ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Кока Черкаський
2026.09.06 00:04
ти прийшов до лікаря,
він тебе оглянув
запитав як завжди
чому не прийшов раніше
виписав якісь пігулки
по дві штуки під час їжі
тричі на день
одужуйте

Ольга Садкова
2026.09.05 22:42
Непідписаний щоденник загубився в школі.
Ніч лежав у коридорі на підлозі голій.
Мав, сердешний, сподівання на власника Вову,
що той знайде і закине до портфеля знову.
Та не сталось, як гадалось, бо якісь дівчата
підняли його з підлоги і мерщій гортат

С М
2026.09.05 21:03
Цей сум, в очах
Тьми сміх, о так
В її очах
Почати щоби

У бездиханну ніч відчуй
Найлегший поцілунок уст
На самоті

Вячеслав Руденко
2026.09.05 18:40
Чи Південний Буг, чи Джаггер,
Чи палаццо Ручеллаї
Вздовж рамен часу відваги,
У полоні дармограю…
Бубонці біжать по колу,
Серце пнеться до яруги,
Там, де духи волошкові
Краще, ніж прудкі папуги!

Кока Черкаський
2026.09.05 13:20
був ліс

несправжній але ліс
були дерева кущі
непролазні хащі
дикий виноград плющ
була вереснева шипшина
були птахи зайці

Борис Костиря
2026.09.05 13:05
Спресований час у секунди, години.
Спресований дух у фортеці хвилини
Чекає надійної, світлої днини,
Аби проспівати пісні горобини.

Спресована вічність у долі секунди.
Її затискають в майстерні чи кузні.
Ми підемо точним протореним курсом.

Тетяна Левицька
2026.09.05 11:29
Ти знаєш, любий, ще живу,
якщо це можна так назвати.
Кошу жагучу кропиву
і вимітаю горе з хати.

Я ще тримаюся за тих,
хто заховав у душу втрати.
Ще є кому подать води

Ірина Вовк
2026.09.05 11:05
«ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОМПЕЇ: Гнів Везувію»
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Пліній Молодший – свідок катастрофи, що втілює пам'ять історії.
Марк – гордий римський патрицій, засліплений власним багатством.
Юлія – йог

Віктор Кучерук
2026.09.05 07:16
І спалахи, і гуркоти,
І гар їдкий пожеж,
А ти, життям затурканий,
Утомлено живеш.
Вздовж згарищ, межи вирвами,
Повз ці й оті пости, -
Продовжуєш настирливо
То їхати, то йти.

Артур Курдіновський
2026.09.05 04:24
Осене! До тебе простягну
Те, що написали руки втомлені.
Я почув незайману весну
У голосовому повідомленні.

Це - відлуння молодих років,
Де бажанням пахли трави скошені.
Та чому за стіл я раптом сів

Артур Курдіновський
2026.09.05 04:23
У нашій країні вбивають за мову,
У нашій країні вбивають за правду.
А світ крізь картинно опущені брови
Цінує прибутки, біткоїни, нафту.

Завжди так було - не змінилось нічого.
Нависла кривавих сторіч веремія.
Не любо своє, бо в холопів чужого

хома дідим
2026.09.04 22:44
птахи літали із криками
риби плавали мовчки
якого кричати рибі-от
для чого навіщо тощо
під водотовщею кригою
у будь-який час дня і ночі
сам би любив плисти рибою
де-небудь незаморочливо

Ольга Садкова
2026.09.04 21:47
Не помічаєш.
Повз проходиш знову.
Моя душа зривається услід,
в осінню, теплу, золоту обнову,
та раптом розбивається об лід.

І що тобі, скажи, до мого болю?
Чуже навік скалічене крило.

Іван Потьомкін
2026.09.04 21:24
Розгрішую усіх, хто нагрішив мені.
Скасовую чужі, свої борги вертаю.
Наснилося – ключі од раю маю,
Та ті ключі щодалі заховаю...
...Які ж бо заміцні закови ці земні.

Кока Черкаський
2026.09.04 18:44
поет має звичку
писати вірші
літо має звичку
пролітати непомітно
ось вчора ще був останній дзвоник
і ми ласували черешнями
а сьогодні вже причетні святкують
день шуфутінського

Мирон Шагало
2026.09.04 17:40
Запливає сонце-коло
в ранішні майстерні,
де малюються святково
небеса пастельні.

Зеленіють аж за обрій
трави мерехтливі.
Цвіркуни бриньчать хоробрі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 МІСТ ЧЕРЕЗ МОРЕ
Сльоза, наче біль утрати,
Душі наші прозорить,
Плач твій в оцій кімнаті
Розлив поміж нами море.
Зникла стіна четверта,
Лиш береги далекі,
Обриси, далеччю стерті,
А понад морем - лелеки.
І хоч вони даленіли -
Крильми нам серця єднали:
У вирій до мене летіли,
Додому - до тебе вертали.
Та раптом застигли крила,
Що біле і чорне несли,
І береги скріпила
Арки дуга чудесна.
Ступай же назустріч, люба,
Вниз не дивися, вгору!
Нас вознесе чи згубить
Міст через море.

7489 р. (Від Трипілля) (1983)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-09-04 22:29:11
Переглядів сторінки твору 5895
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.738
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Печарська Орися Москва (М.К./М.К.) [ 2009-09-05 00:49:08 ]
Краса!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-05 01:18:31 ]
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2009-09-05 02:15:07 ]
... Ярославе, у рядочку Крильми нам серця єднали: бракує звучності: зливаються докупи слова "крильми нам".

А передостанні 4 рядочки просто чудові... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-05 04:05:47 ]
Такі товстошкірі бувають мужчини -
Сльози коханої ллються невинні.
Може у тому знайдуться причини:
Мости між серцями - тривожні руїни.

Сльозину коханої втерти зізнанням
На це тільки здатне справжнє кохання!

p.s. Знову, пане Ярославе, дивуюся спорідненості тем.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-09-05 06:25:31 ]
і я радий, що поетичні натхненні рядки майстра Ярослава відгукнулися в серцях творчих - нема сумніву, відлуння ще йтиме і зігріватиме музикою все більше коло шанувальників цієї поезії

вітання і ґратуляції до чергового шаленого успіху, пане Ярославе

роки не владні над мистецтвом



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-05 09:29:41 ]
Дякую за увагу до моїх скромних писань, пані Оксано! Але вже буду міняти тих рядків, бо якби від зливання виникало інше слово, а отже, було двочитання, то тоді так, а раз немає, то навіщо?!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-05 09:36:36 ]
Чоловіки бувають жорстокими, це правда, Олесю! Але не завжди тільки вони в усьому винні. Іноді буває й навпаки. Але ж і справжнього кохання не буває без доброї сварки, погодьтеся! Вона тільки посилює наші почуття!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-05 11:17:46 ]
Звичайно, що не тільки чоловіки винні! Навіть дуже часто навпаки. Але я мала на увазі, що чоловіки дуже часто не люблять жіночі сльози і тому не можуть підтримати жінку в такі "сльозливі" моменти. А Ви у вірші саме простягаєте коханій руку, таку потрібну. Гарно.

Про "добру сварку" - погоджуюся на всі 100! Вона посилює почуття і поглиблює розуміння між закоханими. Якщо це справжні почуття...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-05 09:45:50 ]
Пане Сонцемісяцю, щасливий, що наші серця вібрують на одній хвилі, хоч ми мовби дуже різні, як поети. Це, мабуть, працює закон боротьби і єдності протилежностей. Сердечно дякую. Спілкування зближує. Ви починаєте писати іноді в класичному стилі, а я - в авангардовому. І не треба ламати списи і переконувати одне одного, чий напрям кращий. Усе відбувається мовби саме собою. Це - чудово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-09-05 23:01:02 ]
Ви раціонально праві, пане Ярославе, так, все буде гаразд

все, що справді добре звучить, буде музикою
а поза нею лишається не так багато,
отже - значно менше зусиль
і це знову ж добре, бо
коли занадто все
просто, стає
нецікаво


:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-09-05 10:08:18 ]
Чудова і надзвичайно світла річ!
"У вирій до мене летіли,
Додому - до тебе вертали" - дуже гарно.
З повагою.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-09-05 13:37:16 ]
Хіба можна продовжувати сердитися на коханого після таких рядків? Ох, чоловіки, вмієте ви знайти слова :)
Ярославе, мені здається, що рядок "Вниз не дивися, вгору!" краще б звучав у такому вигляді:
"Дивися не вниз, а вгору!".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2009-09-05 14:55:53 ]
Нє - то нє... ваш твір..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-07 00:13:38 ]
Всім сердечно дякую за увагу до моїх скромних писань.
Пане Сонцемісяцю і шановна Любо! Тільки нещодавно дізнався, що Ви - пара. А я колись відпустив солоний жарт на рахунок любовного трикутника. Уявляю, як Ви сміялись тоді. Як я нині!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-09-07 00:45:54 ]
Не перейматися так, любий Ярославе! Я не пам"ятаю того солоного жарту, тим паче що сама велика любителька їх :) Сподіваюсь, ми скоро зустрінемося і матимо нагоду підняти тост за любов і кохання. До речі, хтось обіцяв пити за це стоячи :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-13 03:31:18 ]
Міст - вознесе. Хай менше буде плачу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-14 00:37:21 ]
Чого не зробиш, аб втішити жінку!