ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.09.16 07:42
Перекреслений стежками
Викошений луг, -
Перечесаний вітрами
Верболіз навкруг.
Поруділі та вологі,
Стебла і листки, -
Обмочили звично ноги
І усі стежки.

Борис Костиря
2025.09.15 22:21
Осіннє листя падає за комір
і наповнює страхом.
Сніг лягає білим саваном
для всіх дум і сподівань.
Грати в доміно можна
хіба що з пусткою.
Грати в карти - з абсурдом.
Цокатися з дзеркалом,

Артур Сіренко
2025.09.15 11:24
Вікно було відчинено не просто в густу теплоту ранку ранньої осені, вікно (доволі прозоре) було відчинено в безодню Всесвіту. І мені здавалось, що варто мені стрибнути з вікна, я не впаду на клумбу з жовтими колючими трояндами, а полечу незачесаною голово

Ігор Шоха
2025.09.15 10:40
А від «охочих» дуже мало толку,
хоча і повечеряли вони...
чотири роки
буцаються вовки
і одинадцять – виють барани.

***
А після європейського фуршету

Юрій Гундарєв
2025.09.15 09:33
Коли спецпредставник президента США Кіт Келлог перебуває в Києві, агресор не завдає масованих ударів. Отже, кияни можуть трохи виспатися…

Коли у Києві спецпредставник,
діти у дворі гомонять до ночі,
ніякої управи на них -
додому ніхто не хоче!

Ко

Віктор Кучерук
2025.09.15 05:57
Вона приходить на світанні,
Коли іще дрімає двір, –
Коли ледь видимі останні
Вогні холодні зблідлих зір.
Вона замислено світліє
На фоні сірого вікна
І подає щораз надію,
Що стане ніжити півдня.

Володимир Бойко
2025.09.15 00:57
Використаний корисний ідіот перестає бути корисним, але не перестає бути ідіотом. Без корисних ідіотів жодна корисна справа не обходиться. Всякий корисний ідіот комусь та шкідливий. Люди борються із шкідниками, але самі шкодять набагато більше.

Борис Костиря
2025.09.14 21:39
Я хочу поринути в розпад.
Лише в розпаді
я стану неабияк цілісносним.
Я хочу вести аморальний
спосіб життя. І тоді
мені відкриється нова мораль.
Ставши ізгоєм, буду
новим пророком.

С М
2025.09.14 16:19
дівчино що
на самоті
граєш у пасьянс
наглядачкою душі
замкнена у в’язниці
свого набуття
чи повіриш ти
болісно мені

Євген Федчук
2025.09.14 15:59
Іду якось тихцем по вулиці села.
Спекотний полудень, пташки навкруг співають.
Гулящий вітер десь, напевно, спочиває.
Я ледь встигаю піт втирати із чола.
День вихідний, отож і вулиця пуста.
Хто десь на річці, хто в кімнатній прохолоді.
Та я б і сам,

Віктор Кучерук
2025.09.14 15:00
Поки зором пещу виднокраї
Та гасаю по шляхах земних, -
Про полеглих завжди пам'ятаю
І щомить молюся за живих.
Бо, що справжнє, - те не затаїти
І несила втримати в собі, -
Тішуся, коли сміються діти
І журюсь, коли хтось у журбі.

Леся Горова
2025.09.13 22:18
Синьоока осінь, охролиста.
Як мені ти мила! Гойда-да:
Сливи лазуритове намисто
Вітру обірвати не шкода.

Він давно вже яблука обшморгав
Із вершків, що підпирають синь,
Груші обірвав, лише угорка,

Борис Костиря
2025.09.13 22:12
Я не хочу, щоб далі зима
Нас заковувала у кайдани.
Я оновлення жду, як права
Неповторні і Господом дані.

Я не хочу, щоб варта льодів
На холодних жорстоких багнетах
Нас тримала в тюрмі холодів,

Марія Дем'янюк
2025.09.13 13:17
Сонячний промінчик
Скочив на камінчик,
Радісно всміхається,
Всюди озирається.

Оглядає видноколо:
"Oй! Яка краса довкола!
Он троянди та жоржини,

Віктор Кучерук
2025.09.13 05:21
Оповиває тьмою смуток
Усіх надій моїх вогні, –
У стан байдужості закута,
Хоча б сказала “так”, чи “ні”.
В моїй душі одні страждання,
В моїм єстві – лише любов, –
Яке потрібно лікування,
Щоб не скипала палко кров?

Борис Костиря
2025.09.12 22:19
Усюди - лиш пітьма,
Суцільний знак питання.
І дихає зима,
Як гугенот останній.
Безмежна Колима
І птаха трепетання.

Померкло світло враз.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Осінь (1979) / Вірші

 Заповіт
У неділю батько дітям роздавав дарунки:
Кому вроду, кому долю, кому поцілунки.

Тому руки золотії, а тому он – хвацькі,
Отим – розум до науки, тим – сили козацькі.

А тій – голос солов’їний, а цій – тільки пір’я,
Комусь хутра соболині, а комусь ганчір’я.

Роздавав точені пера і слова крилаті.
А циганам – свіжий вітер й кучері патлаті.

Цим мозолі, піт солоний, ячмені без краю.
Іншим – ті ж самі дарунки, та нема врожаю.

Одним наділяв здоров’я, а іншим безсилля.
Першим – щастя, другим – горе, а третім – весілля.

