Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.07.04
19:53
В одній тональності
плачуть діти всіх національностей,
одні й ті ж сльози,
солоні, невблаганні ллються.
Це музика без слів,
словами не варто відгукнуться.
Ліпше голівоньку притиснуть
і пестить, і мугикать любу маляті пісню.
плачуть діти всіх національностей,
одні й ті ж сльози,
солоні, невблаганні ллються.
Це музика без слів,
словами не варто відгукнуться.
Ліпше голівоньку притиснуть
і пестить, і мугикать любу маляті пісню.
2026.07.04
16:15
I How Local Harmony Becomes a Contour of Metaharmony
The Image of the Work: From a Creative Method to an Aesthetic–Philosophical Category
The foundation of traditional artistic creation, in most cases, is the aspiration toward an integral unity—whet
2026.07.04
13:59
Я не хочу дивитись в обличчя абсурду,
У обличчя сатира із масками суті.
Ти не знайдеш коштовне вино в каламуті.
Калі-юга танцює зневірену сутінь.
Хочу правді дивитись в обличчя криваве.
Хай воно проростає крізь хащі і трави,
Крізь морозну погоду,
У обличчя сатира із масками суті.
Ти не знайдеш коштовне вино в каламуті.
Калі-юга танцює зневірену сутінь.
Хочу правді дивитись в обличчя криваве.
Хай воно проростає крізь хащі і трави,
Крізь морозну погоду,
2026.07.04
13:43
липня народилася видатна українська поетеса Тетяна Левицька.
Дорога Тетяно! Від щирого серця вітаю Вас із днем народження! Зичу Вам міцного здоров'я, невичерпного натхнення, гармонії в душі. А ще бажаю Вам, щоб жодне побажання Ваших ворогів ніколи не зб
Дорога Тетяно! Від щирого серця вітаю Вас із днем народження! Зичу Вам міцного здоров'я, невичерпного натхнення, гармонії в душі. А ще бажаю Вам, щоб жодне побажання Ваших ворогів ніколи не зб
2026.07.04
12:39
Зшитого за незнаними лекалами,
мене подумки заносить у петлі річки,
чиє ім'я – Дунай або Мозель.
Напевно, для відчаю й каяття
таких поворотів досить,
але це мій фатум –
долати і таку дорогу.
Потік петляє, мов генний код,
мене подумки заносить у петлі річки,
чиє ім'я – Дунай або Мозель.
Напевно, для відчаю й каяття
таких поворотів досить,
але це мій фатум –
долати і таку дорогу.
Потік петляє, мов генний код,
2026.07.04
12:27
Гвинтики і шайби,
Кручені тунелі,
Паничі кручені,
Байки і казки.
Руки, наче вила,
Губи тонкі, вчені,
Тінь ресентименту
Зваблють вовки.
Кручені тунелі,
Паничі кручені,
Байки і казки.
Руки, наче вила,
Губи тонкі, вчені,
Тінь ресентименту
Зваблють вовки.
2026.07.04
10:49
поліція моралі
міліція скорботи
мене не помічали
я брав порядні ноти
нот усього дванадцять
апостолів так само
євангеліє збацать
із греком іоанном
міліція скорботи
мене не помічали
я брав порядні ноти
нот усього дванадцять
апостолів так само
євангеліє збацать
із греком іоанном
2026.07.04
09:57
Пливуть за роками
Осінні тумани
У каламутну безодню небес.
Вже дихає в спину
Доба часоплину,
І тесля вистругує з ясена хрест.
Небіжчики кличуть
Осінні тумани
У каламутну безодню небес.
Вже дихає в спину
Доба часоплину,
І тесля вистругує з ясена хрест.
Небіжчики кличуть
2026.07.04
07:56
За мною вслід плететься щодоби,
Знесилене неспинною ходою, -
Усе оте, що я уже зробив
У вічній боротьбі з самим собою.
Минулим справам не веду лічби,
Просиджуючи цілі дні за чаєм, -
Лише в думках з'являється "якби",
Та і "чому" нікуди не зника
Знесилене неспинною ходою, -
Усе оте, що я уже зробив
У вічній боротьбі з самим собою.
Минулим справам не веду лічби,
Просиджуючи цілі дні за чаєм, -
Лише в думках з'являється "якби",
Та і "чому" нікуди не зника
2026.07.04
05:44
Розділ XІV: ПОПІЛ СИРИНА* ТА ВІЧНІСТЬ НА ПЕРГАМЕНТІ
1075 рік. Париж. Палац Сіте. Король Філіп І, уже зрілий і могутній володар, сидів за великим дубовим столом, заваленим хартіями. Поруч із ним стояла Анна. Рауля вже не було на цьому світі – він пішов
2026.07.03
22:45
На відстані руки,
Немов застигли в русі,
Стоять мої батьки,
Бабусі, прабабусі...
Всього десятки літ -
Так мало проминуло!
