ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2026.02.10 15:13
А ми існуємо іще
по два боки одної долі...
ти у полоні, я на волі,
попри жалі, душевний щем
до мене линеш ти дощем,
а я до тебе вітром в полі.

ІІ

Микола Дудар
2026.02.10 14:09
У замкнутім колі несемось галопом.
Сил оглянутись бракує чомусь.
І кожен виток засмокчує мохом…
Вигода значить з галопу комусь.
І смокче так липко… Смокчи! — запевняє,
Інакше порвем, розтопчем у слизь…
Народжених в колі — коло кохає
Тому, що навіки

Борис Костиря
2026.02.10 10:05
Ранковий автобус один і той самий
Виходить з імли невблаганно, як час.
Як витязь казковий, виходить із драми,
Аби піднести до фантазії нас.

Ранковий автобус приходить невчасно,
Мов доля, яка заблукала в світах.
Ранковий автобус, як виблякле г

Віктор Кучерук
2026.02.10 07:12
На фото пожовкле дивлюся
І згадую легко краї
В яких потрапляла бабуся
В обійми юначі мої.
Як сонцю весна, довірялась
Теплу моїх лагідних рук
І тішилась щиро помалу,
Що часто гостює онук.

Лесь Коваль
2026.02.09 21:55
Ми колись перестрінемось поглядом
в центрі міста твого серед натовпу
мимовільно, побіжно і поквапом.
Я дивитимусь пильно й не знатиму
звідки мчиш і куди повноводною
провесінньою чистою річкою.
Милуватимусь літньою вродою
і душею, що сонцем відсвіч

С М
2026.02.09 21:41
закриття сезону
закриття сезону
літо йде
мов недовгий сон
що діяти
закриття сезону

вранці ми не думали про те

Володимир Бойко
2026.02.09 21:19
Кому бракує друзів – вишукує ворогів. У московській мові слова «братство» і «рабство» пишуться по-різному, але сприймаються однаково. Невчасно подана до обіду ложка може обернутися ложкою дьогтю. Московському баранові Золотих воріт не бачити.

Іван Потьомкін
2026.02.09 21:09
Заграйте, Маестро Перельмане ,
Щось із Сарасате .
А поки ви настроюєте скрипку,
Оповім, як довелось почуть про вас уперше.
...За обідом, який завжди передував уроку,
Учителька івриту у диптиху про Гріга
Порадила змінити Швейцера на Перельмана.
Я зн

Олександр Буй
2026.02.09 20:59
Він приречено жив, бо давно розумів,
Що горітиме вперше й востаннє,
І собою вогонь запалити хотів
Неземного святого кохання.

А у неї із кременя серце було –
Почуття їй були незнайомі.
Що горіння для неї? Воно – ремесло,

Віктор Насипаний
2026.02.09 19:14
У село на місяць бабці
З міста син привіз онука.
Щоб привчить його до праці,
Бо село -то добра штука.

А малий – у телефоні,
Не піде нізащо з хати.
Що йому корова, свині?

Сергій Губерначук
2026.02.09 16:51
Ївґа горлала на третій день весілля
так – ніби їй всипали п’яного зілля:
«Так, немає обручки! Не-ма-є!!
Вона вислизнула, а де – не знаю!
Вона розбилася й десь закотилася!..»
Тут Ївдю й кинув до льоху пан Тодорош:
«О-ось тобі наша весільна подорож!!!

Ярослав Чорногуз
2026.02.09 16:39
Вись розчулила весною,
Навіть крізь холодне скло,
Сяєва голубизною
Творить голубине тло.

Фіанітом пречудово
Спалахнув небесний цвіт.
І шаленствами любові

Марія Дем'янюк
2026.02.09 14:24
«Служу Україні!» — від віку й донині
Слова ці лунають і серце діймають.
«Служу Україні!» — їй, неньці єдиній.
Міцне в нас коріння, родюче насіння.
Традиції, мова, батьків заповіт —
Основа держави на тисячі літ.
Пильнуймо зірко, тримаймося стійко.
Б

Тетяна Левицька
2026.02.09 14:06
В червоній сукні жінка чарівна,
Іще не осінь, та вже не весна.
Красиві форми і смарагд очей
Непересічних зваблюють людей.
Одним здається, що таких кобіт
Гойдає у долонях цілий світ.
Співають херувими в небесах,
Дарує лебедині крила птах.

Микола Дудар
2026.02.09 10:39
Відтепер і дотепер
Маю сотню зауважень.
Свідки поруч — власний нерв.
Правда, він без повноважень.

