ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Лазірко
2026.10.30 16:49
Він із тих відьмаків,
перетрушує душі
у храмах.
Скільки є диваків,
що вимірюють серце
у грамах...
Він великий знавець
перевтілення

Вячеслав Руденко
2026.10.30 12:40
Повзуть до берега пустого
Годинники часів Ель Греко,
В непередбачуваній змові,
Немов мурахи по смереках.

В сонетні форми невмирущі,
Хрестоматійні,гарячкові,
Як стукіт ніг цукровій гущі

Юрій Гундарів
2026.10.30 11:17
Данський актор Ніколай Костер-Вальдау, відомий за роллю Джеймі Ланністера у культовому серіалі «Гра престолів», приїхав до Києва у статусі посла доброї волі Програми розвитку ООН, щоб привернути увагу світу до наслідків війни та підтримки України у цей ва

Віктор Кучерук
2026.10.30 06:00
Поблякле світання з холодним дощем
У душу приносить зажуру та щем, -
Краплини малюють на мокрому склі
Лиш згадки про літо, що згасло в імлі.
Ховається в мжичці сплетіння доріг
І ти оминаєш хатинний поріг.
Сьогодні негодою змучений світ
Шукає до сві

хома дідим
2026.10.29 23:32
музика пробивається
через усякі синоніми перепон
зринає і пробирає
у місцях несподіваних
мовби світло що
переливається через тріщини
в оболонках
рухомих і нерухомих

С М
2026.10.29 21:34
У подорожі до L’Америки
Жменя бісеру за пінту злота
У подорожі до L’Америки
Жменя бісеру за пінту злота
L’Америка, L’Америка, L’Америка
L’Америка, L’Америка, L’Америка

Агов, люде, що такі сумні?

Євген Федчук
2026.10.29 20:46
Онук у дідуся спитав,
Що на осонні вигрівався,
Якимсь думкам своїм всміхався,
Прикривши очі, наче спав:
- Дідусю, як же так воно
У нашім краї відбулося,
Що під Литвою довелося
Нам нині бути? Чи ж давно

Борис Костиря
2026.10.29 20:09
Я не хочу писати вже вірші.
Я порину у край німоти,
У країну мовчання, що гірше,
Ніж відсутність чіткої мети.

Я полину у поле розлуки,
У степи розставань і страждань,
У ліси невимовної муки,

Іван Потьомкін
2026.10.29 17:55
Ще донедавная їх не помічав,навіть вряди-годи
Перескакував і підіймався без будь яких зусиль .
Тільки тепер, як стала ковінька продовженням руки,
Не те що помічаю, а ворогую щоденно з ними.
Заздрю тим, у кого їх нема чи ,може, тимчасово й обмаль,
А в

Світлана Пирогова
2026.10.29 15:26
До душі припали чорнобривці,
Квіти із далекого дитинства,
Що росли в садку і попідтинню.
Майже до зими цвіли жаринки.

Пестили їх сонця ніжні бризки.
Звісно, поки гомін дня не стихне.
До душі припали чорнобривці,

Вячеслав Руденко
2026.10.29 11:18
Нині кобзи, знову гучно, —
Не брешу, бо сплю вночі!
Шерех вітру, дні поштучно,
Ворон скаче на плечі.

Гуркіт ранку вартового —
Знову гамір, знову лють.
Око світу кольорове

Віктор Кучерук
2026.10.29 07:30
Змалечку любов'ю оповитий
Жінки найріднішої на світі,
Маминою ніжністю зігрітий,
Почуваюсь восени, як літом.
Сонечко сіяє яскравіше,
Бо про мене думає найбільше,
Клопотами втомлена матуся, -
Я за це їй низько уклонюся,

хома дідим
2026.10.28 23:27
когось тобі нагадує сей труд
усе можливо і не суть важливо
іде процесія чогось несуть
періщить у серйозні очі злива
розмова заганяється у кут
інверсія сухотна й дратівлива
а ти вчепивсь у вибраний абсурд
що із-під ніг висковзуюча линва

М Менянин
2026.10.28 19:37
Круг*, рампа, зал,
штанкет софіта,
дзеркал портал,
туман залито.

За планом план,
своя куліса,
планшет, карман,

Борис Костиря
2026.10.28 17:20
Колись перегорнуть останню сторінку
Великої творчості, гулу життя,
Фатальної флейти чумного століття,
Яка уповільнює серцебиття.
Великі події і твори великі
Злились в цьому місці, немов контрапункт.
Зібрались актори і блазні столикі
На площі, щоб з

Артур Курдіновський
2026.10.28 15:15
БЕЗ ТЕБЕ (глоса)

Як порожньо та сумно восени!
Ані душі навколо. Тільки листя
З журбою повінчалося у місті...
На хвилях нескінченної війни,
Коли від долі - біль та стусани,
А від людей - лихі моря підлоти,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Євка Романова (1980) / Проза

 Подих два
(200?. зустріч з Денисом)


Птахи… Я завжди мріяла стати пташкою. Оттак просто літати собі в небесах…дивитися згори на світ. Мрії… А ще я мріяла стати водою. Коли на вікнах були грати, я мріяла стати водою.

Мій образ… Моє тіло…моє серце.

А він був тим, хто вміє читати думки. І завжди лежачи у своєму ліжку, у кімнаті з гратками на вікнах, у холодному тілі, я спілкувалася з ним. Він читав мої думки. Я завжди про нього думала. Завжди…
Потім, я писатиму йому листи, відправляючи їх в небо. Але він їх читатиме! Він знаходитиме їх в небі, і з любов’ю зберігатиме кожен лист. Так, я не чекаю на відповідь. Я навіть його не кохаю. Просто він той, хто вміє читати думки.
І хоч я його бачила лише в снах, я впевнена, що наяву він теж існує… Я зовсім скоро стану водою, звільнюся від граток на вікнах, і притечу до нього. Йому байдуже мій образ. Йому важлива я.

Мій образ…Моє тіло…моє серце.

Ми йдемо разом. Ми гуляємо по моїх снах. Всюди залізні квітки, що пахнуть наче троянди. Повсюди залізне небо, що виглядає як справжнє. Це моя клітка, з безліччю граток. І хоч я не стану водою… Але водою став він. Він проник в мою клітку. Так хочеться аби він залишився там назавжди…
І він залишиться. Його образ…в моєму серці. Тіло десь існуватиме окремо.



П.С. Він той хто вміє читати думки…



Гратки на вікнах,
Гратки на дверях.
Але ж я не стала водою…

Генечка Ворзельська





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2009-09-12 23:29:11
Переглядів сторінки твору 3073
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.785
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2009.09.15 11:12
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Євка Романова (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-12 23:39:03 ]
він не зрозумів, що я хотіла сказати цим твором.

ніхто не розуміє. Настільки звикла до НЕ РОЗУМІННЯ свого єства, що вже не боляче...

А ти пам"ятаєш, він сказав, що це дуже гарний твір. А через пару місяців сказав, що в тебе взагалі таланту до літератури немає. Хоча й вибачився тоді... Рана залишилася. І ти згодна вирватися з храму навіки, аби не тут, аби не з ними, аби до нього, бо впевнена, він зрозуміє, він тебе б зрозумів. Він, певно, єдина людина, що тебе б зрозуміла... Але його вже немає тут. І не факт, що ти знайдеш його там. Він з тобою. Обніме за плечі, скаже: мала, все добре, і ти заснеш... Нехай вони всі зникнуть. Розчиняться в повітрі... Назавжди.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2009-09-13 20:10:02 ]
цікавий твір, Євко. щось у стилі сюрреалізму, якщо таке існує у літературі.
ваш коментар дуже доречний. намагаючись потекти річкою (водою) туди за ним, слід пам"ятати, що він може не упізнати, хоч і намагатиметься.
а ще... йому може бути приємно бачити вас тут. може він також є тут? є, але - інший? навіть не вода... не сніг... може - сонячний зайчик ? його тепло торкається вашої щоки і пестливо біжить до чола, знову до щоки... цілунок.. ніжний невинний цілунок. ЙОГО... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2009-09-13 20:13:08 ]
а тепер про помилки.
у підзаголовку (200?. зустріч з Денисом) - знак запитання є авторським задумом чи опискою ?

І у цьому реченні "Йому байдуже мій образ." пасуватиме йому байдужий мій образ - це буде граматично правильно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2009-09-14 20:23:42 ]
Пані Євко!
Не приховаю, спочатку я мало що зрозумів. Довелося перечитати тричі. Це так само важко як читати чужі думки. І взагалі жіноча проза КАРДИНАЛЬНО відрізняється від чоловічої. Але звідки у молодої дівчини стільки суму? Щось трапилося?