Напиши намалюй чи у небо поглянь
там великі всі мрії втіляться в лань
високого неба пустого чола
надій всіх найкращого що є у серцях

В глибокій усмішці
в веселій сльозі
біжить і летить серед нас тінь
весела і дика вона як думки
ні не ховається скаче як дим

Пустого й німого серця безкрай
ця лань ніби ніжність
вона ніби дань
цікавих людей простого життя
вона найнадійніша наша сльоза

Не хоче кричати серед всіх полів
її ж не учили любити як всі
дивитися в небо не хоче вона
її відпустили свобідна одна
І їй не важливо що хтось там кричить
у полі в метро вона не тремтить
не боїться ніщо і нікого вона
кохання і мрії ось хто така

І навіть веселий і добрий брат місяць
їй розповів що вона як та квітка
ніхто і ніколи ніяк не збагне
те що вона сонце і вітер одне
Літає по морю туди і сюди
та все ж їй рідніші люди усі

Колись у далекому дивному небі
вона народилась
бо двоє веселі
і добрі і ніжні вони я і ти
при погляді світлім вилили її

Просту ї надійну серця почуття
вона все ввібрала навіки одна
і чиста як сльоза і чистіша за небо
холодна й гаряча як та королева
прекрасна і ніжна вона як роса
прийшла опустилася тихо зрання
і ні ні не знала і ні ні не спала
вона тільки мрію у серці тримала

Вона та що була народжена в снах
вона та що була ніжніша за смак
розкрила долоні і серця весну
красива і ніжна сьогодні люблю

Ось там там за хмарою там за стовпом
проходить людина у серці вогонь
і щастя і ніжність палає в душі
сьогодні веселі у нього є дні

І добрі і радісні серця закрай
чуття як долоні вразливі нехай
та добре й чуттєве серце як ніч
воно все охопить і покладе лік
красивим і добрим мільйонам років
що буде він жити у серці своїм
надії і віри от що йому
бажають всі квіти цього світу