ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.03.04 01:18
Весно! Мила чарівнице!
З льоду робиш ти водицю,
З неба синього казково
Ллється дощик іграшковий!

Весно! Радісна панянко!
Розфарбовуєш альтанку
В ніжні кольори зелені

Ігор Терен
2026.03.03 22:23
                    І
Сьогодні що не авгур, то поет.
І як не засміятися на кутні,
вичитуючи опуси майбутні,
де що не автор, то авторитет,
і що не геній, то анахорет
окремої і запашної кухні.

Світлана Пирогова
2026.03.03 18:57
В-есна і жінка, звісно, неподільні.
Е-(Є) в кожній усмішка від Лади.
С-іяє сонце, дихається вільно.
Н-ароджують життя, рулади.
А як в романтику цілком пірнають!

І тануть всі сніги навколо.

Микола Дудар
2026.03.03 12:32
Забути все, не значить все!
Лишились: Пам’ять, Душа, Тіло
Одне питанняко просте:
А що, у прощі не скрипіло?
Хіба, що в Пам’ять хтось заліз…
Хіба, що в снах Душа блукала…
Хіба, що Тіло між коліс…
Хіба, що того було мало.

Борис Костиря
2026.03.03 10:32
На блошиних ринках пустоти
Вловиш ти ніщо, німу безглуздість.
У палкій гонитві до мети
Здійсниться спектакль хиткого тлуму.

На блошиних ринках віднайдеш
Відчай, небуття, відсутність сенсу,
Книги із безоднею без меж

Віктор Кучерук
2026.03.03 07:01
Великий Віз
Вночі привіз
Яскраве світло, -
Світінь вогні,
Неначе в сні,
Блищали й квітли.
Зникала ніч
Побіля віч

Микола Дудар
2026.03.02 20:05
І бабця на лавці…
І вікна в цеглині…
Зустрінуться вранці
В своїй порожнині…

А подруги вийдуть
І всядуться поруч,
Торкаєшся, з виду

С М
2026.03.02 18:06
Дозвольте мені представитися
Маю смак володію грішми
І я прожив довге-довге життя
Викрадаючи душі грішників
Був я там де Ісус Христос
Обертався до сумніву й болю
Зробив усе щоби Пилатус
Вимив руки звершивши долю

Іван Потьомкін
2026.03.02 14:30
Що ти таке вчинила там, царице,
Що лютістю Ахашвероша скинута з трону?
Такою, що переважила і змови недругів,
І зненависть підкорених держав...
Ти, найвродливіша з усіх жінок!

***
По третім році, як засів на троні в Сузах,

Борис Костиря
2026.03.02 10:26
Так не хочеться спати лягати.
Ти з важливого щось не здійснив.
Ти прорвеш огорожі та ґрати,
Проповзеш крізь поля з усіх сил.

Щось назавжди потоне в намулі
І осяде на дно небуття.
Так воскресне в майбутнім минуле,

Віктор Кучерук
2026.03.02 05:59
Коли лоза цвіла на схилах
І не минали гожі дні,
Мені шалено пощастило -
Тебе зустріти навесні.
І стерти відстань поміж нами,
І розбудити почуття, -
І говорити тільки прямо
Про рух вперед без вороття.

Микола Дудар
2026.03.01 23:47
Повернемось до дрібниць,
До її глибин - дрібничок…
Відсторонимо лисиць
І братів, і їх сестричок…
А ще кума і куму.
Хресних діток позашлюбних,
І ага… і те — угу,
Що відклеїлось з розумних.

Артур Курдіновський
2026.03.01 23:35
Горить камін. Давно замовкли грози.
Новий ноктюрн виконує рояль.
О, зимо! Всі мої гарячі сльози
Чи зможуть розтопити твій кришталь?

Безмежний білий колір в синій тиші.
Підходжу вранці знову до вікна.
Тут візерунками поему пише

Ігор Терен
2026.03.01 22:54
А ми повиростали на гірчиці,
пили цикуту, їли полини,
тому і злиться
те, що нас боїться
не між людей, а поміж очмани.

***
А словники міняти не на часі,

Микола Дудар
2026.03.01 20:58
зайшов на сторінку Сонце-Місяця... перечитав кілька разів. Підтримую. Незабаром і я залишу ПМ. Давно предавно тут було затишнно і цікаво. Нині тут гниє і попахує...

