Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.26
16:55
Туман уранішній осів
На листя пріле,
І відбивається в росі
Недощеміле.
І розчиняється в імлі
Передзимове,
Де пруг, який не доболів
На листя пріле,
І відбивається в росі
Недощеміле.
І розчиняється в імлі
Передзимове,
Де пруг, який не доболів
2025.11.26
15:35
Запровадиш тільки кілька правил…
А вони гризуться між собою.
Робиш зауваження слинявим,
Що не все вимірюється тьмою…
В пам’яті одне, що призабуте
Силоміць витягуєш з кишені
А воно запрошує у бутель
А вони гризуться між собою.
Робиш зауваження слинявим,
Що не все вимірюється тьмою…
В пам’яті одне, що призабуте
Силоміць витягуєш з кишені
А воно запрошує у бутель
2025.11.26
13:00
Сивий дядечко туман
Оселився на полях.
Сива-сива вся земля.
Сивини вже океан.
Потонули ліс і сад.
І будинки в пелені.
Сумно стало і мені.
Зажурився листопад.
Оселився на полях.
Сива-сива вся земля.
Сивини вже океан.
Потонули ліс і сад.
І будинки в пелені.
Сумно стало і мені.
Зажурився листопад.
2025.11.26
12:09
Свою відраду залюбки
у оберемках так затисне,
що задихнутись ненавмисне
вона спроможна. Він такий...
Пригорне міцно до грудей,
погладить кучер неслухняний,
запалить світло полум'яне
в туманний день, як Прометей!
у оберемках так затисне,
що задихнутись ненавмисне
вона спроможна. Він такий...
Пригорне міцно до грудей,
погладить кучер неслухняний,
запалить світло полум'яне
в туманний день, як Прометей!
2025.11.26
11:12
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя
2025.11.26
09:40
нам було би добре разом
о так добре разом
нам було би добре разом
та було би і ми могли би
ще дурня
збочена дурня
ще дурня
о так добре разом
нам було би добре разом
та було би і ми могли би
ще дурня
збочена дурня
ще дурня
2025.11.26
05:49
Наближається знову зима,
Я, здається, вже скучив за снігом.
Це б долонями вже обома
Привітав би посріблене іго.
І коли всі ліси, і гаї
Укриває незаймано-білим.
Так зима сипле чари свої,
Я, здається, вже скучив за снігом.
Це б долонями вже обома
Привітав би посріблене іго.
І коли всі ліси, і гаї
Укриває незаймано-білим.
Так зима сипле чари свої,
2025.11.26
00:16
Ой, Сергію, Сергію,
Я для тебе не сію
В полі маки червоні,
А на світлім осонні:
Огірочки зелені,
Помідори червлені,
Баклажани пузаті,
Буряки пелехаті.
Я для тебе не сію
В полі маки червоні,
А на світлім осонні:
Огірочки зелені,
Помідори червлені,
Баклажани пузаті,
Буряки пелехаті.
2025.11.25
22:19
Безсонні ночі. Вічне катування,
Мов на галері спалених віків
Чекаєш, ніби прихистку, світання,
Щоб повернутись у гонитву днів.
Безсонні ночі. Мандрівник оспалий
І спраглий у пустелі нищівній
Побачить вдалині яскраві пальми,
Мов на галері спалених віків
Чекаєш, ніби прихистку, світання,
Щоб повернутись у гонитву днів.
Безсонні ночі. Мандрівник оспалий
І спраглий у пустелі нищівній
Побачить вдалині яскраві пальми,
2025.11.25
18:07
Зачарований гаєм іду,
Розкидає тут осінь намисто –
Шурхітливу красу молоду,
Золоту сивину падолисту.
ПРИСПІВ:
По-осінньому ти чарівна,
Бо краси дивовижна принада –
Розкидає тут осінь намисто –
Шурхітливу красу молоду,
Золоту сивину падолисту.
ПРИСПІВ:
По-осінньому ти чарівна,
Бо краси дивовижна принада –
2025.11.25
15:00
Коли попса озвучує «шедеври»,
що збуджують, та не лікують нерви,
це зайва розкіш у часи війни,
та от біда – куди не кинеш оком,
і дольний світ, і вишній, і широкий
оспівують папуги-брехуни.
Майбутнє наше – у такому світі,
де є місця культу
що збуджують, та не лікують нерви,
це зайва розкіш у часи війни,
та от біда – куди не кинеш оком,
і дольний світ, і вишній, і широкий
оспівують папуги-брехуни.
Майбутнє наше – у такому світі,
де є місця культу
2025.11.25
13:49
Маню манюсіньке до рук…
Воно гризе, гризеться вміло,
А непомітний його звук
До нот підсунути кортіло…
Манив принаймні кілька діб
До - ре… до - мі… від дня до ночі,
А після все це тихо згріб,
Бо вічував, воно пророче…
Воно гризе, гризеться вміло,
А непомітний його звук
До нот підсунути кортіло…
Манив принаймні кілька діб
До - ре… до - мі… від дня до ночі,
А після все це тихо згріб,
Бо вічував, воно пророче…
2025.11.25
13:06
Любо жити зайчику
У лісі й на лузі –
Куди тільки не піди –
Повнісінько друзів.
Та як зайчик не хотів -
Не мав друзів між хортів.
От і зараз, як на гріх,
Гавкіт чуть неподалік.
У лісі й на лузі –
Куди тільки не піди –
Повнісінько друзів.
Та як зайчик не хотів -
Не мав друзів між хортів.
От і зараз, як на гріх,
Гавкіт чуть неподалік.
2025.11.25
12:59
А зла Феміда спати не дає
паяцу із Фортуною такою,
яка неначе є,
але його досьє
не помагає вийти у герої.
***
А кін-че-ні корейці згаряча
паяцу із Фортуною такою,
яка неначе є,
але його досьє
не помагає вийти у герої.
***
А кін-че-ні корейці згаряча
2025.11.25
10:42
Вчергове. І наче вперше.
Звикнути неможливо.
А психіка вже нездатна жахатися, як же так.
І вже не існує місця, куди можна твердо спертись.
І серце в груді завмерло – у інших живе світах.
Вчергове. І не востаннє.
Надію давно убито.
Звикнути неможливо.
А психіка вже нездатна жахатися, як же так.
І вже не існує місця, куди можна твердо спертись.
І серце в груді завмерло – у інших живе світах.
Вчергове. І не востаннє.
Надію давно убито.
2025.11.25
07:19
Пробачте мене добрі люди,
Не зліться зопалу, прошу.
Безплатного більше не буде,
Порожній з учора капшук.
За пісню давайте сто "баксів",
За вірш про кохання - мільйон.
Одині така лише такса,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Не зліться зопалу, прошу.
Безплатного більше не буде,
Порожній з учора капшук.
За пісню давайте сто "баксів",
За вірш про кохання - мільйон.
Одині така лише такса,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Катерина Новіцька (1992) /
Проза
Трошки всього..
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Трошки всього..
Знайомство.
Я не пам*ятаю його.
Перший поцілунок.
Їх було декілька з інтервалом приблизно в півроку.
Ти
Лагідний,злий,нестримний,гарячий,холодний,спокійний,дивний і незрозумілий,прозорий,як скло. Втер. Нема тої,для кого ти створений.
Я
Примітивна частина тебе. Твоя тимчасова заміна. Створення повноцінного життя.
Квіти.
Ти подарував їх. Ніби свіжі,ніби незаймані,ніби блакитні і лаково-блискучі.
Запах.
Твій. він свіжий. Прохолодний. З цитрусовим присмаком.
Очі.
Кожного разу різні(це не про колір,чорний залишається завжди).
Губи.
Вони м*які,впевнені,нафарбовані усмішкою. Вселяють довіру.
Ночі.
Довгі без тебе. Але іноді такі чудові,як ті,коли я була маленька. схожі на свободу і ні до чого не зобов*язують. без тебе вони-чорніші.тягнучі.----СМОЛА. мають властивість загусати,зсихаючись на моїх очах. Створені для самотності.
Дзвінки.
Короткі-ні про що. Довгі-ні про що.
Секс.
Палаючий,густий,несамовитий,гучний,раптовий і запланований. Хто створює його? Я чи ти? І кому це більше потрібно? Вологий. Але та вологість не здатна зволожити твої слова і сухість повідомлень.. "Я внормі. До завтра." Добре,що ти написав, бо я вже почала думаи,що ти мене не любиш.
Вологий.
Сльози.
Я не пам*ятаю їх. Вони-як перший поцілунок. Лагідні,злі,нестерпні,невиплакані,дивні і незрозумілі. Прозорі,як скло???
Їх було декілька? чи більше?... Вони-примітивна частина тебе,створення повноцінної реальності.
Ніби свіжі. Прохолодні. З цитрусовим смаком.. Печуть очі,але вони кожного разу різні------- Кольрове намисто.
Вони-ні про що.
Гучні і тихі. Раптові і заплановані. Ком вони потрібні? тобі?-ні..
Вологі. Але не здатні ні на що.
З інтервалом в півроку.
Я не пам*ятаю його.
Перший поцілунок.
Їх було декілька з інтервалом приблизно в півроку.
Ти
Лагідний,злий,нестримний,гарячий,холодний,спокійний,дивний і незрозумілий,прозорий,як скло. Втер. Нема тої,для кого ти створений.
Я
Примітивна частина тебе. Твоя тимчасова заміна. Створення повноцінного життя.
Квіти.
Ти подарував їх. Ніби свіжі,ніби незаймані,ніби блакитні і лаково-блискучі.
Запах.
Твій. він свіжий. Прохолодний. З цитрусовим присмаком.
Очі.
Кожного разу різні(це не про колір,чорний залишається завжди).
Губи.
Вони м*які,впевнені,нафарбовані усмішкою. Вселяють довіру.
Ночі.
Довгі без тебе. Але іноді такі чудові,як ті,коли я була маленька. схожі на свободу і ні до чого не зобов*язують. без тебе вони-чорніші.тягнучі.----СМОЛА. мають властивість загусати,зсихаючись на моїх очах. Створені для самотності.
Дзвінки.
Короткі-ні про що. Довгі-ні про що.
Секс.
Палаючий,густий,несамовитий,гучний,раптовий і запланований. Хто створює його? Я чи ти? І кому це більше потрібно? Вологий. Але та вологість не здатна зволожити твої слова і сухість повідомлень.. "Я внормі. До завтра." Добре,що ти написав, бо я вже почала думаи,що ти мене не любиш.
Вологий.
Сльози.
Я не пам*ятаю їх. Вони-як перший поцілунок. Лагідні,злі,нестерпні,невиплакані,дивні і незрозумілі. Прозорі,як скло???
Їх було декілька? чи більше?... Вони-примітивна частина тебе,створення повноцінної реальності.
Ніби свіжі. Прохолодні. З цитрусовим смаком.. Печуть очі,але вони кожного разу різні------- Кольрове намисто.
Вони-ні про що.
Гучні і тихі. Раптові і заплановані. Ком вони потрібні? тобі?-ні..
Вологі. Але не здатні ні на що.
З інтервалом в півроку.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
