ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.07.01 13:52
Хоч було вже пізно,
В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох

Віктор Кучерук
2025.07.01 12:27
Далеч безкрая синіє, як море,
Мліючи тихо в принаднім теплі, –
Жайвір щебече здіймаючись вгору
І замовкає, торкнувшись землі.
Змірюю поглядом світле безмежжя,
Хоч не збираюся в інші краї, –
Подуви вітру привітно бентежать
Ними ж оголені груди мої

Світлана Пирогова
2025.07.01 10:14
Густішає, солодшає повітря,
немов саме говорить літо,
пахуча розквітає липа.
- Це дерево душі, - шепоче вітер.
Цілюща магія, любов і ніжність,
бо до землі торкнулась Лада,
і все в цім дереві до ладу:
деревина легка і цвіту цінність.

С М
2025.07.01 09:09
Заявишся опівночі і мовиш ‘Ніч не видно’
Бо через тебе я засліп, і я боюся світла
Кажу тобі, що я сліпий, а ти показуєш мені
Браслети, що я оплатив давно

Назовні усміхаюсь, але на серці холод
Хоч кажеш, ти є поруч, я знаю щось не то

Тетяна Левицька
2025.07.01 08:05
Двічі не ввйдеш в рай,
у вертоград* розкішний,
бо не тобі в розмай
кров'ю писала вірші.
Небо і два крила –
в сонячному катрені,
ДНК уплела
в райдужні гобелени.

Борис Костиря
2025.06.30 21:47
Аритмія в думках, аритмія у вірші.
Ми шукаємо ритми, що розламують ніші.

Ми шукаємо сенсу у грудах каміння.
У стихії шукаємо знаків творіння.

У безликості прагнем побачить обличчя.
І порядок у хаосі, в темряві - свічі.

Козак Дума
2025.06.30 10:42
Смакую червня спілий день останній
раюючи, бо завтра утече,
а з абрикос медових спозарання
гарячий липень пироги спече.

Посушить стиглі яблука і груші
на бурштиново-запашний узвар,
задухмяніє пелюстками ружі

Богдан Манюк
2025.06.30 09:12
Частина друга Жовч і кров 1930 рік Потяг Львів-Підгайці на кінцеву станцію прибув із запізненням. Пасажир у білому костюмі та капелюсі упродовж усієї мандрівки звертав увагу на підрозділи польських військових, які й затримували рух потягу, сідаючи в

Тетяна Левицька
2025.06.30 08:21
На подвір'ї, біля хати,
в кропиві та бузині
дозрівають пелехаті
чорнобривці запашні.

На порозі чорний вужик
примостився спочивать.
Квітнуть мальви, маки, ружі —

Віктор Кучерук
2025.06.30 05:48
Закохані до згуби
Лише в своїх дружин, –
Дбайливі однолюби
Додому йдуть з гостин.
Хоч ген затишна гавань,
А тут – низенький тин, –
Наліво, чи направо,
Не зверне ні один.

Володимир Бойко
2025.06.29 23:49
Банальна думка – як воно
Зріднилось з путіним лайно.
І як воно – смердючі дні
Вовтузитися у лайні.

Відомі істини прості –
З лайном поріднені глисти.
І путін теж – огидний глист,

Юрій Левченко
2025.06.29 23:25
Мій мозок розчленився на клітини,
у кожній - ти ... в нейронах і аксонах
той погляд ще невинної дитини,
та пристрасть у найпотаємних зонах.
Мов не живу без цього всі ці ночі,
розірваних думок збираю зграю,
і розумію, що напевно хочу
тебе і жити,

Борис Костиря
2025.06.29 22:01
Безконечно росте трава,
Невідчутна і ледь жива.

І траві цій ніщо не указ,
Вона дивиться в нас і про нас.

Ця трава - ніби вічне зерно,
Що проб'є асфальт все одно.

С М
2025.06.29 17:16
Санта Фе, кажуть, десь у ста милях, по шосе
Я маю час на кілька чарок й автопрокат
У Альбукерке

Знову мчав я край доріг, самоти я шукав, як міг
Незалежності від сцен і глядачів
У Альбукерке

Євген Федчук
2025.06.29 14:18
Утішає мати доню: - Ну, що знову сталось?
Мабуть, що від того зятя клятого дісталось?
А та плаче: - Справді, клятий! Він мене покинув!
Не поглянув, що у мене на руках дитина!
- Треба ж було добре, доню ще тоді дивитись,
То не довелось би нині тобі і

Іван Потьомкін
2025.06.29 12:07
Заграйте, Маестро Перельмане ,
Щось із Сарасате .
А поки ви настроюєте скрипку,
Оповім, як довелось почуть про вас уперше.
...За обідом, який завжди передував уроку,
Учителька івриту у диптиху про Гріга
Порадила змінити Швейцера на Перельмана.
Я зн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олеся Овчар (1977) / Вірші / Портрети Природи

 Ранок у місті
Свіжістю ранок бадьоро дихнув
У місті розморено-соннім.
Променем сонця чуттєво торкнув
Замружені рами віконні.
Ніжно-зеленою свіжістю лип
Наповнив легені майданів,
Змовницьки-тихо легкий вітроскрип
Підсипав у крони каштанів.
Сповнений спраги відчути на мить
Медову любові живицю,
Лагідно квіти росою умив
Й вустами небес притулився.
........................
Ранок на жаль долічити не встиг
Останні духмяні краплини –
В посмішці сонця раптово застиг,
Вдихаючи запах бензину.

