ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.04.17 20:42
Як не втомивсь ти на роботі
(боровсь зі сном та протирав штани),
То не Америку з Європою вини,
Що не цілком беруть на себе наші клопоти,
А ледарів таких, як ти, та казнокрадів усесильних,
Та жевжиків, пролізлих в Раду бозна яким чином,
Та тих, хто н

хома дідим
2026.04.17 18:44
білий брудний голуб
із тьмяними рожево яскравими
лапами
сторожкий мов отруювач
у якого при собі
отрута і намір
скрадається підскоком
межею тіні й осоння

С М
2026.04.17 17:32
живе на лав стріт
любить свою лав стріт
у неї дім і сад є
всі нагоди і пригоди

у неї є халати й мавпи
лінтюхи у діамантах
має мудрість і відає суть

Юрій Лазірко
2026.04.17 15:34
троє нас
набралося на віче
на безлюдді повному
корчма
де за біль
розносить вина
відчай
павутиння тче

Костянтин Ватульов
2026.04.17 15:06
І знов сидить в півоберта та абрис ніжного плеча
На стінці тінню крізь зачинене фіранкою вікно.
В руці фужер, а там настоянка холодна та терпка,
Невже влаштовує на даний час її все це цілком ?

На білій шкірі видно анемічні сині русла вен,
На шиї об

Борис Костиря
2026.04.17 12:06
Стійка душа розчинить у собі
Тривоги й болі, як міцні метали.
Те, що прийшло в запеклій боротьбі,
Повільно і розпачливо розтало.

Розтали в плесі озера чуття,
Потужні пристрасті, земні закони.
Не викликає більше співчуття

хома дідим
2026.04.16 19:57
ось поет на променаді
проминає повію
мова тут не
про молодих поетів які
те саме що повії
або старих повій
котрі чим не поети
отже

Костянтин Ватульов
2026.04.16 19:17
Розповім тобі казку про літній насичений вечір,
Там лілійника жовтого довго п’янить аромат.
Там стежинка вузька поміж хат у травичці зеленій
Упирається в став, де качки на воді майорять.

Розповім тобі казку про осінь з молочним туманом,
Що вкриває

Євген Федчук
2026.04.16 17:52
Упереджуючий «удар» Ізяслава.

Життя мина. Уже на схилі літ,
Коли рука не здатна меч тримати,
Схотілося перо до рук узяти,
Щоб змалювати той далекий світ,
Якого вже назад не повернуть.
Схотілося події описати,

Артур Сіренко
2026.04.16 17:04
Я довго йшов
Вулицями міста граків,
Так довго, що забув назву міста –
Цього міста темних вікон
І злих поглядів сажотрусів
Міста, яке занедбало своє ім’я.

Я шукав Істину

Охмуд Песецький
2026.04.16 13:18
Знати про гостинці мав би вчасно,
І про красну мову бранзолет -
То й кохання ватрище б не згасло,
Щастя поривалось би на злет.

Ну окей, життя іде як шоу,
Слухай-но сюди й собі прикинь -
Тільки ми побачимося знову,

Борис Костиря
2026.04.16 13:01
Ледь чутні промені ранкові
Проб'ють могутню німоту,
Знайшовши ті слова у мові,
Які ословлять пустоту.

Тендітні промені пробудять
Від сну тяжких, лихих століть,
Штовхнувши у нудотні будні

Ігор Шоха
2026.04.16 12:52
Міняються і віра, і пенати,
і ніби рідне здалеку село...
у пам’яті прив’ялене зело
і кетяги калини біля хати.

І це минає. Тяжко поміняти
зло на добро або добро на зло.
Не меншає колег, але обняти

Ігор Терен
2026.04.15 19:44
                    І
Знову охопила ейфорія
голови одурених людей.
З огляду на світові події
мало клепок і всихає ґлей
в авторів словесної стихії
вичахлих теорій та ідей.
На землі, опаленій війною,

хома дідим
2026.04.15 16:59
квіти троянди квіти лілії
гіацинти
змальовані на цераті
на столі за яким сидиш
що анічого не важить
вір мені синку
але тобі хотілося
ще сотворити вірш

Сергій Губерначук
2026.04.15 16:13
Сію дні крізь сито –
аж трясуться груди.
Ніде правди діти –
буде час мій, буде.

Виросте на дріжджах
вимішане тісто,
й пиріжечка діждем,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

Олена Квітуча
2026.03.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олеся Овчар (1977) / Вірші / Портрети Природи

 Ранок у місті
Свіжістю ранок бадьоро дихнув
У місті розморено-соннім.
Променем сонця чуттєво торкнув
Замружені рами віконні.
Ніжно-зеленою свіжістю лип
Наповнив легені майданів,
Змовницьки-тихо легкий вітроскрип
Підсипав у крони каштанів.
Сповнений спраги відчути на мить
Медову любові живицю,
Лагідно квіти росою умив
Й вустами небес притулився.
........................
Ранок на жаль долічити не встиг
Останні духмяні краплини –
В посмішці сонця раптово застиг,
Вдихаючи запах бензину.

