ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.07.29 05:36
Приснилася жінка безвісна
І щез надокучливий сум,
Бо в тиші почулася пісня
Та запах відчувся парфум.
Помадою змащені губи
Роняли усмішки й слова,
А очі дивились так любо,
Що обертом йшла голова.

Ірина Вовк
2026.07.29 03:09
Штрих IV: Прихисток на Ринку та Слава Галичини Музичний супровід: продовжує тихо звучати Другий концерт (Andante espressivo) Невдовзі Лемберг капітулював перед ним. Ксавер став головною фігурою тутешнього музичного життя – засновником хорового То

С М
2026.07.28 20:51
Кажи усім, кого зустрів
О, ідімо, зі мною, о так
Кажи усім, кого зустрів
Себе звільніть, зі мною, о так

Кажи, що бігти їм не варто
Усіх можливо позбирати
Візьмімося за руки &

Артур Курдіновський
2026.07.28 19:35
У світі, бездонному морі скорботи,
Завжди дві стихії - крилата й безкрила.
Весна - це натхненна колиска природи,
А осінь - її неминуча могила.

Беру собі осінь скорботно-барвисту,
Моє ненароджене пізнє кохання.
Про мрію розбиту зажурене листя

Вячеслав Руденко
2026.07.28 19:02
Вже раки червоні і стало здаватись
Не купиш цілунку у чапель цибатих ! -
В серпневих стодолах омани
Лежать у коноплях прочани.

Люблю я їх комір крохмальний і ніжний
І жито в колоссі і камінь наріжний ,
І гілля айвове над дещо,

Світлана Пирогова
2026.07.28 15:01
Легкий гуляє між кущами вітер,
Розносить вправно пахощі, як давню мрію.
Багато сонця і багато світла,
І гарантована аромотерапія.

Лаванди диво - фіолет шовковий,
Як океан, хвилює гармонійно душі.
Від негараздів захищає колір.

Борис Костиря
2026.07.28 12:21
Колись ми повернемось знову
До рідних тополь і степів,
Зміцнивши надійну основу
З любові, беріз і дубів.

Повернемось у пекторалі,
У вічні слова, у вогонь,
У плетенні диво-спіралі

хома дідим
2026.07.28 11:58
стоять миряни
і говорять щось
наскільки щось це добре
ти не в курсі
а сам збирав би
квіточки на лузі
для милої
котра іде ось-ось

Тетяна Левицька
2026.07.28 10:01
Невтішна осінь п'є дощі
із глечика щербатого
і скрапує сльоза з душі
кровицею розп'ятого.

Пробачте, рідні, що була
подеколи нестримною! —
Пустують нерви, не зі зла,

Віктор Кучерук
2026.07.28 07:46
Як ти, мамо, там, де тихий
Супокою час настав, -
Більш не крутишся, як вихор
І не горбишся від справ?
Нічогісінько не знаю
Про той світ без темних стеж, -
Якщо добре так у раю,
То чому мене не звеш?

Ірина Вовк
2026.07.28 07:35
Штрих III: Жозефіна. Ніжність проти закону Музичний супровід: Франц Ксавер Моцарт. Фортепіанний концерт № 2 мі-бемоль мажор, ор. 25 (II. Andante espressivo) «У присмерку лемберзьких салонів Жозефіна Кавалькабо з’являлася як тонка струна, що чекає

Володимир Бойко
2026.07.28 00:35
Традиційно графині з Ессексу
Відмовлялись від всякого сексу.
Хай пробачить Ессекс,
Але був таки секс,
Бо не вимерло графство Ессексу.

Уродженцеві міста Батумі
Гарантовано місце у думі.

Віктор Насипаний
2026.07.27 22:06
Нас день на дощик нині множить легко.
Каламчить з неба синь у душу тихо.
І літо ніби й тут чи десь далеко.
Лиш я і ти. Й зелений листя вихор.

А ми, як діти, граєм у мовчанку.
І крапель сум повзе листком, як гусінь.
Полічать нас міста й дороги зран

Тетяна Левицька
2026.07.27 21:12
Боже, як страшно, нестерпно, смертельно
дрони літають над Києвом древнім!
Далеч поранена скрапує кров'ю —
не заховати жахи за стіною.
Влучило в Дарниці та на Подолі,
бідна Лук'янівка стогне від болю.
На Оболоні будинок палає,
курява смерті пливе

В Горова Леся
2026.07.27 17:11
Гупають яблука гулко, і котяться шелестно,
Й поки не вляжуться м'яко в пухкий ломикамінь,
Де на секунду місцевий цвіркун замовкає,
Тріснутим боком бетонні орошують пелени.

Стіни розпечені туляться жаром до півночі,
Не охолонуть до ранку, бо рос

Ольга Садкова
2026.07.27 16:21
Випадаю з життя, випадаю.
Вир невдач — не простий поговір.
А ти кличеш з далекого краю:
«Сину, хлопче! У себе повір.
Не у ближнього, світ чи надію,
щонайперше у себе повір.

Піднеси на руках свою мрію
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ефери Тау (1983) / Проза

 Материнский инстинкт
материнский инстинкт у крыс представляет собой значительно более сильный мотив, чем жажда, голод и секс.
Креч Д., Кратчфиолд Р.,
Ливсон Н.

Я находилась взаперти долго. Очень долго. Время утратило своё значение, равно как и ощущения. Остались лишь потребности. И ещё – невыносимая боль от понимания того, что ОНИ там одни.
Щелчок раздался неожиданно и чень громко, разрывая стввшую почти привычной тишину. Не сразу я увидела выход. Встать было очень трудно, но ещё более трудно было бы сопротивляться ИХ зову.
Я кое-как дошла до выхода в темноту и, сделав следующий шаг, провалилась в неё. Пол, на который рухнуло моё тело, был гладким и холодным. Сил устоять не хватало, и несколько секунд я оставалась без движения, чувствуя холод и гладкость пола кожей живота.
Что-то внутри взорвалось при ощущении близости столь долгожданных еды и …питья. Забыв об усталости, я брозилась на запах воды. Полость рта горела огнём и предвкушение скорого его утоления затмевало все остальные ощущения.
Вдруг, в одном шаге до спасения, я остановилась, как вкопанная. ОНИ позвали меня.
От резкой остановки я потеряла равновесие и упала на пол, но тут же снова вскочила и, преодолевая головокружение, бросилась в противоположную сторону. К НИМ.
«Иду, уже иду», - кричало внутри меня, пока я пыталась выжать невозможное из измождённого тела.
ОНИ почувствовали моё приближение и их крик стал более настойчивым. Я также рванулась вперед с утроенной силой.
Вдруг вспышка боли , пронзившая всё тело, отбросила меня назад. Но ОНИ звали, и я вскочила на ноги. Но не суждено мне было достичь цели. Неясный источник боли стоял между нами непроходимой стеной. Обезумев от боли и непонимания, но не умея сопротивляться силе, имеющей надо мной гораздо большую власть, чем и боль и непонимание, я снова и снова бросалась вперёд. Но лишь затем, чтобы, будучи отброшенной назад, убиваться неспособностью помочь ИМ.
Пик отчаянья воплотился в диком крике. Он сопроводил мой последний прыжок. Умирая на холодном гладком полу, я всё ещё слышала ИХ зов…

Крысята недолго прожили без матери. Я убрал в Лабиринте и сел возле окна. Работать с бумагами не хотелось, поэтому я просто сидел и смотрел на догорающий в закате город.
Коридор больницы опустел. Проходя мимо детской, я остановился у стеклянной стены. С десяток похожих на коконы младенцев ожидали интересной и опасной хизни. Я посмотрел на близнецов, лежащих рядом в первом от стекла ряду. Они родились три дня назад, но у них уже были сложные жизненные проблемы.
Услышав мягкие шаги за спиной, я обернулся. Это был Александр. Он встал рядом со мной и посмотрел на малышей.
-Ну что?
Александр печально покачал головой.
-Бесполезно. Ничего не помогает. Они просто не нужны ей.
Я тронул его за плечо.
-Жаль.
-Угу. … Я устал. Как редко нам удаётся разбудить в них какие-то чувства! Как редко! Я – мужчина. Может, от того не могу понять. Дети здоровы, и она вполне могла бы растить их.
Александр замолчал, опустив голову. Я тоже молчал. Близнец справа заворочался, и в какой-то миг я увидел его крохотное красное лицо.
-Скажи, что случилось с материнским инстинктом?
Я не ответил, так как не знал ответа. Вспомнилась крыса, игнорирующая жажду, боль и усталость ради стремления накормить детей. Вспомнилось чувство вины, на миг промелькнувшее в глазах матери при слове «Нет». Вспомнилось красное лицо близнеца.
-Я начну оформлять документы?
Александр кивнул.

Мы ещё долго стояли возле детской, молча думая об одном и том же.

16.12.03




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-06-19 12:00:52
Переглядів сторінки твору 852
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.757
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2009.06.29 09:25
Автор у цю хвилину відсутній