Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.26
07:11
Над містом ширяє пронизливий вітер
І вправно висвистує тужний мотив
Про те, що знедавна безсилий зловити
У хмарках рухливих проміння масив.
Немає тепла, хоч вже травень надходить
І грак у дуплі вже гніздо навіть звив, -
Спинилася в зрості й цвітінні
І вправно висвистує тужний мотив
Про те, що знедавна безсилий зловити
У хмарках рухливих проміння масив.
Немає тепла, хоч вже травень надходить
І грак у дуплі вже гніздо навіть звив, -
Спинилася в зрості й цвітінні
2026.04.25
19:32
Писав сценарії для буднів,
вершив кодацію тілес
і думав: буде вже, як буде,
як нє - піде на мило - вдруге
тоді повстане з глини "плебс."
Чи допотопний, чи опісля -
такий вже видався проєкт...
вершив кодацію тілес
і думав: буде вже, як буде,
як нє - піде на мило - вдруге
тоді повстане з глини "плебс."
Чи допотопний, чи опісля -
такий вже видався проєкт...
2026.04.25
17:50
Немов старенька бабця враз,
Зав’яже ніч на вузлик світ.
І небо в ніжних кольорах
Шукає в тиші настрій свій.
Немов бешкетні дітлахи,
Неначе ми малі колись
Стрибають зорі – світляки
Зав’яже ніч на вузлик світ.
І небо в ніжних кольорах
Шукає в тиші настрій свій.
Немов бешкетні дітлахи,
Неначе ми малі колись
Стрибають зорі – світляки
2026.04.25
14:59
хелоу – люблю тебе
а ще би ім’я
хелоу – любив би
уві грі бути я
хелоу – люблю тебе
а ще би ім’я
хелоу – любив би
уві грі бути я
а ще би ім’я
хелоу – любив би
уві грі бути я
хелоу – люблю тебе
а ще би ім’я
хелоу – любив би
уві грі бути я
2026.04.25
14:11
Мовчання огортає душу,
Туманом наповзає страх.
Я йти в сувору пущу мушу,
Мов бранець об семи вітрах.
Прозріння огортає пущу.
Пізнання спалах, як Мане.
Широке поле родить пустку,
Туманом наповзає страх.
Я йти в сувору пущу мушу,
Мов бранець об семи вітрах.
Прозріння огортає пущу.
Пізнання спалах, як Мане.
Широке поле родить пустку,
2026.04.25
13:47
Запрошую на свій канал на ютубі, підписуйтеся.
Майже 100 композицій.
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенер
Майже 100 композицій.
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенер
2026.04.25
12:03
До літ хоча би десь до сорока,
Допоки зріє мрія про безсмертя,
Нехай несе життя мого ріка
Крізь дамби, мілководдя й круговерті.
Не вирватись із русла кораблю,
Чи меншій з річкових посудин.
А спробу я таку хіба зроблю?
Допоки зріє мрія про безсмертя,
Нехай несе життя мого ріка
Крізь дамби, мілководдя й круговерті.
Не вирватись із русла кораблю,
Чи меншій з річкових посудин.
А спробу я таку хіба зроблю?
2026.04.25
12:03
За обрій сонце упало втомне.
Дрімала в тиші загусла ніч.
І стигло небо – тяжке й судомне,
звисали хмари з похилих пліч.
Рябіло море в сріблястих брижах,
і мов наяди з нічних глибин,
скакали тіні на скелях рижих
Дрімала в тиші загусла ніч.
І стигло небо – тяжке й судомне,
звисали хмари з похилих пліч.
Рябіло море в сріблястих брижах,
і мов наяди з нічних глибин,
скакали тіні на скелях рижих
2026.04.25
10:57
Лише ранком у ворожки
Золоті крадуть гриби ,
Лише гудзики і брошки
Тут готують до сівби,
Лише шерех чують бджоли
Про фізичну суть єства*,
Лише ковдри, лише змови
Золоті крадуть гриби ,
Лише гудзики і брошки
Тут готують до сівби,
Лише шерех чують бджоли
Про фізичну суть єства*,
Лише ковдри, лише змови
2026.04.25
10:35
А він тебе й мене любив, таку біленьку...
