ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.09.09
09:24
Відійшов у засвіти Патрік Хемінгуей, єдиний із трьох синів славетного американського письменника, який дожив до сьогодення. Він помер на 97-ому році життя у своєму будинку в Бозмені, штат Монтана.
Патрік присвятив все своє довге життя популяризації спадщ
Патрік присвятив все своє довге життя популяризації спадщ
2025.09.09
05:55
Чагарі покрили схили
Круч високих над Дніпром, –
У гущавинах могили
Загубилися кругом.
Лиш виблискує зелінка
І побиті черепки,
Де в дрібненькому барвінку
Ледве видимі горбки.
Круч високих над Дніпром, –
У гущавинах могили
Загубилися кругом.
Лиш виблискує зелінка
І побиті черепки,
Де в дрібненькому барвінку
Ледве видимі горбки.
2025.09.08
22:04
Тиша шепоче вночі,
тиша заплітає темні коси ночі.
Тиша і музика нерозривно
пов'язані між собою,
вони не можуть існувати
один без одного, як інь і ян.
Із тиші народжується музика.
Із тиші народжується грім душі.
тиша заплітає темні коси ночі.
Тиша і музика нерозривно
пов'язані між собою,
вони не можуть існувати
один без одного, як інь і ян.
Із тиші народжується музика.
Із тиші народжується грім душі.
2025.09.08
16:20
Плакучі верби припиняють плач,
Сором’язливо віття одгортають,
Коли берізки, кинувшись у скач,
«Метелицею» кола пролітають.
...Мабуть, веселі люди садовили їх,
Мабуть, пісні позагортали в лунки,
Бо й досьогодні на Десні лунає сміх,
І жарти з чаркою
Сором’язливо віття одгортають,
Коли берізки, кинувшись у скач,
«Метелицею» кола пролітають.
...Мабуть, веселі люди садовили їх,
Мабуть, пісні позагортали в лунки,
Бо й досьогодні на Десні лунає сміх,
І жарти з чаркою
2025.09.08
08:50
Ось хліба взяв у батька і вийшов на дорогу
Вийшов на дорогу
Узяв що міг і вийшов на дорогу
Виходячи у світ де зна лиш Бог
Все щоби справуватися якось
Оце витратив усе що мав був у краю голод
Був у краю голод
Вийшов на дорогу
Узяв що міг і вийшов на дорогу
Виходячи у світ де зна лиш Бог
Все щоби справуватися якось
Оце витратив усе що мав був у краю голод
Був у краю голод
2025.09.08
08:04
Свого домігся чоловік
Від любої дружини, -
Тепер йому та гладить бік
І масажує спину.
Не покладає жінка рук
По вечорах не всує,
Раз щодоби хропіння звук,
Як щиру дяку, чує...
Від любої дружини, -
Тепер йому та гладить бік
І масажує спину.
Не покладає жінка рук
По вечорах не всує,
Раз щодоби хропіння звук,
Як щиру дяку, чує...
2025.09.07
21:52
Я вкриюсь теплою ковдрою снігу
від усіх нещасть, від усіх гризот.
Я перестав існувати для цього світу,
бо я під заметами снігу.
Замети снігу обігріють узимку,
вони занурять у зимовий сон.
Казка снігу повинна бути доброю.
Від усіх катаклізмів
від усіх нещасть, від усіх гризот.
Я перестав існувати для цього світу,
бо я під заметами снігу.
Замети снігу обігріють узимку,
вони занурять у зимовий сон.
Казка снігу повинна бути доброю.
Від усіх катаклізмів
2025.09.07
19:06
Ще один монстр кривавий між «героїв»,
Що носяться із ними москалі.
Ще пошукати треба на Землі,
Хто поливав би отак щедро кров’ю
Своїх солдат поля кривавих битв.
Солдатським трупом він встеляв дорогу,
Хоча не завжди і до перемоги.
Скоріше катом був
Що носяться із ними москалі.
Ще пошукати треба на Землі,
Хто поливав би отак щедро кров’ю
Своїх солдат поля кривавих битв.
Солдатським трупом він встеляв дорогу,
Хоча не завжди і до перемоги.
Скоріше катом був
2025.09.07
14:19
Росіяни традиційно заявляють, що б‘ють лише по військових об‘єктах…
Під час нічної масованої атаки на столицю пошкоджено будівлю Кабінету Міністрів України.
Ворожий удар спричинив руйнування даху та верхніх поверхів будівлі, на місці влучання виникла п
Під час нічної масованої атаки на столицю пошкоджено будівлю Кабінету Міністрів України.
Ворожий удар спричинив руйнування даху та верхніх поверхів будівлі, на місці влучання виникла п
2025.09.07
12:38
Уже прощаються із листям дерева,
Стоять оголені, задумані, врочисті.
І раптом всупереч прогнозам падолисту
На дереві однім з’явилися... рожево-білі квіти.
Милуюсь і не відаю, радіть чи сумувать?
Невдовзі вітер і дощі понищать їх несамовито...
Д
Стоять оголені, задумані, врочисті.
І раптом всупереч прогнозам падолисту
На дереві однім з’явилися... рожево-білі квіти.
Милуюсь і не відаю, радіть чи сумувать?
Невдовзі вітер і дощі понищать їх несамовито...
Д
2025.09.07
07:01
https://www.facebook.com/share/p/1G79yWG3eF/
2025.09.07
05:44
Жінки красиві втомлюють мій зір
І білий світ затьмарюють собою, –
Коли зближався з гарною на спір,
То розчинявся в ній перед юрбою.
Мов безвісті, відразу пропадав
Не лиш для інших, а також для себе, –
Отак, буває, покидає, став
У пошуках річок б
І білий світ затьмарюють собою, –
Коли зближався з гарною на спір,
То розчинявся в ній перед юрбою.
Мов безвісті, відразу пропадав
Не лиш для інших, а також для себе, –
Отак, буває, покидає, став
У пошуках річок б
2025.09.06
22:40
Чи не тому вуста німі,
що душу відвели зимі
в солодких перегрівах тіла?
Бо брали - що душа хотіла,
а віддавали дні одні
та берегли на старість сили.
Та лічить Бог
на часу вервиці за двох
що душу відвели зимі
в солодких перегрівах тіла?
Бо брали - що душа хотіла,
а віддавали дні одні
та берегли на старість сили.
Та лічить Бог
на часу вервиці за двох
2025.09.06
21:50
Я в'язну в снігах, ніби в пісках часу.
Я в'язну в часі, наче в снігах.
Погана видимість через снігопад
створює плівку, через яку
можна побачити драму століть.
Сніги засмоктують мене,
як трясовина. У снігах
я потрапляю в пастку,
Я в'язну в часі, наче в снігах.
Погана видимість через снігопад
створює плівку, через яку
можна побачити драму століть.
Сніги засмоктують мене,
як трясовина. У снігах
я потрапляю в пастку,
2025.09.06
13:49
Синій хліб не їж, матимеш недуг
Що вбили брата, убили сестру
А курчачий гриль на скошених пісках
Не зрівняю із бобами що у твоїх руках
О, Мейбел, Мейбел
Люблю тебе, дівча
Та я не певний
Що вбили брата, убили сестру
А курчачий гриль на скошених пісках
Не зрівняю із бобами що у твоїх руках
О, Мейбел, Мейбел
Люблю тебе, дівча
Та я не певний
2025.09.06
12:39
Ще день висить на сонця цвяшку.
Давно печуться хмари-калачі.
І небо крадне пізню пташку,
Сплітають синь шипшин кущі.
Прив’яже ніч на нитку тиші
Старий горіх- тепла віщун.
І трави стануть неба вищі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Давно печуться хмари-калачі.
І небо крадне пізню пташку,
Сплітають синь шипшин кущі.
Прив’яже ніч на нитку тиші
Старий горіх- тепла віщун.
І трави стануть неба вищі.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2025.08.19
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Євка Романова (1980) /
Проза
Монолог дебіла
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Монолог дебіла
Я люблю своє життя. Я ненавиджу своє життя. Я люблю своє життя. Я ненавиджу своє життя. Люблю. Ненавиджу. Люблю. Ненавиджу. Люблю. Ненавиджу. Люблю ненавидіти. Ненавиджу любити. Ненавиджу ненавидіти. Люблю любити. Ти, сука, вивів мене з себе. Знищив! Добив ногами, останні, і такі чисті, промені кохання, які світило моє серце. ЯКИМИ ТИ ЗАСВІТИВ МЕНІ В МОЗОК, СВОЄЮ ПРИМІТИВНОЮ ДУМКОЮ ЩО ДО НАШИХ ВІДНОСИН!!!! Милий… Ти завжди був для мене милим. А тепер, ти, курва, для мене щось на кшталт хвороби, від якої лікуєшся, але отримуєш таку ейфорію від її наслідків і протікання, що хворієш нею спеціально ще і ще і ще і так до наступного зриву емоцій. А потім вони зриваються, врешті-решт я ж не робот, відбувається писання цих ідіотських текстів злості чи болю, і я можу мати хронічне захворювання… Чи могла б мати? Чи… ТАК-ОТ, БЛЯДЬ, В МЕНЕ ТІЛО ЗРОБИЛО ІМУНІТЕТ!!!!! ЧУЄШ, СУКА, ІМУНІТЕТ!!!! ІМУНІТЕТ ДО ТЕБЕ, ДО ТВОЇХ ПСИХІВ, ДО МОЇХ ПОЧУТТІВ, ДО НАШИХ КОЛИШНІХ ВІДНОСИН!!!! І саме цей монолог дебіла, я розміщу десь на просторах інету, і нехай всі чують, що мене вже все дістало!!!!
Частина 1
«я тебе не люблю. Я ніколи тебе не любив… це лиш тільки гормони горілка і кава»
Ні. Я тебе любила. Хоча й з самого початку «просто взяв що тоді опинилось мені під рукою. Випадкове весло і мій човен кудись понесло і за зіркою я загадав хай пливе тільки поруч з тобою» . але ж потім я в тебе закохалася… Причому закохалася з страшною силою. Я ніколи так, до цього, нікого не кохала. А ТИ РОЗУМІЄШ ЩО ТАКЕ МОЇ ПОЧУТТЯ? ЦЕ ВІДДАВАННЯ СЕБЕ ПОВНІСТЮ, ЦЕ «НА», А НЕ «ДАЙ»!!! ЦЕ БУЛО КОХАННЯ. І В ТЕБЕ БУЛО ТАК… Але що сталося? Чому, милий, чому? Якого дідька між нами хєрня різна твориться? Милий… МИЛИЙ!!!
Ти мене не чуєш…
Чи може я німа?
Але, чому, півхвилини тому, ми поглядом зізнавалися один одному в коханні… А тепер ти не чуєш моїх криків…
Кохання пройшло. Факт. Мені дуже боляче. Факт. Тобі… Я не знаю що з тобою. Кохання пройшло. Факт. Ми не разом. Фак.
Я йду. ти не зупиняєш мене. Грюкаєш дверима. ГРЮКАЙ, СУКА, СКІЛЬКИ ЗАВГОДНО!!!!! Я все рівно піду. Прийду до дому, напишу це, поплачу, ляжу спати, а зранку…
А зранку я прокинуся. З тобою чи без тебе – байдуже. Головне, що я прокинуся.
Ти егоїст. Я ЕГОЇСТКА. Але я прокинуся. Ти зрадієш.
Частина 2
Бережіть кохання. Бережіть себе. Не бійтеся помилятися.
Це все життєвий досвід. А він є лише гарним. А він потрібен як повітря.
…
Павук до склянки молока не падатиме.
(використано цитати Юрія Покальчука)
(2009p)
Частина 1
«я тебе не люблю. Я ніколи тебе не любив… це лиш тільки гормони горілка і кава»
Ні. Я тебе любила. Хоча й з самого початку «просто взяв що тоді опинилось мені під рукою. Випадкове весло і мій човен кудись понесло і за зіркою я загадав хай пливе тільки поруч з тобою» . але ж потім я в тебе закохалася… Причому закохалася з страшною силою. Я ніколи так, до цього, нікого не кохала. А ТИ РОЗУМІЄШ ЩО ТАКЕ МОЇ ПОЧУТТЯ? ЦЕ ВІДДАВАННЯ СЕБЕ ПОВНІСТЮ, ЦЕ «НА», А НЕ «ДАЙ»!!! ЦЕ БУЛО КОХАННЯ. І В ТЕБЕ БУЛО ТАК… Але що сталося? Чому, милий, чому? Якого дідька між нами хєрня різна твориться? Милий… МИЛИЙ!!!
Ти мене не чуєш…
Чи може я німа?
Але, чому, півхвилини тому, ми поглядом зізнавалися один одному в коханні… А тепер ти не чуєш моїх криків…
Кохання пройшло. Факт. Мені дуже боляче. Факт. Тобі… Я не знаю що з тобою. Кохання пройшло. Факт. Ми не разом. Фак.
Я йду. ти не зупиняєш мене. Грюкаєш дверима. ГРЮКАЙ, СУКА, СКІЛЬКИ ЗАВГОДНО!!!!! Я все рівно піду. Прийду до дому, напишу це, поплачу, ляжу спати, а зранку…
А зранку я прокинуся. З тобою чи без тебе – байдуже. Головне, що я прокинуся.
Ти егоїст. Я ЕГОЇСТКА. Але я прокинуся. Ти зрадієш.
Частина 2
Бережіть кохання. Бережіть себе. Не бійтеся помилятися.
Це все життєвий досвід. А він є лише гарним. А він потрібен як повітря.
…
Павук до склянки молока не падатиме.
(використано цитати Юрія Покальчука)
(2009p)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1111 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1111 seconds