ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.04.29 19:31
Випльовує новатор гасло
сонети ж до яких не звик
на нього діють мов на чорта
часник

***

Дивлюсь у вибране, зітхаю...

Артур Сіренко
2026.04.29 12:33
Знову снилися мертві. Снилося, що я мушу бути на якійсь конференції по кубофутуризму. Заходжу в якийсь бароковий будинок: анфілади, мармурові сходи, скульптури Геракла в левовій шкурі, Гекати, Діани Вічноцнотливої, двері, що більш нагадують врата, по тім

Борис Костиря
2026.04.29 11:27
Не хочу в дзеркало дивитись,
Бо я себе не впізнаю.
Лиш хмара зяє, ніби витязь,
Мов усміх янгола в раю.

Я пізнаю свої глибини
У морі в штормах громових,
Коли торкається людини

Вячеслав Руденко
2026.04.29 10:34
Апельсинний Кратін*
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.

Тетяна Левицька
2026.04.29 10:08
Не дозволяй мені себе винити,
Я більше за життя його люблю!
Як небеса — отави соковиті,
І чуйну пісню з присмаком жалю.
Я так його кохаю, Боже! Нащо
Ти дав мені жагу земного щастя,
Аби міняла волю на кайдани?
Його любити я не перестану.

Віктор Кучерук
2026.04.29 07:10
Мов сонця промінь із туману,
З'явився спогад про кохану,
Яку з глибокої могили
Я повертати вже знесилів,
Адже, немов жіноча рима,
В моїх думках щомить незримо
Тремтить, колишеться, тріпоче
Вона й забутися не хоче...

хома дідим
2026.04.28 21:06
о так до ітаки
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи

Тетяна Левицька
2026.04.28 19:57
Дорогий Артуре, сердечно тебе вітаю зі вступом в Національну спілку письменників України! Дуже пишаюся тобою і тим, що Ярослав Чорногуз і я дали тобі рекомендації, бо ти вартий того, щоб бути членом спільчанської родини. Твоя поезія викликає трепет в душі

Костянтин Ватульов
2026.04.28 19:00
Далеко-далеко, де всюди вирують густі аромати сандалу,
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.

Далеко-

Охмуд Песецький
2026.04.28 16:09
Незатійливо сонце пливе
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.

У зеніті щоденних висот,
У сліпучому образі диска
Це життя зоресвітній оплот

Володимир Невесенко
2026.04.28 15:25
Вічний сум на образах.
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:

«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,

Вячеслав Руденко
2026.04.28 11:33
Човни з очерету! Волхви на човнах! -
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!

Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,

Тетяна Левицька
2026.04.28 10:59
Небесна твердінь безмежна,
а хмари, мов гріб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.

Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці

Борис Костиря
2026.04.28 10:56
Я люблю важливий час затишшя
Перед вибухом в полях сумних,
Як заходить сонце на узвишшя
В променях яскраво-золотих.

Так натхнення у часи утоми
Причаїлось птахом у лісах.
У тенетах суму і ризоми

Ольга Олеандра
2026.04.28 08:42
Весна. На вістрях пер пташини
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.

Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.

Віктор Кучерук
2026.04.28 06:36
Мигочуть дні, мелькають тижні,
Потік років змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ефери Тау (1983) / Проза

 Я люблю тебя
Резар* устало опустил голову на руки и закрыл глаза. Он слушал. Из коридора за дверьми его кабинета раздавались шаги уходящих сотрудников. За окном машинами гудела автострада. А внутри надрывно кричало отчаяние. Его никто не мог слышать, один лишь Резар разрывался от этого крика.
Дубовый стол под локтями служил слабой опорой, полупустая бутылка коньяка не прельщала более возможностью недолговременного забытья.
Резар откинулся в кожаном кресле и закурил. Лента дрожащего дыма заставляла глаза слезиться, и Резар думал, что в дыме растворяется вся его жизнь. Пустая и ничтожная. Низменная и бессмысленная. Призрачная и мимолетная, словно проносящийся мимо поезд-«экспресс».
Резар горько усмехнулся, представив себя на пустом перроне. Как же это могло случиться - что он не успел на поезд собственной жизни?
Сигарета обожгла пальцы. Резар выронил её на дорогой паркетный пол и потянулся за следующей. Перед его мысленным взором мелькал, удаляясь, черный квадрат последнего вагона.
-Да, - выдохнул Резар. –Всё кончено.

