ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.02.27 00:26
Довколаполітичні думки
Всі імперії трималися на війнах, але всі імперії врешті пішли туди, звідки прийшли. Окрім однієї. Якби всі народи заходились повертати все, що колись комусь належало протягом тисячоліть, історія людства скінчилась би швидко і назавжди. Фальсифікації

Ігор Терен
2026.02.26 22:19
Меню гіркої правди
А Україна жирний пиріжок
і кожному смакує укусити
хоч би кусок
у жадібний роток,
гамуючи звірячі апетити.

***
А ми поперек горла глитаям

С М
2026.02.26 20:53
Марсіанський танцзал (T. Rex)
одягнись зі смаком
ідучи до танцю
лети ковзаючи
із трепетом літака
ув алмази плечей
усади троянди
швидкі авто і
люди ніби у снах

Володимир Невесенко
2026.02.26 20:38
Туман
Місто щулиться, мов шкарбан ,
в мряці киснуть пусті двори,
а у лузі такий туман –
не продивишся, як не зри.

Тане простір – за п’яддю п’ядь,
мла звисає рядном до ніг.
Ніби в засвіти – в непроглядь

Юрій Гундарів
2026.02.26 20:04
Пам‘яті Романа Кофмана
Відійшов у небуття видатний український диригент, який лише кілька місяців не дожив до свого 90-ліття…

До речі, не лише диригент, а й письменник, поет, режисер, скрипаль, композитор,
викладач і навіть філософ. Про його музичні проекти, книги й афориз

Євген Федчук
2026.02.26 19:17
Чому у жінок довге волосся
Сидять старі на осонні, кістки свої гріють.
Про те, про се розмовляють, про молодість мріють,
Коли ще було в них сили весь день працювати,
І до ранку до самого потім танцювати.
Сидять, курять самокрутки, мирно розмовляють,
Коли тут повз них Секлета –

Сергій Губерначук
2026.02.26 17:52
Маленька замальовочка
Я вигляну з віконечка –
маленька замальовочка!
Не там, а тут
увесь наш театральний інститут
розсівся в рамки портретів
відомих акторів і пасивних поетів.
Що вже тут їм викривати,
коли вже видно й так,

Юрій Гундарів
2026.02.26 12:22
Богиня у гніві
У перші дні листопада минулого року я опублікував на ПМ вірш «Гекзаметр гніву», на який отримав від літератора, який (чи яка) виступає під іменем Пиріжкарня Асорті, доволі розлогу рецензію такого змісту: «Що бачить читач, який натрапив на публікацію

Микола Дудар
2026.02.26 11:49
***
Звучали в голосі на Почет
Сім нот на пагорбі,
на біс…
І щось було від них пророче
Бо саме так рождають Свість…
Мощун, Ірпінь, і Київ, Буча
Навік зріднилися… Війна.
І тут прийшла потвора суча —

Борис Костиря
2026.02.26 11:47
* * *
Літо не відчувається,
як свято без музики,
мов танець німих тіней.
Де буйство плоті
і бризки шампанського?
Коли прийде
справжнє літо?
Коли відбудеться

Світлана Пирогова
2026.02.26 09:38
Чотири роки
Вчетверте лютий дихає вогнем,
І пам'ять б'є у скроні, наче дзвони.
Ми кожен ранок починаєм днем,
Де вгризлось лихо, дим і бастіони.

Чотири роки...Скільки в них життів?
Розмов людей, обірваних на слові.
Ми стали старші за своїх батьків

Тетяна Левицька
2026.02.26 09:12
До болю
Панічні атаки уже пережиті —
В метро не шукаємо більш порятунку.
Коли деспот спалює сонячне жито
Звикаєш до спазм у порожньому шлунку.

До холоду в домі та мін на порозі,
Прокльонів, матюччя ганебної ролі.
До стигм на хресті, наркотичної дози

Віктор Кучерук
2026.02.26 06:09
* * *
Старанно сповите туманом,
Світання дрімає в саду, -
Росою зволожені зрана,
Дерева на сонечко ждуть.
Чекають на подуви вітру,
На світлих годин прибуття,
Мов я на кінець лихоліття
І розквіт нового життя.

Ірина Вовк
2026.02.25 18:41
"СВІТЛО НЕЗЛАМНОГО ПОРОГА" (замальовка сценарію)
ХОР ВОЇНІВ СВІТЛА:
«Ця сповідь – тим, чий земний шлях обірвався надто рано,
ставши тихим болем нашої весни.
Ми присвячуємо ці слова кожному дому, що вистояв під крижаним вітром,
і кожному серцю, яке не згасло в сутінках втрат.
Нехай наш сад прокине

Артур Курдіновський
2026.02.25 18:23
Спасибі (сонет)
Дратує душу тліюче багаття,
Блакить небесну пронизав кармін.
Стою посеред лютого один...
Самотносте! Рубай мене на шмаття!

Роби це без жалю, з палким завзяттям!
Багато невідмолених провин!
Життя - болото. Жодних світлих змін.

Ігор Шоха
2026.02.25 17:32
До висохлих джерел
                    І
Оглянуся, буває, у минуле
тай думаю, не знаючи чому, –
а може, і мене не всі забули
так само як і я, якщо почули
що згадувати їх ще є кому.

                    ІІ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олеся Овчар (1977) / Вірші / Портрети Природи

 Ранок у місті
Свіжістю ранок бадьоро дихнув
У місті розморено-соннім.
Променем сонця чуттєво торкнув
Замружені рами віконні.
Ніжно-зеленою свіжістю лип
Наповнив легені майданів,
Змовницьки-тихо легкий вітроскрип
Підсипав у крони каштанів.
Сповнений спраги відчути на мить
Медову любові живицю,
Лагідно квіти росою умив
Й вустами небес притулився.
........................
Ранок на жаль долічити не встиг
Останні духмяні краплини –
В посмішці сонця раптово застиг,
Вдихаючи запах бензину.

2009




Найвища оцінка Віталій Ткачук 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Іван Редчиць 4 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-09-20 15:52:30
Переглядів сторінки твору 7616
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 3.987 / 4.75  (4.940 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 4.163 / 5  (4.871 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.691
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2016.01.07 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-20 16:18:46 ]
Справді, треба вміти "ловити" ранок, поки день не "задушив" бензиновим чадом та іншими "прелестями" міста. І як зберегти оту ранкову свіжість і чистоту аж до кінця дня, а може і життя?! Поети - це діти, а дитинство - це ранок життя. Хороший вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-20 20:11:38 ]
Ой, пане Ярославе, як же ніжно Ви говорите. Судячи з того, що поети - діти, то у них все лиш тільки починається :)) Щасливі ті, хто вміють відчувати, як діти...
p.s. Пане Ярославе, а де ж зауваження (в якості гомеопатії:))?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-20 16:34:31 ]
Гарно і "свіжо". Сподобалось "...Променем сонця чуттєво збудив Замружені рами віконні" :)) Приємний твір. Успіхів, Олесю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-20 19:39:36 ]
Дякую, Михайле! Добра і радості Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-09-20 17:56:32 ]
А який тут розмір? Проаналізуйте, будь ласка,
весь вірш, бо тут поєднуються два. А чому?
А наголоси? Третій рядок заключної строфи...
До речі, вона слабкувата...
Може бути гарний вірш... Але постарайтеся...
І віконні рами зовсім байдужі, Олесю,
до чуттєвих дотиків...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-20 18:29:05 ]
1) Щодо розміру. Я не дуже в цьому компетентна, але тут у мене вийшло так
/--/--/--/
-/--/--/-
2)третій рядок. Знову моє "входив"? Хай буде "ходив", здається, ще краще.
3) Щодо віконних рам. Чуттєвий тут саме Ранок (а не рами), бо він легенько дотулився першими промінчиками до віконних рам. А рами (вікна) зажмурені, бо ще закриті шторами, які вже "будяться". Таке моє бачення. І не тільки моє, як свідчать думки інших.
4)Щодо старання у мене є одна думка, але вона надто сокровенна. Можливо, колись її відкрию...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-20 19:05:19 ]
Бадьорих ранких тобі, Олесю! Приємний вірш))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-20 19:40:12 ]
Тобі теж, Віталію. Дякую, що завітав:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-20 19:40:21 ]
Тобто, ранків)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-20 20:13:19 ]
А я й не помітила... Віталію, є навіть такі тести - пишуть тексти, переставляючи у словах букви - так люди читають, навіть не помічаючи цього! Ми бачимо і віримо в те, що хочемо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2009-09-20 20:15:30 ]
Непогана інтерпретація Міста. Надто традиційна, як на мене, але й дещо нове в "прочитання" ранку ви внесли, Олесю!

Банальну заувагу висловлю - дієслівні рими у першій та останній строфах, причому, "не встиг" і "ходив" навряд чи можна римою назвати... Але я так зрозуміла з ваших відповідей на коментарі інших - ви прагнете самовдосконалення - тож уперед! Щиро, В.О.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-20 23:50:12 ]
Заувага банальна, напевно, для професіоналів-майстрів, а для мене вона цінна.
Вірш мені трохи муляв, але вирішила його опублікувати, щоб з кимось про нього погомоніти.
Дякую за зауваження, пані Вікторіє. Справді прагну бути кращою (як не банально це звучить:))...
А можна банальне питання, пані Вікторіє? Дієслівні рими надто банальні, чи просто саме в цьому контексті невдалі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-20 23:48:22 ]
Свіжістю ранок бадьоро дихнув
У місті розморено-соннім.
Променем сонця чуттєво торкнув
Замружені рами віконні.
........
Ранок на жаль долічити не встиг
Останні духмяні краплини –
В посмішці сонця раптово застиг,
Вдихаючи запах бензину.

Далі - справа коментаторів :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2009-09-21 14:33:02 ]
Авторське саморедагування справа дуже важка - знаю по собі. Вам це вдалося! Особливо мене остання строфа вразила...

Щодо дієслівних рим. Вважається, що вони віджили десь в ХІХ ст. Краще римувати дієслова з іншими частинами мови: напр., "дихнув" - "зі сну" (неточна рима, але вони нині популярні...). Та не обов'язково так: є випадки коли дієслова щось додають, римуючись. Багато такого у Вінграновського...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-21 14:37:04 ]
Щиро вдячна, пані Вікторіє, за пояснення. А то я вже почала плутатись - неточні рими -"сварена":), дієслівні - теж не те. Розумію, головне - зміст.
Дякую, що підштовхнули до саморедагування.
Радості Вам і осяйної любові!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-21 23:03:31 ]
Я згоден з пані Вікторією, що все відносно стосовно дієслівних рим. Вони себе не віджили і не відживуть, хоч зловживати теж ними не варто. Але тут нема зловживання. У мене в цьому вірші нема зауважень, Олесю, він вдався, на мою думку, вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-21 23:05:11 ]
Гарний неологізм "вітроскрип", хоч не зовсім мелодійний. Але для опису міста - нормально.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-21 23:19:50 ]
Щиро вдячна Вам, пане Ярославе, за увагу. Щодо вітроскрипу - моя думка знову повністю співпадає з Вашою :))