позбираю
Його стражденні кісточки.
2026.10.04
07:14
Ключ журавлиний у небі курличе,
Мов за собою гукає мене
В край, де в озерах життя таємниче
Обігріває світіння ясне.
Там невідомо нічого про осінь
І не буває ніколи зими, -
Звідти весною тепло нам приносить
Птаство, якому радіємо ми.
Мов за собою гукає мене
В край, де в озерах життя таємниче
Обігріває світіння ясне.
Там невідомо нічого про осінь
І не буває ніколи зими, -
Звідти весною тепло нам приносить
Птаство, якому радіємо ми.
2026.10.03
22:37
ось побіжний віршик
зліплений експромтом
без використання
інструментів ші
щось подібне пишуть
радше у вівторок
тексти для суботи
вишуканіші
зліплений експромтом
без використання
інструментів ші
щось подібне пишуть
радше у вівторок
тексти для суботи
вишуканіші
2026.10.03
20:45
Прожилки в листочках - неначе дієзи,
Що літо палке підняли на пів тону.
По-іншому дихає осінь червона,
Замовкли фокстроти. Звучать полонези.
Високі тополі, тендітні берези
Приміряли зрілості жовту корону.
Прожилки в листочках - неначе дієзи,
Що літо палке підняли на пів тону.
По-іншому дихає осінь червона,
Замовкли фокстроти. Звучать полонези.
Високі тополі, тендітні берези
Приміряли зрілості жовту корону.
Прожилки в листочках - неначе дієзи,
2026.10.03
19:56
Тягніться, очі, за Ель Греко,
Спирайтесь, спини, на довгі сходні,
Кидайтесь в ноги густим смерекам,
Під стріхи лізьте в страху господнім.
Немов премудрість годинникарства
Шляхами манівців, без бою,
Хто знає, на які штукарства
Спирайтесь, спини, на довгі сходні,
Кидайтесь в ноги густим смерекам,
Під стріхи лізьте в страху господнім.
Немов премудрість годинникарства
Шляхами манівців, без бою,
Хто знає, на які штукарства
2026.10.03
17:05
Ховаючи свої веснянi роси,
Блукаючи у лабiринтi сну,
Душа губила свої довгi коси
I випадково вiднайшла луну.
Гудуть навколо голосами оси
Та свою ложку меду облизну.
З усiх сторiн летять чутки, доноси
Блукаючи у лабiринтi сну,
Душа губила свої довгi коси
I випадково вiднайшла луну.
Гудуть навколо голосами оси
Та свою ложку меду облизну.
З усiх сторiн летять чутки, доноси
2026.10.03
13:57
Коли ж відбудеться отой стрибок,
Що рівновагу зірве і порушить?
Розплутається бісівський клубок,
І розвінчається мораль дворушна.
Замість мистецтва ницість і лубок
Панують, наче пісня дроворуба.
Пишу, пишу життя, немов роман,
Що рівновагу зірве і порушить?
Розплутається бісівський клубок,
І розвінчається мораль дворушна.
Замість мистецтва ницість і лубок
Панують, наче пісня дроворуба.
Пишу, пишу життя, немов роман,
2026.10.03
13:29
Одна хмара – за Йордан,
Друга на Єгипет.
Хай і сусідським деревам
Буде що напитись.
Хай і в них росте трава
Тричі на покоси...
Господь Бог не забува
Хто помочі просить.
Друга на Єгипет.
Хай і сусідським деревам
Буде що напитись.
Хай і в них росте трава
Тричі на покоси...
Господь Бог не забува
Хто помочі просить.
2026.10.03
12:50
як у дитини печалі дрібні
усе, що захочеш, я куплю тобі
грай кокетку, та знай мила все ж
між рук мені, легко, не утечеш
навіть коні не відтягнуть мене
шалені коні не відтягнуть мене
я помічав твій біль неясний
усе, що захочеш, я куплю тобі
грай кокетку, та знай мила все ж
між рук мені, легко, не утечеш
навіть коні не відтягнуть мене
шалені коні не відтягнуть мене
я помічав твій біль неясний
2026.10.03
12:33
Рядки лягають на папір
легким курсивом,
творю з думок чутливий вірш
у ніч вразливу.
Заповнюю шрифтами лист,
тло порожнечі —
цвяхами у блокнот вп'ялись
сюжети речень.
легким курсивом,
творю з думок чутливий вірш
у ніч вразливу.
Заповнюю шрифтами лист,
тло порожнечі —
цвяхами у блокнот вп'ялись
сюжети речень.
