ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Береза
2026.09.20 21:39
Три жінки, мов три тіні при свічі.
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.

Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,

Вячеслав Руденко
2026.09.20 19:41
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.

Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге

Євген Федчук
2026.09.20 17:17
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч

Борис Костиря
2026.09.20 13:13
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.

Куди не поїдь, повертатися знову

Іван Потьомкін
2026.09.20 12:36
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен

Ольга Садкова
2026.09.20 12:21
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.

І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.

С М
2026.09.20 12:05
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі

[ПЕРЕХОЖИЙ]

Ірина Вовк
2026.09.20 10:43
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви

Віктор Кучерук
2026.09.20 07:23
Мені щодня дитинство сниться
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.

хома дідим
2026.09.19 23:34
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник

Тетяна Левицька
2026.09.19 22:20
Дзвонить донька, плаче: «Мамо,
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»

Іван Потьомкін
2026.09.19 21:05
Яви нам, Боже, знов свої дива:
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до

Ольга Садкова
2026.09.19 20:28
У блакитнім просторі безмежнім,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.

Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,

Юрій Лазірко
2026.09.19 16:37
Ого... йой-йой...
Моя бамбіно
Ого... йой-йой...
Ойойойойойой...

1.
Заходилисі дороги,
плакав місячними гріш.

Артур Курдіновський
2026.09.19 15:41
Вечірні вогні над проспектами виклали лінію.
Відлуння міської сонати звучить уві сні.
Приймаю свій шлях. Вже його не кляну та не змінюю,
Лише тиху пісню співаю свою лебедину я...
Нічого не бачу - лише рідні очі сумні!
Пишаються знову натхнення мого Б

Борис Костиря
2026.09.19 15:16
Поет стирався, ніби крейда,
У профанаціях життя.
Талант, поставлений на рейки,
У колію без співчуття.
Талант - не Фауст, а фантомність,
Не Арлекін, а тільки фат,
Втрачає силу і притомність,
Немовби престарілий кат.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Мацуцький / Вірші

 Повесть о порубленном лесе
На соснах появились свечи –
зелёные младенцы мая…
Гармония весны
и вече
зелёного
лесного рая.
Но рай лесной
сегодня продан.
Купили деньги,
что не пахнут:
с землёю,
лесом
и народом…
Пахан – как хан,
крушит с размаху…
Уже распиливает ели.
Работают на хана профи.
И черт те, что –
на самом деле:
душа без Бога –
в фас и в профиль…

Но храмы рубит
под крестами
московско-иудейской
веры
бандит –
с христовыми устами,
пахан,
ворующий без меры…
Московский храм
и поп московский
московского патриархата.
Молись, коль ты пахан
таковский,
а по-народному
«московська вата».
Сосна – на крест,
и дуб – для гроба,
природы свежие руины,
и дом «от Бога» –
веры проба,
и гроб
для нищей Украины…
Крушит пахан, –
"своя природа",
и лес ему
"свой" бог отмерил…

ВоскрЕси, Боже,
для народа,
чтоб оный
больше в Бога верил!

Но Бог ли – бог,
где сохнут травы,
дубы срубают
для распятий?..
Христос в одном,
быть может, правый –
гвоздей не больше,
чем запястий…
Освободим ли мы –
себя от кори –
той веры-лжи,
где воры – судьи?!..
Сосна и дуб –
Вселенной корни,
вершина
Абсолютной сути…
А тут пахан
и денег торба:
купить ковчег
готовы Ноев
и веру праведных
без торга,
лес
выбриваючи
пилою.

Май, 2008

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-06-05 10:00:58
Переглядів сторінки твору 12889
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.735 / 5.5  (4.700 / 5.23)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.712 / 5.43)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.721
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Сатира. Чорний гумор. Та інші дошкульності.
Автор востаннє на сайті 2026.09.13 18:54
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-06-05 10:08:36 ]
Здорово написано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-06-07 14:45:52 ]
А вам не соромно Юлія Бережко-Камінська такі коменти залишати - ви теж ксенофоб?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-06-05 10:12:00 ]
Цікаво співпало: виставила свій вірш про зрубані ялинки і за цим відразу побачила ваш на цю тему. На жаль, актуально.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ккк ох (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-05 10:55:33 ]
Красивые сравнения и очень удачные!
А ханы думают коль у них много денег, можно все купить. и лес и речку..и море!
Так и хочеться сказать суки на них, да воспитание не разрешает.
И захочется хану построить баню в сруб, купит лес, и деревья спилит, чтобы исполнить свой банный каприз.
Зажравшееся быдло, которому на всех наплевать, потому что денег у него просто не сосчитать!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-06-05 16:55:37 ]
Эх, Палася! Дай пожму твою честную руку! А вот Маше воспитание позволяет сказать им то, что тебе не позволяет. Потому что Маша выросла в лесу, и он для нее - дом родной. Потому если какая-нибудь зажравшаяся сукобыдло сунется туда, то будет иметь дело со стаями кукумьяков. И тогда еще посмотрим - кто кого!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2009-06-06 02:45:11 ]
Сосны - это еще ничего. Гораздо хуже, когда продают пихты, ели и прочие хвойные. Некоторые вообще редки в Украине.
Один их способов защиты - красить еще не срубленные деревья какой-нибудь распыляемой краской. Но для этого надо знать, где их собираются рубить и пр.:(.

