
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.10
21:23
Отже, 9 жовтня Шведська академія оголосила ім‘я лавреата Нобелівської премії з літератури 2025 року. Володарем цієї найпрестижнішої нагороди «за переконливу та пророчу творчість, що серед апокаліптичного терору підтверджує силу мистецтва", став 71-річний
2025.10.10
19:21
Плаксивий Жовтень… що тут вдієш?
У нього стрес, йому видніше…
А ти не жнеш, ще тільки сієш.
Сказав би ЩО, як би не вірші…
І спокій твій давно не спокій.
Ти як шахед, і зліт щоночі
В уяві, в снах… їх безліч поки
І голос: — О, (між ними) Отче…
У нього стрес, йому видніше…
А ти не жнеш, ще тільки сієш.
Сказав би ЩО, як би не вірші…
І спокій твій давно не спокій.
Ти як шахед, і зліт щоночі
В уяві, в снах… їх безліч поки
І голос: — О, (між ними) Отче…
2025.10.10
18:58
Під завалами, що на «львівщині»,
Схороню свої душі залишки.
Передбачення, снами віщими,
Не торкатимусь, зайві заклики…
І лежатиму під завалами
Сотні, тисячі років скривджених
Своїм побутом, хай віддаленим
Але ж вибритим і остриженим…
Схороню свої душі залишки.
Передбачення, снами віщими,
Не торкатимусь, зайві заклики…
І лежатиму під завалами
Сотні, тисячі років скривджених
Своїм побутом, хай віддаленим
Але ж вибритим і остриженим…
2025.10.10
17:14
Танцює дощ легенький знов,
Плете із неба холоди.
А я дивлюсь німе кіно,
Де зранку всі спішать кудись.
2.І дощ біжить, немов літа.
А під дощем стоїть дівча.
Чи жде когось, чи просто так.
Плете із неба холоди.
А я дивлюсь німе кіно,
Де зранку всі спішать кудись.
2.І дощ біжить, немов літа.
А під дощем стоїть дівча.
Чи жде когось, чи просто так.
2025.10.10
15:36
Потік бажаного тепла
Тече по всьому тілу
Не лиш тому, що не дотла
Осінні дні згоріли.
Горить нестримано вогонь
Дерев різномаїтих,
А я теплом твоїх долонь
Все більш і більш зігрітий.
Тече по всьому тілу
Не лиш тому, що не дотла
Осінні дні згоріли.
Горить нестримано вогонь
Дерев різномаїтих,
А я теплом твоїх долонь
Все більш і більш зігрітий.
2025.10.10
15:20
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
2025.10.10
15:18
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
2025.10.10
15:18
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
2025.10.09
22:26
Чи є сенс шукати дівчину
на базарі, на торжищі,
де все купується і продається?
Ти загубив дівчину
за масками повсякденного
життя, у хаосі століть,
а тепер шукаєш її,
як єдино потрібний маяк,
на базарі, на торжищі,
де все купується і продається?
Ти загубив дівчину
за масками повсякденного
життя, у хаосі століть,
а тепер шукаєш її,
як єдино потрібний маяк,
2025.10.09
21:47
Той, хто по смерті захоче розшукать мене,
серед мурашок поспішних хай шукає
або ж серед кошлатих бджілок.
Змалку трудитись звик, як і вони,
тож залюбки до них прилину…
…Люблю пісні ще з повоєнної пори,
коли дівчата з хлопцями на колодках
козацький
серед мурашок поспішних хай шукає
або ж серед кошлатих бджілок.
Змалку трудитись звик, як і вони,
тож залюбки до них прилину…
…Люблю пісні ще з повоєнної пори,
коли дівчата з хлопцями на колодках
козацький
2025.10.09
20:59
Закричав болотяний бугай
І шаманка вдарила у бубон...
Я хотів інакше, але знай:
Що було – ніколи вже не буде.
Гай дубовий листям шелестить,
Кидає багаття в небо іскри...
Ти продовж оцю останню мить
І шаманка вдарила у бубон...
Я хотів інакше, але знай:
Що було – ніколи вже не буде.
Гай дубовий листям шелестить,
Кидає багаття в небо іскри...
Ти продовж оцю останню мить
2025.10.09
20:04
Хан не встигне іще й чхнути у Бахчисараї,
А козаки запорозькі уже про то знають.
Тож не встиг він ще подумать у похід рушати
На Угорщину – не прямо, а через Карпати,
Тобто через Україну – вже козаки взнали
І ту вістку королеві одразу й послали.
Нач
А козаки запорозькі уже про то знають.
Тож не встиг він ще подумать у похід рушати
На Угорщину – не прямо, а через Карпати,
Тобто через Україну – вже козаки взнали
І ту вістку королеві одразу й послали.
Нач
2025.10.09
15:56
КУЛЯ, ЯКА ПОЧИНАЄ ГРУ.
ДЕМОС РУСОС, ЯКИЙ не НЕ.
УЯВА ПОГОРБЛЕНА.
ПРИЗВОЛЯЩЕ дівчинки під назвою НАДІЯ.
У КИЄВІ усі КИЇ.
ТИ теж КИЙ, який ганяє КУЛЬКУ,
коли довкіл роздирливо зіпає:
ДЕМОС РУСОС, ЯКИЙ не НЕ.
УЯВА ПОГОРБЛЕНА.
ПРИЗВОЛЯЩЕ дівчинки під назвою НАДІЯ.
У КИЄВІ усі КИЇ.
ТИ теж КИЙ, який ганяє КУЛЬКУ,
коли довкіл роздирливо зіпає:
2025.10.09
13:39
Я шпарку заб’ю, через неї дощить
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
Заклею ці тріщини в дверях атож
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
Заклею ці тріщини в дверях атож
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
2025.10.09
12:49
Яскравими фарбами осінь
Забарвлює стихлі гаї
І міцно бере верболози
В холодні обійми свої.
Дощем затяжним умиває
Від пилу дороги пусті,
А потім тумани безкраї
Лаштує на кожній путі.
Забарвлює стихлі гаї
І міцно бере верболози
В холодні обійми свої.
Дощем затяжним умиває
Від пилу дороги пусті,
А потім тумани безкраї
Лаштує на кожній путі.
2025.10.09
12:18
Ти вмієш слухати мене роками поспіль.
Ти вмієш слухати мовчання навіть дужче.
Ми можем намовчатись разом вдосталь,
Допоки спілкуватимуться душі.
Юнацьких, ми позбавлені ілюзій,
І зайвої поспішності у рухах.
Ласуєм почуттям, неначе смузі
І обираєм
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Ти вмієш слухати мовчання навіть дужче.
Ми можем намовчатись разом вдосталь,
Допоки спілкуватимуться душі.
Юнацьких, ми позбавлені ілюзій,
І зайвої поспішності у рухах.
Ласуєм почуттям, неначе смузі
І обираєм
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.09.04
2025.08.19
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Катерина Новіцька (1992) /
Проза
Трошки всього..
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Трошки всього..
Знайомство.
Я не пам*ятаю його.
Перший поцілунок.
Їх було декілька з інтервалом приблизно в півроку.
Ти
Лагідний,злий,нестримний,гарячий,холодний,спокійний,дивний і незрозумілий,прозорий,як скло. Втер. Нема тої,для кого ти створений.
Я
Примітивна частина тебе. Твоя тимчасова заміна. Створення повноцінного життя.
Квіти.
Ти подарував їх. Ніби свіжі,ніби незаймані,ніби блакитні і лаково-блискучі.
Запах.
Твій. він свіжий. Прохолодний. З цитрусовим присмаком.
Очі.
Кожного разу різні(це не про колір,чорний залишається завжди).
Губи.
Вони м*які,впевнені,нафарбовані усмішкою. Вселяють довіру.
Ночі.
Довгі без тебе. Але іноді такі чудові,як ті,коли я була маленька. схожі на свободу і ні до чого не зобов*язують. без тебе вони-чорніші.тягнучі.----СМОЛА. мають властивість загусати,зсихаючись на моїх очах. Створені для самотності.
Дзвінки.
Короткі-ні про що. Довгі-ні про що.
Секс.
Палаючий,густий,несамовитий,гучний,раптовий і запланований. Хто створює його? Я чи ти? І кому це більше потрібно? Вологий. Але та вологість не здатна зволожити твої слова і сухість повідомлень.. "Я внормі. До завтра." Добре,що ти написав, бо я вже почала думаи,що ти мене не любиш.
Вологий.
Сльози.
Я не пам*ятаю їх. Вони-як перший поцілунок. Лагідні,злі,нестерпні,невиплакані,дивні і незрозумілі. Прозорі,як скло???
Їх було декілька? чи більше?... Вони-примітивна частина тебе,створення повноцінної реальності.
Ніби свіжі. Прохолодні. З цитрусовим смаком.. Печуть очі,але вони кожного разу різні------- Кольрове намисто.
Вони-ні про що.
Гучні і тихі. Раптові і заплановані. Ком вони потрібні? тобі?-ні..
Вологі. Але не здатні ні на що.
З інтервалом в півроку.
Я не пам*ятаю його.
Перший поцілунок.
Їх було декілька з інтервалом приблизно в півроку.
Ти
Лагідний,злий,нестримний,гарячий,холодний,спокійний,дивний і незрозумілий,прозорий,як скло. Втер. Нема тої,для кого ти створений.
Я
Примітивна частина тебе. Твоя тимчасова заміна. Створення повноцінного життя.
Квіти.
Ти подарував їх. Ніби свіжі,ніби незаймані,ніби блакитні і лаково-блискучі.
Запах.
Твій. він свіжий. Прохолодний. З цитрусовим присмаком.
Очі.
Кожного разу різні(це не про колір,чорний залишається завжди).
Губи.
Вони м*які,впевнені,нафарбовані усмішкою. Вселяють довіру.
Ночі.
Довгі без тебе. Але іноді такі чудові,як ті,коли я була маленька. схожі на свободу і ні до чого не зобов*язують. без тебе вони-чорніші.тягнучі.----СМОЛА. мають властивість загусати,зсихаючись на моїх очах. Створені для самотності.
Дзвінки.
Короткі-ні про що. Довгі-ні про що.
Секс.
Палаючий,густий,несамовитий,гучний,раптовий і запланований. Хто створює його? Я чи ти? І кому це більше потрібно? Вологий. Але та вологість не здатна зволожити твої слова і сухість повідомлень.. "Я внормі. До завтра." Добре,що ти написав, бо я вже почала думаи,що ти мене не любиш.
Вологий.
Сльози.
Я не пам*ятаю їх. Вони-як перший поцілунок. Лагідні,злі,нестерпні,невиплакані,дивні і незрозумілі. Прозорі,як скло???
Їх було декілька? чи більше?... Вони-примітивна частина тебе,створення повноцінної реальності.
Ніби свіжі. Прохолодні. З цитрусовим смаком.. Печуть очі,але вони кожного разу різні------- Кольрове намисто.
Вони-ні про що.
Гучні і тихі. Раптові і заплановані. Ком вони потрібні? тобі?-ні..
Вологі. Але не здатні ні на що.
З інтервалом в півроку.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію