ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.11.23 17:20
З такої хмари в Україні
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,

Ігор Шоха
2024.11.23 16:51
                        І
Минуле на віки не радує нікого,
але у той же час на фініші доріг
вертаємо роки, які вартують того,
аби на схилі літ не забувати їх.

                        ІІ
Ганяли і мене як у окропі муху.

Олександр Сушко
2024.11.23 16:11
У світі нема справедливості,
Ні правди, ні ґлузду, ні рівності,
Зневажені мамині цінності,
Поламане правді крило.

Торгуємо тілом і гідністю,
У бога випрошуєм милості,
А в пазусі - пригорща підлості,

Світлана Пирогова
2024.11.23 15:55
А пізня осінь пахне особливо,
Лоскоче листям тротуари і дороги.
Хоч небо сизе кліпає мінливо,
Вдивляється: чиїсь рахує кроки.
Такі бажані, тихі, неповторні,
Як сонця довгожданого танок проміння
В кущах шипшини, у кленових кронах.
В оголеній душі ле

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Артур Курдіновський
2024.11.23 06:14
Мій творчий шлях був дуже нелегким. Він проходив крізь приниження, зневагу, хамство та несправедливість. Щоразу мені зустрічалися не ті люди. Це засилля невігласів, малограмотних та недалеких людей я залишив на тій дорозі. А сам пішов новим шляхом. І ось,

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Луцкова (1971) / Вірші

 Незворотні процеси або Отруєння новим деґенератом

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Зоряна Ель 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас
Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-08-02 00:41:46
Переглядів сторінки твору 12303
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2018.09.04 16:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2009-08-10 19:34:52 ]

Лист із Європії (майже за патріархом Бу-Ба-Бу)

Згадай-но, мила, -
і про кохання,
і про буфет,
де перша чарка,
а друга в ліжку, –
наш менует,


галантні пози далекі прози, речитатив
од Казанови, і Дон Жуанів імператив,
відтак єднання і особливе, - дано таке
пташині й небу, женцю і житу - цілком святе,
коли навіки і нині й прісно – ми як рідня,
хай і надалі лише у згадках і ти, і я.

Це не питання –
як про кохання
сказав поет, -
вгостили б добре,
злабали вам би
і менует,


Я тут римую усе, що бачу - до темноти
і очманіння, а бачу тільки дні самоти.
Коли б до чарки хоч яничарки, але свої!
І цього досить було б, одначе - не ті краї!
Коли б не гроші, любили б вірші, та кожна фря
тут прагне євро, тяжіє, курча, до „битія”!

А ти жадала
лише кохання,
і сигарет,
за тебе чарка
в порожнім ліжку,
і менует...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-08-11 10:33:21 ]
Ви тільки свисність,
О Маньєристе,
Ми "эту фрю"
Хореєм-ямбом в кутку притиснем
(Я не курю:))
А до кохання відбив охоту
Деґенерат).
Що, Маньєристе, доп'ємо хоку -
Денатурат?

З Європій - мейлів,
З Діснею - Дейлів,
З UA - сальця...
А "жизнь без єврів", що гола правда
У Ірванця.

З імперативу до примітиву -
Їдненький крок.
Ну, посувайтесь, моє Ви диво, -
Почнем урок.

Від менуету до полонезу -
Їдненьке "па".
О, Маньєристе! Ми з Вами - crazy...
То всьо. Па-па!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2009-08-11 02:46:31 ]
А мене вразили рядки, про які вже написала Софія Кримовська, особливо цей:
"Та нащо той світ, коли ти уже став цілим світом?.."
З такими знахідками - і "відсторонення від поезії"? Це неможливо! Нікуди Ви від неї не дінетесь, а вона - від Вас!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-08-11 10:36:09 ]
Пані Оксаночко! Як би мені Вас обняти хотілося!.. А у вірші - це, мабуть, той випадок, коли від втрат з'являються знахідки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катруся Матвійко (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-14 18:45:49 ]
Нема тут смайликів, як плескають у долоні...
Згодна з Оксаною Лозовою і Софією. Браво, правда!!!
Люблю тебе дуже: і читати, і як людину - в душу проникаєш...

P.s. Коли будеш у скайпі??


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-02 03:56:05 ]
Пошкодує мене - не певна (Пошкодує за мною? Шкодує мене?) - але може, твоя форма і є?..
"Мої дзеркала розбрелися на тисячі бризк", - захоплює...
"Це він - мій маленький, покірний, засмучений Кай -
Шукатиме друзки. Щоб в очі мені не дивитись. ", - це так славно, "трогательно" і печально...