ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

В Горова Леся
2025.11.22 14:41
Слухай, світе, мій стогін у ребрах, війною побитих.
То не вітер, то плаче позбавлене плоті життя.
А у тебе погрозливо ноги лише тупотять.
А ще свариться палець: ну-ну, так не можна робити.

Хочеш пилу вдихнути, що сірим сідає на чорне?
То не вихор,

Тетяна Левицька
2025.11.22 09:14
Ти казав, що любов не згасає
у горнилі кармічних сердець?
Та постійного щастя немає —
є початок, і хай йому грець!

Посадив синю птаху за ґрати
пеленати дитя самоти?
Як не хочеш кохання втрачати,

Віктор Насипаний
2025.11.22 07:30
Хочу щось намалювати. – мовив батьку син.
Аркуш чистий, та великий в татка попросив.
- Можеш сонечко чи хмарку. Ось тобі листок.
- Я корову намалюю. – враз надумав той.
Олівці шукав довгенько, думав щось своє.
І прибіг до батька знову, бо питання є.

Артур Курдіновський
2025.11.22 06:28
Життя - вистава. Скрізь горять софіти.
Все знаю наперед. Нудьга зелена!
Я викинув костюм із реквізитом...
Ви ж, дурники, - мерщій по мізансценах!

Повторюю для вас усіх востаннє:
Я справжній у своїх похмурих віршах!
Сьогодні ваша роль - палке кохан

Борис Костиря
2025.11.21 22:14
На цвинтарі листя опале
Про щось прошепоче мені,
Немовби коштовні опали,
Розкидані у бистрині.

На цвинтарі листя стражденне
Нам так мовчазливо кричить.
Постійність є у сьогоденні,

Юрій Лазірко
2025.11.21 21:13
мовчіть боги
сумління слова не давало
мовчіть бо ви
розбіглись по нірван підвалах
немов щурі
з небесних кораблів
в землі сирій
покоїться ваш гнів

Юрій Лазірко
2025.11.21 21:11
вже тебе немає поруч і тепла
самоту в душі сьогодні я знайшла
з мого серця аж то смерті
Бог велів тебе не стерти
знемагаю по тобі

я існую бо ти є і вірю снам
ти релігія моя де сам-на-сам

Сергій Губерначук
2025.11.21 16:14
І прийшла Перемога!
Уся Україна в Києві постала.
Зійшов Віктор
од Андрія,
од Первозваного –
Багатоочікуваний.
На Михайла
він, як святий Михаїл, у вогні помаранчевім

Ігор Шоха
2025.11.21 16:07
У мене дуже мало часу
до неминучої біди,
та поки-що і цього разу
як Перебендя у Тараса
ще вештаюсь туди-сюди.
Зів’яло бачене раніше.
Не ті часи і біди інші:
у небо падає земля,

Микола Дудар
2025.11.21 15:58
Багатострадний верші пад
Джерел утомлених від спраги
Не відсторонить листопад
Бо він такий… цікаві справи…
У нього розклад, власний ритм
І безліч сотенних сюрпризів
А ще набрид волюнтаризм
Пустоголових арт-харцизів

Тетяна Левицька
2025.11.21 09:21
Осені прощальної мотив
нотами сумними у етері.
Він мене так легко відпустив,
ніби мріяв сам закрити двері.

Різко безпорадну відірвав
від грудей своїх на теплім ложі,
хоч вагомих не було підстав

Олександр Буй
2025.11.21 02:48
Димок мисливського багаття
Серед осінньої імли...
Згадаймо, хто живий ще, браття,
Як ми щасливими були!

Тісніше наше дружне коло,
Та всіх до нього не збереш:
Не стало Смоляра Миколи,

Борис Костиря
2025.11.20 22:08
Я іду у широкім роздоллі,
В чистім полі без тіні меча.
І поламані, згублені долі
Запалають, немовби свіча.

Я іду у широкім роздоллі.
Хоч кричи у безмежність віків,
Не відкриє криваві долоні

Євген Федчук
2025.11.20 21:46
Прем’єр угорський Орбан заграє
Постійно з москалями. Мутить воду,
Щоби завдати Україні шкоди:
Європа вчасно поміч не дає.
З ним зрозуміло, бо таких, як він
Москва багато в світі розплодила.
На чомусь десь, можливо підловила
І в КаДеБе агент іще оди

Іван Потьомкін
2025.11.20 21:20
Ой учора ізвечора сталася новина:
Зчаровала дівчинонька вдовиного сина.
А як мала чарувати, кликала до хати:
“Зайди, зайди, козаченьку, щось маю сказати!"
Українська народна пісня

Перше ніж сказати своє заповітне,
Запросила козаченька шклянку в

Володимир Мацуцький
2025.11.20 13:41
У Росії немає своєї мови,
чуже ім’я, чужа і мова,
своє – матюк та жмих полови,
в їх словнику свого – ні слова…
До них слов’яне із хрестами
своєю мовою ходили,
німих Христовими устами
молитись Господу навчили.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Хвас (1984) / Вірші

 Дощі
Дощі хапаються крильми
За лівий бік карниза.
Замість фіранок танем ми
В дощу вітальних ризах.
Холодну пазуху вікна
Геть розстібає осінь,
І безголосся тінь сумна
Над тишею голосить.
А ми розшукуємо скрізь
Десь заблукалу вірність.
У вушко свічки день проліз,
Щоб ми горіти вчились.

2006




Найвища оцінка Ондо Линдэ 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Іван Редчиць 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-08-30 17:40:43
Переглядів сторінки твору 2730
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.499 / 5.38  (4.682 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.130 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.714
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2021.10.09 00:33
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2009-08-30 20:58:32 ]
Цікавий вірш, Юлю, дуже чіткий і гарно вималюваний...
І безголосся тінь сумна
Над тишею голосить.
Тут гра звуків, образів чи.. ? З одного боку, можу уявити як німо голосить болюча тиша, з другого, я можу помилятися, тому прошу пояснити.
Дуже сподобалися рядки про холодну пазуху вікна та вушко свічки. Узагалі, ваші асоціативні образи дуже гарні.
А отут у 3-му рядочку Замість фіранок танем ми трошки шкутильгає ритм: у слові "замість" наголос має бути на першому складі. Можна написати фіранок замість - тоді збережеться ритм. І ще танеМ Ми - подвійне "м" якось треба усунути...
Дякую за насолоду від твору :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Хвас (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-30 21:19:33 ]
Дуже вдячна за ваш детальний коментар. Врахую доцільні зауваги. Щодо двох останніх рядків другої строфи, то тут ви все зрозуміли правильно, цими словами хотілося чіткіше змалювати образ безголосої тиші, у якої німим є навіть голосіння. Голосіння над власною безпорадною всевладністю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2009-08-30 21:47:02 ]
" І танем,як фіранки, ми" - а якщо отакий варіант?
Дуже образна, гарна поезія! Особливо зворохобило мене
Холодну пазуху вікна
Геть розстібає осінь -
мені аж зимно стало! Так живо уявила! Гарно! Молодець!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-08-31 10:44:42 ]
"У вушко свічки день проліз,
Щоб ми горіти вчились" - особливо сподобалось.
Дякую.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-09-25 12:47:37 ]
У вушко свічки день проліз,
І засвітив безмірність...

Ідіть далі, п.Юліє, не зупиняйтеся, Слово любіть наполегливих...