Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.24
13:03
Листок осінній скроні посріблить
І передчасним снігом увінчає.
Тоді пізнаємо урочу мить,
Коли зима замислиться про щастя.
Листок осінній спопелить слова
Облуди й фальшу, злоби і безумства,
Торкнувшись потаємного єства
І передчасним снігом увінчає.
Тоді пізнаємо урочу мить,
Коли зима замислиться про щастя.
Листок осінній спопелить слова
Облуди й фальшу, злоби і безумства,
Торкнувшись потаємного єства
2026.04.24
11:26
Він вибухнув,..
пустивши білу кров
по тілу двадцять першого століття.
4 квітня 1989 р., Київ
пустивши білу кров
по тілу двадцять першого століття.
4 квітня 1989 р., Київ
2026.04.24
10:46
Не жаліла себе ніколи,
піклувалась завжди про інших.
А тепер, не збагну відколи,
я розраду знайшла у віршах.
Та мені не достаюньо цього,
щоб щасливою почуватись.
Сонце соняхом за порогом
зазирає в мою кімнату.
піклувалась завжди про інших.
А тепер, не збагну відколи,
я розраду знайшла у віршах.
Та мені не достаюньо цього,
щоб щасливою почуватись.
Сонце соняхом за порогом
зазирає в мою кімнату.
2026.04.24
09:44
Звичайно, такий відгук свідчить про щире бажання його автора знайти ключик від серця того чи тієї, хто може допомогти стати членом якоїсь творчої спілки, видати власну збірку за рахунок видавництва, зрештою, стати лавреатом… А якщо не зможе, ось тоді можн
2026.04.24
08:16
А є ж і без слів пісні...
Слова їх заблудилися в дорозі
і бозна, чи до голосу дійдуть.
...А є ж і суцвіття слів,
котрі несуть в собі мелодію.
І з-поміж бідних той найбідніший,
в чиєму серці не звучить вона,
аби розрадить в мить найгіршу.
Слова їх заблудилися в дорозі
і бозна, чи до голосу дійдуть.
...А є ж і суцвіття слів,
котрі несуть в собі мелодію.
І з-поміж бідних той найбідніший,
в чиєму серці не звучить вона,
аби розрадить в мить найгіршу.
2026.04.24
05:50
Знову в грудях б'ються хвилі
Потаємних почуттів, -
Знову в серці дух і сила
Вічних мрій і кращих слів.
Знов, закоханий по вуха,
Вірю в сяючу зорю
І вином не повню кухоль,
І знедавна не курю.
Потаємних почуттів, -
Знову в серці дух і сила
Вічних мрій і кращих слів.
Знов, закоханий по вуха,
Вірю в сяючу зорю
І вином не повню кухоль,
І знедавна не курю.
2026.04.23
22:07
Крізь версти юності - до зрілості й сивин,
Буває, йду собі, як нелюдим,
Долаючи життя природний плин,
І не ловлю нічого і ні з ким.
Коханням ділячись, його я не ділив,
А щиро поділяв - і вистачало.
І стільки розливав, що мій полив
Буває, йду собі, як нелюдим,
Долаючи життя природний плин,
І не ловлю нічого і ні з ким.
Коханням ділячись, його я не ділив,
А щиро поділяв - і вистачало.
І стільки розливав, що мій полив
2026.04.23
21:42
Ти не прийшла...
А я чекав тебе.
Я стільки усього хотів сказати...
Стьмяніло швидко небо голубе
і дощ почав холодний накрапати.
Та я чекав.
Вслухався в голоси,
А я чекав тебе.
Я стільки усього хотів сказати...
Стьмяніло швидко небо голубе
і дощ почав холодний накрапати.
Та я чекав.
Вслухався в голоси,
2026.04.23
21:20
вивчав місцеву фауну і флору
захоплювався краєвидами
хотів
закохувався ще у неповторне
і просльозився декілька разів
о донно анна
потяг порух промах
що вірші незатійливі мої
захоплювався краєвидами
хотів
закохувався ще у неповторне
і просльозився декілька разів
о донно анна
потяг порух промах
що вірші незатійливі мої
2026.04.23
21:13
Волоколамський Йосиф вивів строго
Про царство колись бачення своє:
«Понєже влада царська є від Бога,
То й цар тому богоподібний є».
Тож, що хотів, той цар - те міг робити.
Йому не було суду на землі:
Міг мордувати або просто вбити.
То з легкістю с
Про царство колись бачення своє:
«Понєже влада царська є від Бога,
То й цар тому богоподібний є».
Тож, що хотів, той цар - те міг робити.
Йому не було суду на землі:
Міг мордувати або просто вбити.
То з легкістю с
2026.04.23
19:09
Я й замолоду не відзначавсь красою.
Тож і на старості не скаржусь на літа:
Не так вони погарцювали на моїм обличчі.
А от як бачу тих, з ким і стоять колись не личило,
Туга такою млостю серце огорта,
Немовби хтось знічев’я замахнувсь косою.
Крізь зем
Тож і на старості не скаржусь на літа:
Не так вони погарцювали на моїм обличчі.
А от як бачу тих, з ким і стоять колись не личило,
Туга такою млостю серце огорта,
Немовби хтось знічев’я замахнувсь косою.
Крізь зем
2026.04.23
18:48
Мовчазні твої губи до біса приємні та трохи вологі,
А сьогодні всю ніч виявляються кволі і як неживі.
Подивися, дукач, мов останні години нам очі мозолить.
Подивися, вже моститься вітер бешкетний до крони тополі.
І крізь темінь світанок пускає на не
А сьогодні всю ніч виявляються кволі і як неживі.
Подивися, дукач, мов останні години нам очі мозолить.
Подивися, вже моститься вітер бешкетний до крони тополі.
І крізь темінь світанок пускає на не
2026.04.23
17:39
І
Як за весною прийде літо,
так за війною буде мир.
Який не є орієнтир,
навіщо зайве ворожити,
чи то відкине кінь копита,
чи ноги простягне емір.
Гадай на гущу і на карти,
Як за весною прийде літо,
так за війною буде мир.
Який не є орієнтир,
навіщо зайве ворожити,
чи то відкине кінь копита,
чи ноги простягне емір.
Гадай на гущу і на карти,
2026.04.23
13:00
І поки любов уві всіх почиває
Моя гітаро, плач собі
І поки підлога метіння чекає
Поплач, гітаро, собі
Чом не підкажуть вам спосіб жоден
Свою відкрити любов
Чом інші вами керують знову
Моя гітаро, плач собі
І поки підлога метіння чекає
Поплач, гітаро, собі
Чом не підкажуть вам спосіб жоден
Свою відкрити любов
Чом інші вами керують знову
2026.04.23
12:49
Впадаєш в сон, як у нову затоку
І виринаєш неводом без риб,
Бажаючи поринути углиб
Й довіритись вселенському потоку.
На мілину тривожну і безплідну
Ти напливаєш у старім човні.
І тільки на жаданій глибині
І виринаєш неводом без риб,
Бажаючи поринути углиб
Й довіритись вселенському потоку.
На мілину тривожну і безплідну
Ти напливаєш у старім човні.
І тільки на жаданій глибині
2026.04.23
10:35
Дорогі коліжанки, не тіште мене,
не сушіть мої сльози жагучі.
І любов, і зажура колись промайне,
кане каменем в урвищі кручі.
Я не знаю, коли ті печалі пройдуть —
сильна жінка теж інколи плаче.
На порозі моїм розплескалася ртуть —
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...не сушіть мої сльози жагучі.
І любов, і зажура колись промайне,
кане каменем в урвищі кручі.
Я не знаю, коли ті печалі пройдуть —
сильна жінка теж інколи плаче.
На порозі моїм розплескалася ртуть —
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Микола Блоха /
Рецензії
Творческий вечер Валерия Винарского.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Творческий вечер Валерия Винарского.
