ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.04.27 05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам брать копірку
Й по межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.

Микола Соболь
2024.04.27 05:19
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія БережкоКамінська (1982) / Вірші

 * * *
Трави по груди – липень.
Сонце цілує в губи.
Зорі хтось тихо зсипав,
Наче в мішечок крупи.

Вітер блука босоніж
Стиглими чебрецями…
Сонце палке і сонне
Без абажура над нами.

Яблука літом ситі
Равликам – на поталу.
Літо, гаряче літо,
Завжди мені тебе мало!

Щойно тебе – крізь пори.
Щойно лише вдихнула…
Скоро, о як же скоро
Зміна твого караулу!

Навстіж і вікна, й двері,
Врозбрід по саду квіти.
Буде – твоїх матерій
Взимку на вірші - шити.
17.07.09.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-07-17 12:47:37
Переглядів сторінки твору 3916
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.931 / 5.5  (5.096 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.043 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.749
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2017.01.08 21:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наті Вінао (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-17 13:36:09 ]
Дуже-дуже гарно. Так гарно вимальована картинка:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-07-17 16:06:43 ]
Яскравий і барвистий вірш. Скільки ж він тепла принесе у похмурі зимові вечори! А сукню, що пошиєте, раджу одягти на новорічне свято - зігрієте усіх.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-07-17 18:23:52 ]
Привіт, Юліє.
Декілька спостережень:
Яка причина переходу у 4тих рядках катренів
з 7 складового рядка на 8ми-складовий, а потім віднова на 7й?
"Взимку на вірші - шити." - "віршІ" - видається, що наголос повинен йти на останній склад
інакше "на вІрші" - це однина, місцевий відмінок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-07-17 19:09:27 ]
Колись у дитинстві, будучи досить повненькою дівчинкою, дуже комплесувала з цього: ставала щоранку на терези, зітхаючи, сходила з них. Доки родичка якось не порадила: ти дивися у дзеркало: кому потрібні твої цирфи?
Інколи ми заради того, щоб втиснути слово у певний рядок, жертвуємо смислом для форми. Так, форма повинна бути гармонійною, красивою (закон краси у всьому має бути). Проте... Я вимірюю світ не цифрами, а - музикою. Можливо, мені, перебуваючи ще так близько від цього вірша, не помітного того, що Вам, Юрію, тоді - поділіться тим, що ріже слух, що спотворює вірш, не перераховуючи катренів.
Щодо "вІрші" - наголос має бути на першому складі. "А . . . пише вІрші, та все гірші, гірші, гірші" - якось один поет підказав, як не забувати, де у цьому слові ставить наголос.Помиляюсь?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-07-17 20:29:23 ]
Та я лише ділюся, як воно читається.
"Ґульки" дещо відчуваються при читанні, коли вони вас не бадрують, то і не треба міняти.
Про "вірші" не знаю - я прочитав спочатку за правописом. І вийшло, що ЛГ що буде шити щось "на вірші", це і спровокувало неясність. Але знову-таки це лише моя думка.
З теплом,
Л.Ю. :)
P.S.
Ви не перечитували недавно випадково В'ячеслава Гука -
образ нагадався про сонце і губи :)
...Тепло гнізда чекають теплі крокви,
І синява вбирає голубів.
Цілує сонце у солоні губи,
Під стелею кружляє легкий пил... (c)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-07-17 21:29:58 ]
Зазвичай, коли вірш, як чай, настоїться, сам його вже по-іншому читаєш.
Те, що так відповіла - такий життєвий період - вчуся БутиХочТрохиЗубастою. А то понадкушують.
Шуткую.
Спасибі за все!!!
Щодо "віршів" - треба попрацювати мені зі словниками. (О, тоді доведеться чимало віршів переписувати!)
В.Гука, на превеликий сором взагалі не читала. А сонце ж таке - з багатьма ціюється, то не лише я могу цим похвалитися.
Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2009-07-18 01:54:10 ]
Півліта минуло... Але ж ще півліта маємо! Гарний літній вірш. Трави, зорі,вітер, що блукає чебрецями... Вдихаймо і втішаймося!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-07-18 10:19:37 ]
ЖИВЕМО!!!