ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Вировець / Вірші

 ПIСЛЯМОВА




Найвища оцінка Володимир Ляшкевич 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Жорж Дикий 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-07-14 18:50:15
Переглядів сторінки твору 12462
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.706 / 5.44  (4.887 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.744 / 5.5  (4.824 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.722
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.08.22 09:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лущевська (Л.П./Л.П.) [ 2006-07-15 04:36:13 ]
Дуже приємна рима! Прекрасний вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2006-07-15 09:19:59 ]
Дякую за відгук, Оксаночко.
Видихнулося одним подихом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вячеслав Семенко (Л.П./М.К.) [ 2006-07-15 19:15:59 ]
Народилась думка,переросла у вірш, а вірш,як
сторонній порадник переконав саму себе.
Вірш - наче приторкання
До глибини душі...
...Шкода -чуже кохання,
Шкода , що ми - чужі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2006-07-15 23:33:44 ]
Вячеславе, я не дуже зрозуміла, що то означає "переконав саму себе."
Тобто, чому в жіночому роді?
Аде дякую за відгук. Завжди шкода, коли щось близьке проходить повз тебе, але ж є на те інтернет, щоб зупинити мить.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вячеслав Семенко (Л.П./М.К.) [ 2006-07-16 15:17:10 ]
Мав на увазі - переконав автора в правильності
задуманого та остаточного рішення.Цікаво,
що написано про фінал,але почуття песимізму
не виникає.Незважаючи на останні два рядки -
хочеться продовження.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2006-07-16 16:04:03 ]
Я не замислювалася досі над тим, але тепер розумію, що Ви праві. Дійсно, як це й буває іноді, сам вірш переконав мене в необхідності саме такого фіналу. Тепер дивуюсь, як Ви це відчули. :)
А песимізму дійсно нема, бо все, що не трапляється - трапляється лише на краще. Дякую, Вячеславе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-07-20 21:43:05 ]
А Ваші вірші дійсно досить таки майстерні. Днедавньо перечитував, файно складено, бачу писалися з душою.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-07-20 21:44:56 ]
Не звертайте увагу на мої помилки, досить притомився.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вячеслав Семенко (Л.П./М.К.) [ 2006-07-22 17:20:44 ]
Приїхав і зразу.То був не я-ще якась добра душа.
Маю лише два дні,потім знову - робота.Цими днями
розмірковував над темю жертовності в жіночій
поезії.Від Цвєтаєвої і до тапер - муки нерозді
леного кохання переважають,чи враження хибне ?
Радий,що запам"ятали мне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2006-07-22 19:16:31 ]
Тема цікава. Думаю, жертовність присутня жінкам не тільки в поезії, на те вони й жінки. Але мені також видається, що справжня поезія дещо більше такого поняття, як "жіноча". І ій властиво ще багато чого... Та крім того і чоловіки грішать жертовністю в поезії про кохання. Ще й як!
Я подумала, що краще перенести всі розмови в листи. До речі, я люблю листуватися.
Моя адреса:
virovec1@mail.ru


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2006-11-21 19:34:38 ]
...як завжди в кайф!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2006-12-29 17:34:33 ]
Чудова ніжна лірика. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2006-12-29 22:29:40 ]
Дякую і Вам, Ганно, і Вам, Юрасю.
Ніжним, правда, я би цей вірш не назвала, скоріше - нервовим та болючим. Принаймні так воно писалося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2007-10-02 18:57:35 ]
Клас! Чому, коли болить, то все яскраво виходить?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-10-02 23:06:18 ]
Та отож... :)) Дякувати Богові, цей постійний біль життя нам забезпечує, так що вірші будуть. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-10-02 23:14:36 ]
Привіт Ларисо! Як ваш Дім і Сад?
А ще, адресу загубив вашої сторінки з картинами, може нагадаєте?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-10-02 23:51:35 ]
А нащо ж Вам тепер той сайт? Ви ж диск маєте. Чи згубився? То доведеться мені колись привезти ще раз. :))
А будиночок непоганий виходить. Я чекаю, коли фронтони добудують і накриють хоча би чимось — я тоді сфотографую і надішлю, похизуюсь трішки. :))
Я сама тепер не можу знайти сайт Інґвара. Та й не впевнена, що там моя сторінка лишилась.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-10-02 23:52:15 ]
Ой, осінь на сайті! Я тільки помітила!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-10-03 00:13:02 ]
О! Точно, я все згадав, Ларисо! Пошукаю! І на нашу галерею!
Як вам наша осінь?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-10-03 09:45:21 ]
Володю, осінь Ваша (і наша, Самвидавівська, спільна :)) настільки файна, що я просто відчуваю себе щасливою. Я мріяла колись про саме такий сайт.