Як ти все те пережила, скажи, рідненька?
Чи, може, звістку принесла тобі сорока,
Коли зі скелі шуганув у синь високу?
Чи знала, що його сади в мені буяли?
І виноградного вина було замало.
Як ти все те пережила, скажи, рідненька?
Чи, може, звістку принесла тобі сорока,
Коли зі скелі шуганув у синь високу?
Чи знала, що його сади в мені буяли?
І виноградного вина було замало.
2026.04.25
06:29
Багровою млою затьмарена далеч,
Спалахує сумно щомить небосхил, -
Знялася у небо налякана галич
І в паніці каркає гучно щосил.
Гірке та солоне повітря гаряче
Вдихаю натужно і кашляю в млу, -
Від болю терпкого кривлюся і плачу,
Та ще палієві прокль
Спалахує сумно щомить небосхил, -
Знялася у небо налякана галич
І в паніці каркає гучно щосил.
Гірке та солоне повітря гаряче
Вдихаю натужно і кашляю в млу, -
Від болю терпкого кривлюся і плачу,
Та ще палієві прокль
2026.04.25
05:11
не казка і не зовсім каско
ішов містами чоловік
в його лиці минулий вік
хай мовить ізнічев’я маска
пейот не модний аяваска
барменці кине інший фрік
у нього є такий барвник
будь-що опісля нього вакса
ішов містами чоловік
в його лиці минулий вік
хай мовить ізнічев’я маска
пейот не модний аяваска
барменці кине інший фрік
у нього є такий барвник
будь-що опісля нього вакса
2026.04.24
16:40
з добрим днем
прощайтеся зі сном
все минулося
та світ чекає вас
хліб
не тіло
кров
ще не вино
прощайтеся зі сном
все минулося
та світ чекає вас
хліб
не тіло
кров
ще не вино
2026.04.24
13:43
не продирався у достойники
ніяк
роздаючи і душу й тіло
належний кракелюр і краков’як
іще неподалік щось прилетіло
в думках твоїх лютневий одинак
яке комусь узагалі є діло
ти не мудри
ніяк
роздаючи і душу й тіло
належний кракелюр і краков’як
іще неподалік щось прилетіло
в думках твоїх лютневий одинак
яке комусь узагалі є діло
ти не мудри
2026.04.24
13:03
Листок осінній скроні посріблить
І передчасним снігом увінчає.
Тоді пізнаємо урочу мить,
Коли зима замислиться про щастя.
Листок осінній спопелить слова
Облуди й фальшу, злоби і безумства,
Торкнувшись потаємного єства
І передчасним снігом увінчає.
Тоді пізнаємо урочу мить,
Коли зима замислиться про щастя.
Листок осінній спопелить слова
Облуди й фальшу, злоби і безумства,
Торкнувшись потаємного єства
2026.04.24
11:26
Він вибухнув,..
пустивши білу кров
по тілу двадцять першого століття.
4 квітня 1989 р., Київ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...пустивши білу кров
по тілу двадцять першого століття.
4 квітня 1989 р., Київ
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.23
2026.03.31
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Катерина Новіцька (1992) /
Проза
Трошки всього..
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Трошки всього..
Знайомство.
Я не пам*ятаю його.
Перший поцілунок.
Їх було декілька з інтервалом приблизно в півроку.
Ти
Лагідний,злий,нестримний,гарячий,холодний,спокійний,дивний і незрозумілий,прозорий,як скло. Втер. Нема тої,для кого ти створений.
Я
Примітивна частина тебе. Твоя тимчасова заміна. Створення повноцінного життя.
