ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Варвара Черезова (1987) / Вірші

 Вони йдуть.
Вони йдуть. По-одному, за руки, але вони йдуть.
Твої друзі, знайомі, ідуть у туманне нікуди.
І ти спрагло хапаєш мов кисень розпечену суть
їхніх рішень піти. І вона проростає крізь груди.

Вони йдуть. Як зникає проміння у фарбі імли.
Залишаючи сум, наче сніг залишає завія
на оголенім гіллі в садах. Силуети. Пішли.
Забувається все: поцілунки, лаштунки, події.




Найвища оцінка А Б 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Віра Шмига 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-07-27 17:38:16
Переглядів сторінки твору 6149
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.684 / 5.83  (5.006 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.976 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.827
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.04.20 13:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-07-27 17:47:45 ]
невже забувається? і скільки тре тисячоліть?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-07-27 17:52:55 ]
Я достоту не знаю. Сьогодні мала сварку з подругою через якісь плітки і написався вірш. Все гут звісно, но осадок остался (с)
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-27 17:53:37 ]
"Падают, падают, падают, падают листья.
Ну и пусть, зато прозрачней свет.
В памяти, в памяти, в памяти, в памяти лица
Тех, кого сегодня рядом нет!"
- чомусь засоціювалося
Але у Вас значно проникливіше, болючіше і ближче.
Вічно актуальна тема, вічні питання про тимчасових людей, про тимчасовий сум. Адже "Забувається все: поцілунки, лаштунки, події"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-07-27 17:55:05 ]
пАнімаю
Головне шоб мельхіор з ложок не позлазив. Якшо ложки не пошкодженні,то всьо буже гут :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-07-27 17:55:57 ]
Ахха)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-07-27 17:55:36 ]
Так буває, Ліночко, так є :)
Будьмо веселішими))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-27 18:00:59 ]
Ага, давайте веселитися!
Якщо вони хочуть іти, проведемо з музикою!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віра Шмига (М.К./М.К.) [ 2009-07-27 18:14:52 ]
Дуже сподобався вірш:пережито,проникливо,образно,суттєво.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-07-27 18:51:22 ]
Дякую))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
А Б (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-27 23:51:33 ]
Оціню ще раз. Прекрасно :).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-07-28 09:14:31 ]
Дякую))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2009-07-28 01:11:28 ]
Просто и характерно.
брошу и я свои 5 копеек в копилку флешбекнувших цитат:
"...Напрасно прельщали всем миром, всем светом,
всем золотом, всем серебром -
В то время я думал совсем не об этом,
я думал совсем о другом..." (МЩ)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-07-28 09:16:41 ]
Тоже его люблю ;)
Сиб :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-07-28 12:11:21 ]
Вони пішли, як спогади дитинства –
Мої знайомі, друзі і кохані
І ниє в серці опустіле місце.
Чи прийде хто натоиість?..
Я чекаю!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-28 12:45:22 ]
Олександре, "Свято место пусто не бывает"!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-07-28 15:06:45 ]
Ой, Ліночко, якби то так!
Людина задоволена і щаслива, коли любить і любима , коли дружить і її - навзаєм.
А ось коли замість відповіді - тиша...
Як же хочеться заповнити цю пустоту і як, часом, нелегко це зробити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-07-28 12:59:03 ]
І зміна світлинки-до теми! Така горда Варя, як амазонка на коні, як Жанна д"Арк перед боєм...Йде...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-07-28 15:43:39 ]
А ти відмикаєш поштову скриньку, як звикло...
Там лиш відлуння - листів немає.Порожньо.Прикро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-08-02 14:11:23 ]
*** я би до цього гарного вірша вибрала епіграф:
"...друзей моих медлительный уход
той темноте за окнами угоден..."