ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.08.06 15:33
Дід у вицвілій мазепинці на клас подивився.
Йому раптом щемно стало, що аж просльозився.
Це ж уперше, як героя його запросили
До дітей. Бо з того часу, як проголосили
Їх запроданцями, навіть і мислі не мали
Про таке розповідати, у собі тримали.
А те

Артур Курдіновський
2026.08.06 15:09
У липневому номері "Української Літературної Газети" надруковано магістральний вінок із моєї корони сонетів "Смарагдова тиша". Це для мене, дійсно, подія. Пригадуються слова та погрози деяких авторів Поетичних Майстерень, наших провідних новаторів-про

Борис Костиря
2026.08.06 14:28
Острів Епштейна в далекому морі.
Острів розпусти. Розкладений Рим
Так розвалився у плотській покорі.
Посох історії буде твердим.

Дика еліта вже геть занепала,
У дебілізмі не відає меж.
І словеса, як фальшиві опали,

В Горова Леся
2026.08.06 14:27
Лускаті хмари - окуні рожеві.
Заграви блиск на кожному зажеврів.
Їх неба невід викине на берег,
Де млою стануть кольорові пера

Тих дивних риб, що хмарами здалися.
А променю блесна над краєм блисне,
Над пляжем, де із оніксами гравій,

Ірина Вовк
2026.08.06 12:01
Суд історії на балконі палацу Клеопатра увірвалася на відкриту терасу палацу, де Цезар спостерігав за пожежею. Її сукня з найтоншого китайського шовку тріпотіла на вітрі, а важке золоте намисто-пектораль із зображенням крилатої Ісіди тремтіло від част

хома дідим
2026.08.06 11:52
для чого епатаж
зарафаель собі
життєве щось
знайоме всім тутешнє
із музикою
хай комусь верлібр
ще інший видить
ярлики аптечні

Вячеслав Руденко
2026.08.06 07:59
Коли ми розумом своїм
Досягнемо зразків
І кобзи наші кам’яні
Зігріють світ батьків,

Де телепати-ковалі
Лежать в основах рун,
І плем’я юних гендлярів

Віктор Кучерук
2026.08.06 07:21
Вітер розвіяв туман над покосами,
Небо безкрає укрила блакить, -
Серпень старанно вмивається росами,
Запахом яблук приємно п'янить.
Ранок серпневий свіжить прохолодою
Та звеселяє піснями птахів, -
Тішуся знову ясною погодою
І позолотою щедрих полі

М Менянин
2026.08.05 23:07
І був народ близьким до краху –
від рабства «несолона сіль»,
не стало в нім до Бога страху –
так корабель сіда на міль.

Серед Своїх народів в світі
Господь обрав послами їх,
в своїй землі були щоб ситі –

С М
2026.08.05 22:02
Сіре місто це
Залізних рук сплеск
І вечірка для клоунів, хай
Падає дощ недалеко
Прошу ласки, лимонадна бейбі

Як увечері сонце сідає
І земля розливається, вранці

Ольга Садкова
2026.08.05 21:37
Ешелон довжелезний. «Телячі» вагони.
По півсотні у кожнім невинних людей.
Чи із розуму це, чи з якихось агоній,
чи від вбивчих якихось примарних ідей?!

Виселенцями стали вкраїнські селяни,
що одвіку трудились на рідній землі.
А тепер конвоїри зухв

В Горова Леся
2026.08.05 16:32
Притулюся тобі до плеча, у смиренні притихну,
І бажання незмінності впреться кутом у висок.
Загустілим повітрям ухватиться порція вдиху,
Та у шелесті ранку відчується часу пісок.

Дай не знати коли і куди розійдуться дороги.
І не відати де і кому об

Борис Костиря
2026.08.05 13:59
Так цілий світ для тебе замалий.
Нікуди не подінешся від себе.
Проб'ється вірш крізь серце запальний,
Тікаючи від ницого вертепу.
Усі маршрути поведуть не в Рим,
А в точку відбуття, у точку пустки.
Втомився без надії херувим.
Немає в болю жодної в

Ірина Вовк
2026.08.05 12:51
Ця оповідь – спроба зазирнути за завісу сухої історичної хроніки. Мені хотілося показати стародавню Александрію 48 року до н.е. періоду цариці Клеопатри та римського імператора Юлія Цезаря як живий організм: з її шумом порту, запахами нільського мулу, роз

Тетяна Левицька
2026.08.05 11:36
Тобі написала б я, милий, листа,
та знаю, що він до Едему не дійде.
Від кірки до кірки мене прочитав,
а я нашвидку пролистала деінде.

