ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.04.29 22:02
* 60 *
ми переважно сумні
віриш у це чи ні
нас переважно не пре
ні депардьйо ні маре
і гороскопи не суть
хай вони інших несуть
рифами сірих діб
де заробляють на хліб

Володимир Невесенко
2026.04.29 20:34
Братська могила
Земля здригалась доокіл,
палало місто у кварталах.
В повітрі – дим з вогнем навпіл,
і люд нажаханий в підвалах.

За залпом залп в імлу цупку
гатили «Гради» неупинно,
а біля церкви нашвидку

Іван Потьомкін
2026.04.29 20:28
Йона
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мене

Артур Курдіновський
2026.04.29 19:31
Вірші-порошки
Випльовує новатор гасло
сонети ж до яких не звик
на нього діють мов на чорта
часник

***

Дивлюсь у вибране, зітхаю...

Артур Сіренко
2026.04.29 12:33
Ноктюрн напередодні епохи блюзу
Знову снилися мертві. Снилося, що я мушу бути на якійсь конференції по кубофутуризму. Заходжу в якийсь бароковий будинок: анфілади, мармурові сходи, скульптури Геракла в левовій шкурі, Гекати, Діани Вічноцнотливої, двері, що більш нагадують врата, потім з

Борис Костиря
2026.04.29 11:27
Самопізнання
Не хочу в дзеркало дивитись,
Бо я себе не впізнаю.
Лиш хмара зяє, ніби витязь,
Мов усміх янгола в раю.

Я пізнаю свої глибини
У морі в штормах громових,
Коли торкається людини

Вячеслав Руденко
2026.04.29 10:34
Вкрита золотом зламана вічність
Апельсинний Кратін*
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.

Тетяна Левицька
2026.04.29 10:08
Його любити я не перестану
Не дозволяй мені себе винити,
Я більше за життя його люблю!
Як небеса — отави соковиті,
І чуйну пісню з присмаком жалю.
Я так його кохаю, Боже! Нащо
Ти дав мені жагу земного щастя,
Аби міняла волю на кайдани?
Його любити я не перестану.

Віктор Кучерук
2026.04.29 07:10
* * *
Мов сонця промінь із туману,
З'явився спогад про кохану,
Яку з глибокої могили
Я повертати вже знесилів,
Адже, немов жіноча рима,
В моїх думках щомить незримо
Тремтить, колишеться, тріпоче
Вона й забутися не хоче...

хома дідим
2026.04.28 21:06
* 59 *
о так до ітаки
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи

Тетяна Левицька
2026.04.28 19:57
Артуру Дмитровичу Курдіновському
Дорогий Артуре, сердечно тебе вітаю зі вступом в Національну спілку письменників України! Дуже пишаюся тобою і тим, що Ярослав Чорногуз і я дали тобі рекомендації, бо ти вартий того, щоб бути членом спільчанської родини. Твоя поезія викликає трепет в душі

Костянтин Ватульов
2026.04.28 19:00
Далеко
Далеко-далеко, де всюди вирують густі аромати сандалу,
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.

Далеко-

Охмуд Песецький
2026.04.28 16:09
Геліопавза
Незатійливо сонце пливе
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.

У зеніті щоденних висот,
У сліпучому образі диска
Це життя зоресвітній оплот

Володимир Невесенко
2026.04.28 15:25
Вічний сум на образа́х
Вічний сум на образах.
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:

«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,

Вячеслав Руденко
2026.04.28 11:33
На тлі десяткового дробу
Човни з очерету! Волхви на човнах! -
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!

Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,

Тетяна Левицька
2026.04.28 10:59
На сходинах літ
Небесна твердінь безмежна,
а хмари, мов гріб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.

Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олеся Овчар (1977) / Вірші / Портрети Природи

 Останнє крило
Чистими звуками справжнього серця
Білому світові плакать дано.
Розумом варто збагнути усе це,
А не дивитись зніміле кіно.

Голодом вірності мліє Природа –
Вірності Небу, Траві і Воді.
Крайчиком совісті ходить Нагода
Бути природними в душ наготі.

Спрагою здавлює горло до болю –
Згадкою мучить дзвінке джерело.
Розум епохи зацьковує волю.
Б’ється у клітці останнє крило.

