ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олеся Овчар (1977) / Вірші / Портрети Природи

 Ранок у місті
Свіжістю ранок бадьоро дихнув
У місті розморено-соннім.
Променем сонця чуттєво торкнув
Замружені рами віконні.
Ніжно-зеленою свіжістю лип
Наповнив легені майданів,
Змовницьки-тихо легкий вітроскрип
Підсипав у крони каштанів.
Сповнений спраги відчути на мить
Медову любові живицю,
Лагідно квіти росою умив
Й вустами небес притулився.
........................
Ранок на жаль долічити не встиг
Останні духмяні краплини –
В посмішці сонця раптово застиг,
Вдихаючи запах бензину.

2009




Найвища оцінка Віталій Ткачук 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Іван Редчиць 4 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-09-20 15:52:30
Переглядів сторінки твору 6920
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 3.987 / 4.75  (4.940 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 4.163 / 5  (4.871 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.691
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2016.01.07 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-20 16:18:46 ]
Справді, треба вміти "ловити" ранок, поки день не "задушив" бензиновим чадом та іншими "прелестями" міста. І як зберегти оту ранкову свіжість і чистоту аж до кінця дня, а може і життя?! Поети - це діти, а дитинство - це ранок життя. