ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

С М
2026.03.15 16:33
Я розповів за Поле Суниць
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.

Борис Костиря
2026.03.15 11:56
У сні побачу болісні пророцтва,
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.

У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо

М Менянин
2026.03.15 02:02
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив

Ігор Шоха
2026.03.13 20:00
                    І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Луцкова (1971) / Вірші

 Незворотні процеси або Отруєння новим деґенератом

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Зоряна Ель 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас
Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-08-02 00:41:46
Переглядів сторінки твору 13395
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2018.09.04 16:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2009-08-02 07:55:02 ]
Сильно!
А ось ці фрази просто вбивають:

"І, може, в ту мить пошкодує мене цілий світ.
Та нащо той світ, коли ти уже став цілим світом?.."

"Я впала так швидко, що навіть не встигла забитись..."




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-08-03 00:06:08 ]
Ну не треба "просто вбивають"! Давай краще "навіть не встигла забитись" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2009-08-03 10:20:12 ]
згодна))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-08-09 10:59:10 ]
Люба Світлано.
З насолодою читаю ваші вірші.
Цей теж мені сподобався, але внутрішньо, бо до деяких зовнішніх моментів маю запитання. Звичайно, якби ви вказали рік написання, наприклад 199..., то й запитань, думаю, б не було. А так вважаю, що вірш свіжий, чи ні?

У мене таке враження, що ви перейняли тут "неакуратність" подання думки із епіграфу, і пішли далі вже трохи не своїм шляхом - хоча і у вірному, як на мене, напрямку.
Мої запитання прості:
1. Чи потрібні тут вам немелодійні моменти, на кшталт,
"схлип в круговерті", "заб'ється й задзвонить своїм пустоцвітом", "так швидко, що" - на першому плані,
і на другому плані:
"став цілим світом", "з себе", "червоним байки", "маленький, покірний, засмучений Кай"...
Це, звичайно, надзавдання - навіть другий план наповнювати ефіром милозвучності, але ж справжні поети саме так і пишуть - наприклад, із сучасників, той же Фішбейн (інші то так, то так), але це надзавдання потрібно кожному із нас перед собою ставити, і може щось хоч трохи виходитиме...

2. Відсторонення від себе, річ не погана, та чому так далеко, можна ж трохи ближче залишатись - формально?
"Коли ти вже знаєш" - "Коли упізнала"...

До речі, ці відсторонення ніби трохи накладаються із іншим?
"Коли ти вже знаєш" - це ніби про себе лірична героїня каже, так?
А ось тут про кого:
"Мої дзеркала розбрелися на тисячі бризк:
Якась із тобою назавше залишиться поруч"?

3. Здається, помітні включення інших стилів, що, знову як на мою скромну думку, чи потрібні? "Усі вже давно напились"? "А мо' й не почують: ув острах", "якийсь ренеґат", "Вітриську шалений, печальних ронделів"...

Отже, маю думку, що композиція внутрішньо класна, але потребує уважного погляду автора на зовнішні, формальні моменти, зрештою, автор може бачити те, що не бачу, наприклад я, може бачити вищу необхідність там, де її не бачить критик, але автор повинен точно бути впевненим - що бачить, а не домріює, донаспівує про себе, щось реально не існуюче в тексті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-08-09 23:53:43 ]
Дорога Майстерень Редакція! Не без задоволення констатую, що Ви мені не менш любі, ніж я - Вам :) Особливо - після довготривалого, тотального, здавалося, мого відсторонення від поезії (читай: від себе). Без формальностей.
"...Что есть красота
И почему ее обожествляют люди:
Сосуд она, в котором - пустота
Или огонь мерцающий в сосуде?" (М.З.) -їй- Богу, трішки насторожує, що Вам, потужному рентґенологу, "внутрішньо сподобалося". А чому б у Вас не виникло аналогічних запитань до форми, якби було вказано дату написання вірша? (до речі, 1999:) Чи недоліки від цього зникли б? Чи списалися б через "юний вік та недосвідченість у літ.д-сті"? Чи просто не витрачали б часу на стару річ?
Щодо абсолютної впевненості автора... (Wow, яка божественна теорія! Це справді було б ідеально!) Не належу ні до таких авторів, ні до тих, хто вважає: чим гірше - тим краще. Здоровий сумнів для мене - наче здоровий спосіб життя :) Проте, на Майстерні покладаюся. Майстерням довіряю. Інакше б і не з'явилася тут, добровільно підставляючи під різці, молотки, пилки, сокири і.т.д. такі дорогі моєму серцю матеріали... Цього не можна назвати поверненням, бо мене у поезії ще не було (Здоровий Сумнів хитає голівкою:"Хтозна, чи й будеш!"). Це, мабуть, бажання контакту. Бо вже не достатньо лише спостерігати через погано зачинені двері, що ж насправді відбувається в Дзеркалі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-08-10 13:30:40 ]
Дорога Світланко, як на мене, ви дуже талановита, і якщо дозволите собі і надалі перебувати у поезії, то від цього буде користь усім.
Щодо 1999 року, це і справді важливо. Як на мене, є певні відстані-дистанції, які не варто повторно проходити, і сьогодні ви інша, аніж тоді. Та й вчорашнє, за великим рахунком, нікому з нас не змінити. Отже, у кращому випадку, йдеться тільки про легкий макіяж. Це вкрай важливо. Якщо є змога на мить перевтілитися в ту, колишню героїню, то це одне, але, здебільшого, спрацьовує інше...
Але ось Скиба, на моїх очах ледь не рік правив свої ранні збірки, і нічого - але то Скиба, у сенсі, що життя Скиби 10 років назад було таке ж, як і сьогодні. :)