Дивлюся їм услід,
В моє близьке минуле.
Немов застигли в русі,
Стоять мої батьки,
Бабусі, прабабусі...
Всього десятки літ -
Так мало проминуло!
Дивлюся їм услід,
В моє близьке минуле.
2026.07.03
20:00
Говори до мене тонкосердно -
знаками столітньої кори,
наче би усі слова - безсмертні...
нетутешньо й дивно говори.
Вигляну довірливо з- за древа,
трісне під копитцем чорний сук.
Чи стрілець ти, чи зальотна мева?
знаками столітньої кори,
наче би усі слова - безсмертні...
нетутешньо й дивно говори.
Вигляну довірливо з- за древа,
трісне під копитцем чорний сук.
Чи стрілець ти, чи зальотна мева?
2026.07.03
14:10
Я з балкону дивлюся на темний проспект.
Він похований вкотре бездонною ніччю.
Сам собі я уламок надії позичу -
Не побачу його у монокль і лорнет.
Як би містом нічним прогулятись хотів!
А ще краще - метро! А ще краще - трамваєм!
Тільки стукає серц
Він похований вкотре бездонною ніччю.
Сам собі я уламок надії позичу -
Не побачу його у монокль і лорнет.
Як би містом нічним прогулятись хотів!
А ще краще - метро! А ще краще - трамваєм!
Тільки стукає серц
2026.07.03
12:55
Вдихаю душу очерету,
Вдихаю пахощі зими.
Зникома посмішка скелета
Народить епоси землі.
Лиш у потужності стилета
Відчую подихи в імлі.
Такий старезний, аж прадавній,
Вдихаю пахощі зими.
Зникома посмішка скелета
Народить епоси землі.
Лиш у потужності стилета
Відчую подихи в імлі.
Такий старезний, аж прадавній,
2026.07.03
11:55
Нехай гнітить невиплаканий жаль
І слово запізніле ранить груди.
Ми просто люди — помилкові люди,
Що дивляться крізь темряву у даль.
Ілюзії, підпалені мовчанням,
Розвіяв вітер попелом ущент.
Та з цих безглуздих, непотрібних жертв
І слово запізніле ранить груди.
Ми просто люди — помилкові люди,
Що дивляться крізь темряву у даль.
Ілюзії, підпалені мовчанням,
Розвіяв вітер попелом ущент.
Та з цих безглуздих, непотрібних жертв
2026.07.03
10:33
Пізнім вечором похожим
Літератор йшов додому.
Настрій мав прекрасний, схоже,
Щось наспівував знайоме.
Презентації щоденні -
Тріумфальні, фантастичні!
І овації шалені
До вершин письменства кличуть!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Літератор йшов додому.
Настрій мав прекрасний, схоже,
Щось наспівував знайоме.
Презентації щоденні -
Тріумфальні, фантастичні!
І овації шалені
До вершин письменства кличуть!
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Микола Блоха /
Публіцистика
Май 2009 года. Очередной Open.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Май 2009 года. Очередной Open.
Май 2009 года. Очередной Open.
Очередной Open. Принёс новые впечатления и лёгкую грусть, грусть потому, что не увидел некоторых знакомых лиц, виной наверно кризис, вообще стандартный Open. Как для меня, поскольку я не вижу первой половины Openа, находясь на дальнем кордоне и почти не слыша музыки. Но как назло, на дальнем кордоне било необычно спокойно, до одного момента:
К охраннику медленно подползал Шевролет, и охранник, включив фонарик, подойдя к машине, спросил:
- Покажите ваши ручки!
- Мы с организаторами, Ману знает.
- Сейчас перезвоню Ману.
Достав телефон, набрал номер, но голос был посторонним, и он сбросил звонок, ища возможность связаться с Ману. Свет фар другого авто, заставил посмотреть на него, и в голове охранника, проскочила мысль:
- Это УАЗ? – а значит, это менти? – или всё же посетители?
УАЗ объехал Шевролет, и перегородил дорогу, но желание проверить у них ленточки, исчезло мгновенно после того как из УАЗа вышел мужчина в камуфляже с пагонами.
- Лесничие, и что делать?
Эту ситуацию заметил Ману, и шёл к посту с дороги, а в это время один из лесничих, седоватый мужичёк подошёл к машине:
- Почему машина в лесу?
- А что нельзя?
- Согласно с указом кабинета министров, в связи с пожароопасным периодом въезд в лес машин запрещён.
- Это ваша машина?
- Я не знаю? – надо спросить у организатора.
Посмотрев в сторону дороги, в свете задних огней Шевролета, заметил Ману.
- Ману поговори с людьми!
Не долгий разговор был прерван появлением газели генераторщика, мужичёк взял в УАЗе фонарь, и подошёл к газели, и спросил водителя.
- Откройте багажник, для осмотра.
- Чего это? – возразил генираторщик.
- Откройте багажник.
