ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.03.15 11:56
У сні побачу болісні пророцтва,
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.

У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо

Павло Сікорський
2026.03.15 10:51
Двовірш - архіскладна поетична форма із двох віршових рядків, де перший і другий римуються між собою. Причому рима читається згори вниз і знизу вгору, зберігаючи ритм.
На додачу, конкретно у цьому двовірші сенс не зміниться, якщо поміняти рядки місцями.

М Менянин
2026.03.15 02:02
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив

Ігор Шоха
2026.03.13 20:00
                    І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.

Іван Потьомкін
2026.03.13 19:57
За Росією, навіки втраченою,
Бо нова –тюрма ще гірша.
Рахманінов плаче в зарубіжжі,
На розраду слів уже нема.
Бо ж не тільки слово, а й музику
Душать в обіймах невігласи…
Бо Росія голодна й загнуздана,
І до смаку їй оди й оглушливі марші.

Адель Станіславська
2026.03.13 19:40
Хто ти, жінко? Яка ти, квітко?
Солод серця гірким полином...
Ой яка ж бо летка, лелітко...
Гай хіба ж то твоя провина,

що вродилась у мамки слічна,
крихту гойна? Усе полова...
Вроди - капка, та й та не вічна,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ефери Тау (1983) / Проза

 Материнский инстинкт
материнский инстинкт у крыс представляет собой значительно более сильный мотив, чем жажда, голод и секс.
Креч Д., Кратчфиолд Р.,
Ливсон Н.

Я находилась взаперти долго. Очень долго. Время утратило своё значение, равно как и ощущения. Остались лишь потребности. И ещё – невыносимая боль от понимания того, что ОНИ там одни.
Щелчок раздался неожиданно и чень громко, разрывая стввшую почти привычной тишину. Не сразу я увидела выход. Встать было очень трудно, но ещё более трудно было бы сопротивляться ИХ зову.
Я кое-как дошла до выхода в темноту и, сделав следующий шаг, провалилась в неё. Пол, на который рухнуло моё тело, был гладким и холодным. Сил устоять не хватало, и несколько секунд я оставалась без движения, чувствуя холод и гладкость пола кожей живота.
Что-то внутри взорвалось при ощущении близости столь долгожданных еды и …питья. Забыв об усталости, я брозилась на запах воды. Полость рта горела огнём и предвкушение скорого его утоления затмевало все остальные ощущения.
Вдруг, в одном шаге до спасения, я остановилась, как вкопанная. ОНИ позвали меня.
От резкой остановки я потеряла равновесие и упала на пол, но тут же снова вскочила и, преодолевая головокружение, бросилась в противоположную сторону. К НИМ.
«Иду, уже иду», - кричало внутри меня, пока я пыталась выжать невозможное из измождённого тела.
ОНИ почувствовали моё приближение и их крик стал более настойчивым. Я также рванулась вперед с утроенной силой.
Вдруг вспышка боли , пронзившая всё тело, отбросила меня назад. Но ОНИ звали, и я вскочила на ноги. Но не суждено мне было достичь цели. Неясный источник боли стоял между нами непроходимой стеной. Обезумев от боли и непонимания, но не умея сопротивляться силе, имеющей надо мной гораздо большую власть, чем и боль и непонимание, я снова и снова бросалась вперёд. Но лишь затем, чтобы, будучи отброшенной назад, убиваться неспособностью помочь ИМ.
Пик отчаянья воплотился в диком крике. Он сопроводил мой последний прыжок. Умирая на холодном гладком полу, я всё ещё слышала ИХ зов…

Крысята недолго прожили без матери. Я убрал в Лабиринте и сел возле окна. Работать с бумагами не хотелось, поэтому я просто сидел и смотрел на догорающий в закате город.
Коридор больницы опустел. Проходя мимо детской, я остановился у стеклянной стены. С десяток похожих на коконы младенцев ожидали интересной и опасной хизни. Я посмотрел на близнецов, лежащих рядом в первом от стекла ряду. Они родились три дня назад, но у них уже были сложные жизненные проблемы.
Услышав мягкие шаги за спиной, я обернулся. Это был Александр. Он встал рядом со мной и посмотрел на малышей.
-Ну что?
Александр печально покачал головой.
-Бесполезно. Ничего не помогает. Они просто не нужны ей.
Я тронул его за плечо.
-Жаль.
-Угу. … Я устал. Как редко нам удаётся разбудить в них какие-то чувства! Как редко! Я – мужчина. Может, от того не могу понять. Дети здоровы, и она вполне могла бы растить их.
Александр замолчал, опустив голову. Я тоже молчал. Близнец справа заворочался, и в какой-то миг я увидел его крохотное красное лицо.
-Скажи, что случилось с материнским инстинктом?
Я не ответил, так как не знал ответа. Вспомнилась крыса, игнорирующая жажду, боль и усталость ради стремления накормить детей. Вспомнилось чувство вины, на миг промелькнувшее в глазах матери при слове «Нет». Вспомнилось красное лицо близнеца.
-Я начну оформлять документы?
Александр кивнул.

Мы ещё долго стояли возле детской, молча думая об одном и том же.

16.12.03




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-06-19 12:00:52
Переглядів сторінки твору 823
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.757
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2009.06.29 09:25
Автор у цю хвилину відсутній