Є двигун, і є штовхач…
Є кажись, дивлюсь, предтеча:
Після неї знову плач —

Борис Костиря
2026.02.09 10:36
Мовчання, мов кактус в пустелі німій,
Родилося після словесних завій.
Мовчання, мов крапка в поемі життя,
Що скине з вершини в степи каяття.
Мовчання, мов клекіт природних стихій,
Пронизливі звуки в сонаті сумній.
Так звершиться сила холодних
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василина Іванина / Вірші

 Квітнева акварель

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Костянтин Мордатенко 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Павло Якимчук 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-07-20 10:18:41
Переглядів сторінки твору 13121
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.017 / 5.71  (4.879 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 4.789 / 5.5  (4.808 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.736
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.02.21 15:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-07-20 10:20:59 ]
ну, зовсім не по сезону :((
це з давно-предавно минулого :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Ільницький (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-20 10:49:18 ]
вірш манить посновигати сонним берегом і присісти під вербою тихим сумом :-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-07-20 10:56:32 ]
посновигати – це запросто;
присісти – проблематично, вона підтоплена була :)))
дякую за відвідини


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Якимчук (Л.П./М.К.) [ 2009-07-20 13:51:18 ]
Вражає!
Слово "плесом" чомусь мені нагадує російське "плёс". Може
"над лезом
сонної ріки"? Блищить, наче лезо... І "с-з" підсилюється...Га?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-07-31 17:19:31 ]
Павле, гадаю, що плесо – це наше слово, брати-росіяни запозичили його ще у сиву давнину :))
гарно Ви радите про лезо, справді, звучить – але за змістом не підходить, адже сонна річка, закутана туманом, не блищала якраз, та й лезо викликає трохи інші – не сонні, не м’яко-акварельні – асоціації.
Але я дуже вдячна за увагу і поради. Чекаю наступних Ваших відвідин!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-20 19:31:36 ]
а у нас намоклі трамваї їдуть в свіжість після зливи..

чудесна музика, Василинко!
карпатська?

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-08-01 17:32:32 ]
*** ні, Сонцю, закарпатська :)))
з передгір’я :)
Щиро-прещиро дякую, Ваші слова для мене дуже важливі :))
і хочеться теплої зливи :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-08-06 01:04:12 ]
тепла злива
куриться за горами
за золотими горами
за карпатськими
чом би не кликати
не надовго в гості?

:-)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-07-20 20:57:31 ]
Так вранішньо-ніжно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-08-02 16:51:51 ]
Зоряно, ваша увага зігірває моє серце :)
Дякую Вам! Хай Ваші ранки завше будуть ніжними...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Ляснюк (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-21 10:33:40 ]
Дуже і дуже ніжно, Василинко :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-08-02 16:53:46 ]
Олю, Ви так рідко тут буваєте, що Ваша увага – на вагу золота :)
спасибі – ніжно і щиро,
не зникайте надовго!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2009-07-21 22:52:59 ]
Перефразовуючи Ліну Костенко, "моя душа від цих рядків світає"!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-08-02 16:55:55 ]
Оксаночко, без Вас тут світанок тьмяніє:)
сподіваюся, відпочинете – і зразу ж на "ПМ":))
вдячна за тепло...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Цимбалюк (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-31 16:48:59 ]
Доброго дня! Ви розумієте, кожен раз, коли читаєш ТАКЕ, хочеться крикнути: "Дякую тобі, Господи, що я українець!" Яка ж все таки глибинна і неосяжна наша мова... Надзвичайно поетично, ніжно і любо ви сказали... Я люблю такі росяні ранки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-07-31 17:03:37 ]
і справді – глибини мовні неосяжні, тільки, на жаль, не завжди вдається в них сповна поринути :)
а ранок був і справді прегарний,
як і кожен – при доброму здоров’ї і душевному спокої :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-31 16:54:53 ]
Дуже сподобалося! Гарне поезотворіння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-07-31 17:01:11 ]
Дуже рада:))
Миколо, у вас гарний смак :)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-08-01 18:35:30 ]
Не стримую слів, бо стало дуже світло на серці від цієї акварелі: з'явилася легенька ностальгія (як вранішній серпанок), бажання відчути землю босими ногами і ... перетворитися на вербу (хай би вже обціловував той промінь!) :))І ще сподобалося слово "покрадьки" замість звичного "крадькома".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-08-01 18:46:06 ]
Світланко, чи не погодитеся Ви на мій цілунок замість промінцевого ? :))
ніжно і тепло – цьом :))
ДЯКУЮ