
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.06.21
17:06
Трамвай запашного літа
Стукотить по чужій вулиці Янголів
В самотині – рікою буття – в самотині
Порожній, наче руїна крику волошок,
Бо це місто – притулок позичений
Заблукалої Еврідіки-невдахи,
Що шукала чи то Арахну, чи то Сапфо,
Бо слова загуби
Стукотить по чужій вулиці Янголів
В самотині – рікою буття – в самотині
Порожній, наче руїна крику волошок,
Бо це місто – притулок позичений
Заблукалої Еврідіки-невдахи,
Що шукала чи то Арахну, чи то Сапфо,
Бо слова загуби
2025.06.21
15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Ілюзія
О
Ілюзія
О
2025.06.21
15:16
Маючи за плечима 12 років досвіду роботи в психіатрії та 9 — у психотерапії, я щодня стикаюся зі складністю людських переживань. Поряд із цією професійною діяльністю моє життя завжди супроводжує любов до поезії — як до читання, так і до написання. Нерідко
2025.06.21
12:57
І виростають покоління,
Котрі не чули тишини.
О найстрашніше з літочислень -
Війна війною до війни"
Ліна Костенко
Війни невигойні стигмати.
Котрі не чули тишини.
О найстрашніше з літочислень -
Війна війною до війни"
Ліна Костенко
Війни невигойні стигмати.
2025.06.21
05:06
Хлопчик має хом’яка, –
І без відпочинку
Всюди носить на руках
Чарівну тваринку.
З хом’яком і спить, і їсть,
І уроки учить, –
Ні подій нема, ні місць,
Що близьких розлучать.
І без відпочинку
Всюди носить на руках
Чарівну тваринку.
З хом’яком і спить, і їсть,
І уроки учить, –
Ні подій нема, ні місць,
Що близьких розлучать.
2025.06.20
21:58
Мовчання, як вулкан.
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,
2025.06.20
15:51
Начебто дві голови у тебе
І два люстерка у руці
Проповідники з цегли із хрестами золотими
І твій ніс задрібний у краю цім
У голові твоїй місто
У твоїй кімнаті в’язниця
Натомість рота слонячий хобот
Пияцтво
І два люстерка у руці
Проповідники з цегли із хрестами золотими
І твій ніс задрібний у краю цім
У голові твоїй місто
У твоїй кімнаті в’язниця
Натомість рота слонячий хобот
Пияцтво
2025.06.20
15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Панно Фа
Панно Фа
2025.06.20
14:58
Якщо порівнювати між собою такі явища, як політику, релігію і проституцію, відверто оцінюючи їх із точки зору людської моралі, то доведеться визнати, що остання із цієї тріади для суспільства – уже найменше зло.
2025.06.20
07:48
Вигулюючи песика на лузі,
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
2025.06.19
21:35
Снігова маса розтає,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
2025.06.19
20:51
На вулиці спекотно, навіть парко,
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні
2025.06.19
12:21
Літо видихає спеку,
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.
2025.06.19
09:59
Голосистою напрочуд
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
2025.06.18
22:44
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Рожеві метел
Рожеві метел
2025.06.18
21:33
Уламки любові, уламки світів,
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.
Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.
Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
2024.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (1983) /
Проза
что-то правда, что-то - выдумка))
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
что-то правда, что-то - выдумка))
Торопливо щелкаю по клавишам – пытаюсь ухватить за хвост мысль, пока та не убежала. Сегодня тебя видела – и отлегло от сердца. Да, порой мне достаточно знать, что ты есть, рядом или на расстоянии, но лучше, рядом, дабы еще раз прикоснуться глазом к тебе.
Выходные пролетели быстро, я ждала понедельника, как праздника. Интересно, а ты вспоминал ли хоть секунду обо мне на выходных?
Перешагивая порог офиса, каждый раз я вижу, как ты внимательно провожаешь меня взглядом, либо скользишь глазами, чтоб я не заметила, а я делаю вид, что увлечена рабочими заданиями.
На самом деле, я мечтаю о том, чтобы твою светлую голову посетила мысль пригласить меня на чашечку кофе. Мы вели бы с тобой беседы на метафизические темы, вместе искали бы истину, я спорить с тобой готова, учти, так как имею определенный багаж знаний и ...интуитивно чувствую, что судьба нас свела не зря.
Временами мне хочется ворваться к тебе в кабинет, и совершить дерзкий поступок.
Я представить не могу твоей реакции, но так хочется тебя притянуть к себе, и...поцеловать. Глупенькая, успокаиваю себя, не надо, он видал виды, и его не удивить експресией. А потом вдруг начинаю комплексовать по поводу пропасти материального состояния. Да, ты мне платишь зарплату, немного, еле хватает на жизнь, но я сделала свой выбор, мне не захотелось искать кого-то другого, хотя ранее я зарабатывала в три раза больше.
Да, можно сказать, что это была маленькая уступка, которую я себе позволила, чтобы быть поближе к тебе.
Сегодня не было рабочих установок, работу планировала сама, в зависимости от срочности обстоятельств. Ты не сказал в мой адрес ни слова, ни лично, ни по работе...Не грущу, ни капельки. Жду.
Завтра наступит новый день, он принесет свежие впечатления и переживания, и не исключено, что ты почувствуешь ту силу флюидов, пущенных в твой адрес мной, и пригласишь меня на..кофе, ужин, обед, прогулку. Мне все равно, просто сделай это, я сделаю вид, что мне надо подумать, потом – соглашусь, так как желания должны исполняться.
Выходные пролетели быстро, я ждала понедельника, как праздника. Интересно, а ты вспоминал ли хоть секунду обо мне на выходных?
Перешагивая порог офиса, каждый раз я вижу, как ты внимательно провожаешь меня взглядом, либо скользишь глазами, чтоб я не заметила, а я делаю вид, что увлечена рабочими заданиями.
На самом деле, я мечтаю о том, чтобы твою светлую голову посетила мысль пригласить меня на чашечку кофе. Мы вели бы с тобой беседы на метафизические темы, вместе искали бы истину, я спорить с тобой готова, учти, так как имею определенный багаж знаний и ...интуитивно чувствую, что судьба нас свела не зря.
Временами мне хочется ворваться к тебе в кабинет, и совершить дерзкий поступок.
Я представить не могу твоей реакции, но так хочется тебя притянуть к себе, и...поцеловать. Глупенькая, успокаиваю себя, не надо, он видал виды, и его не удивить експресией. А потом вдруг начинаю комплексовать по поводу пропасти материального состояния. Да, ты мне платишь зарплату, немного, еле хватает на жизнь, но я сделала свой выбор, мне не захотелось искать кого-то другого, хотя ранее я зарабатывала в три раза больше.
Да, можно сказать, что это была маленькая уступка, которую я себе позволила, чтобы быть поближе к тебе.
Сегодня не было рабочих установок, работу планировала сама, в зависимости от срочности обстоятельств. Ты не сказал в мой адрес ни слова, ни лично, ни по работе...Не грущу, ни капельки. Жду.
Завтра наступит новый день, он принесет свежие впечатления и переживания, и не исключено, что ты почувствуешь ту силу флюидов, пущенных в твой адрес мной, и пригласишь меня на..кофе, ужин, обед, прогулку. Мне все равно, просто сделай это, я сделаю вид, что мне надо подумать, потом – соглашусь, так как желания должны исполняться.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію