ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Свєтліцина (1980) / Вірші

 ***
Подиху твого дотик
Сліз моїх штучний смак
Твоє розважливе – Проти?
Моє відчайдушне – Так!

Светра твого одягала
Танула від жаги
Мала врешті що мала
Те що було до снаги

Зайвого не питала
Ти не казав дурниць
З гідністю віддавала
Гідність свою на ніч




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-09-17 12:51:28
Переглядів сторінки твору 4431
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.207 / 5.25  (4.448 / 5.36)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.953 / 5.31)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.713
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.03.08 11:33
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-17 14:18:25 ]
Розпусниця Ваша лір. героїня. Та схоже, саме такі чоловікам і подобаються...


Дозвольте маленьке зауваження.
"СвеТР ТВій" важкувато читається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Свєтліцина (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-17 17:58:05 ]
Лір. героїня не стільки розпусна, скільки самотня. Бажання бути потрібною штовхає її в оманливі обійми без майбутнього. Деяким чоловікам це справді до вподоби - ані обіцянок, ані обов`язків. Та чи довго це буде влаштовувати обох?!
Збіг приголосних трохи розбавила, але ще треба допрацювати. Дякую 


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-17 18:03:58 ]
Не прочитала я тут зручності для чоловіка. Його усе ж "розважливе проти".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Свєтліцина (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-17 18:09:04 ]
він просто підвищує свою вартість ;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-17 18:11:42 ]
Тепер взагалі усе зрозуміло!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-17 15:29:40 ]
Цікавий вірш, особливо це:
"З гідністю віддавала
Гідність свою на ніч"
Трохи забагато дієслівних рим.
У третьому рядку пропоную переставити слова:
"Твоє розважливе– Проти?" - так не збивається ритм.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Свєтліцина (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-17 18:03:40 ]
Дякую за змістовний коментар, порадою вашою скористалася - ритм виправила. Щодо дієслівних рим, ви відкрили мені очі, спробую виправити в наступних віршах.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-17 18:12:37 ]
Успіхів:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
к т (Л.П./М.К.) [ 2009-09-17 15:58:00 ]
"героїня" вірша " з гідністю віддавала гідність" чи її втрачала ?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Свєтліцина (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-17 18:07:01 ]
Мені приємна Ваша небайдужість до героїні . В даному випадку віддавала, тому що втратила - трішки раніше 


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2009-09-18 13:53:11 ]

А насправді...
Я брав і брав, а ти все віддавала,
Хай тільки ніч, як ти того й жадала,
Та я вже звикся - бо потрібна сила
Аби недоля час од часу відступала. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Свєтліцина (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-19 10:26:19 ]
Правдиво :)