Володимир Невесенко
2026.03.01 18:01
Колише ранок траву шовкову,
в долині блякло мигтить ромен
і гонить вітер імлу ранкову,
і сходить сонце уже ген-ген.

Палає обрій вогнем мосяжним*,
стікає сяйва густе вино.
Здається небо таким досяжним,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ліна Масляна (1981) / Вірші

 22

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-08-27 16:33:35
Переглядів сторінки твору 11245
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.017 / 5.5  (4.985 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.741 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.04 17:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-08-27 17:00:10 ]
А дата написання вірша?
Чи вірш писався досить довго? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-27 17:02:55 ]
Написано у 28! Згадався один вечір...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-27 17:06:56 ]
Ліно, чомусь думаю, що думки в неї "не на своїх полицях" - якщо вони були справжніми, то їх там не втримати. А от загратувати їх своїми діями - то ми гаразд.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-27 17:15:05 ]
От про це, Віталію, і говориться: їй сумно від того, що тепер думки на своїх місцях!
Ув'язнена "обов'язками крісла" (хоча колись про це мріяла) вона не в змозі усе почати знову...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-27 17:16:39 ]
Чи таки зможе? Як гадаєте?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-27 17:21:27 ]
Віталію, можна на ти?
Вже те, що задумалася про зміни - щось означає...
Якщо та випускниця з минулого надалі частіше буде з'являтися у пам'яті, то хто знає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-27 17:24:52 ]
Мабуть, варто їй подарувати троянди)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-27 17:32:03 ]
Вона у замішанні...
Дякує і запрошує на каву


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-27 17:34:40 ]
Приємна заварилась кава,
А як же відстані?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-27 17:40:32 ]
Ти говориш про сантиметри між повідомленнями?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-27 17:45:14 ]
Про сторінки, які нап"ються кави і не захочуть спати)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-27 17:50:26 ]
Каву можна замінити м'ятним чаєм.
Та чи варто? Тут люблять активних...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-27 17:55:11 ]
Чи треба нам такої їх любові? Чаю - в липовім настої...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-27 17:57:19 ]
Липа - то з дитинства...
Вона давно не смакувала


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-27 17:59:01 ]
Згадай, ти посміхалась, і щаслива. І зривала


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-27 18:02:58 ]
Так і було.
Хоча, я і зараз уміхаюся, і щаслива. Тільки зриваю не липу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-08-27 18:34:59 ]
Ліночко, вітаю! У вас тут така цікава розмова, але знахабніло втручусь. Тішить оптимістичне закінчення. Дозволь придертися до останніх рядків:
"Вже не почне із білої все дошки,
Бо на своїх полицях всі думки." -все-всі-хотілося б уточнення, адже закінчення твору часто є фінальною окрасою, тому її варто використати уповні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-27 18:38:23 ]
Юлечко, вдячна за поради, обов'язково прислухаюся і покумекаю над уточненнями!

Дякую, що зайшла!
Пригощайся кавою, чи то чаєм - м'ятним, липовим?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-08-31 09:11:44 ]
Привіт, Ліно! Вірш сподобався. А от з коментарів дізналася таке, чого мені не прочиталося. Що це все -давній спогад (!), що хочеться авторці змінити оті "думки на полицях" (чи не хочеться?). А ще дуже сподобався Твій вислів "Ув'язнена "обов'язками крісла" ". Дуже точний і "сочний" (вартий попасти у віршовані рядки, нмсд). Думаю, багато хочуть змінити оті "крісла", але бояться, як гадаєш?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-31 10:00:25 ]
Привіт, Лесюню!
Як завжди, дякую за "сочний" коментар.
Аби тобі ще краще зрозумілося, роз'ясню детальніше:
Спогад (за який чомусь зовсім не соромно) - усе крім останнього катрена.
Але прагнення тієї дівчинки і вже сучасне життя ідуть у такому напрямку, що минуть роки і з'явиться жінка ув'язнена обов'язками крісла...
Та чи принесе задоволення таке життя?
Чи цікаво жити, коли усі думки у повному порядку?
Може, краще, аби вони штовхалися?
Може краще, коли можна собі дозволити "злітати на крилах"?
У жінки, яка живе між 22 і "минуть роки. У кріслі модна боска..." ніби є шанс не докотитися до в'язниці обов'язків і неможливості жити за бажаннями.