ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.07.29 21:57
Серед зими, як горобці поснули,
І пітьма по кімнаті залягла,
Балконні двері стиха прочинились,
І на порозі... батько стали...
Оце так стріча!.. Шукаю все життя...
Ми Брамса слухали удвох
І мені закортіло спитати батька:
«Як так сталось, що на від

Ольга Садкова
2026.07.29 21:05
Вже втрачаю у Тебе віру,
та й не маю вірити чим, —
мов згоріла душа допіру.
Отче, Отче… А чи вітчим?

Що Ти бачиш отам, із неба?
Як усотує поле кров?
Не усім, не всім як потребу,

Олена Побийголод
2026.07.29 17:03
Соломон Фогельсон (1910-1994)

Під зливу ввечері, ввечері, ввечері,
коли пілоти бити байдики приречені, –
приземлимось ми за столом,
щоб не скучати загалом,
і нашу пісню заспіваємо гуртом:

М Менянин
2026.07.29 14:40
Баба деда присмотрела
много лет тому назад.
С ним творила что хотела,
дед же не был тому рад.

А когда попалась рыбка
в мрежу ловчего сетей
стала править дедом шибко,

Борис Костиря
2026.07.29 14:05
Не хочеться зранку вставати
І йти у збурунені дні,
Долаючи стіни і ґрати
І буднів задавнені пні.
Просвітлені янгольські чати
Пробудять тебе у вогні.

Не хочеться зранку вставати

Артур Сіренко
2026.07.29 13:57
Я відчиняю скриню мовчання
Через плече зазирає і блимає
Очима сумними синіми (наче квіти цикорію)
Козлоногий рогатий Пан флейтист,
Що забув яка вона – посмішка,
Бо знає: я ловив зозулю над прірвою:
Не так зозулю, як її крик,
Бачив на вербі зозулині

Вячеслав Руденко
2026.07.29 12:10
Що є загрозою тьюторам* кліру?
Бо на початку ніхто не губився!-
В конях кінця, у потоках ефіру,
Не допускаючи в серце спіритів.

Втім миті меркли … жита колосились…
Потай загорнуті в ковдру яскраву,
Довго дивились на хвилі ковили

Ігор Шоха
2026.07.29 10:14
Вітчизна-мати не усім дається
і наша доля – на її межі
з ворожою армадою у герці
за наші нерушимі рубежі.
Вона живе у зболеному серці
і жевріє у зраненій душі,
не обіцяє золоті покої,
але не має рівної собі

хома дідим
2026.07.29 09:47
політ джмеля довкіл граната
у цім солодкім напів сні
свати просили мама й тато
дізнати
а чи світить щось мені
моя любов небесна та пихата
я не подобаюсь її рідні
це все хіба

Охмуд Песецький
2026.07.29 08:27
Художня мапа сновидінь
В собі тримає білі плями,
А в них небачену глибінь,
На жаль, обмежену краями.

А там якраз небесний плуг.
Це він заорює прогали
Зірок, розкиданих навкруг,

Віктор Кучерук
2026.07.29 05:36
Приснилася жінка безвісна
І щез надокучливий сум,
Бо в тиші почулася пісня
Та запах відчувся парфум.
Помадою змащені губи
Роняли усмішки й слова,
А очі дивились так любо,
Що обертом йшла голова.

Ірина Вовк
2026.07.29 03:09
Штрих IV: Прихисток на Ринку та Слава Галичини Музичний супровід: продовжує тихо звучати Другий концерт (Andante espressivo) Невдовзі Лемберг капітулював перед ним. Ксавер став головною фігурою тутешнього музичного життя – засновником хорового То

С М
2026.07.28 20:51
Кажи усім, кого зустрів
О, ідімо, зі мною, о так
Кажи усім, кого зустрів
Себе звільніть, зі мною, о так

Кажи, що бігти їм не варто
Усіх можливо позбирати
Візьмімося за руки &

Артур Курдіновський
2026.07.28 19:35
У світі, бездонному морі скорботи,
Завжди дві стихії - крилата й безкрила.
Весна - це натхненна колиска природи,
А осінь - її неминуча могила.

Беру собі осінь скорботно-барвисту,
Моє ненароджене пізнє кохання.
Про мрію розбиту зажурене листя

Вячеслав Руденко
2026.07.28 19:02
Вже раки червоні і стало здаватись
Не купиш цілунку у чапель цибатих ! -
В серпневих стодолах омани
Лежать у коноплях прочани.

Люблю я їх комір крохмальний і ніжний
І жито в колоссі і камінь наріжний ,
І гілля айвове над дещо,

Світлана Пирогова
2026.07.28 15:01
Легкий гуляє між кущами вітер,
Розносить вправно пахощі, як давню мрію.
Багато сонця і багато світла,
І гарантована аромотерапія.

Лаванди диво - фіолет шовковий,
Як океан, хвилює гармонійно душі.
Від негараздів захищає колір.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олеся Овчар (1977) / Вірші / Портрети Природи

 Останнє крило
Чистими звуками справжнього серця
Білому світові плакать дано.
Розумом варто збагнути усе це,
А не дивитись зніміле кіно.

