
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.04
09:35
Жовтого місяця перше число.
Підсумок. Видих. Межа. Рубікон.
Жовтень погладив м'якеньким крилом
Зболене серце. Жорстокий закон
Літа спекотного - вже не формат.
Тільки, хіба що, гіркий післясмак
Рваних надій, тих, яким - шах і мат, -
Підсумок. Видих. Межа. Рубікон.
Жовтень погладив м'якеньким крилом
Зболене серце. Жорстокий закон
Літа спекотного - вже не формат.
Тільки, хіба що, гіркий післясмак
Рваних надій, тих, яким - шах і мат, -
2025.10.04
05:29
У тих краях, де цвітом чистим
Сади квітують навесні, -
Колись у сутінках імлистих
Мені не вимовили "ні".
А далі - всюди відмовляли
І не дотримували слів,
Тому, окрім садів опалих,
Ніяких інших не зустрів.
Сади квітують навесні, -
Колись у сутінках імлистих
Мені не вимовили "ні".
А далі - всюди відмовляли
І не дотримували слів,
Тому, окрім садів опалих,
Ніяких інших не зустрів.
2025.10.03
22:31
Куди я біжу? Навіщо?
Чи більше я намагаюся
відірватися від місця втечі,
тим більше наближаюся
до нього. Подорожній,
який мені трапиться,
також біжить від чогось?
Від своїх гризот,
Чи більше я намагаюся
відірватися від місця втечі,
тим більше наближаюся
до нього. Подорожній,
який мені трапиться,
також біжить від чогось?
Від своїх гризот,
2025.10.03
20:50
Зелені ягоди калини,
життя криваві береги.
Шануй історію країни,
якщо збагнути до снаги…
Коли ж ті ягоди поспіють?
Чи, може, то з чужих калин?
Коли ворожу зграю спинить
народ? Змужніє він коли?
життя криваві береги.
Шануй історію країни,
якщо збагнути до снаги…
Коли ж ті ягоди поспіють?
Чи, може, то з чужих калин?
Коли ворожу зграю спинить
народ? Змужніє він коли?
2025.10.03
17:17
Вересню холодний!
Прірву чи безодню
Створиш у пораненій душі?
Дихають алеї
Ямбом і хореєм...
Ти, поете, слухай та пиши!
Вересень сльозливий
Прірву чи безодню
Створиш у пораненій душі?
Дихають алеї
Ямбом і хореєм...
Ти, поете, слухай та пиши!
Вересень сльозливий
2025.10.03
12:22
Осінні ружі - відгомін літа,
Жовті троянди - сонцеві квіти,
І хризантеми, немов королеви,
Сонцепроміння золотить дерева,
Клени вдягають жовті хустини,
Відблиски сонця - янтарні модрини,
Сяйво фарбує гору жовточолу,
Світло тече водограєм до долу,
Жовті троянди - сонцеві квіти,
І хризантеми, немов королеви,
Сонцепроміння золотить дерева,
Клени вдягають жовті хустини,
Відблиски сонця - янтарні модрини,
Сяйво фарбує гору жовточолу,
Світло тече водограєм до долу,
2025.10.03
12:21
О цей експрес поштовий, бейбі
Де взяти чуттів
Усю ніч не спав
На підвіконні висів
Якщо я помру
То на пагорбові
А якщо я не встигну
Бейбі рада усім
Де взяти чуттів
Усю ніч не спав
На підвіконні висів
Якщо я помру
То на пагорбові
А якщо я не встигну
Бейбі рада усім
2025.10.03
11:53
Цей поетичний ужинок присвячено нашим героям.
Тим, хто, на превеликий жаль, вже на небі…
І тим, хто, на щастя, на землі виборює нашу з вами свободу.
ВІЙНА ВБИВАЄ.
ЗЕМЛЯ ЗМУЧЕНА СТОГНЕ.
БАГРЯНА ТРАВА.
Тим, хто, на превеликий жаль, вже на небі…
І тим, хто, на щастя, на землі виборює нашу з вами свободу.
ВІЙНА ВБИВАЄ.
ЗЕМЛЯ ЗМУЧЕНА СТОГНЕ.
БАГРЯНА ТРАВА.
2025.10.03
06:52
Прискорилась бійня скажена,
Щоб швидше мети досягти, -
І тишу гвалтують сирени,
І вибухи множать хрести.
І ходять од хати до хати
Нещастя, печалі, жалі,
Немов одніє утрати
Замало стражденній землі...
Щоб швидше мети досягти, -
І тишу гвалтують сирени,
І вибухи множать хрести.
І ходять од хати до хати
Нещастя, печалі, жалі,
Немов одніє утрати
Замало стражденній землі...
2025.10.02
22:32
Повернутися в ніщо,
до першооснов,
перетворитися на порох,
відійти від справ,
зрозумівши суєтність
амбіцій і статусу,
повернутися
до того природного стану,
до першооснов,
перетворитися на порох,
відійти від справ,
зрозумівши суєтність
амбіцій і статусу,
повернутися
до того природного стану,
2025.10.02
20:26
Розчинились дерева й кущі
Після, сонця за обрієм втечі.
