ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.06.07 01:22
Окремі москалі нібито і не страшні. Вони, як і вовки, небезпечні, коли збиваються у зграї. Без московської мавпи з гранатою світ поки що не здатний уявити собі миротворчий процес. Гіркий досвід – незамінний інгредієнт у кулінарії. Людям найпрості

хома дідим
2026.06.06 22:03
не перевершуй не жени
не віддавай усе що
тим демонам поза дверми
хоча у них є дещо
стезя стежина стеж її
дерева милість божа
вони усе пережили
самі собі тотожні

С М
2026.06.06 19:21
В оп’янінні усякою розкішшю
Задля продукції
Що зносить усе все на хвилі
Бездуховно безсмертній, і коли
Божий кельнер бере твій останній дайм
Ось рахунок тобі
І нема в цім фарватері
Припливу, ні розсуду

Вячеслав Руденко
2026.06.06 17:36
…подуєш на людську біду -
затихне морок на дзвіницях
у бомбосховищах, світлицях,
у Гестиманському саду,

де бродять ангели по три,
вітхозавітно, задзеркально,
де чути неупинний рух

Охмуд Песецький
2026.06.06 17:26
Готовий сплакнути, раніш як бувало,
Коли на оголені груди впадеш
Жагучого серця пругкими губами,
Як тільки згадаєш забутий backstage.

Одна у тобі розпізнає акина,
А друга чи третя – лише прохача.
Від них і находить на тебе провина

Борис Костиря
2026.06.06 12:53
Я прийду у спустошений ліс,
Як у храм, до якого не ходять.
Між тополь і дівочих беріз
Бачу слів невідомі породи.
Пробіжить зграя зляканих кіз.
І лаштується Ігор в походи.

Я прийду в невідомі краї,

Олена Побийголод
2026.06.06 09:04
Павло Горінштейн (1895-1961; народився й прожив життя в Україні)

Армія Біла, Чорний Барон
знову готують нам царський трон,
та від тайги до нормандських узвиш –
Червона Армія всіх сильніш!

    Так хай червоний

Іван Потьомкін
2026.06.06 08:56
Що може порізнить навіки батька з сином? В родині Штрауса до того спричинилась... скрипка. Був батько вже на троні «короля вальсів», Коли син з-під столу всотував чарівні звуки скрипки. Батько боявся невдовзі поступитись троном, тож заборонив маляті

Костянтин Ватульов
2026.06.06 08:21
— Ти малюєш на мапі вчорашніх обмежень
Апельсинове вицвіле сонце.
Ставиш знак здивування до впевнених речень,
Креслиш спогадам ґрати чи необережно
Розливаєш свій біль та незгоду.

— Я не знаю... Мене огортає буденне,
Осідає на плечі. Та вкотре

Віктор Кучерук
2026.06.06 07:41
Темні хмари, дощ і вітер, -
Хвища звідусіль, -
Кожна крапля в мене мітить
І влучає в ціль.
Куртку ніби рве вітрисько,
Ради гри чи мсти, -
Мокро, вітряно і слизько,
Та потрібно йти.

Тетяна Левицька
2026.06.05 23:37
Зливи лютої — грім і зірниці — вогонь —
то стихійного лиха сполука.
Несподівані доторки теплих долонь —
симбіоз насолоди і муки.

Ви збудили в мені глибину крижану
і мелодію сонячну, схоже.
Та чому так буває, ніяк не збагну:

хома дідим
2026.06.05 19:18
веселка над районом
і вчора і сьогодні
дурацьке щастя
скраю десь її
мені ти відписала
а я при телефоні
не був
атож мабуть

Юрій Лазірко
2026.06.05 16:46
ані миші
три коти...
старший -
місяць прикотив
посвітити у коморі
середущий
сипле зорі
трохи в комин

Ірина Вовк
2026.06.05 15:47
VIII. Останній акорд: ПАРОСТКИ КИЄВА НА ПІВНІЧНИХ ПРЕСТОЛАХ Коли дим великих битв розвіявся, а море заспокоїлося, Єлизавета Ярославна зрозуміла, що її власна історія ще не завершена. Вона була донькою Ярослава Мудрого, і в її жилах текла кров правите

Борис Костиря
2026.06.05 14:39
Зима посріблила гілки,
Явивши небачену мудрість.
У них причаїлись віки,
Немов оприявлена мужність.

Зима посріблила часи,
В яких випадає нам жити,
Явивши старі голоси,

Світлана Пирогова
2026.06.05 13:23
Ми йшли крізь вечір: тільки я і дощ.
Він щось шептав на перехрестях сонних,
змивав тривогу із мовчазних площ,
лишав сліди на вікнах і долонях.

Старий каштан розправив мокру стать,
сховавши нас у затінку густому,
щоб погляд не тривожив із сум'ять,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Вировець / Вірші

 ПIСЛЯМОВА




Найвища оцінка Володимир Ляшкевич 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Жорж Дикий 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-07-14 18:50:15
Переглядів сторінки твору 14136
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.706 / 5.44  (4.887 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.744 / 5.5  (4.824 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.722
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.08.22 09:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лущевська (Л.П./Л.П.) [ 2006-07-15 04:36:13 ]
Дуже приємна рима! Прекрасний вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2006-07-15 09:19:59 ]
Дякую за відгук, Оксаночко.
Видихнулося одним подихом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вячеслав Семенко (Л.П./М.К.) [ 2006-07-15 19:15:59 ]
Народилась думка,переросла у вірш, а вірш,як
сторонній порадник переконав саму себе.
Вірш - наче приторкання
До глибини душі...
...Шкода -чуже кохання,
Шкода , що ми - чужі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2006-07-15 23:33:44 ]
Вячеславе, я не дуже зрозуміла, що то означає "переконав саму себе."
Тобто, чому в жіночому роді?
Аде дякую за відгук. Завжди шкода, коли щось близьке проходить повз тебе, але ж є на те інтернет, щоб зупинити мить.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вячеслав Семенко (Л.П./М.К.) [ 2006-07-16 15:17:10 ]
Мав на увазі - переконав автора в правильності
задуманого та остаточного рішення.Цікаво,
що написано про фінал,але почуття песимізму
не виникає.Незважаючи на останні два рядки -
хочеться продовження.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2006-07-16 16:04:03 ]
Я не замислювалася досі над тим, але тепер розумію, що Ви праві. Дійсно, як це й буває іноді, сам вірш переконав мене в необхідності саме такого фіналу. Тепер дивуюсь, як Ви це відчули. :)
А песимізму дійсно нема, бо все, що не трапляється - трапляється лише на краще. Дякую, Вячеславе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-07-20 21:43:05 ]
А Ваші вірші дійсно досить таки майстерні. Днедавньо перечитував, файно складено, бачу писалися з душою.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-07-20 21:44:56 ]
Не звертайте увагу на мої помилки, досить притомився.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вячеслав Семенко (Л.П./М.К.) [ 2006-07-22 17:20:44 ]
Приїхав і зразу.То був не я-ще якась добра душа.
Маю лише два дні,потім знову - робота.Цими днями
розмірковував над темю жертовності в жіночій
поезії.Від Цвєтаєвої і до тапер - муки нерозді
леного кохання переважають,чи враження хибне ?
Радий,що запам"ятали мне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2006-07-22 19:16:31 ]
Тема цікава. Думаю, жертовність присутня жінкам не тільки в поезії, на те вони й жінки. Але мені також видається, що справжня поезія дещо більше такого поняття, як "жіноча". І ій властиво ще багато чого... Та крім того і чоловіки грішать жертовністю в поезії про кохання. Ще й як!
Я подумала, що краще перенести всі розмови в листи. До речі, я люблю листуватися.
Моя адреса:
virovec1@mail.ru


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2006-11-21 19:34:38 ]
...як завжди в кайф!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2006-12-29 17:34:33 ]
Чудова ніжна лірика. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2006-12-29 22:29:40 ]
Дякую і Вам, Ганно, і Вам, Юрасю.
Ніжним, правда, я би цей вірш не назвала, скоріше - нервовим та болючим. Принаймні так воно писалося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2007-10-02 18:57:35 ]
Клас! Чому, коли болить, то все яскраво виходить?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-10-02 23:06:18 ]
Та отож... :)) Дякувати Богові, цей постійний біль життя нам забезпечує, так що вірші будуть. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-10-02 23:14:36 ]
Привіт Ларисо! Як ваш Дім і Сад?
А ще, адресу загубив вашої сторінки з картинами, може нагадаєте?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-10-02 23:51:35 ]
А нащо ж Вам тепер той сайт? Ви ж диск маєте. Чи згубився? То доведеться мені колись привезти ще раз. :))
А будиночок непоганий виходить. Я чекаю, коли фронтони добудують і накриють хоча би чимось — я тоді сфотографую і надішлю, похизуюсь трішки. :))
Я сама тепер не можу знайти сайт Інґвара. Та й не впевнена, що там моя сторінка лишилась.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-10-02 23:52:15 ]
Ой, осінь на сайті! Я тільки помітила!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-10-03 00:13:02 ]
О! Точно, я все згадав, Ларисо! Пошукаю! І на нашу галерею!
Як вам наша осінь?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-10-03 09:45:21 ]
Володю, осінь Ваша (і наша, Самвидавівська, спільна :)) настільки файна, що я просто відчуваю себе щасливою. Я мріяла колись про саме такий сайт.