Квіти.
Ти подарував їх. Ніби свіжі,ніби незаймані,ніби блакитні і лаково-блискучі.
Запах.
Твій. він свіжий. Прохолодний. З цитрусовим присмаком.
Очі.
Кожного разу різні(це не про колір,чорний залишається завжди).
Губи.
Вони м*які,впевнені,нафарбовані усмішкою. Вселяють довіру.
Ночі.
Довгі без тебе. Але іноді такі чудові,як ті,коли я була маленька. схожі на свободу і ні до чого не зобов*язують. без тебе вони-чорніші.тягнучі.----СМОЛА. мають властивість загусати,зсихаючись на моїх очах. Створені для самотності.
Дзвінки.
Короткі-ні про що. Довгі-ні про що.
Секс.
Палаючий,густий,несамовитий,гучний,раптовий і запланований. Хто створює його? Я чи ти? І кому це більше потрібно? Вологий. Але та вологість не здатна зволожити твої слова і сухість повідомлень.. "Я внормі. До завтра." Добре,що ти написав, бо я вже почала думаи,що ти мене не любиш.
Вологий.
Сльози.
Я не пам*ятаю їх. Вони-як перший поцілунок. Лагідні,злі,нестерпні,невиплакані,дивні і незрозумілі. Прозорі,як скло???
Їх було декілька? чи більше?... Вони-примітивна частина тебе,створення повноцінної реальності.
Ніби свіжі. Прохолодні. З цитрусовим смаком.. Печуть очі,але вони кожного разу різні------- Кольрове намисто.
Вони-ні про що.
Гучні і тихі. Раптові і заплановані. Ком вони потрібні? тобі?-ні..
Вологі. Але не здатні ні на що.
З інтервалом в півроку.
Я не пам*ятаю його.
Перший поцілунок.
Їх було декілька з інтервалом приблизно в півроку.
Ти
Лагідний,злий,нестримний,гарячий,холодний,спокійний,дивний і незрозумілий,прозорий,як скло. Втер. Нема тої,для кого ти створений.
Я
Примітивна частина тебе. Твоя тимчасова заміна. Створення повноцінного життя.
Квіти.
Ти подарував їх. Ніби свіжі,ніби незаймані,ніби блакитні і лаково-блискучі.
Запах.
Твій. він свіжий. Прохолодний. З цитрусовим присмаком.
Очі.
Кожного разу різні(це не про колір,чорний залишається завжди).
Губи.
Вони м*які,впевнені,нафарбовані усмішкою. Вселяють довіру.
Ночі.
Довгі без тебе. Але іноді такі чудові,як ті,коли я була маленька. схожі на свободу і ні до чого не зобов*язують. без тебе вони-чорніші.тягнучі.----СМОЛА. мають властивість загусати,зсихаючись на моїх очах. Створені для самотності.
Дзвінки.
Короткі-ні про що. Довгі-ні про що.
Секс.
Палаючий,густий,несамовитий,гучний,раптовий і запланований. Хто створює його? Я чи ти? І кому це більше потрібно? Вологий. Але та вологість не здатна зволожити твої слова і сухість повідомлень.. "Я внормі. До завтра." Добре,що ти написав, бо я вже почала думаи,що ти мене не любиш.
Вологий.
Сльози.
Я не пам*ятаю їх. Вони-як перший поцілунок. Лагідні,злі,нестерпні,невиплакані,дивні і незрозумілі. Прозорі,як скло???
Їх було декілька? чи більше?... Вони-примітивна частина тебе,створення повноцінної реальності.
Ніби свіжі. Прохолодні. З цитрусовим смаком.. Печуть очі,але вони кожного разу різні------- Кольрове намисто.
Вони-ні про що.
Гучні і тихі. Раптові і заплановані. Ком вони потрібні? тобі?-ні..
Вологі. Але не здатні ні на що.
З інтервалом в півроку.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
