ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.30
23:35
Недосить обрати вірний напрямок, важливо не збитися з курсу.
Меншовартість занадто вартує.
Якщо люди метають ікру, лососі відпочивають.
Хто править бал, тому правила зайві.
У кожного історика свої історичні паралелі і своя паралельна історія.
2026.01.30
21:35
Найбільше бійсь фанатиків і вбивць,
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як
2026.01.30
21:03
Сердечний, що далі, та як
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?
А їй, що дістанеться — даль
і смуткок у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?
А їй, що дістанеться — даль
і смуткок у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,
2026.01.30
16:17
Доводити - немає часу,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.
Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.
Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,
2026.01.30
15:28
Згораю я у пломені жаги,
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.
Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.
Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги
2026.01.30
13:38
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!
Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!
Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал
2026.01.30
10:48
О часе, не спіши, не мчи удаль стрілою,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.
Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.
Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,
2026.01.29
21:59
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.
Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.
Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.
2026.01.29
19:57
МАГІСТРАЛ
Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!
Розпливчасті та ледь помітні тіні
Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!
Розпливчасті та ледь помітні тіні
2026.01.29
18:05
о так я відьмача
бігме-бо відьмача
я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“
бігме-бо відьмача
я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“
2026.01.29
18:01
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході
2026.01.29
17:20
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.
Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.
Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна
2026.01.29
16:03
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив
2026.01.29
11:43
То він мене ніколи не кохав.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів невисловлених рими
під небесами бурштинових слив.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів невисловлених рими
під небесами бурштинових слив.
2026.01.29
11:26
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.
На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.
На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,
2026.01.29
11:12
Поліфонія – лебедине звучання
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Євка Романова (1980) /
Проза
Монолог дебіла
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Монолог дебіла
Я люблю своє життя. Я ненавиджу своє життя. Я люблю своє життя. Я ненавиджу своє життя. Люблю. Ненавиджу. Люблю. Ненавиджу. Люблю. Ненавиджу. Люблю ненавидіти. Ненавиджу любити. Ненавиджу ненавидіти. Люблю любити. Ти, сука, вивів мене з себе. Знищив! Добив ногами, останні, і такі чисті, промені кохання, які світило моє серце. ЯКИМИ ТИ ЗАСВІТИВ МЕНІ В МОЗОК, СВОЄЮ ПРИМІТИВНОЮ ДУМКОЮ ЩО ДО НАШИХ ВІДНОСИН!!!! Милий… Ти завжди був для мене милим. А тепер, ти, курва, для мене щось на кшталт хвороби, від якої лікуєшся, але отримуєш таку ейфорію від її наслідків і протікання, що хворієш нею спеціально ще і ще і ще і так до наступного зриву емоцій. А потім вони зриваються, врешті-решт я ж не робот, відбувається писання цих ідіотських текстів злості чи болю, і я можу мати хронічне захворювання… Чи могла б мати? Чи… ТАК-ОТ, БЛЯДЬ, В МЕНЕ ТІЛО ЗРОБИЛО ІМУНІТЕТ!!!!! ЧУЄШ, СУКА, ІМУНІТЕТ!!!! ІМУНІТЕТ ДО ТЕБЕ, ДО ТВОЇХ ПСИХІВ, ДО МОЇХ ПОЧУТТІВ, ДО НАШИХ КОЛИШНІХ ВІДНОСИН!!!! І саме цей монолог дебіла, я розміщу десь на просторах інету, і нехай всі чують, що мене вже все дістало!!!!
Частина 1
«я тебе не люблю. Я ніколи тебе не любив… це лиш тільки гормони горілка і кава»
Ні. Я тебе любила. Хоча й з самого початку «просто взяв що тоді опинилось мені під рукою. Випадкове весло і мій човен кудись понесло і за зіркою я загадав хай пливе тільки поруч з тобою» . але ж потім я в тебе закохалася… Причому закохалася з страшною силою. Я ніколи так, до цього, нікого не кохала. А ТИ РОЗУМІЄШ ЩО ТАКЕ МОЇ ПОЧУТТЯ? ЦЕ ВІДДАВАННЯ СЕБЕ ПОВНІСТЮ, ЦЕ «НА», А НЕ «ДАЙ»!!! ЦЕ БУЛО КОХАННЯ. І В ТЕБЕ БУЛО ТАК… Але що сталося? Чому, милий, чому? Якого дідька між нами хєрня різна твориться? Милий… МИЛИЙ!!!
Ти мене не чуєш…
Чи може я німа?
Але, чому, півхвилини тому, ми поглядом зізнавалися один одному в коханні… А тепер ти не чуєш моїх криків…
Кохання пройшло. Факт. Мені дуже боляче. Факт. Тобі… Я не знаю що з тобою. Кохання пройшло. Факт. Ми не разом. Фак.
Я йду. ти не зупиняєш мене. Грюкаєш дверима. ГРЮКАЙ, СУКА, СКІЛЬКИ ЗАВГОДНО!!!!! Я все рівно піду. Прийду до дому, напишу це, поплачу, ляжу спати, а зранку…
А зранку я прокинуся. З тобою чи без тебе – байдуже. Головне, що я прокинуся.
Ти егоїст. Я ЕГОЇСТКА. Але я прокинуся. Ти зрадієш.
Частина 2
Бережіть кохання. Бережіть себе. Не бійтеся помилятися.
Це все життєвий досвід. А він є лише гарним. А він потрібен як повітря.
…
Павук до склянки молока не падатиме.
(використано цитати Юрія Покальчука)
(2009p)
Частина 1
«я тебе не люблю. Я ніколи тебе не любив… це лиш тільки гормони горілка і кава»
Ні. Я тебе любила. Хоча й з самого початку «просто взяв що тоді опинилось мені під рукою. Випадкове весло і мій човен кудись понесло і за зіркою я загадав хай пливе тільки поруч з тобою» . але ж потім я в тебе закохалася… Причому закохалася з страшною силою. Я ніколи так, до цього, нікого не кохала. А ТИ РОЗУМІЄШ ЩО ТАКЕ МОЇ ПОЧУТТЯ? ЦЕ ВІДДАВАННЯ СЕБЕ ПОВНІСТЮ, ЦЕ «НА», А НЕ «ДАЙ»!!! ЦЕ БУЛО КОХАННЯ. І В ТЕБЕ БУЛО ТАК… Але що сталося? Чому, милий, чому? Якого дідька між нами хєрня різна твориться? Милий… МИЛИЙ!!!
Ти мене не чуєш…
Чи може я німа?
Але, чому, півхвилини тому, ми поглядом зізнавалися один одному в коханні… А тепер ти не чуєш моїх криків…
Кохання пройшло. Факт. Мені дуже боляче. Факт. Тобі… Я не знаю що з тобою. Кохання пройшло. Факт. Ми не разом. Фак.
Я йду. ти не зупиняєш мене. Грюкаєш дверима. ГРЮКАЙ, СУКА, СКІЛЬКИ ЗАВГОДНО!!!!! Я все рівно піду. Прийду до дому, напишу це, поплачу, ляжу спати, а зранку…
А зранку я прокинуся. З тобою чи без тебе – байдуже. Головне, що я прокинуся.
Ти егоїст. Я ЕГОЇСТКА. Але я прокинуся. Ти зрадієш.
Частина 2
Бережіть кохання. Бережіть себе. Не бійтеся помилятися.
Це все життєвий досвід. А він є лише гарним. А він потрібен як повітря.
…
Павук до склянки молока не падатиме.
(використано цитати Юрія Покальчука)
(2009p)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.3279 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.3279 seconds