“Почитай мені, милий, вірші” –
Раптом, просиш ти тихо надвечір.
Після досить спекотного дня,
Прохолода приходить на поміч.
Ці хвилини – приємна платня
За незмінне “ми разом”, “ми поруч”.
Після, сонця за обрієм втечі.
“Почитай мені, милий, вірші” –
Раптом, просиш ти тихо надвечір.
Після досить спекотного дня,
Прохолода приходить на поміч.
Ці хвилини – приємна платня
За незмінне “ми разом”, “ми поруч”.
2025.10.02
19:43
Невблаганно під дощем
Гірко плачеш без підстави.
Не навчилася іще
перед іншими лукавить.
Правда гірше від ножа
ріже слух зарозумілим.
Де ж та праведна межа,
Гірко плачеш без підстави.
Не навчилася іще
перед іншими лукавить.
Правда гірше від ножа
ріже слух зарозумілим.
Де ж та праведна межа,
2025.10.02
17:28
Осіннє соте" - співана поезія. Запрошую слухати.
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 14 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом а
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 14 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом а
2025.10.02
16:56
Сидять діди на Подолі. Сидять, спочивають.
Бо ж неділя, після церкви вже занять не мають.
Ото хіба посидіти та поговорити
У тіньочку, бо ж надворі середина літа.
Поміж ними сидить сивий, ще міцний Микита.
Йому, мабуть, нетерплячка на місці сидіти.
П
Бо ж неділя, після церкви вже занять не мають.
Ото хіба посидіти та поговорити
У тіньочку, бо ж надворі середина літа.
Поміж ними сидить сивий, ще міцний Микита.
Йому, мабуть, нетерплячка на місці сидіти.
П
2025.10.02
13:17
Судний день перетвориться на свято...
Отож, натщесерце, зодягнені в усе біле,
з накинутими на плечі талітами
простують в синагоги навіть ті,
хто не молиться й порушує приписи шабату.
Кожному хочеться, щоб сталось так,
як пророкував протягом всього ж
Отож, натщесерце, зодягнені в усе біле,
з накинутими на плечі талітами
простують в синагоги навіть ті,
хто не молиться й порушує приписи шабату.
Кожному хочеться, щоб сталось так,
як пророкував протягом всього ж
2025.10.02
12:06
День осінній коротшає, тане,
Дощ усі розмиває сліди.
Лунко падають долі каштани
Під шумок монотонний води.
І під звуки розкотисті туби --
Сум зненацька пошерх, порідів --
Ми кохались так пристрасно, люба,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Дощ усі розмиває сліди.
Лунко падають долі каштани
Під шумок монотонний води.
І під звуки розкотисті туби --
Сум зненацька пошерх, порідів --
Ми кохались так пристрасно, люба,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Микола Блоха /
Публіцистика
Май 2009 года. Очередной Open.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Май 2009 года. Очередной Open.
Май 2009 года. Очередной Open.
Очередной Open. Принёс новые впечатления и лёгкую грусть, грусть потому, что не увидел некоторых знакомых лиц, виной наверно кризис, вообще стандартный Open. Как для меня, поскольку я не вижу первой половины Openа, находясь на дальнем кордоне и почти не слыша музыки. Но как назло, на дальнем кордоне било необычно спокойно, до одного момента:
К охраннику медленно подползал Шевролет, и охранник, включив фонарик, подойдя к машине, спросил:
- Покажите ваши ручки!
- Мы с организаторами, Ману знает.
- Сейчас перезвоню Ману.
Достав телефон, набрал номер, но голос был посторонним, и он сбросил звонок, ища возможность связаться с Ману. Свет фар другого авто, заставил посмотреть на него, и в голове охранника, проскочила мысль:
- Это УАЗ? – а значит, это менти? – или всё же посетители?
УАЗ объехал Шевролет, и перегородил дорогу, но желание проверить у них ленточки, исчезло мгновенно после того как из УАЗа вышел мужчина в камуфляже с пагонами.
- Лесничие, и что делать?
Эту ситуацию заметил Ману, и шёл к посту с дороги, а в это время один из лесничих, седоватый мужичёк подошёл к машине:
- Почему машина в лесу?
- А что нельзя?
- Согласно с указом кабинета министров, в связи с пожароопасным периодом въезд в лес машин запрещён.
- Это ваша машина?
- Я не знаю? – надо спросить у организатора.
Посмотрев в сторону дороги, в свете задних огней Шевролета, заметил Ману.
- Ману поговори с людьми!
Не долгий разговор был прерван появлением газели генераторщика, мужичёк взял в УАЗе фонарь, и подошёл к газели, и спросил водителя.
- Откройте багажник, для осмотра.
- Чего это? – возразил генираторщик.
- Откройте багажник.
- Ты кто такой? – я сейчас в милицию звоню.
Полемика продолжалась несколько минут, до того момента когда седой лесничий стал перед газелью и демонстративно потянулся к кобуре, и охранник услышал голос Ману:
- Да покажи ты багажник ему.
Генираторщик вылез из газели и показал пустой кузов фургона. Но седой уже завидён и поговорить с ним не получалось, просто он снял с себя ответственность и переложил её на начальника, звонком вызвав его в лес. Минут через двадцать прибыл начальник и ещё две Нивы с лесниками.
- Сколько человек на вечеринке?
- Будет человек семьдесят, ну пока что человек пятьдесят.
Ответ Ману на вопрос начальника рассмешил меня, видь мне известно, что на мероприятие прибудут около шестисот человек.
Поговорив без свидетелей Ману с начальником, вернулся назад и начальник произнёс:
- Я оставляю вам одного сотрудника, но вы заправите его, что бы он мог время от времени проверять состояние дел.
Ману уехал заправлять машину, лесники поехали посмотреть, что за вечеринка.
Проехав два квадрата леса, лесники повернули, и были удивлены увиденной картинкой, и ещё около часа продолжались переговоры. Наутро летники только обежали квадрат.
Для меня же, как продолжилось дежурство, до трёх часов ночи на данном посту, после чего вернувшись на основную территорию, я занялся основной работы, а именно демонстрацией своего присутствия. Так наработав знакомства и приучив большинство завсегдатов, таким образом, став другом, знакомым и просто привычным субъектом.
Очередной Open. Принёс новые впечатления и лёгкую грусть, грусть потому, что не увидел некоторых знакомых лиц, виной наверно кризис, вообще стандартный Open. Как для меня, поскольку я не вижу первой половины Openа, находясь на дальнем кордоне и почти не слыша музыки. Но как назло, на дальнем кордоне било необычно спокойно, до одного момента:
К охраннику медленно подползал Шевролет, и охранник, включив фонарик, подойдя к машине, спросил:
- Покажите ваши ручки!
- Мы с организаторами, Ману знает.
- Сейчас перезвоню Ману.
Достав телефон, набрал номер, но голос был посторонним, и он сбросил звонок, ища возможность связаться с Ману. Свет фар другого авто, заставил посмотреть на него, и в голове охранника, проскочила мысль:
- Это УАЗ? – а значит, это менти? – или всё же посетители?
УАЗ объехал Шевролет, и перегородил дорогу, но желание проверить у них ленточки, исчезло мгновенно после того как из УАЗа вышел мужчина в камуфляже с пагонами.
- Лесничие, и что делать?
Эту ситуацию заметил Ману, и шёл к посту с дороги, а в это время один из лесничих, седоватый мужичёк подошёл к машине:
- Почему машина в лесу?
- А что нельзя?
- Согласно с указом кабинета министров, в связи с пожароопасным периодом въезд в лес машин запрещён.
- Это ваша машина?
- Я не знаю? – надо спросить у организатора.
Посмотрев в сторону дороги, в свете задних огней Шевролета, заметил Ману.
- Ману поговори с людьми!
Не долгий разговор был прерван появлением газели генераторщика, мужичёк взял в УАЗе фонарь, и подошёл к газели, и спросил водителя.
- Откройте багажник, для осмотра.
- Чего это? – возразил генираторщик.
- Откройте багажник.
- Ты кто такой? – я сейчас в милицию звоню.
Полемика продолжалась несколько минут, до того момента когда седой лесничий стал перед газелью и демонстративно потянулся к кобуре, и охранник услышал голос Ману:
- Да покажи ты багажник ему.
Генираторщик вылез из газели и показал пустой кузов фургона. Но седой уже завидён и поговорить с ним не получалось, просто он снял с себя ответственность и переложил её на начальника, звонком вызвав его в лес. Минут через двадцать прибыл начальник и ещё две Нивы с лесниками.
- Сколько человек на вечеринке?
- Будет человек семьдесят, ну пока что человек пятьдесят.
Ответ Ману на вопрос начальника рассмешил меня, видь мне известно, что на мероприятие прибудут около шестисот человек.
Поговорив без свидетелей Ману с начальником, вернулся назад и начальник произнёс:
- Я оставляю вам одного сотрудника, но вы заправите его, что бы он мог время от времени проверять состояние дел.
Ману уехал заправлять машину, лесники поехали посмотреть, что за вечеринка.
Проехав два квадрата леса, лесники повернули, и были удивлены увиденной картинкой, и ещё около часа продолжались переговоры. Наутро летники только обежали квадрат.
Для меня же, как продолжилось дежурство, до трёх часов ночи на данном посту, после чего вернувшись на основную территорию, я занялся основной работы, а именно демонстрацией своего присутствия. Так наработав знакомства и приучив большинство завсегдатов, таким образом, став другом, знакомым и просто привычным субъектом.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію