ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2026.01.29 10:42
ЯК ПРО НАС

Із Іллі Еренбурга (1891-1967)

Вони напали, сказом пройняті,
з азартом вбивць та упиряк;
але таке є слово: «встояти»,
коли й не встояти ніяк,

Ярослав Чорногуз
2026.01.29 05:37
То в жар мене, то в холод кине,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.

Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Вероніка В
2026.01.28 19:15
сидить у мене птекродактиль на даху
і їсть хурму й мішає в голові бурду
і думає свою думу
ухух кажу ухух…
яку воно ото заварює собі уху
яку воно ото меле якусь х...

і в птеро лиш одна турбота

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.

Борис Костиря
2026.01.28 11:13
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.

Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,

Юрко Бужанин
2026.01.28 09:49
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні

С М
2026.01.27 18:04
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх

нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &

Пиріжкарня Асорті
2026.01.27 13:35
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма

коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали

Вероніка В
2026.01.27 11:23
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси

коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати

Ірина Білінська
2026.01.27 11:05
Привіт,
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?

Борис Костиря
2026.01.27 10:17
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.

Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ефери Тау (1983) / Проза

 Материнский инстинкт
материнский инстинкт у крыс представляет собой значительно более сильный мотив, чем жажда, голод и секс.
Креч Д., Кратчфиолд Р.,
Ливсон Н.

Я находилась взаперти долго. Очень долго. Время утратило своё значение, равно как и ощущения. Остались лишь потребности. И ещё – невыносимая боль от понимания того, что ОНИ там одни.
Щелчок раздался неожиданно и чень громко, разрывая стввшую почти привычной тишину. Не сразу я увидела выход. Встать было очень трудно, но ещё более трудно было бы сопротивляться ИХ зову.
Я кое-как дошла до выхода в темноту и, сделав следующий шаг, провалилась в неё. Пол, на который рухнуло моё тело, был гладким и холодным. Сил устоять не хватало, и несколько секунд я оставалась без движения, чувствуя холод и гладкость пола кожей живота.
Что-то внутри взорвалось при ощущении близости столь долгожданных еды и …питья. Забыв об усталости, я брозилась на запах воды. Полость рта горела огнём и предвкушение скорого его утоления затмевало все остальные ощущения.
Вдруг, в одном шаге до спасения, я остановилась, как вкопанная. ОНИ позвали меня.
От резкой остановки я потеряла равновесие и упала на пол, но тут же снова вскочила и, преодолевая головокружение, бросилась в противоположную сторону. К НИМ.
«Иду, уже иду», - кричало внутри меня, пока я пыталась выжать невозможное из измождённого тела.
ОНИ почувствовали моё приближение и их крик стал более настойчивым. Я также рванулась вперед с утроенной силой.
Вдруг вспышка боли , пронзившая всё тело, отбросила меня назад. Но ОНИ звали, и я вскочила на ноги. Но не суждено мне было достичь цели. Неясный источник боли стоял между нами непроходимой стеной. Обезумев от боли и непонимания, но не умея сопротивляться силе, имеющей надо мной гораздо большую власть, чем и боль и непонимание, я снова и снова бросалась вперёд. Но лишь затем, чтобы, будучи отброшенной назад, убиваться неспособностью помочь ИМ.
Пик отчаянья воплотился в диком крике. Он сопроводил мой последний прыжок. Умирая на холодном гладком полу, я всё ещё слышала ИХ зов…

Крысята недолго прожили без матери. Я убрал в Лабиринте и сел возле окна. Работать с бумагами не хотелось, поэтому я просто сидел и смотрел на догорающий в закате город.
Коридор больницы опустел. Проходя мимо детской, я остановился у стеклянной стены. С десяток похожих на коконы младенцев ожидали интересной и опасной хизни. Я посмотрел на близнецов, лежащих рядом в первом от стекла ряду. Они родились три дня назад, но у них уже были сложные жизненные проблемы.
Услышав мягкие шаги за спиной, я обернулся. Это был Александр. Он встал рядом со мной и посмотрел на малышей.
-Ну что?
Александр печально покачал головой.
-Бесполезно. Ничего не помогает. Они просто не нужны ей.
Я тронул его за плечо.
-Жаль.
-Угу. … Я устал. Как редко нам удаётся разбудить в них какие-то чувства! Как редко! Я – мужчина. Может, от того не могу понять. Дети здоровы, и она вполне могла бы растить их.
Александр замолчал, опустив голову. Я тоже молчал. Близнец справа заворочался, и в какой-то миг я увидел его крохотное красное лицо.
-Скажи, что случилось с материнским инстинктом?
Я не ответил, так как не знал ответа. Вспомнилась крыса, игнорирующая жажду, боль и усталость ради стремления накормить детей. Вспомнилось чувство вины, на миг промелькнувшее в глазах матери при слове «Нет». Вспомнилось красное лицо близнеца.
-Я начну оформлять документы?
Александр кивнул.

Мы ещё долго стояли возле детской, молча думая об одном и том же.

16.12.03




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-06-19 12:00:52
Переглядів сторінки твору 814
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.757
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2009.06.29 09:25
Автор у цю хвилину відсутній