- Ты кто такой? – я сейчас в милицию звоню.
Полемика продолжалась несколько минут, до того момента когда седой лесничий стал перед газелью и демонстративно потянулся к кобуре, и охранник услышал голос Ману:
- Да покажи ты багажник ему.
Генираторщик вылез из газели и показал пустой кузов фургона. Но седой уже завидён и поговорить с ним не получалось, просто он снял с себя ответственность и переложил её на начальника, звонком вызвав его в лес. Минут через двадцать прибыл начальник и ещё две Нивы с лесниками.
- Сколько человек на вечеринке?
- Будет человек семьдесят, ну пока что человек пятьдесят.
Ответ Ману на вопрос начальника рассмешил меня, видь мне известно, что на мероприятие прибудут около шестисот человек.
Поговорив без свидетелей Ману с начальником, вернулся назад и начальник произнёс:
- Я оставляю вам одного сотрудника, но вы заправите его, что бы он мог время от времени проверять состояние дел.
Ману уехал заправлять машину, лесники поехали посмотреть, что за вечеринка.
Проехав два квадрата леса, лесники повернули, и были удивлены увиденной картинкой, и ещё около часа продолжались переговоры. Наутро летники только обежали квадрат.
Для меня же, как продолжилось дежурство, до трёх часов ночи на данном посту, после чего вернувшись на основную территорию, я занялся основной работы, а именно демонстрацией своего присутствия. Так наработав знакомства и приучив большинство завсегдатов, таким образом, став другом, знакомым и просто привычным субъектом.
Очередной Open. Принёс новые впечатления и лёгкую грусть, грусть потому, что не увидел некоторых знакомых лиц, виной наверно кризис, вообще стандартный Open. Как для меня, поскольку я не вижу первой половины Openа, находясь на дальнем кордоне и почти не слыша музыки. Но как назло, на дальнем кордоне било необычно спокойно, до одного момента:
К охраннику медленно подползал Шевролет, и охранник, включив фонарик, подойдя к машине, спросил:
- Покажите ваши ручки!
- Мы с организаторами, Ману знает.
- Сейчас перезвоню Ману.
Достав телефон, набрал номер, но голос был посторонним, и он сбросил звонок, ища возможность связаться с Ману. Свет фар другого авто, заставил посмотреть на него, и в голове охранника, проскочила мысль:
- Это УАЗ? – а значит, это менти? – или всё же посетители?
УАЗ объехал Шевролет, и перегородил дорогу, но желание проверить у них ленточки, исчезло мгновенно после того как из УАЗа вышел мужчина в камуфляже с пагонами.
- Лесничие, и что делать?
Эту ситуацию заметил Ману, и шёл к посту с дороги, а в это время один из лесничих, седоватый мужичёк подошёл к машине:
- Почему машина в лесу?
- А что нельзя?
- Согласно с указом кабинета министров, в связи с пожароопасным периодом въезд в лес машин запрещён.
- Это ваша машина?
- Я не знаю? – надо спросить у организатора.
Посмотрев в сторону дороги, в свете задних огней Шевролета, заметил Ману.
- Ману поговори с людьми!
Не долгий разговор был прерван появлением газели генераторщика, мужичёк взял в УАЗе фонарь, и подошёл к газели, и спросил водителя.
- Откройте багажник, для осмотра.
- Чего это? – возразил генираторщик.
- Откройте багажник.
- Ты кто такой? – я сейчас в милицию звоню.
Полемика продолжалась несколько минут, до того момента когда седой лесничий стал перед газелью и демонстративно потянулся к кобуре, и охранник услышал голос Ману:
- Да покажи ты багажник ему.
Генираторщик вылез из газели и показал пустой кузов фургона. Но седой уже завидён и поговорить с ним не получалось, просто он снял с себя ответственность и переложил её на начальника, звонком вызвав его в лес. Минут через двадцать прибыл начальник и ещё две Нивы с лесниками.
- Сколько человек на вечеринке?
- Будет человек семьдесят, ну пока что человек пятьдесят.
Ответ Ману на вопрос начальника рассмешил меня, видь мне известно, что на мероприятие прибудут около шестисот человек.
Поговорив без свидетелей Ману с начальником, вернулся назад и начальник произнёс:
- Я оставляю вам одного сотрудника, но вы заправите его, что бы он мог время от времени проверять состояние дел.
Ману уехал заправлять машину, лесники поехали посмотреть, что за вечеринка.
Проехав два квадрата леса, лесники повернули, и были удивлены увиденной картинкой, и ещё около часа продолжались переговоры. Наутро летники только обежали квадрат.
Для меня же, как продолжилось дежурство, до трёх часов ночи на данном посту, после чего вернувшись на основную территорию, я занялся основной работы, а именно демонстрацией своего присутствия. Так наработав знакомства и приучив большинство завсегдатов, таким образом, став другом, знакомым и просто привычным субъектом.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