2026.10.03
10:17
КАРЛ БРЮЛЛОВ: полотно «ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОМПЕЇ»
або «…остання мить ПОМПЕЇ…»
…І в цю останню, найстрашнішу хвилину Помпеї перестали бути містом окремих людей. Вулкан за мить змив різницю між золотом патриціїв і лахміттям бідняків, між вірою в Христа та с
2026.10.03
09:42
Вже тиша в саду цвіткунами сюрчить,
в павутинці сріблястій — зупинена мить,
вже втому шепоче вечірня зоря
і мене милота обіймає твоя.
А завтра вже бабине літо — привіт! —
буйнобарвного світла крізь місто політ.
І знов ми відчиним для казки вікно,
в павутинці сріблястій — зупинена мить,
вже втому шепоче вечірня зоря
і мене милота обіймає твоя.
А завтра вже бабине літо — привіт! —
буйнобарвного світла крізь місто політ.
І знов ми відчиним для казки вікно,
2026.10.03
06:17
Давай поговоримо чесно і щиро
Про те, що найбільше хвилює обох:
Чому в дні прийдешні втрачаємо віру
І де у мовчанні ховається Бог?
Можливо, Всевишній втомився від криків
Та наших шалених і злих молитов, -
Чи, може, не бачить крізь темряву віку
Тих
Про те, що найбільше хвилює обох:
Чому в дні прийдешні втрачаємо віру
І де у мовчанні ховається Бог?
Можливо, Всевишній втомився від криків
Та наших шалених і злих молитов, -
Чи, може, не бачить крізь темряву віку
Тих
2026.10.03
00:51
Ми одне від одного далеко.
Сон змінився на ранковий крах.
Ти очолюєш бібліотеку
Кращу за усі - на Небесах.
Дивиться на місто біла хмара,
І спостерігає добрий Бог,
Як старанно пишеш формуляри
Сон змінився на ранковий крах.
Ти очолюєш бібліотеку
Кращу за усі - на Небесах.
Дивиться на місто біла хмара,
І спостерігає добрий Бог,
Як старанно пишеш формуляри
2026.10.02
21:55
Ще не торкнула сивина осіння
Брюнета-осокора темних скронь ,
Рудої вільхи не горить вогонь
І соковиті під вербою тіні.
Смиренне у прощальнім омовінні
Росою, що тримається до півдня,
Стихає літо в царині осонь.
Брюнета-осокора темних скронь ,
Рудої вільхи не горить вогонь
І соковиті під вербою тіні.
Смиренне у прощальнім омовінні
Росою, що тримається до півдня,
Стихає літо в царині осонь.
2026.10.02
21:13
гуляє вася
пожувавши тирси
а що ото лишається робити
йому
життя зужита пісня
звісна
слова ті й самі із тих самих літер
він випив би
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...пожувавши тирси
а що ото лишається робити
йому
життя зужита пісня
звісна
слова ті й самі із тих самих літер
він випив би
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.18
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Микола Блоха /
Публіцистика
Май 2009 года. Очередной Open.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Май 2009 года. Очередной Open.
Май 2009 года. Очередной Open.
Очередной Open. Принёс новые впечатления и лёгкую грусть, грусть потому, что не увидел некоторых знакомых лиц, виной наверно кризис, вообще стандартный Open. Как для меня, поскольку я не вижу первой половины Openа, находясь на дальнем кордоне и почти не слыша музыки. Но как назло, на дальнем кордоне било необычно спокойно, до одного момента:
К охраннику медленно подползал Шевролет, и охранник, включив фонарик, подойдя к машине, спросил:
- Покажите ваши ручки!
- Мы с организаторами, Ману знает.
- Сейчас перезвоню Ману.
Достав телефон, набрал номер, но голос был посторонним, и он сбросил звонок, ища возможность связаться с Ману. Свет фар другого авто, заставил посмотреть на него, и в голове охранника, проскочила мысль:
- Это УАЗ? – а значит, это менти? – или всё же посетители?
УАЗ объехал Шевролет, и перегородил дорогу, но желание проверить у них ленточки, исчезло мгновенно после того как из УАЗа вышел мужчина в камуфляже с пагонами.
- Лесничие, и что делать?
Эту ситуацию заметил Ману, и шёл к посту с дороги, а в это время один из лесничих, седоватый мужичёк подошёл к машине:
- Почему машина в лесу?
- А что нельзя?
- Согласно с указом кабинета министров, в связи с пожароопасным периодом въезд в лес машин запрещён.
- Это ваша машина?
- Я не знаю? – надо спросить у организатора.
Посмотрев в сторону дороги, в свете задних огней Шевролета, заметил Ману.
- Ману поговори с людьми!
Не долгий разговор был прерван появлением газели генераторщика, мужичёк взял в УАЗе фонарь, и подошёл к газели, и спросил водителя.
- Откройте багажник, для осмотра.
- Чего это? – возразил генираторщик.
- Откройте багажник.
- Ты кто такой? – я сейчас в милицию звоню.
