ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.08.05 23:07
І був народ близьким до краху –
від рабства «несолона сіль»,
не стало в нім до Бога страху –
так корабель сіда на міль.

Серед Своїх народів в світі
Господь обрав послами їх,
в своїй землі були щоб ситі –

Ольга Садкова
2026.08.05 21:37
Ешелон довжелезний. «Телячі» вагони.
По півсотні у кожнім невинних людей.
Чи із розуму це, чи з якихось агоній,
чи від вбивчих якихось примарних ідей?!

Виселенцями стали вкраїнські селяни,
що одвіку трудились на рідній землі.
А тепер конвоїри зухв

В Горова Леся
2026.08.05 16:32
Притулюся тобі до плеча, у смиренні притихну,
І бажання незмінності впреться кутом у висок.
Загустілим повітрям ухватиться порція вдиху,
Та у шелесті ранку відчується часу пісок.

Дай не знати коли і куди розійдуться дороги.
І не відати де і кому об

Борис Костиря
2026.08.05 13:59
Так цілий світ для тебе замалий.
Нікуди не подінешся від себе.
Проб'ється вірш крізь серце запальний,
Тікаючи від ницого вертепу.
Усі маршрути поведуть не в Рим,
А в точку відбуття, у точку пустки.
Втомився без надії херувим.
Немає в болю жодної в

Ірина Вовк
2026.08.05 12:51
Ця оповідь – спроба зазирнути за завісу сухої історичної хроніки. Мені хотілося показати стародавню Александрію 48 року до н.е. періоду цариці Клеопатри та римського імператора Юлія Цезаря як живий організм: з її шумом порту, запахами нільського мулу, роз

Тетяна Левицька
2026.08.05 11:36
Тобі написала б я, милий, листа,
та знаю, що він до Едему не дійде.
Від кірки до кірки мене прочитав,
а я нашвидку пролистала деінде.

Залишив на спомин багато чого,
ще більше забрав у мутне потойбіччя —
пів світу і ластівку серця мого,

хома дідим
2026.08.05 09:49
мене тримали і тримають
наївні ревнощі твої
мов декадентські ледь
міщанські втім
тендітні фрукти
ледь зіпсовані із краю
не зовсім навіть
мазохізм чи фемінізм

Віктор Кучерук
2026.08.05 05:58
З часів обтесаних чепіг
Цей край благословен, -
Стоїть на пагорбах своїх
Мій Вишгород здавен.
З глибин століть і дотепер
Нічому не скоривсь, -
Не обвалився він униз,
А в товщу хмар встромивсь.

Роксолана Вірлан
2026.08.05 00:56
Змикає туго в коло Уробороса -
безвісний Архітектор снів і проявів -
і того, хто пророчить певно й голосно,
і того, хто частується напоями,

і того, хто для шляху ще не збуджений -
а збудиться колись - це точно станеться -
і, хай він мислить нині

Ольга Садкова
2026.08.04 21:35
Ні доказів, ні печатки —
струна впізнає струну.
Почнімо усе спочатку —
від магії чи від сну.

Від кроку, що був назустріч,
від подиху, що, як шовк.
Хай часоплину всупереч

Світлана Пирогова
2026.08.04 20:06
У саду медово пахне втома,
Яблука налиті до країв.
Лампами червоними удома
Запалають у полоні снів.

Йде по стиглій ниві з блиском серпик,
Хилить вправно до землі стебло.
Як остання нота літа, серпень

Паб Лімерик
2026.08.04 17:38
Заблукали хасиди в Путивлі.
Там однакові навіть будівлі.
То й ходили між них,
І нових, і старих,
І проґавили осінь в Путивлі.

Засудили хасида у Мінську
За символіку проукраїнську.

Кока Черкаський
2026.08.04 16:35
коли нема про що писати-
пиши хоч ні про шо,
бо головне то сам процес,
як той казав - війна фігня,
ну а маневри - головне!
та все ж,
не прагни світ змінити,
бо вже відомо всім,

хома дідим
2026.08.04 13:01
вона сидітиме сумна
тарас чубай собі співа
і ти співаєш із чубаєм
у заворушливих тонах
серпневий ранок між атак
і серпокрили ще ганяють
у небі чистім аж до краю
літає тополиний пух

Борис Костиря
2026.08.04 13:00
Здіймусь я на пагорб величний
І хліба з росою вкушу.
Нехай мене тиша покличе
В безодню озер і дощу.

Нехай мене кличе безмовність,
Нехай мене кличе печаль,
Немов недописана повість,

Олена Побийголод
2026.08.04 10:32
Ольга Фадєєва (1906-1986)

Давно вам, друзі, всім відомо,
що днів у тижні рівно сім,
але найкращий, звісно, – сьомий,
він посміхається усім!

    Бо неділя – це вітанки
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія БережкоКамінська (1982) / Вірші

 * * *
Трави по груди – липень.
Сонце цілує в губи.
Зорі хтось тихо зсипав,
Наче в мішечок крупи.

Вітер блука босоніж
Стиглими чебрецями…
Сонце палке і сонне
Без абажура над нами.

Яблука літом ситі
Равликам – на поталу.
Літо, гаряче літо,
Завжди мені тебе мало!

Щойно тебе – крізь пори.
Щойно лише вдихнула…
Скоро, о як же скоро
Зміна твого караулу!

Навстіж і вікна, й двері,
Врозбрід по саду квіти.
Буде – твоїх матерій
Взимку на вірші - шити.
17.07.09.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-07-17 12:47:37
Переглядів сторінки твору 4560
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.931 / 5.5  (5.096 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.043 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.749
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2017.01.08 21:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наті Вінао (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-17 13:36:09 ]
Дуже-дуже гарно. Так гарно вимальована картинка:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-07-17 16:06:43 ]
Яскравий і барвистий вірш. Скільки ж він тепла принесе у похмурі зимові вечори! А сукню, що пошиєте, раджу одягти на новорічне свято - зігрієте усіх.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-07-17 18:23:52 ]
Привіт, Юліє.
Декілька спостережень:
Яка причина переходу у 4тих рядках катренів
з 7 складового рядка на 8ми-складовий, а потім віднова на 7й?
"Взимку на вірші - шити." - "віршІ" - видається, що наголос повинен йти на останній склад
інакше "на вІрші" - це однина, місцевий відмінок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-07-17 19:09:27 ]
Колись у дитинстві, будучи досить повненькою дівчинкою, дуже комплесувала з цього: ставала щоранку на терези, зітхаючи, сходила з них. Доки родичка якось не порадила: ти дивися у дзеркало: кому потрібні твої цирфи?
Інколи ми заради того, щоб втиснути слово у певний рядок, жертвуємо смислом для форми. Так, форма повинна бути гармонійною, красивою (закон краси у всьому має бути). Проте... Я вимірюю світ не цифрами, а - музикою. Можливо, мені, перебуваючи ще так близько від цього вірша, не помітного того, що Вам, Юрію, тоді - поділіться тим, що ріже слух, що спотворює вірш, не перераховуючи катренів.
Щодо "вІрші" - наголос має бути на першому складі. "А . . . пише вІрші, та все гірші, гірші, гірші" - якось один поет підказав, як не забувати, де у цьому слові ставить наголос.Помиляюсь?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-07-17 20:29:23 ]
Та я лише ділюся, як воно читається.
"Ґульки" дещо відчуваються при читанні, коли вони вас не бадрують, то і не треба міняти.
Про "вірші" не знаю - я прочитав спочатку за правописом. І вийшло, що ЛГ що буде шити щось "на вірші", це і спровокувало неясність. Але знову-таки це лише моя думка.
З теплом,
Л.Ю. :)
P.S.
Ви не перечитували недавно випадково В'ячеслава Гука -
образ нагадався про сонце і губи :)
...Тепло гнізда чекають теплі крокви,
І синява вбирає голубів.
Цілує сонце у солоні губи,
Під стелею кружляє легкий пил... (c)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-07-17 21:29:58 ]
Зазвичай, коли вірш, як чай, настоїться, сам його вже по-іншому читаєш.
Те, що так відповіла - такий життєвий період - вчуся БутиХочТрохиЗубастою. А то понадкушують.
Шуткую.
Спасибі за все!!!
Щодо "віршів" - треба попрацювати мені зі словниками. (О, тоді доведеться чимало віршів переписувати!)
В.Гука, на превеликий сором взагалі не читала. А сонце ж таке - з багатьма ціюється, то не лише я могу цим похвалитися.
Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2009-07-18 01:54:10 ]
Півліта минуло... Але ж ще півліта маємо! Гарний літній вірш. Трави, зорі,вітер, що блукає чебрецями... Вдихаймо і втішаймося!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-07-18 10:19:37 ]
ЖИВЕМО!!!