Уважаемый автор! Можно ли будет использовать это ваше стихотворение в факультетской стенгазете (с указанием копирайта, конечно) под Новый Год?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-06-07 14:49:19 ]
А вам, Линдэ, не соромно буде такий вірш "использовать в факультетской стенгазете (с указанием копирайта, конечно) под Новый Год?"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2009-06-07 16:10:48 ]
Вибачте, Редакціє. Мабуть, було б соромно, але лише тому, що цей вірш когось би образив.
Примудряюсь часто не помічати закликів, забарвлених в будь-який патріотичний колір. Тому з мене поганий патріот, що не вважаю якусь певну позицію справедливою. Любов до Батьківщини, імхо, повна протирічь, як і будь-яка інша. Не можу засуджувати нікого за переконання, оскільки через особливості власного виховання мені важливі українці, природа навколо них, їхнє культурне середовище, але, мабуть, не Україна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-06-06 02:49:55 ]
Доречі, ви ж, Ліндо уже знаєте, та й не тільки це. У вас дивна світлинка з пивом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2009-06-06 03:06:41 ]
У мене відімкнені зображення, щоб зменшити витрати на трафік. Навіть не знаю, як виглядає 99,9% ПМ-івських авторів. Але це дозволяє не відволікатися від більшості творів (імхо). Пива не вживаю, нажаль, навіть для покращення комунікабельності :).
Вибачте, будь ласка, за беззмістовний коментар. Прошу автора видалити його - чи Редакцію, якщо автора довго не буде на сторінці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-06-06 12:10:55 ]
Ви забули , де ми зустрічалися? Врешті, там я з пивом Вас і на камеру, і не тільки ВАС... Часом не знаєте, хто такі пілато - юдисти?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2009-06-06 14:42:10 ]
Це питання з категорії: "Ви вже не б"єте власну дружину?" А кого ще, крім мене?..:)
Але наша розмова не стосується даного віршу; він заслуговує на більшу повагу. Тому, якщо Ви не проти, на цій сторінці я в наступному не відповідатиму Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-06-06 14:56:34 ]
Бо вам нічого відповісти, а вірш дійсно достойний, як і його автор, напротивагу пілато-юдистам, які, мабуть і б"ють своїх невзаконених дружин.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-06-06 15:55:41 ]
Володимире Мацуцький, ви, я бачу, знову взялися за розпалювання міжнаціональної і міжконфесійної ворожнечі?

Що це таке?
"Но храмы рубит под крестами –
святой от иудейской манны,"

"Освободим ли мы себя от кори –
той веры-лжи, где воры – судьи?!.."

"А тут – пахан и хан на хане,
сын-иудей с брехнёй былою…"

Ваше твориво видалене з наших сторінок.
А наступного разу не виключено, що подам на вас за подібні публікації-провокації до суду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мацуцький (Л.П./М.К.) [ 2009-06-07 12:33:52 ]
Тільки до суду, а не до своєї душі, ви і можете звернутися, бо знаєте, що ваш продажний суд вироки робить на замовлення, в залежності від суми хабара. Але є суд один – це Бог українців і їх Пророк – Тарас Шевченко. І вони бачать – як такі, як ви знищують український народ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-06-07 12:44:53 ]
Як цікаво... А кого ви призначили Богом українським, га? В нього і пашпорт, мабуть, є?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Тимош (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-08 13:30:20 ]
Мені здається недоречним Ваш сарказм. Ікони Єдиного Бога пишуться з людей, які мають національність і національні риси обличчя. Ікони вождя світового пролетаріату теж багатонаціональні: Ленін – руський, Ленін – казах, Ленін – узбек, Ленін – китаєць… Щодо «пашпорта» громадянина України – то в ньому не значиться національність, але за вісімнадцять років не то що Бога, а і вождя з сучасних українців не вийшло.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-06-07 14:23:58 ]
Володимире Мацуцький, - я, як українець, можу вам і особисто, душевно так, смачних ляпасів надавати - за те, що ганьбите мій народ і мою націю ненавистю до інших.

Але це найпростіший вихід, бо провокаторів потрібно тягти за вухо до суду - і нехай там вони публічно свої вчинки пояснюють, бо публікація - це таки вчинок.
І якщо ви дозволяєте собі публічно принижувати і ображати інших людей, інші нації і народи, і Віру, відмінну від своєї, то ви не тільки моральний виродок, але і за нашим, українським законодавством - цілком заслуговуєте виправної колонії.
І якщо ви не припините своїх діянь, то безумовно там і опинитеся.

Отже, до побачення, більше вам не чіпатися на сторінках "Майстерень" ні Бога, ні людей, не оскверняти своїм сусідством світлого імені Тараса Григоровича.