Залишив на спомин багато чого,
ще більше забрав у мутне потойбіччя —
пів світу і ластівку серця мого,

хома дідим
2026.08.05 09:49
мене тримали і тримають
наївні ревнощі твої
мов декадентські ледь
міщанські втім
тендітні фрукти
ледь зіпсовані із краю
не зовсім навіть
мазохізм чи фемінізм
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Мацуцький / Вірші

 Повесть о порубленном лесе
На соснах появились свечи –
зелёные младенцы мая…
Гармония весны
и вече
зелёного
лесного рая.
Но рай лесной
сегодня продан.
Купили деньги,
что не пахнут:
с землёю,
лесом
и народом…
Пахан – как хан,
крушит с размаху…
Уже распиливает ели.
Работают на хана профи.
И черт те, что –
на самом деле:
душа без Бога –
в фас и в профиль…

Но храмы рубит
под крестами
московско-иудейской
веры
бандит –
с христовыми устами,
пахан,
ворующий без меры…
Московский храм
и поп московский
московского патриархата.
Молись, коль ты пахан
таковский,
а по-народному
«московська вата».
Сосна – на крест,
и дуб – для гроба,
природы свежие руины,
и дом «от Бога» –
веры проба,
и гроб
для нищей Украины…
Крушит пахан, –
"своя природа",
и лес ему
"свой" бог отмерил…

ВоскрЕси, Боже,
для народа,
чтоб оный
больше в Бога верил!

Но Бог ли – бог,
где сохнут травы,
дубы срубают
для распятий?..
Христос в одном,
быть может, правый –
гвоздей не больше,
чем запястий…
Освободим ли мы –
себя от кори –
той веры-лжи,
где воры – судьи?!..
Сосна и дуб –
Вселенной корни,
вершина
Абсолютной сути…
А тут пахан
и денег торба:
купить ковчег
готовы Ноев
и веру праведных
без торга,
лес
выбриваючи
пилою.

Май, 2008

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-06-05 10:00:58
Переглядів сторінки твору 12735
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.735 / 5.5  (4.705 / 5.23)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.718 / 5.43)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.721
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Сатира. Чорний гумор. Та інші дошкульності.
Автор востаннє на сайті 2026.08.04 11:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-06-05 10:08:36 ]
Здорово написано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-06-07 14:45:52 ]
А вам не соромно Юлія Бережко-Камінська такі коменти залишати - ви теж ксенофоб?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-06-05 10:12:00 ]
Цікаво співпало: виставила свій вірш про зрубані ялинки і за цим відразу побачила ваш на цю тему. На жаль, актуально.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ккк ох (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-05 10:55:33 ]
Красивые сравнения и очень удачные!
А ханы думают коль у них много денег, можно все купить. и лес и речку..и море!
Так и хочеться сказать суки на них, да воспитание не разрешает.
И захочется хану построить баню в сруб, купит лес, и деревья спилит, чтобы исполнить свой банный каприз.
Зажравшееся быдло, которому на всех наплевать, потому что денег у него просто не сосчитать!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-06-05 16:55:37 ]
Эх, Палася! Дай пожму твою честную руку! А вот Маше воспитание позволяет сказать им то, что тебе не позволяет. Потому что Маша выросла в лесу, и он для нее - дом родной. Потому если какая-нибудь зажравшаяся сукобыдло сунется туда, то будет иметь дело со стаями кукумьяков. И тогда еще посмотрим - кто кого!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2009-06-06 02:45:11 ]
Сосны - это еще ничего. Гораздо хуже, когда продают пихты, ели и прочие хвойные. Некоторые вообще редки в Украине.
Один их способов защиты - красить еще не срубленные деревья какой-нибудь распыляемой краской. Но для этого надо знать, где их собираются рубить и пр.:(.