Біле крило животворного світу
Шансом останнім нагадує всім :
Крилам сталевим не хочеться жити –
Жити захочеться тільки живим!
2009




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-09-18 23:33:10
Переглядів сторінки твору 4356
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.663 / 5.25  (4.940 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 4.626 / 5.25  (4.871 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.740
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2016.01.07 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-19 01:31:40 ]
Прекрасно сказано, Олесю: "Голодом вірності мліє природа" і "чистими звуками справжнього серця білому світові плакать дано" - це отой дефіцит чистоти і справжності, на який хворіє нинішнє суспільство. В сталевих крилах є сила, та нема душі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-09-20 16:24:50 ]
Голосно ж, голосно ж!.. Голосом серця
Білий мій світку, ти плачеш давно.
Розумом якже збагнути усе це,
Дивимось мовчки порожнє кіно?
..............................
Темінь епохи затьмарює волю,
Б'ється в крицеву решітку крило.

Біле крило животворного світу,
Певно, востаннє нагадує всім, -
Крилам байдужим не хочеться жити,
Жити захочеться тільки стрімким!

Будь ласка, не стирайте моїх коментарів,
щоб я не повторювався...
Наснаги і знову ж - терпіння...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-20 16:32:40 ]
Рада Вас знову чути. Пане Іване, я не стерла жоден Ваш коментар, бо справді їх ціную. А стерла вірш, бо зрозуміла, що він ще сирий - раз так багато читачів хочуть продовження. Вже казала Вам, що пишеться на одному диханні. А тепер намагаюся працювати над цим диханням.

Можна одне запитання - змінювати свого вірша і ставити двох авторів (бо інакше просто не можна!), чи залишити його вже таким? (Запитання чисті і чесні - без жодних контекстів, як може здатися...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-09-20 18:04:53 ]
Дорога Олесю, просто попрацювати... Я написав це,
як зразок для редагування чи авторської правки.
І тільки... Що ж робити? Написати краще за мій варіант, але не гірше... Я вам свій варіант дарую
від щирого серця. Це мій дарунок, як редактора,
бо ідея ж то Ваша... У Вас усе вийде, більше віри в себе... Більше, вдесятеро!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-20 18:46:25 ]
1)Дякую, пане Іване за подарунок. Насправді, вперше зустрічаюся з такого роду подарунками. Завжди думала, що кожне слово, особливо поетичне, є надто особистим.
2)А як зразок - дуже гарно. Правда, дещо змінюються акценти, які мені звучали у моїх рядках. Це лиш моя думка і не знаю чия вина, що вони не так звучать, як я їх розумію.
3) Ще добре не знаю, як це "працювати над віршем", можливо, до цього дійду поступово, якщо не втрачу віру в себе.
4) Щодо віри в себе, то пригадується шкільний віршик
А... пише вірші,
Та все гірші, та все гірші.
Зараз на місці "..." - я, судячи з оцінок. Не розумію, якщо подобається - не ставлять хороші оцінки, а якщо ні - слід оцінити. До цифр я як математик небайдужа (рейтинг тут ні до чого!)
5) Скажу відверто, я натура емоційна (хоч самій це не подобається), тому легко втрачаю віру в себе або ж навпаки - окрилююся.
6) Ці рядки написала без жодного злого наміру, просто хочеться, щоб мене краще зрозуміли (якщо справді комусь цього хочеться). А для цього, дуже хочу знати Вашу відповідь на такі мої пояснення. Дякую за Вашу увагу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2009-09-20 20:16:37 ]
Дуже вдале завершення вірша, Олесю! "Крилам сталевим не хочеться жити –
Жити захочеться тільки живим!" Заради цього все й писалося?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-20 23:35:43 ]
Чесно скажу - внутрішня ідея була саме така, але початковий варіант вірша мав лише перші три строфи. Дякуючи коментарям, особливо пана Івана, я пояснила все в кінцівці. Зрештою вилилося у зміст - "жити... живим". Дякую, пані Вікторіє, за розуміння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2009-09-21 14:42:47 ]
Щиро бажаю вам, Олесю, творчого розвитку, якнайшвидшого зростання!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-09-20 22:07:00 ]
Голубоньки мої! Хто мислить, той живе і творить.
І не старайтеся пояснювати кожнісіньке слово, бо й
не помітите, як втратите струну. Поетичну, звісно... Мені подобається те, як Ви відстоюєте свою думку. Тримайтеся! Бажаю Вам великих успіхів!
І знайте, що Муза не приходить до лінивих...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-20 23:29:27 ]
Дякую за побажання, пане Іване! Але найбільша дяка за слова "Мені подобається те, як Ви відстоюєте свою думку." !!!