ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ідан Мерол
2024.03.03 15:43
починатися там звідки стелиться небо як дим
звідки сотні доріг поведуть тебе строго туди
де чекають давно там є стіл і накрито на стіл
невблаганно далекі й такі невимовно прості

звідки видно міста у яких ти ніколи не був
де про грішне мовчать адж

Євген Федчук
2024.03.03 14:27
Вийшов дядько Петро з хати, потилицю чуха
Та жінчине буркотіння слуха краєм вуха:
- Дожилися, вже у хаті і кусника хліба!
А він ходить спокійненько, то не знає ніби.
- Та ж немає в магазині! Не завозять, кляті!
Де ж я маю тобі хліба, скажи мені, взя

Володимир Бойко
2024.03.03 12:53
Відповідатимуть за все!
Горітимуть в огні геєни
За всіх невинно убієнних –
Ніщо від кари не спасе.

І буде суд. І буде кара.
І людський суд. І Божий суд.
І буревії занесуть

Олена Побийголод
2024.03.03 11:32
Жартуна – керувати собою
обирали зі сміхом дядьки;
і коли уже йшлося до бою –
він усім обіцяв шашлики.

А дядьки – геть наївні, як діти!
Рахувати їм щось – не з руки...
От і йдуть – за свій кошт боронити

Козак Дума
2024.03.03 11:03
Одними «пише Бог», «у сні приходить» іншим,
та заповіді нам кладе у їх уста,
а я пишу свої, не заповіти, вірші.
Там натяку нема на авторство Христа…

І пафосу катма, все більше із натури,
про хамство і війну, підступність і цинізм.
Відверто, без пр

Світлана Пирогова
2024.03.03 10:53
Суцільна чорнота. Ніхто не відав,
Що нелюди пришлють кривавий вітер.
Одеса плаче і нема спокою.
Який мерзотник злодіяння скоїв
У березневу першу нічку сонну,
В будинок запустивши смерті дрони.
Руїни і завали - сон навічно,
Ніколи діти не розплющать

Тетяна Левицька
2024.03.03 09:22
присвячується народній артистці України Світлані Мирводі)

Королева романсів
В такт кружляє у танці
І несе людям радість,
Раювання душі.
Сонцем лагідним світить
І дарують чар-квіти,

Микола Соболь
2024.03.03 08:46
Таких ночей, напевно, вже не буде.
Переплелися руки, мов лоза.
І крапельки роси лягли на груди…
На жаль тоді не все тобі сказав.

Слова пусті, коли говорить тіло,
коли знемога утомила плоть.
У той момент були ми надто смілі

Іван Потьомкін
2024.03.03 08:12
А що коли усе це –
Видиме й невидиме,
Непізнане і знане –
Лежить під серцем,
Б’ється дитячим кулачком?
І щоб збагнути світ –
Частіше наслухати серце.
І щоб не звергнуть світ –

Віктор Кучерук
2024.03.03 06:00
Рудіє сонце золотаве
І синє небо меркне теж, –
Дніпро відсвічує заграви
Незатухаючих пожеж.
Вода тьмяніє неохоче,
Хоч сутеніє навкруги, –
Бо колір змінювать не хочуть
Червонобокі береги.

Артур Сіренко
2024.03.02 23:27
У долину анемон білих
Повернусь я весняним вітром,
Холодним як вічна Істина.
У долину очитку квітучого
Повернусь диким каменем,
Важким, наче мої спогади.
У долину весняних вишень
Повернусь сірим птахом –

Володимир Бойко
2024.03.02 22:29
Гречні гречку поважають.
Гречні в гречку не стрибають,
Увіходять поволеньки
І кохаються легенько.

Гречні гречку не толочать,
Гречні гречно залоскочуть,
Гречні люди діють гречно,

Вікторія Лимар
2024.03.02 21:50
Смаки, кольори, вподобання всілякі
у кожного різні, звичайно, вони.
Тож хто заперечить їх цінність та якість?
Хто наслідки візьме на себе вини?

Ми різні наскільки, що інколи розум
не може сприйняти окремих речей,
які викликають обурення й суд.

Наталія Кравченко
2024.03.02 14:18
Мені мама свої сльози передала, Ось так вилив, з глибини душі! Сльозами вона багато не забудить і не пробачить: За Забране життя ворогом, І за Брехливу історію За Зруйновані мрії, І за Знищені церкви Наскрізь проплаканими маминими сльозами не проб

Юрко Бужанин
2024.03.02 13:48
Органна музика звучить...
Зі сфер далеких, з–понад хмари…
З глибини сивої століть
До нас вона волає марно…

А людство слухає “попсу”,
Легалізує лихослів’я;
Над Божим світом чинить суд

Леся Горова
2024.03.02 12:02
Ранковий промінь у долоні.
Лоскоче березневий подих.
Незатишно і сіро поки.
Та рушили по вітах соки,
І сірокрилки невгомонні
Розтрушують зимовий спокій.

Він опадає м'яко, тихо,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Ярослав Бих
2024.02.14

Меланія Дереза
2024.02.08

Галина Украйна
2024.02.02

Ґадза Володимир
2024.01.31

Рікардо Лаер
2024.01.15

Котенко Вадим Бойко
2024.01.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 Сонет XVIII
matador up Відчутно – Лета як тече по венах
і що на слово – вірою тріпоче.
Я вибухом "оле" розношусь по аренах,
де матадорно кам`яніють очі.

Від бандерильї опіки в раменах,
нехай по ній ще раз відкровоточу.
Мене, мов декорацію зі сцени,
морським вузлом..., за ноги поволочуть.

Ви так чекали радості від смерті,
що забували чим її зустріти.
Адреналіну жалюзі – по шкірі

колючий протяг, потяг на відвертість.
Корида жде. Нема коли сивіти.
Холодним вістрям пробиваюсь в ірій.

10 Вересня 2009




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-09-10 20:04:54
Переглядів сторінки твору 4585
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.616 / 6  (5.044 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.060 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.787
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Сонет
Автор востаннє на сайті 2024.03.02 18:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-10 20:18:07 ]
ойойой
такий перепад загострено-холодущий


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-10 20:55:35 ]
Нам то легко говорити...
Нє?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-10 20:22:24 ]
не до речі зовсім, але
там під деком і дентом Вас чекала бурачанка, але вже вивітрилася. мабуть :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-10 20:59:29 ]
Ну ото - не догледів, коли наливали.
Але випив - небо світле на бурятами. :)
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-10 20:54:33 ]
Корида жде. Нема коли сивіти.
Холодним вістрям пробиваюсь в ірій.

Сказано, ніби закарбовано! Аж мороз по шкірі.
Здається, це відбувається з кожним у цьому житті. Пробиваємося холодним вістрям у одному напрямку...:(
Сильний вірш, Юро,вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-10 21:11:14 ]
Дякую,
Наталю.
Нажаль інші напрямки наразі зачинені, але вони колись обов`язково покажуться - треба лише
накропити побільше віри на дорогу, аби пилюка всілась...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-10 21:33:45 ]
матадорно я закам`яніла і морським вузлом скрутилася за своїм горнятком кави, поки дочитала.

Оце якраз збиралася сивіти (фарба скінчилася), та й нема коли, - ... за Вашими віршами.

Сильно, Юрку. Пропікає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-10 21:50:40 ]
Йой, Тамарцю,
Я Вас люблю в любих (наголос навмисно не ставив) кольорах.
Розпереживався за вашу сукню, аби кава не пішла по ній на шпацер.
З теплом,
Л.Ю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-10 22:17:56 ]
Та яка там сукня, Юрцю, - американські штанці, їх і не жалько (хоча все літо я по-нашому в сукнях-таки назло їхнім кобітам шпацерила). Ну і взагалі - хіба тут до одягу, коли пішла така корида!
(А що наголос не ставили - мені подобається:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-10 22:58:25 ]
То правда, тут кобіти зазвичай заліниві одягатись & look chic.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-10 23:35:30 ]
Дійсно, сильний вірш. Мені теж іноді здається, що всі ми - бики, яких водять за ніс червоними шматками одягу, як це було донедавна в Радянському Союзі, і встромляють бандерильї в під ребра за інакомислення. І правда в тому, щоб хоч раз в житті підняти на роги того, хто там, за лаштунками, водить невидимою червоною шматою. Як і "теракт" 11 вересня, який здійснили спецслужби щоб був привід розправитися з неслухняним Саддамом і його народом. Подивіться "Дух часу", пане Юрію. Дякую за вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-11 00:12:12 ]
Дякую, пане Ярославе,
Ми часто вимушені міняти ролі - від матадорів до биків і зворотньо.
Саме життя диктує з ким/чим вести коридний бій.
Щодо Zeitgeist - то я не підтримую ідеї фільму, пов`язаної з 11м вересня,
хоча і не відкидаю такої версії остаточно.
Я вірю в те, що магометанський фанатизм принесе ще багато горя - особливо Європі.
Я мрію про те, що cвіт колись вивільниться з нафтових тенет - і фанатизму не буде звідкіля черпати
свої варварсько-криваві дії, та і Росія нарештi помре, як імперська держава. Я хочу бачити той день.
З повагою,
Л.Ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-09-16 16:35:47 ]
Слова нє мальчіка но мужа . І на повному серйозі-видко,ЛЮ здійснений як автор та справжній чоловік-воїн, що не боїться леза жалузі по шкірі і сльозі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-16 17:12:58 ]
Кіко того життя Юлінько, кіко тої кориди - ще не встих вдихнути - а вже вістря навиліт...
Стає біля бика на коліно і просить у нього вибачення... а ще троянди у сеньоріти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-09-17 10:44:37 ]
... морським вузлом за ноги поволочуть.
П. Юрію, оці ...,ту зайві.
Хоча на колір і смак,
товариш не всяк...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-17 16:35:53 ]
Пане Іване,
так, воно звучить дещо натуралістично.
Я вже переосмислював ці рядки, але чомусь
повертається кадрик з ретро-док-фільму (забув назву),
де саме так тягли людину (п`яну - як у нас кажуть набузовану) з кориди.
Дякую за змістовне перечитання - кожна заувага - на вагу золота.
Ще думатиму,
З вдячністю
ЛЮ