2009




Найвища оцінка Віталій Ткачук 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Іван Редчиць 4 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-09-20 15:52:30
Переглядів сторінки твору 7737
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 3.987 / 4.75  (4.940 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 4.163 / 5  (4.871 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.691
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2016.01.07 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-20 16:18:46 ]
Справді, треба вміти "ловити" ранок, поки день не "задушив" бензиновим чадом та іншими "прелестями" міста. І як зберегти оту ранкову свіжість і чистоту аж до кінця дня, а може і життя?! Поети - це діти, а дитинство - це ранок життя. Хороший вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-20 20:11:38 ]
Ой, пане Ярославе, як же ніжно Ви говорите. Судячи з того, що поети - діти, то у них все лиш тільки починається :)) Щасливі ті, хто вміють відчувати, як діти...
p.s. Пане Ярославе, а де ж зауваження (в якості гомеопатії:))?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-20 16:34:31 ]
Гарно і "свіжо". Сподобалось "...Променем сонця чуттєво збудив Замружені рами віконні" :)) Приємний твір. Успіхів, Олесю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-20 19:39:36 ]
Дякую, Михайле! Добра і радості Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-09-20 17:56:32 ]
А який тут розмір? Проаналізуйте, будь ласка,
весь вірш, бо тут поєднуються два. А чому?
А наголоси? Третій рядок заключної строфи...
До речі, вона слабкувата...
Може бути гарний вірш... Але постарайтеся...
І віконні рами зовсім байдужі, Олесю,
до чуттєвих дотиків...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-20 18:29:05 ]
1) Щодо розміру. Я не дуже в цьому компетентна, але тут у мене вийшло так
/--/--/--/
-/--/--/-
2)третій рядок. Знову моє "входив"? Хай буде "ходив", здається, ще краще.
3) Щодо віконних рам. Чуттєвий тут саме Ранок (а не рами), бо він легенько дотулився першими промінчиками до віконних рам. А рами (вікна) зажмурені, бо ще закриті шторами, які вже "будяться". Таке моє бачення. І не тільки моє, як свідчать думки інших.
4)Щодо старання у мене є одна думка, але вона надто сокровенна. Можливо, колись її відкрию...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-20 19:05:19 ]
Бадьорих ранких тобі, Олесю! Приємний вірш))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-20 19:40:12 ]
Тобі теж, Віталію. Дякую, що завітав:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-20 19:40:21 ]
Тобто, ранків)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-20 20:13:19 ]
А я й не помітила... Віталію, є навіть такі тести - пишуть тексти, переставляючи у словах букви - так люди читають, навіть не помічаючи цього! Ми бачимо і віримо в те, що хочемо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2009-09-20 20:15:30 ]
Непогана інтерпретація Міста. Надто традиційна, як на мене, але й дещо нове в "прочитання" ранку ви внесли, Олесю!

Банальну заувагу висловлю - дієслівні рими у першій та останній строфах, причому, "не встиг" і "ходив" навряд чи можна римою назвати... Але я так зрозуміла з ваших відповідей на коментарі інших - ви прагнете самовдосконалення - тож уперед! Щиро, В.О.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-20 23:50:12 ]
Заувага банальна, напевно, для професіоналів-майстрів, а для мене вона цінна.
Вірш мені трохи муляв, але вирішила його опублікувати, щоб з кимось про нього погомоніти.
Дякую за зауваження, пані Вікторіє. Справді прагну бути кращою (як не банально це звучить:))...
А можна банальне питання, пані Вікторіє? Дієслівні рими надто банальні, чи просто саме в цьому контексті невдалі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-20 23:48:22 ]
Свіжістю ранок бадьоро дихнув
У місті розморено-соннім.
Променем сонця чуттєво торкнув
Замружені рами віконні.
........
Ранок на жаль долічити не встиг
Останні духмяні краплини –
В посмішці сонця раптово застиг,
Вдихаючи запах бензину.

Далі - справа коментаторів :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2009-09-21 14:33:02 ]
Авторське саморедагування справа дуже важка - знаю по собі. Вам це вдалося! Особливо мене остання строфа вразила...

Щодо дієслівних рим. Вважається, що вони віджили десь в ХІХ ст. Краще римувати дієслова з іншими частинами мови: напр., "дихнув" - "зі сну" (неточна рима, але вони нині популярні...). Та не обов'язково так: є випадки коли дієслова щось додають, римуючись. Багато такого у Вінграновського...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-21 14:37:04 ]
Щиро вдячна, пані Вікторіє, за пояснення. А то я вже почала плутатись - неточні рими -"сварена":), дієслівні - теж не те. Розумію, головне - зміст.
Дякую, що підштовхнули до саморедагування.
Радості Вам і осяйної любові!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-21 23:03:31 ]
Я згоден з пані Вікторією, що все відносно стосовно дієслівних рим. Вони себе не віджили і не відживуть, хоч зловживати теж ними не варто. Але тут нема зловживання. У мене в цьому вірші нема зауважень, Олесю, він вдався, на мою думку, вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-21 23:05:11 ]
Гарний неологізм "вітроскрип", хоч не зовсім мелодійний. Але для опису міста - нормально.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-21 23:19:50 ]
Щиро вдячна Вам, пане Ярославе, за увагу. Щодо вітроскрипу - моя думка знову повністю співпадає з Вашою :))