Голодом вірності мліє Природа –
Вірності Небу, Траві і Воді.
Крайчиком совісті ходить Нагода
Бути природними в душ наготі.

Спрагою здавлює горло до болю –
Згадкою мучить дзвінке джерело.
Розум епохи зацьковує волю.
Б’ється у клітці останнє крило.

Біле крило животворного світу
Шансом останнім нагадує всім :
Крилам сталевим не хочеться жити –
Жити захочеться тільки живим!
2009




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-09-18 23:33:10
Переглядів сторінки твору 4460
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.663 / 5.25  (4.940 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 4.626 / 5.25  (4.871 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.740
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2016.01.07 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-19 01:31:40 ]
Прекрасно сказано, Олесю: "Голодом вірності мліє природа" і "чистими звуками справжнього серця білому світові плакать дано" - це отой дефіцит чистоти і справжності, на який хворіє нинішнє суспільство. В сталевих крилах є сила, та нема душі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-09-20 16:24:50 ]
Голосно ж, голосно ж!.. Голосом серця
Білий мій світку, ти плачеш давно.
Розумом якже збагнути усе це,
Дивимось мовчки порожнє кіно?
..............................
Темінь епохи затьмарює волю,
Б'ється в крицеву решітку крило.

Біле крило животворного світу,
Певно, востаннє нагадує всім, -
Крилам байдужим не хочеться жити,
Жити захочеться тільки стрімким!

Будь ласка, не стирайте моїх коментарів,
щоб я не повторювався...
Наснаги і знову ж - терпіння...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-20 16:32:40 ]
Рада Вас знову чути. Пане Іване, я не стерла жоден Ваш коментар, бо справді їх ціную. А стерла вірш, бо зрозуміла, що він ще сирий - раз так багато читачів хочуть продовження. Вже казала Вам, що пишеться на одному диханні. А тепер намагаюся працювати над цим диханням.

Можна одне запитання - змінювати свого вірша і ставити двох авторів (бо інакше просто не можна!), чи залишити його вже таким? (Запитання чисті і чесні - без жодних контекстів, як може здатися...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-09-20 18:04:53 ]
Дорога Олесю, просто попрацювати... Я написав це,
як зразок для редагування чи авторської правки.
І тільки... Що ж робити? Написати краще за мій варіант, але не гірше... Я вам свій варіант дарую
від щирого серця. Це мій дарунок, як редактора,
бо ідея ж то Ваша... У Вас усе вийде, більше віри в себе... Більше, вдесятеро!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-20 18:46:25 ]
1)Дякую, пане Іване за подарунок. Насправді, вперше зустрічаюся з такого роду подарунками. Завжди думала, що кожне слово, особливо поетичне, є надто особистим.
2)А як зразок - дуже гарно. Правда, дещо змінюються акценти, які мені звучали у моїх рядках. Це лиш моя думка і не знаю чия вина, що вони не так звучать, як я їх розумію.
3) Ще добре не знаю, як це "працювати над віршем", можливо, до цього дійду поступово, якщо не втрачу віру в себе.
4) Щодо віри в себе, то пригадується шкільний віршик
А... пише вірші,
Та все гірші, та все гірші.
Зараз на місці "..." - я, судячи з оцінок. Не розумію, якщо подобається - не ставлять хороші оцінки, а якщо ні - слід оцінити. До цифр я як математик небайдужа (рейтинг тут ні до чого!)
5) Скажу відверто, я натура емоційна (хоч самій це не подобається), тому легко втрачаю віру в себе або ж навпаки - окрилююся.
6) Ці рядки написала без жодного злого наміру, просто хочеться, щоб мене краще зрозуміли (якщо справді комусь цього хочеться). А для цього, дуже хочу знати Вашу відповідь на такі мої пояснення. Дякую за Вашу увагу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2009-09-20 20:16:37 ]
Дуже вдале завершення вірша, Олесю! "Крилам сталевим не хочеться жити –
Жити захочеться тільки живим!" Заради цього все й писалося?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-20 23:35:43 ]
Чесно скажу - внутрішня ідея була саме така, але початковий варіант вірша мав лише перші три строфи. Дякуючи коментарям, особливо пана Івана, я пояснила все в кінцівці. Зрештою вилилося у зміст - "жити... живим". Дякую, пані Вікторіє, за розуміння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2009-09-21 14:42:47 ]
Щиро бажаю вам, Олесю, творчого розвитку, якнайшвидшого зростання!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-09-20 22:07:00 ]
Голубоньки мої! Хто мислить, той живе і творить.
І не старайтеся пояснювати кожнісіньке слово, бо й
не помітите, як втратите струну. Поетичну, звісно... Мені подобається те, як Ви відстоюєте свою думку. Тримайтеся! Бажаю Вам великих успіхів!
І знайте, що Муза не приходить до лінивих...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-20 23:29:27 ]
Дякую за побажання, пане Іване! Але найбільша дяка за слова "Мені подобається те, як Ви відстоюєте свою думку." !!!