ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.08.10 21:55
Мій телефон вимкнувся.
Я подаю сигнали "SOS!"
лише своєю енергетикою.
Мене неможливо
запеленгувати. Я - риба,
яка заплила у найбільші
глибини океану.
Я втратив сутність

Володимир Невесенко
2025.08.10 15:59
Я не чекаю дива. Дав би Бог
дійти до Бога праведно і чесно
крізь метушню, де світ живе облесно
від тайних перемов до перемог,
де чорні тіні безсловесно
ведуть із Сатаною діалог.

Я не чекаю дива. Дав би Бог,

Євген Федчук
2025.08.10 15:46
Поляки – гонорові та часто так бувало:
За гонором уроки минулі забували.
Події в сорок третім трагічні на Волині
Хвилюють українців з поляками донині.
Десятки тисяч люду загинули невинно,
Які жили віками на землях України.
В час, як на Україну знов

Артур Сіренко
2025.08.10 15:37
Країна, де помер вітер,
І воскрес серед паростків жита,
Де сталеві ножі дозрівають мов яблука
На дереві пізнання добра і зла –
На старій яблуні радості.
Весталки розпалюють ватру
Серед глупої ночі осінніх гусей,
Зачиняючи вікна минулого,

Тамара Ганенко
2025.08.10 07:36
Десь твоє серце далеко
Неприкаяне
Піврозчахнуте
Дике
Горде
Домашнє
Умиротворене

Борис Костиря
2025.08.09 21:54
Тихо спадає листя,
як повільна кінохроніка.
Листя - це роки
нашого життя,
вони так само
безслідно зникають у землі.
Невдовзі ліс стане
оголений і зовсім самотній,

Ярослав Чорногуз
2025.08.09 21:11
Неначе у карцері дрібен --
Запхали тебе у тюрму.
Нікому вже ти не потрібен
У світі жахливім цьому.

Старіючий, сивий і хворий --
Чи здох, чи живий -- все одно.
Дурні, безпідставні докори

С М
2025.08.09 13:45
Говорилось
за простори між нас усіх
І людей, що
невидимі нам із-за стін
ілюзійних
Правди не почути
далі пізно геть
нема їх уже

Іван Потьомкін
2025.08.09 13:25
Чорнявий кіт із карими очима споглядає з височини книжкового розвалу на тих, хто мало не щодня приходить і переглядає те, що прибуло. Здається, що кіт знає всі мови, крім гебрайської та китайської, яких немає серед написаних стосів книжок. Тих, за якими

Юрій Гундарєв
2025.08.09 11:52
…Шукати щось нове? Стаж і кваліфікація в Северина були, проте йому хронічно не таланило. Всі однокурсники знайшли теплі місця й тихо пожинали купюри. І не те щоб вони збивали зорі з неба - просто ситих кутків на всіх не вистачає. Свого часу він засиджував

Олена Побийголод
2025.08.09 10:52
Із Бориса Заходера

Уславлених кішок чимало
(не кажучи вже про котів)
у різні епохи бувало;
а тих, що в книжках – й поготів!

І ось наша доблесна Рижка

Борис Костиря
2025.08.08 22:12
Листя спадає з тополі,
як плаття голого короля,
як платня за непрожите життя,
як непрочитані листи,
як послання у вічність,
як непромовлені слова,
мов нездійснене каяття,
як позлітка на істині,

Юрій Лазірко
2025.08.08 16:46
О, скрипко!
Скрип...
Смичок на витягах.
Заскрипотіло у душі,
мінялося на лицях -
заголосила, помирала
одиноко скрипка.
Позавмирали відчуття

Світлана Пирогова
2025.08.08 14:42
Кукурудзяний чути шелест,
ніби спеці наперекір.
Не самотньо і не пустельно,
ще й в садку непокірна зелень.
Рими просяться на папір,
струм ліричний через пастелі.

Портулак обіймає землю,

С М
2025.08.08 11:22
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
тоді згорнув уламки і виник острів
хай каменів є більш аніж пісків
знай-бо я відьмача
бігме я відьмача бейбі

Борис Костиря
2025.08.07 21:55
Я розгубив 175 см
твоєї краси і чарівності
яругами і пагорбами.
Я тепер від них
нічого не знайду,
бо від них залишилася
тільки хмара.
Кожна розгублена
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць / Вірші

 ПОТЯГ

 
      “train without brakes”
      Spencer Dryden
 
      “котися, змію...”
      Афродіта Небесна

Образ твору ...
перейти до тексту твору

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-07-27 20:55:19
Переглядів сторінки твору 15514
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.320 / 5.5  (4.682 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.625 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.642
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.08.11 14:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-07-28 13:05:32 ]
Точно, у нас на ПМ день потягів ...різного напрямку...
Сонце Місяцю, зайди ще й до мене в гості... містика якась... і ніби у дорогу не збираюсь...
Потяг-погяло...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-29 20:44:07 ]
дорога з нами назавжди, Юлія, хоч вже без Керуака.
але ще поки що з Джей Джей Кейлом

іду в гості

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-28 16:46:09 ]
Ваш потяг - із моїх страшних але важкопробудних снів...
Вічно в диму-тумані,
вічно закритий,
вічно той,
що мене не дочекався...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-29 20:31:03 ]
він розкриває за плечима
крила та спопеляє їх
крокує сходинами снів
він циклоп що женеться
за власним пломенем_оком
зі стукотом_ стогоном
у наступний неспокій
між темним і буднім..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-28 17:28:43 ]
Юлю, мій комент на Вашій сторінці - майже дубль Вашого тут.
Знову містика!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-29 20:18:25 ]
о*о..

чомусь згадав покемонів

:-)

добрий вечір



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-30 10:08:38 ]
Мерсі за компліман!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Афродіта Небесна (Л.П./М.К.) [ 2009-07-31 01:49:46 ]
Як завжди дещо запізно, на сцені з"являється рум"яна і не в міру весела А. Н. у супроводі ґалантних трупів братів Люм"єрів (яких саме пропонується поволі ввести до тексту), за нею на шнурочку швендяє потішене творче еґо... раптом лунає вистріл, партер і оркестрову яму по вінця засипає цинамоновими кексами і желейними ведмедиками, у повітря здіймаються таці з шампанським і пухкі червоні дивани.. і десь під самою стелею маленька японська скрипалька обережно виводить "Happy B-day 2 U!"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-07-31 02:21:52 ]
старший з братів-трупів - Луї - ревниво скидав руку молодшого Огюста, яку той весь час затримував на талії не в міру веселої А. Н., доки не посклизнувся на желейному ведмедику і не плюхнувся на пухкий червоний диван,який щойно доставили іменинику прямо з бульвару Капуцинів. Диван сказав: "Оу!" і почервонів ще більше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-31 02:57:52 ]
акваріумні рибки тицялися вусиками у збільшувальне скло підлоги & щось розповідали чи скандували на вельми веселково_строкатій загадково невловимій мові & капелюх Богарта вже недбало лежав на столику поряд з портсиґаром який вмів грати дев'ятнадцять тактів дев'ятої інвенції Й. С. Баха & звідусіль ледь дзвеніли десертні тарілочки з лізерґіновими плямами & мабуть якісь цікаві виделочки 22го калібру & тихий_приємно_дисонансний голос з-під фрікаутових вусів промовляв нечутні щирі подяки всім хто завітав забіг заплив & затріпотів на відважний люм'єрівський експеримент..


..на білому простирадлі просто зі стіни на глядачів їхав справжнісінький потяг

[швидкі комбіновані зйомки]:

ковбої спішно розряджують свої револьвери й кидаються на підлогу, в обійми різноманітно_ строкато_ цукатно_ кольорових_ риб.. в кишенці д-ра Юнґа цокотить зубками тамаґочі.. білий кролик ховається в парадний стосик чорних серветок.. ліхтарик_ олівець виписує ієрогліф аріґато дві тисячі вісім і один раз.. шоколадні пальці швиденько пробігають кілками банджо.. скляні штори урочисто розсуваються........


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Хо (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-17 00:37:51 ]
"ain't no midnight train..."

вагони скриплять
металевим холодом
стривай
ми ще маємо час попрощатися
потиски рук
плескання у плече
мружаться очі
трохи ще
потопчемо цей перон

..чшшшш..
..дзень..

відбуває вагон

мої віддихи тут
для тебе
назавжди


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-10-17 03:02:42 ]


"get on the ball, boy.."

месмеричний дощ
забере твої очі
замість голосу лишиться
сплавлений шлак
твої речі чарівно
прості
прадавні
шкіра & сталь

десь давно іржавіють
терплячі перила
з котрих обірвуться
знесилені пальці

кожен
з
нас
знає..

жахи
нічних залізних шляхів
гниючих
мокрим брудом
станційних шибок
по швидких
відсирілих станціях

гра у хованки
позбулася змісту
час здоганяти
час обирати свій шанс

він наближається
неминучий, як вечір
він прямує сюди, брате....