Творческий вечер Валерия Винарского.
Посетив 27 Мая 2009 г. творческий вечер Валерия Винарского, был приятно удивлён.
Войти на Сайт отчёт «Алиса и Валерий Винарский» (http://www.nnbloha_a_vnarod.ru/) (официальный сайт Валерия Винарского http://www.vinarskiy.ru/)
Удивлён тем, что вечер быль, больше похож на вечер друзей, чем на отчётный концерт, но это не большей частью заслуга Алисы, которая вытворяла на сцене…, отдаваясь эмоциям прямо на сцене, хотя и игра со зрителями была приятной.
Сам концерт был построен как посиделки и песни под гитару, и уже не важна поэзия гораздо важнее эмоции, но чуть официальности предали вкрапления не плохих аранжировок, и большей частью всё удовольствие было предоставлено Алисой, точнее её голосом, а исполнение арии «Призрак оперы», полностью вывело из себя.
Но весь вечер испорчен как для меня, поскольку я сам поэт и для меня обидно, что максимум что получилось у Валерия это тоже, что и у Михаила Гудимова, собрать только друзей и знакомых, а единственный поэт, что был на вечере это я Николай Блоха. Мне просто интересно творчество других, а это второй вечер, а на котором только знакомые, бывшие сослуживцы, и друзья. Как по-моему причиной тому то что, у нас нет солидарности между поэтами, они ценят только себя, не общаются с другими, и ставят во главу себя и то что они сделали, но не ценят тех кто пришёл к ним. Так Винарский в конце вечера больше интересовало продать свои диски книги, вместо того чтобы сказать что-то, гостям возможно у них есть желание поговорить. И большей частью они разговаривают с друзьями, в место того чтобы показать своё уважение к гостям, и это примерно выглядит так:
- Я буду рад, если вы обратите своё внимание на предметы на столике. – А в мыслях, сколько купят? И пошли все ….
Всё это причина в том, что наши люди не знают как проводятся творческие вечера.
Николай Блоха 1.06.09 г. 18:20
Посетив 27 Мая 2009 г. творческий вечер Валерия Винарского, был приятно удивлён.
Войти на Сайт отчёт «Алиса и Валерий Винарский» (http://www.nnbloha_a_vnarod.ru/) (официальный сайт Валерия Винарского http://www.vinarskiy.ru/)
Удивлён тем, что вечер быль, больше похож на вечер друзей, чем на отчётный концерт, но это не большей частью заслуга Алисы, которая вытворяла на сцене…, отдаваясь эмоциям прямо на сцене, хотя и игра со зрителями была приятной.
Сам концерт был построен как посиделки и песни под гитару, и уже не важна поэзия гораздо важнее эмоции, но чуть официальности предали вкрапления не плохих аранжировок, и большей частью всё удовольствие было предоставлено Алисой, точнее её голосом, а исполнение арии «Призрак оперы», полностью вывело из себя.
Но весь вечер испорчен как для меня, поскольку я сам поэт и для меня обидно, что максимум что получилось у Валерия это тоже, что и у Михаила Гудимова, собрать только друзей и знакомых, а единственный поэт, что был на вечере это я Николай Блоха. Мне просто интересно творчество других, а это второй вечер, а на котором только знакомые, бывшие сослуживцы, и друзья. Как по-моему причиной тому то что, у нас нет солидарности между поэтами, они ценят только себя, не общаются с другими, и ставят во главу себя и то что они сделали, но не ценят тех кто пришёл к ним. Так Винарский в конце вечера больше интересовало продать свои диски книги, вместо того чтобы сказать что-то, гостям возможно у них есть желание поговорить. И большей частью они разговаривают с друзьями, в место того чтобы показать своё уважение к гостям, и это примерно выглядит так:
- Я буду рад, если вы обратите своё внимание на предметы на столике. – А в мыслях, сколько купят? И пошли все ….
Всё это причина в том, что наши люди не знают как проводятся творческие вечера.
Николай Блоха 1.06.09 г. 18:20
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
