ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.07.01 20:06
Нема, кому зібрати абрикоси
З дерев старих, які вклонились літу.
Коли ж я встиг навіки загубити
Кохання чарівне, світловолосе?

Давно немає бджіл, і зникли оси.
Життя не можна заново прожити!
Нема, кому зібрати абрикоси

Вячеслав Руденко
2026.07.01 19:26
Нас вабив мед, немов чаклун хвилин,
В хутунах вітру смуток проганяв,
Солодку млість і полохливу лінь
В німе ніщо завзято проводжав.

Можливо й треба, щоб часу пісок
Життя земне перетирав на пил —
Не заїдати ж медом огірок

Роксолана Вірлан
2026.07.01 16:40
Тобою орошений світ ожива й золотіє,
тобою звучить розщебетана з дріму блакить
і мутлі летять на оту благодайну затію,
і перше проміння пливе крізь мережену віть.

Тобою земля розпечатує сонне прозріння,
твоїми ключами розчахнуті обрії дня
і сонце

Борис Костиря
2026.07.01 12:58
Найгірше йти у вітряну погоду
Під стрілами дощу, не знаючи мети.
Шукати марно неба нагороду
І сенсу у пустелі пустоти.
Гамуючи амбіції й погорду,
Для космосу піднесено цвісти.

Ти йдеш, увесь промоклий, задубілий.

хома дідим
2026.07.01 11:29
липневий едем
чутливість
чуттєвість
квіти жіночі
з пелюстками
тремкими
що відбувається
зрозуміло авжеж-бо

Іван Потьомкін
2026.07.01 10:47
Сидить голуб на тополі, голубка на вишні.
“Скажи, скажи, моя мила, що маєш на мислі?”
“Хіба ж би я дурна була, розуму не мала,
Щоб я тобі, молодому, всю правду сказала?”
“Як не хочеш усю правду, повідай дещицю:
Чи сватів до тебе слати, чи піти топит

Ірина Вовк
2026.07.01 09:42
Розділ ХІ. ВІНЧАННЯ ПІД ПРОКЛЯТТЯМ РИМУ Року Божого 1062-го каплиця замку Крепі потопала в напівтемряві. Світло кількох десятків воскових свічок вихоплювало з мокрої кам'яної сутіні лише вівтар та потемніле від часу розп'яття. На вулиці лютувала зл

Віктор Кучерук
2026.07.01 07:23
Досвітній півень заспівав
І вслід загелготали
Гусята просячись на став,
Хоч світла ще замало,
Щоб мчати радо до води
По моріжку зеленім,
Де топче той гусій сліди,
Що схожий лиш на мене...

С М
2026.06.30 22:20
Гермафродит: квітка, що містить як чоловічі, так і жіночі
органи; людина або тварина обох статей.]

Хлоп’я Гермафродит був сином Гермеса та Афродіти,
наслідком таємного кохання, його віддали до
німф ізольованої гори Іда, у яких він зростав диким
ств

Артур Сіренко
2026.06.30 18:55
серпня 1692 року з дикого соснового пралісу, що біля Іскоростеня вийшов бородатий чоловік в подертій свиті на ймення Іван Коса. Брудний, нечесаний, з втомленими синіми очима. Він більше двох місяців блукав лісами, їв, що вдалося в знайти, зловити чи вполю

Борис Костиря
2026.06.30 12:52
Здаюся у полон лісів.
В поліфонії голосів,
У зіткненні епох, часів
На плечі мудрий крук присів.

Здаюся у полон тополь,
Мов ніжних і величних доль.
Шукаю від кори пароль,

хома дідим
2026.06.30 10:27
дивись
бо що лишається
дивитися
через банальну дич
і смертний жах
у лиця
що не лики ангельські
не пики

Ірина Вовк
2026.06.30 10:12
Розділ Х. ЛІСОВИЙ ЗАМОК КРЕПІ: ПРИХИСТОК ЗАКОХАНИХ ВОВКІВ Далеко на північ від Парижа, там, де вікові дуби замку Крепі вростали корінням у саму глибину галльської землі, панував зовсім інший світ. Тут не було золоченої розкоші Парижа, але був дух во

Охмуд Песецький
2026.06.30 09:06
Літо, сонце і засмага не з тобою, а проти, якщо розповідаєш, який ти крутий Сіндбад, і що тобі дали ті зароблені валюти, які для тебе – ніщо, бо тобі потрібні лише моря з океанами – простір, вільний від будь-яких семафорів твого шляху. Вусате обличчя стр

Віктор Кучерук
2026.06.30 07:20
Знову літо, знову море,
Знову ледь помітний бриз, -
Знову далеч неозора
І щодня - блакитна вись.
Знов дозвілля цілий місяць
Без повітряних тривог, -
Знов я вибрав гарне місце,
Де купатись будем вдвох.

Роксолана Вірлан
2026.06.30 00:40
Сутносте вітрова, дика безупряжна, вільна,
було б мені дослухатись твоїх научань:
бігти прозоро крізь вістря натикані щільно,
не обдиратись гілками до рваних - до ран.

Духу вогневий, було мені яро палати-
іскрою витися до Пачамами висот.
Бач, блід
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Міф Маковійчук (1967) / Вірші

 ЕМІГРАЦІЯ
Вознесися, моя Україно,
Із руїни скалічених доль.
Незагоєна гілко калини,
Доламати себе не дозволь.

Не дозволь, бо нема тобі ради
У мужів і удень, і вночі.
Де щитами портфелі й посади,
Там виделки у піхвах мечів.

Я не ворог Європи, Америк,
Чи Росії, чи інших країв.
Тільки, Боже, рятуй од химери
Безіменних мутантів-хохлів.

Не схохлися, моя Україно,
У своїм неспокійнім житті.
Чи ж надійним я був тобі сином?
Знаю тільки, що бути хотів...

Так довірився справжності ранку,
Всім єством, кожним рухом пера.
Та й боровся ж таки до останку.
І не вмерши, заплутався вкрай.

Емігрую в самого себе,
У роз’ятрені рани свої.
У блакитно-осіннє небо.
Й залишаюсь навіки твоїм.

Вознесемось, моя Україно,
Од невіри, безчестя, неволь.
Син за матір, а мати за сина
На руїнах скалічених доль.

2003р.




Найвища оцінка Ванда Нова 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-09-09 15:32:57
Переглядів сторінки твору 3790
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.125 / 5.44  (4.828 / 5.41)
* Рейтинг "Майстерень" 4.956 / 5.38  (4.600 / 5.27)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.800
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2014.04.02 16:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-09-09 21:29:56 ]
Добре, проте рима "пера - вкрай" дещо невдала.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-09-09 21:47:24 ]
Любо, даруйте, але ви не праві. Ця рима вдала і незатерта.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2009-09-09 22:11:14 ]
Дуже нерядовий і сильний поетичний твір. тАКІ ВІРШІ ЗДАТНІ ТВОРИТИ ДИВА - ХОХЛІВ ПЕРЕТВОРЮВАТИ НА УКРАЇНЦІВ,ЛАКЕЇВ - НА ЛЮДЕЙ СПОВНЕНИХ
САМОПОВАГОЮ..
Пані Люба Глухенька інтуїтивно звернула увагу на римування у даному творі. Цікаво... але саме римування особливо рельєфно вказує на те, що його автор професійний поет...

Чолом, Пане Ігорю!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2009-09-09 23:04:38 ]
Усе залежить від контексту. Якщо поруч поставити ці два слова, то вони несумісні за звучанням. Проте, у даному творі, вони вписані органічно і дуже звучно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-09-09 23:07:38 ]
Оксанко, дозволь не погодитися. "ПеРА" і "вкРАй" - хіба не сумісні за звучанням?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2009-09-09 23:26:58 ]
Несумісні, Вандочко, (або сумісні лише для початківців) бо, якби перед "вкРАй" був склад із буквою "Е", тоді було би свівзвучно. А так, губиться звук...

Тут би скорше навіть звучало "пеРА" - "геРАкл" (бо 2 звуки поруч).- даний приклад - виключно для наочності, дл цього вірша відношення не має :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-09-09 23:44:25 ]
Згоден з Оксаною Яблонською:
"Проте, у даному творі, вони вписані органічно і дуже звучно."
Власне це тут зараз має значення. І знову незрозуміла поведінка Люби Глухенької, котра не вперше нині виставляє напоказ свою квапливість і небажання вникати в правила оцінювання.
Знову звертаю на це увагу Редакції Майстерень.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-02 18:02:15 ]
Там виделки у піхвах мечів...
Емігрую в самого себе - !
Тобі "пасує" громадянська лірика!