2009




Найвища оцінка Віталій Ткачук 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Іван Редчиць 4 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-09-20 15:52:30
Переглядів сторінки твору 7175
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 3.987 / 4.75  (4.940 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 4.163 / 5  (4.871 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.691
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2016.01.07 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-20 16:18:46 ]
Справді, треба вміти "ловити" ранок, поки день не "задушив" бензиновим чадом та іншими "прелестями" міста. І як зберегти оту ранкову свіжість і чистоту аж до кінця дня, а може і життя?! Поети - це діти, а дитинство - це ранок життя. Хороший вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-20 20:11:38 ]
Ой, пане Ярославе, як же ніжно Ви говорите. Судячи з того, що поети - діти, то у них все лиш тільки починається :)) Щасливі ті, хто вміють відчувати, як діти...
p.s. Пане Ярославе, а де ж зауваження (в якості гомеопатії:))?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-20 16:34:31 ]
Гарно і "свіжо". Сподобалось "...Променем сонця чуттєво збудив Замружені рами віконні" :)) Приємний твір. Успіхів, Олесю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-20 19:39:36 ]
Дякую, Михайле! Добра і радості Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-09-20 17:56:32 ]
А який тут розмір? Проаналізуйте, будь ласка,
весь вірш, бо тут поєднуються два. А чому?
А наголоси? Третій рядок заключної строфи...
До речі, вона слабкувата...
Може бути гарний вірш... Але постарайтеся...
І віконні рами зовсім байдужі, Олесю,
до чуттєвих дотиків...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-20 18:29:05 ]
1) Щодо розміру. Я не дуже в цьому компетентна, але тут у мене вийшло так
/--/--/--/
-/--/--/-
2)третій рядок. Знову моє "входив"? Хай буде "ходив", здається, ще краще.
3) Щодо віконних рам. Чуттєвий тут саме Ранок (а не рами), бо він легенько дотулився першими промінчиками до віконних рам. А рами (вікна) зажмурені, бо ще закриті шторами, які вже "будяться". Таке моє бачення. І не тільки моє, як свідчать думки інших.
4)Щодо старання у мене є одна думка, але вона надто сокровенна. Можливо, колись її відкрию...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-20 19:05:19 ]
Бадьорих ранких тобі, Олесю! Приємний вірш))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-20 19:40:12 ]
Тобі теж, Віталію. Дякую, що завітав:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-20 19:40:21 ]
Тобто, ранків)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-20 20:13:19 ]
А я й не помітила... Віталію, є навіть такі тести - пишуть тексти, переставляючи у словах букви - так люди читають, навіть не помічаючи цього! Ми бачимо і віримо в те, що хочемо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2009-09-20 20:15:30 ]
Непогана інтерпретація Міста. Надто традиційна, як на мене, але й дещо нове в "прочитання" ранку ви внесли, Олесю!

Банальну заувагу висловлю - дієслівні рими у першій та останній строфах, причому, "не встиг" і "ходив" навряд чи можна римою назвати... Але я так зрозуміла з ваших відповідей на коментарі інших - ви прагнете самовдосконалення - тож уперед! Щиро, В.О.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-20 23:50:12 ]
Заувага банальна, напевно, для професіоналів-майстрів, а для мене вона цінна.
Вірш мені трохи муляв, але вирішила його опублікувати, щоб з кимось про нього погомоніти.
Дякую за зауваження, пані Вікторіє. Справді прагну бути кращою (як не банально це звучить:))...
А можна банальне питання, пані Вікторіє? Дієслівні рими надто банальні, чи просто саме в цьому контексті невдалі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-20 23:48:22 ]
Свіжістю ранок бадьоро дихнув
У місті розморено-соннім.
Променем сонця чуттєво торкнув
Замружені рами віконні.
........
Ранок на жаль долічити не встиг
Останні духмяні краплини –
В посмішці сонця раптово застиг,
Вдихаючи запах бензину.

Далі - справа коментаторів :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2009-09-21 14:33:02 ]
Авторське саморедагування справа дуже важка - знаю по собі. Вам це вдалося! Особливо мене остання строфа вразила...

Щодо дієслівних рим. Вважається, що вони віджили десь в ХІХ ст. Краще римувати дієслова з іншими частинами мови: напр., "дихнув" - "зі сну" (неточна рима, але вони нині популярні...). Та не обов'язково так: є випадки коли дієслова щось додають, римуючись. Багато такого у Вінграновського...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-21 14:37:04 ]
Щиро вдячна, пані Вікторіє, за пояснення. А то я вже почала плутатись - неточні рими -"сварена":), дієслівні - теж не те. Розумію, головне - зміст.
Дякую, що підштовхнули до саморедагування.
Радості Вам і осяйної любові!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-21 23:03:31 ]
Я згоден з пані Вікторією, що все відносно стосовно дієслівних рим. Вони себе не віджили і не відживуть, хоч зловживати теж ними не варто. Але тут нема зловживання. У мене в цьому вірші нема зауважень, Олесю, він вдався, на мою думку, вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-21 23:05:11 ]
Гарний неологізм "вітроскрип", хоч не зовсім мелодійний. Але для опису міста - нормально.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-21 23:19:50 ]
Щиро вдячна Вам, пане Ярославе, за увагу. Щодо вітроскрипу - моя думка знову повністю співпадає з Вашою :))