Дарував всім статуетки, наче зерно сіяв –
Комусь Будда, комусь Аллах, а комусь Месія.

Стоять діти перед батьком, вже й повні кармани:
Є багатші, є бідніші, а є й безталанні.

«Не гребуйте, мої милі, батька заповітом,
Візьміть кожен свою ношу, ідіть собі світом.

Може комусь буде важко, то ви помагайте,
А до обрію дійдете – додому вертайте.

Не позаздріть, кому легше, не гордіться кращим.
Тим, що босі, дайте взутись, підсобіть ледащим.

Як хто у багні спіткнеться – не бійтеся бруду,
Води чистої подайте, вмийте душі люду.

А як зберемось на свято, будемо радіти –
Нема гірших, нема кращих, всі ви мої діти».

Розлетілись сини й дочки, хто збивсь, хто блукає,
Сивий батько ж біля хати ще й досі чекає.


А ми все блукаємо –
Сенсу шукаємо.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-05-15 10:13:26
Переглядів сторінки твору 5705
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.934 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.976 / 5.58)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.782
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2021.11.01 11:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2009-05-15 12:52:13 ]
Мораль неоспорима...:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-05-18 21:57:26 ]
О так, Ондо!

Оленко, у вас така симпатична світлинка ( в Ондо теж), і така строга мораль твору!

Скажіть, що ви насправді не завжди притримуєтесь її, Оленко. Бо ж то можна зійти з розуму, на людей дивлячись строго? :)
Чи за цим схована беззахисність?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-05-20 15:10:23 ]
До речі, Оленко, може перший рядок трохи розвантажимо?
На кшталт "У неділю батько дітям (роздавав) дарунки..."?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-05-21 12:42:17 ]
Спробувала вимовляти так - дійсно краще. Дякую за пораду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-05-19 09:51:24 ]
Привіт! Та ні, то я тільки в віршах занудно-досвідчена. Але, якщо вірити Фройду, в постійній моралі точно щось приховане.
А, ну їх ті гріхи, зараз би порибалити… Вже майже літо…. Сонячного усім настрою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2009-05-19 11:08:23 ]

Прекрасна думка! Як там далі,
ходи до мене, моя рибко?!
У мене на гачку коралі,
і серце б’ється ах як швидко!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-05-19 12:33:33 ]
Хіба намисто надихає,
Потрібні всі принади світу,
І має бути літо, квіти...
А на гачку цього не має...

Запрошую вас до ставу, послухаємо тишу. Там верби, зозулі, м'ята... І риба ловиться. Тільки не на коралі, повірте, я в цьому не любитель - майстер-клас. То як?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2009-05-19 18:31:56 ]

Домовились!
           Оленці Осені
Рибалка
...........................
Чарівно! Первозданний день!
Високі трави, світу квіти.
Де ви - пробач, вже ти - ніжніти
зуміли не в душі лишень.
..........................
Протяжний день! Зозулі, м'ята,
розбещене тепло ставка.
І ви, над рибою, яка
упіймана, обіймам рада.
.........................
І поцілунків намистини,
і крики здавлені твої.
І ночі лет, і солов'ї,
і зумер вітру комашиний...
.......................


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-05-20 12:47:03 ]
Присвята рибалці чудова, аж став заслухався…
Я ж правильно зрозуміла, що ви справді галантний і то було перше побачення, а всі обійми, поцілунки та намисто – то рибі? Вибачте, що залишила вас самого біля води у надвечір’я, не замерзли вночі?
То ж завтра о п’ятій ранку зустрічаємось і йдемо рибалити. Рано прокинетесь? Мене впізнаєте по зелених коралях (я все ж заберу їх собі). Па!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2009-05-20 13:45:37 ]
О так, Оленко, ви праві, то була вже не перша їхня Рибалка, зрозуміло, вихоплена із майбутнього... :(

Рибалка, це чудово, з вудками, зрозуміло, особливо приємно гратися із карасем, гарно клює...
Щиро завидую вам, Олю, що маєте такі казкові можливості!

Рибалка №1
або досить імпресіонізму!

У смокінгу, циліндрі, й босоніж
я брів услід усміхненій Красуні,
якій засмага пасувала більш,
аніж мої підношення Фортуні.

Зла класика - роздягнута Вона,
і карасі летять в Її відерце,
і я, у смокінгу, і ніхріна
не ловиться, лише бере за серце.

А ну її, манірність! Обіцяв?!
Але не виконав! Зриваю шати!
І з Нею разом падаю у став.
...........................
Одну таки вдалося упіймати!

:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-05-21 12:12:51 ]
Вітаю! Гарного дня!

Рибалка №2

Така краса – актор між очеретів!
Циліндр втопивсь, на смокінгу луска.
А він щасливий і без тих куплетів.
- Зловив! Зловив! Не щука, не тріска...

І хай на завтра кличе Мельпомена,
І збудять лаври, буде «біс!», фурор,
Але сьогодні на природній сцені
Свою найкращу роль зіграв актор.

P.S.
Смачнюча юшка, жаби, зорепад…!
Гризне лише, коли дійде до спати –
Що смокінг, вчора взятий на прокат,
не випрати, - прийдеться відкупляти. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2009-05-21 17:11:16 ]
Оленко, ви всі мої таємниці видали! Майже всі :)