Полемика продолжалась несколько минут, до того момента когда седой лесничий стал перед газелью и демонстративно потянулся к кобуре, и охранник услышал голос Ману:
- Да покажи ты багажник ему.
Генираторщик вылез из газели и показал пустой кузов фургона. Но седой уже завидён и поговорить с ним не получалось, просто он снял с себя ответственность и переложил её на начальника, звонком вызвав его в лес. Минут через двадцать прибыл начальник и ещё две Нивы с лесниками.
- Сколько человек на вечеринке?
- Будет человек семьдесят, ну пока что человек пятьдесят.
Ответ Ману на вопрос начальника рассмешил меня, видь мне известно, что на мероприятие прибудут около шестисот человек.
Поговорив без свидетелей Ману с начальником, вернулся назад и начальник произнёс:
- Я оставляю вам одного сотрудника, но вы заправите его, что бы он мог время от времени проверять состояние дел.
Ману уехал заправлять машину, лесники поехали посмотреть, что за вечеринка.
Проехав два квадрата леса, лесники повернули, и были удивлены увиденной картинкой, и ещё около часа продолжались переговоры. Наутро летники только обежали квадрат.
Для меня же, как продолжилось дежурство, до трёх часов ночи на данном посту, после чего вернувшись на основную территорию, я занялся основной работы, а именно демонстрацией своего присутствия. Так наработав знакомства и приучив большинство завсегдатов, таким образом, став другом, знакомым и просто привычным субъектом.
Очередной Open. Принёс новые впечатления и лёгкую грусть, грусть потому, что не увидел некоторых знакомых лиц, виной наверно кризис, вообще стандартный Open. Как для меня, поскольку я не вижу первой половины Openа, находясь на дальнем кордоне и почти не слыша музыки. Но как назло, на дальнем кордоне било необычно спокойно, до одного момента:
К охраннику медленно подползал Шевролет, и охранник, включив фонарик, подойдя к машине, спросил:
- Покажите ваши ручки!
- Мы с организаторами, Ману знает.
- Сейчас перезвоню Ману.
Достав телефон, набрал номер, но голос был посторонним, и он сбросил звонок, ища возможность связаться с Ману. Свет фар другого авто, заставил посмотреть на него, и в голове охранника, проскочила мысль:
- Это УАЗ? – а значит, это менти? – или всё же посетители?
УАЗ объехал Шевролет, и перегородил дорогу, но желание проверить у них ленточки, исчезло мгновенно после того как из УАЗа вышел мужчина в камуфляже с пагонами.
- Лесничие, и что делать?
Эту ситуацию заметил Ману, и шёл к посту с дороги, а в это время один из лесничих, седоватый мужичёк подошёл к машине:
- Почему машина в лесу?
- А что нельзя?
- Согласно с указом кабинета министров, в связи с пожароопасным периодом въезд в лес машин запрещён.
- Это ваша машина?
- Я не знаю? – надо спросить у организатора.
Посмотрев в сторону дороги, в свете задних огней Шевролета, заметил Ману.
- Ману поговори с людьми!
Не долгий разговор был прерван появлением газели генераторщика, мужичёк взял в УАЗе фонарь, и подошёл к газели, и спросил водителя.
- Откройте багажник, для осмотра.
- Чего это? – возразил генираторщик.
- Откройте багажник.
- Ты кто такой? – я сейчас в милицию звоню.
Полемика продолжалась несколько минут, до того момента когда седой лесничий стал перед газелью и демонстративно потянулся к кобуре, и охранник услышал голос Ману:
- Да покажи ты багажник ему.
Генираторщик вылез из газели и показал пустой кузов фургона. Но седой уже завидён и поговорить с ним не получалось, просто он снял с себя ответственность и переложил её на начальника, звонком вызвав его в лес. Минут через двадцать прибыл начальник и ещё две Нивы с лесниками.
- Сколько человек на вечеринке?
- Будет человек семьдесят, ну пока что человек пятьдесят.
Ответ Ману на вопрос начальника рассмешил меня, видь мне известно, что на мероприятие прибудут около шестисот человек.
Поговорив без свидетелей Ману с начальником, вернулся назад и начальник произнёс:
- Я оставляю вам одного сотрудника, но вы заправите его, что бы он мог время от времени проверять состояние дел.
Ману уехал заправлять машину, лесники поехали посмотреть, что за вечеринка.
Проехав два квадрата леса, лесники повернули, и были удивлены увиденной картинкой, и ещё около часа продолжались переговоры. Наутро летники только обежали квадрат.
Для меня же, как продолжилось дежурство, до трёх часов ночи на данном посту, после чего вернувшись на основную территорию, я занялся основной работы, а именно демонстрацией своего присутствия. Так наработав знакомства и приучив большинство завсегдатов, таким образом, став другом, знакомым и просто привычным субъектом.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
