ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
nbsp       Я розіллю л
                            І
               &

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць (1974) / Вірші

 Маска забуття
Образ твору  
У потойбіччі живого полум’я
Чадні демони, сни фіміаму
Екстатичний відблиск зів’янення
На пелюстках бальзамного саду
Етерний ієрогліф утоми
Світло-гіркий естетичний попіл
На трунку з отрутними барвами

Місячну ніч розкраяно навпіл
На два вороже прекрасні звіра
Марно жорстока фіаскова гра
З тобою, розквітчана Діотима

Прозоро тліє сріблястий муар
Смак забуття кам’яний ягуар
П’є діамантовими очима




 


 
_______________________________
Art : Henry Fuseli : 1781



Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Василина Іванина 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Мар'яна Невиліковна 5 Любитель поезії / Майстер-клас
Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-07-13 02:15:16
Переглядів сторінки твору 6843
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.740
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.11.21 08:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-07-13 16:06:03 ]
утім, фіаско – це тільки пляшка
із трунком кольору смерті
здаєтьяс зовсім безбарвним
чи попелясто-неестетичним
- краще бути тверезим -
не пити ніяких настоянок
навіть із розрив-трави
щоб серце не краялося навпіл
на двох
ворожих
прекрасних
звірів :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-15 08:04:50 ]
кохання часто фіаско
не завжди екстаз
не обов'язково фетиш
або алкоголь
настоянки будять
маленькі спогади
як монпасьє в бляшаночці
або стара цукерня
прекрасні
кружляння
сліпим дощем
дяка велика, Василинко!
літо котить свій камінь далі

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-07-13 16:54:07 ]
Хороша порада, Василино, але, з іншого боку, як тоді напишуться такі вірші?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-07-13 17:07:19 ]
хіба ж трунок смерти допомагає віршувати? :(((
ні, жити – якось романтичніше :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-07-13 17:27:01 ]
А, справді, не вчитався. Просто у автора немає слова "смерть" у тексті, тільки трунок з кривавими барвами. Я і подумав, може це - не смертельно, а тільки наркотично. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-07-13 17:32:08 ]
Моржливо, саме Ваша точка зору правильна, Ярославе.
це просто мої стихійні бездумні асоціації до слова "фіаско" у цьому контексті :)) у мене часто так буває – прочитаю і зразу ж зачеплюся за щось, можливо, не зовсім адекватно :((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-07-13 22:30:03 ]
хоча любов
не знає фіаско
тане часу муар
жорстока потреба любові
можливо
це і є безсмертя

адже в любові усі ми безсмертні стаєм


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-15 08:05:44 ]
як точно підмітили

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-17 00:59:35 ]
маска - це вистава


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-07-13 20:12:39 ]
з тобою,
о, дивна жрице,
навіть ягуар стає
кошеням,
який дивиться
діамантовими очима
на яскравого метелика,
що заснув
на алмазному розі
білого єдинорога...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-15 08:17:14 ]
з тобою, о дивна жрице
спиваю до дення
коли крається золоте небо
і навіть у пеклі теплішає
і переповнююсь
надзвичайним спокоєм
всіх тріпових
створінь,
лагідністю
низько гуляючого
вітро_подиха
знову і знову і
десь там ніколи десь завжди