Так чи інакше, ваше творче бачення особисто мені вельми подобається, і перед вами ті ж завдання, що і перед кожним із нас тут.
І все зводиться до практики, за рік вона дасть вам найкращі результати, якщо подолаєте печаль від надмірної кількості навколопоетичної інформації. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-08-02 11:29:19 ]
"...На тисячі скалок мої дзеркала розбрелись..."
"...Якась із тобою назавше залишиться поруч..."-!
Вірш дуже сподобався.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-08-02 23:44:59 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-08-02 11:35:17 ]
Гарно пишете.
Питання: "пошкодує мене цілий світ" - хіба можна так сказати?
Якось дивно звучить останній рядок: якщо друзки, то це вже те, що розбилося. Чи можна тоді сказати про них: "яким не судилось розбитись"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-08-02 23:55:00 ]
"Пошкодує" - "пожаліє". Щодо останнього рядка, маєте рацію. Хотіла замінити його на "Шукатиме друзки, яким не судилоСЬ ЗГубитись", але не стала через "навалу" приголосних. Шукатиму кращого варіанту. Дякую, Юлю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-08-14 07:50:36 ]
Вітаю Вас! Прекрасне закінчення вірша! Вам вдалося!
Знаєте, ще дещо помітила (от такі вже прискіпливі оці очі...)
"Та нащо той світ, коли ти уже став цілим світом?" - ритмічний збій. Багато складів зайвих. А в цілому - Радості Вам і Світла!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-08-02 14:35:48 ]
***багатогранно, Світланко! стільки нюансів цікавих, асоціацій...
А чого "червоним байки розцвітуть"? саме червоним?
це смерть? біль?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-08-03 00:01:12 ]
Це колір цвіту папороті - неіснуючого, як вигадки у байках :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-08-03 00:02:13 ]
Впевнеа, що у Вас усе вийде. Може, мине трошки часу і знайти інший варіант зможете легко, не напружуючись. Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-08-06 01:08:00 ]
завжди чомусь підсвідомно напевне дуже шкода буває -
саме його, того Кая
правда?

:-)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-08-08 19:17:02 ]
Сонця-Місяця срібло-злото
У льодах моїх, у льодах.
Тут насправді було болото,-
Закував його в кригу страх.

А тоді закував зозулик:
Скільки літ ще лишилось жить...
Сонце-Місяць - рогалик-бублик.
Чим ще лялечку заманить?

Жаль? Мовчить, як замерзла мева.
Вічність лається: "Кай твій - пень!"
Я не Герда. Не Королева.
Я - Північний такий Олень :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-08-08 20:03:49 ]
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-08-09 08:53:53 ]
сни його про сади квіткові
хліб з варенням суничним
Герду в синій з коноплі сукні
і казкові бузкові стрічки

Кай все дивиться інші фільми
нескінченні та гіпнотичні
Королеви в стерильній білизні..
Сон - це Місяць, морфейський морфій...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2009-08-08 19:42:56 ]

Яка світлинка!
і раптом далі
йде Андрусяк... :(

Це хто? Химера
чи Командор, що
на кладовищі?

Моя Красуне,
доки в обіймах
моїх ви так,

так безконечні,
що вам скорбота,
і треби нижчі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-08-08 22:40:20 ]
Ах, Маньєристе! Ой, Маньєристе!..
Ох, Маньєри...
Такий Жуан Ви! Такий Ви бистрий,
Як раз-два-три.

І чим Іванко Вам, Маньєристе,
Не догодив?
Ножем і "вилком" не вміє їсти?
Чи Вас набив?

О, ці придворні галантні пози!
Плюс - "Менует".
Химерні дами тонкі, як оси
(А я - атлет!)

Ну, отруїлась. Деґенератом.
Було таке!
Із Маньєристом, Галантним братом,
Іду в піке...

Воно і краще, що без дрібноти
І тих "страстєй".
Ок, Галантний! Buona notte!
І - "жду вєстєй"! :))))