ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.03.30 13:26
Проспати можна все на світі:
Історію, чарівну мить,
Проспати сонце у зерні,
Коли земля красу творить.

Проспати вирішальний, гострий,
Фатальний, неповторний час,
Проспати доленосний голос,

Юхим Семеняко
2026.03.30 11:52
  Вірш викликає відчуття дещо розбалансованої лірики, де щирість вічного людського почуття поєднується з рисами сучасності – від модерної зачіски Wolf Cut до класичної коси зі стрічкою. Це поєднання створює настрій суму й затишку з відтінком загадковості,

Віктор Кучерук
2026.03.30 06:44
Ще зорі сплять у темнім небі
І не парує ще роса, -
Ще не торкнулась довгих стебел
Моя нагострена коса.
Ще світ увесь неначе вимер
І лиш сіріє спроквола, -
Ще лиш шурхоче невидимий
Кажан, у пошуках дупла.

С М
2026.03.29 21:22
Перша дівчино, яку любив
Настав час заспівати тобі
Прощальну пісню
Мені було сімнадцять, як тебе стрів я

Ми не бачилися часто, майнули роки
Востаннє, коли бачив тебе, ти прийняла
Ісуса

Віктор Насипаний
2026.03.29 20:08
У третім класі вчитель дітям каже:
- Сьогодні розповім цікаве дуже.
Ми будем вчити нині земноводні.
Подвійний спосіб в них життя в природі.
Розмова в нас про тих, що спритні й дужі.
Живуть і у воді вони й на суші.
Можливо, здогадаєтеся, хто то?
Ч

Охмуд Песецький
2026.03.29 18:40
Тобі щось інакше порадити важко,
Коли до вподоби модерний Wolf Cut.
Коса - не твоє і шовкова застяжка -
Це те, що існує для інших дівчат.

За мною і ходять, і саме такі ось,
Яким я неначе амурний гайдай.
Не з ними робитиму те, що наснилось,

Євген Федчук
2026.03.29 18:09
Іще не вечір та вже йшло до того.
Десь сонце загубилося в хмарках.
Між пагорбами пролягла дорога,
Що звалась з давніх пір Поліський шлях.
Вела з Підгайців через Старе Місто,
Загайці в Новосілку, звідтіля
Вже далі на Тернопіль, з нього, звісно,
Де а

Володимир Ляшкевич
2026.03.29 14:55
У сутінках я майбуття помітив.
Воно нічим не втішило мене.
Його красою міг би я змінити -
її ж усе недобре омине.
Та не зібрав краси я - ось і квити.
І захід Сонця віддає вогнем.
За втраченим, не стрітим, не прожитим -
до обрію багряноликий щем.

Борис Костиря
2026.03.29 13:36
Так перша ніжна позолота
Торкнеться кленів і беріз.
Пробудиться дружина Лота
У сяйві нескоримих сліз.

Торкнуться віяння епохи
Думок, сердець, облич і слів.
Порветься пристрасть Архілоха

Юрій Гундарів
2026.03.29 12:58
Якось незрозуміло… Ось він ще зовсім маленький хлопчик. Утім, відчуває себе центром Всесвіту, навколо якого обертаються тато, мама, бабуся і навіть пухнастий песик Віскі… Вони живуть у сивому будинку в самісінькому центрі чарівного міста. Оточують його

хома дідим
2026.03.29 10:06
поет сидить мов павук
тчучи свої павутини
радо вітаючи будь-яких мух
висисає їх із хітину
а ще між ребрами книг
наслухає серцебиття
знуджених необережних тих
читачів що летять летять

Юрій Гундарів
2026.03.29 09:22
У ніч на 28 березня 2026 року Одеса зазнала потужної масованої атаки.
Так, у пологовому будинку №5 після влучання «шахеда» в центр будівлі зруйнувано покрівлю та перекриття між поверхами. Медичний персонал евакуював до сховища 32 пацієнток і 22 новонарод

В Горова Леся
2026.03.29 08:56
Горіхи розпустили чорні крила
Воронячі на вЕльон аличі,
У сні стоять, весна не розбудила.
Та в голих вітах трудиться Ярило,
Брунькам тугим тепло віддаючи.

Цілує кожну пристрасно, бо хоче
Зацілувати так, щоб і чалма

Віктор Кучерук
2026.03.29 07:10
Години, дні, роки без тебе,
Без теплих пестощів твоїх, -
Це тільки в казці завжди лебідь
Не упадає тихо в гріх.
Це тільки в мріях м'яко й гладко
Лягає твій життєвий шлях,
А наяву - броди і кладки,
І переслідування страх.

Олена Побийголод
2026.03.29 06:53
Цезар Солодар (1909-1992; народився й провів юність в Україні)

Принесли у землянку посилку –
    й мов дихнуло чимсь близьким.
І на серці заграла сопілка,
    і згадався рідний дім...

        Бо відправлення поштове –

Артур Курдіновський
2026.03.29 02:44
Тривога в серці. Морок. П'ята ранку.
В домівках - темні вікна, душі сонні.
Лягла на білосніжне підвіконня
Симфонія кривавого світанку.
Було замало власного вікна -
Хотілось охопити ціле місто...
Крик вирвався з грудей: "Війна! Війна!"
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Аліса Коцюба (1987) / Вірші

 Тебе
Я бы все тебе отдала,
Я бы вечность тебе подарила
И в ладони твои бы вложила
Бесконечное море тепла.
Я бы все отдала тебе -
Предрассветную нежность неба,
Все, что есть, мой любимый, слепо
Отдала б, не оставив себе.
Мне не жалко тебе отдать...
...Постелить тебе под ноги небо
И любую сладчайшую небыль
Для тебя превратить в благодать.
Все тебе отдала бы я:
Шепот звезд, взгляд зари, вдох ветра...
Ты же помнишь? - я - музыка ретро,
Я ведь - жаркая искра огня.
Я тебе подарю весь пыл,
опьяню божеством поцелуев,
Что бы ты мои губы вслепую
Среди тысяч других находил.
Я б сказала тебе давно,
Что я сделаю все на свете!
Извини, мой любимый, но это...
Просто я не умею всего...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-06-09 12:01:22
Переглядів сторінки твору 6100
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / 0  (4.538 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.389 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.779
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2019.04.25 00:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-09 15:01:54 ]
- Отдать тебе любовь?
Как там у Роберта Рождественского, кажется:
- Отдай!
- Она в грязи.
- Отдай в грязи!
- Я погадать хочу.
- Гадай!
- Еще спросить хочу.
-Спроси!

В Вашем стихотворении есть что-то общее. Оно переполнено любовью.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Коцюба (Л.П./М.К.) [ 2009-06-10 16:15:08 ]
Вы знаете, Тамара, не читала этого стихотворения, но теперь найду. Спасибо за комментарий :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-10 20:37:08 ]
http://www.litera.ru/stixiya/authors/rozhdestvenskij/otdat-tebe-lyubov.html

Тут этот стих, почитайте. Только я не согласна с его последней фразой, ведь когда любишь, то готов на всё.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Коцюба (Л.П./М.К.) [ 2009-06-11 11:14:46 ]
Спасибо, Тамара :) Прочла. Честно говоря, общее в этих стихах немного разное по мотиву, как мне кажется. В стихе Рождественского ну прям действительно согласие абсолютно на все: от друзей откажусь, захлебнусь, убью, если надо... И с концовкой я даже согласна. Когда с таким человеком находишься рядом, не чувствуешь его присутствия, везде только ты сам - он полностью перестает существовать. Разве интересно так? А как же процесс завоевания? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-06-11 13:20:07 ]
Тамаро Шевченко, ви зауважили "ведь когда любишь, то готов на всё." Ви мали на увазі - "ведь когда любишь, то готов на всё" хорошое, доброе?

Перепрошую, прекрасні дами, але мене турбує ось що, в моє недосконало-логічне розуміння світу ніяк не втямлюється як можна спочатку любити, а потім не любити? Чи пов'язувати з любов'ю все (і добре і погане).

Ви ж маєте на увазі "любов", як дарунок Небес, про яку говорив і Христос?
Тоді здатний любити не може не любити? І хто вже полюбив, той не розлюбить?

Чи ви маєте на увазі, що Христос говорив саме про розуміння "любові" як "влюбленности", як тілесної пристрасті?

Чому я про це кажу - бо якщо називати речі не своїми іменами, то й не своє життя проживеш, чи не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Коцюба (Л.П./М.К.) [ 2009-06-11 18:26:18 ]
Вы знаете, довольно сложно однозначно ответить на этот вопрос любому человеку (хоть данный вопрос и адресован не мне, но постараюсь объяснить). По поводу "Когда любишь, готов на все хорошее, доброе". У кого, какие доказательства любви. Кому-то достаточно просто знать, что тебя любят, для кого-то не менее важно понимать, что ради него можно пойти и на перекор моральным законам.
А что касается"Ви ж маєте на увазі "любов", як дарунок Небес, про яку говорив і Христос?
Тоді здатний любити не може не любити? І хто вже полюбив, той не розлюбить?". Любовь, о которой говорил Христос - это любовь к каждому человеку, - абсолютно каждому. Вот Вы можете сказать, что любите меня? "як можна спочатку любити, а потім не любити?" А Вы будете любить меня после того как я обижу ваших родителей и детей, унижу Вас прилюдно...

"Чи ви маєте на увазі, що Христос говорив саме про розуміння "любові" як "влюбленности", як тілесної пристрасті?
Конечно, здесь речь идет о влюбленности и страсти, как Вы выразились. НО. Это не плохо. Это нормально. Невозможно остановить чувство, которое вызывает выработка амфитамина в крови человека, когда рядом другой человек. А если это грешно, то почему Господь создал нас такими? Почему он позволяет нам из миллионов людей выбирать одного, чувства к которому отличаются от чувств к остальным? Почему тогда он не позволил чувствовать такую же эйфорию при виде абсолютно любого человека? Или даже забрать у нас возможность чувствовать влюбленность и похоть, чтоб чувства ко всем были равными? Я никак не могу понять еще вот что: если сексуальное влечение - это грех, зачем тогда Бог создавал людей, которым размножаться просто грешно? Я не атеистка. Я верю в Бога. Но я не уверена, что все то, что дошло до нас, было именно таким велением Божьим. Это так же, как и "в воскресенье нельзя работать, шить, вязать, стирать". А почему? Кто знает, почему? Нееет, это вовсе не грешно. просто людям выгодно считать, что это грешно, раз Господь так велел. Мы толкуем все так, как удобно нам или нам втирают в наши мозги это так, как выгодно. А на самом деле имеется ввиду, что воскресенье - день, который должен быть посвящен отдыху, размышлениям. И совсем неплохо, если я отдыхаю, вышивая :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-06-11 20:29:43 ]
Алісонько, я недаремно зачепив це питання.
Хоча і не ставив його напряму вам, але саме від вас очікую, що ви це питання внесете колись до переліку своїх надзавдань. Кожен талант повинен ставити перед собою творчі надзавдання, так?

Проблема з цим надзавданням у тому, щоби точніше оперувати значеннями у своїй творчості. Ось українська словесність поволі почала відділяти Любов від Кохання. Те саме варто було би зробити напевно і російській словесності?
Перепрошую, далі йдуть мої роздуми-сентеції. :)
Ось ви кажете, "А Вы будете любить меня после того как я обижу ваших родителей и детей, унижу Вас прилюдно..." - відповім - теоретично "ТАК". Чому? Бо Любов - категорія абсолютна, Божественна. Це Божественний вимір людини - (кохання - людський вимір), і якщо, скажімо, ви для мене на такому рівні являєте Любов, то ви, відповідно, володієте найвищими людськими достоїнствами, а значить, просто так образити не можете. Має бути дуже вагома причина для цього. Як хірург просто так не робитиме операції, так і людина, яку люблять, не зробить зла, а тільки добро. Отже, якщо людина, яка викликає до себе відчуття любові (а це тільки Божественне поняття), ганить прилюдно мене, то я заслуговую цього і цим мене пробують врятувати.
До речі, любов і не викликає жодного шалу в крові, чи в голові. Вона відкриває всі наші порти без зміни фізичного стану.
Кохання може перерости у любов, але кохання так і залишиться інструментом автоматичного продовження роду людського, натомість любов - свідчить про зрілість і повноцінність індивідума.
Очевидно, що любити ми не можливо кожного, тому для мене слово "любой" - "кощунство". Цікаво було би знати, як слово "любимый", "Любый" впало до рівня "любОй". Як на мене, це просто катастрофа глузду і віри... :(

Ось про це надзавдання, Алісо, я і кажу.

А Бог і справді ні в чому не помиляється, принаймні, я нічого грішного, гріховного, що би вийшло із під його Рук, ще не бачив.

Тому, коли ми маємо справу зі свідомими перекрученнями, потрібно намагатися користуватись найбільш точним розумінням слів, інакше все одно що користуватись сфальсифікованою дорожною картою.

І ще, якщо Людина має стосунки із Богом, то тільки Він вирішує, хто із нас Людина, до того часу ми тільки кандидати? Тобто всіх називати людьми, це теж катастрофічне перекручення сенсів.
Бо далі тоді вже нікуди - тому ніхто нікуди і не йде?
Ще раз наголошую, що це мої скромні думки - з приводу і без приводу :)




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-06-11 21:08:38 ]
(Репліка з кущів)
"кохання так і залишиться інструментом автоматичного продовження роду людського" - кхм-кхм.
А мені здавалось, що той інструмент якось не так називається, бо кохання все ж таки - не інструмент.
Скільки роздумів... а все через відсутність у російській мові слова "кохання" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-06-11 22:20:11 ]
Кохання - це пристрасть, а пристрасті у зрілих особистостей минають, це, схоже, закон досконалої старості.
Бо ж вибачте, пристрасний старець виглядає "нелєпо". :(
А любов - залишається.

Пристрасті юності фантастично приємний Божий дарунок, але витончені Любові старості - це не до порівняння. :)
Але зрозуміло, це тільки для тих, хто збирається жити далі. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-06-11 22:37:01 ]
Володю, ми говоримо про очевидні (принаймні, для мене) речі. Однак, як же пощастить зрілим (літнім) жінці(чоловіку), якщо її "половина" звертатиметься до неї "кохана(ий)" :) Уся справа,як завжди,- у віддтінках. До речі, не пригадую іншої мови, крім української, де б ці поняття різнилися. У європейських мовах є "секс" і "любов".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Коцюба (Л.П./М.К.) [ 2009-06-12 11:16:14 ]
"Кохання - це пристрасть, а пристрасті у зрілих особистостей минають, це, схоже, закон досконалої старості". Да. Я полностью с Вами согласна. "Кохання" от "Любові" разительно отличается. И даже та любовь, которая остается после "Кохання" (в русском языке действительно так не выделить :)), отличается от той, которой мы должны быть способными любить каждого.
В действительности... чем старше человек, тем меньше "интенсивность" его "Кохання". И не потому это происходит, что в зрелом возрасте влюбленный выглядит нелепо. Мы просто привыкли к тому, что со стариками таого не происходит, потому для нас это дико :) Объяснение тому, что люди помладше легче и сильнее влюбляются опять же сводится к выработке амфитамина в крови: каждый раз, когда мы влюбляемся, - именно влюбляемся, а не испытываем чувство любви, в организме вырабатывается некая доза амфитамина, что объясняет само чувство эйфории. НО. Влюбленность проходит через год-три (и не потому что мы ветрены)- такая нагрузка на организм в течение длительного времени может оказаться смертельной. Потому влюбленность проходит, а когда наступает следующая, требуется большая доза амфитамина для возникновения такого же эйфорического чувства. Обычное привыкание :) Так что, природа сделала нас таковыми. Для людей в возрасте сложнее влюбиться, потмоу что доза этого лояльного наркотика должна быть слишком большой (ведь они за свою жизнь навлюблялись ого го!), а сам процесс его выработки организмом для старика может быть смертельным :

И конечео же умение любить без страсти - это высший Дар. Жаль только, что еть он не у каждого, а из тех, кто все же его имеет, далеко не все могут понять, что исчезновение влюбленности - это не конец. Не каждый может распознать в себе чувство любви, будучи уверенным в том, что любовь - это то самое, что опьяняет нас природным наркотиком :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-06-11 22:21:37 ]
А у великій російській словесності, я думаю чимало адекватних коханню знайдеться означень, для розвитку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-06-11 22:38:22 ]
Наприклад, "влюбленность".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-06-11 23:05:16 ]
Просто точніше використовувати означення і вони розростуться кущами нових слів. Страстность, пылкость, наваждение, очарованность...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Прекрасна Єлена (М.К./Л.П.) [ 2012-02-05 04:38:35 ]
неба-небиль - хорошо, но тебе-себе - плохо.