Уважаемый автор! Можно ли будет использовать это ваше стихотворение в факультетской стенгазете (с указанием копирайта, конечно) под Новый Год?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-06-07 14:49:19 ]
А вам, Линдэ, не соромно буде такий вірш "использовать в факультетской стенгазете (с указанием копирайта, конечно) под Новый Год?"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2009-06-07 16:10:48 ]
Вибачте, Редакціє. Мабуть, було б соромно, але лише тому, що цей вірш когось би образив.
Примудряюсь часто не помічати закликів, забарвлених в будь-який патріотичний колір. Тому з мене поганий патріот, що не вважаю якусь певну позицію справедливою. Любов до Батьківщини, імхо, повна протирічь, як і будь-яка інша. Не можу засуджувати нікого за переконання, оскільки через особливості власного виховання мені важливі українці, природа навколо них, їхнє культурне середовище, але, мабуть, не Україна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-06-06 02:49:55 ]
Доречі, ви ж, Ліндо уже знаєте, та й не тільки це. У вас дивна світлинка з пивом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2009-06-06 03:06:41 ]
У мене відімкнені зображення, щоб зменшити витрати на трафік. Навіть не знаю, як виглядає 99,9% ПМ-івських авторів. Але це дозволяє не відволікатися від більшості творів (імхо). Пива не вживаю, нажаль, навіть для покращення комунікабельності :).
Вибачте, будь ласка, за беззмістовний коментар. Прошу автора видалити його - чи Редакцію, якщо автора довго не буде на сторінці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-06-06 12:10:55 ]
Ви забули , де ми зустрічалися? Врешті, там я з пивом Вас і на камеру, і не тільки ВАС... Часом не знаєте, хто такі пілато - юдисти?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2009-06-06 14:42:10 ]
Це питання з категорії: "Ви вже не б"єте власну дружину?" А кого ще, крім мене?..:)
Але наша розмова не стосується даного віршу; він заслуговує на більшу повагу. Тому, якщо Ви не проти, на цій сторінці я в наступному не відповідатиму Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-06-06 14:56:34 ]
Бо вам нічого відповісти, а вірш дійсно достойний, як і його автор, напротивагу пілато-юдистам, які, мабуть і б"ють своїх невзаконених дружин.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-06-06 15:55:41 ]
Володимире Мацуцький, ви, я бачу, знову взялися за розпалювання міжнаціональної і міжконфесійної ворожнечі?

Що це таке?
"Но храмы рубит под крестами –
святой от иудейской манны,"

"Освободим ли мы себя от кори –
той веры-лжи, где воры – судьи?!.."

"А тут – пахан и хан на хане,
сын-иудей с брехнёй былою…"

Ваше твориво видалене з наших сторінок.
А наступного разу не виключено, що подам на вас за подібні публікації-провокації до суду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мацуцький (Л.П./М.К.) [ 2009-06-07 12:33:52 ]
Тільки до суду, а не до своєї душі, ви і можете звернутися, бо знаєте, що ваш продажний суд вироки робить на замовлення, в залежності від суми хабара. Але є суд один – це Бог українців і їх Пророк – Тарас Шевченко. І вони бачать – як такі, як ви знищують український народ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-06-07 12:44:53 ]
Як цікаво... А кого ви призначили Богом українським, га? В нього і пашпорт, мабуть, є?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Тимош (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-08 13:30:20 ]
Мені здається недоречним Ваш сарказм. Ікони Єдиного Бога пишуться з людей, які мають національність і національні риси обличчя. Ікони вождя світового пролетаріату теж багатонаціональні: Ленін – руський, Ленін – казах, Ленін – узбек, Ленін – китаєць… Щодо «пашпорта» громадянина України – то в ньому не значиться національність, але за вісімнадцять років не то що Бога, а і вождя з сучасних українців не вийшло.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-06-07 14:23:58 ]
Володимире Мацуцький, - я, як українець, можу вам і особисто, душевно так, смачних ляпасів надавати - за те, що ганьбите мій народ і мою націю ненавистю до інших.

Але це найпростіший вихід, бо провокаторів потрібно тягти за вухо до суду - і нехай там вони публічно свої вчинки пояснюють, бо публікація - це таки вчинок.
І якщо ви дозволяєте собі публічно принижувати і ображати інших людей, інші нації і народи, і Віру, відмінну від своєї, то ви не тільки моральний виродок, але і за нашим, українським законодавством - цілком заслуговуєте виправної колонії.
І якщо ви не припините своїх діянь, то безумовно там і опинитеся.

Отже, до побачення, більше вам не чіпатися на сторінках "Майстерень" ні Бога, ні людей, не оскверняти своїм сусідством світлого імені Тараса Григоровича.