Протянув левую руку, он выдвинул верхнюю шуфляду стола. Там, поверх папки с бумагами, лежал предмет, аккуратно завёрнутый в белую байку. Резар горько взглянул на него и отвернул края ткани. «Кольт» блеснул сталью в свете настольной лампы.
Резар стиснул зубы, чувство глубокой жалости к себе охватило его. Вместе с тем, в нем утвердилась решимость. Решимость относительно правильности своего выбора.

Бросив сигарету, Резар достал оружие и ещё некоторое время смотрел на него.
Рукоятка была холодной. Ладонь – тоже.
Резар снял «Кольт» с предохранителя. Разве мог он подумать лет десять тому назад, будучи успешным выпускником университета, что станет самоубийцей?
Резару стало страшно, но принятое решение казалось единственно возможным и потому – единственно верным.

Резар поднял пистолет на уровень лица. В тот момент он, казалось, понял значение фразы «остановка мира». Всё перестало иметь значение. Растворилось, исчезло, стало неясным мутным фоном. Остался лишь он, Резар, да ждущее своего выхода избавление.
Резар выдохнул и положил указательный палец на курок. Мелкая дрожь сотрясала его плечи. Резар зажмурился и до боли закусил нижнюю губу.

Вдруг зазвонил телефон.
«Ну, прямо, киношная сцена», - подумал Резар, глядя на аппарат.
Телефон продолжал настойчиво звонить.

__________________
resurrection - воскресение






Резар выпустил задержанный в легких воздух, положил «кольт» на стол и поднял трубку.
-Да.


-Здравствуй, -сказал красивый женский голос. – Это я. Звоню, чтобы поблагодарить тебя. Сидя сегодня утром на берегу моря, я вдруг поняла, как же это здорово, что ты есть. Именно за это я и благодарю тебя. Посредством тебя я открыла очень многое. И себя – в том числе…


Голос в трубке умолк. Резар открыл рот, чтобы задать вопрос, но на том конце снова заговорили.
-Я люблю тебя. Люблю. И уже только ради этого стоит заново просыпаться каждый день. Жить, чтобы не смотря ни на что открывать свою любовь снова и снова, познавать её: в себе, в тебе, во Вселенной. Ты – мой Путь, и я не побоюсь пройти его до конца. Любовь моя ни в коей мере не отяготит тебя, как крылья не отягощают птицу, но дарят ей радость парения. Прости мне мою обиду и прими мой подарок. Я не верю, что любовь создана для того, чтобы, не распустившись, погибнуть. Помоги же мне вырастить этот прекрасный цветок, семя которого есть в каждом из нас. Не дай ему погибнуть – что же тогда будет с миром? Я люблю тебя.

Резар через силу сглотнул и выдохнул в трубку:
-Кто это?

Девушка на другом конце провода смутилась, только сейчас поняв свою ошибку.
-О, простите, пожалуйста, - тихо сказала она. – Кажется, я ошиблась номером.

Резар послушал гудки и положил трубку. Встав с кресла, он подошёл к окну и распахнул его настежь. Звёзды были прекрасны.
«А ведь она права!» - подумал Резар.
И улыбнулся.

05.10.2003




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-06-19 12:02:48
Переглядів сторінки твору 1491
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 2.412 / 5.5  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.727
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2009.06.29 09:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
НаЗаР КуЧеР (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-19 12:22:57 ]
В стилі доброго старога детектива! Згадав чомусь собі Джеймса Хедли Чейза))) Класно!!!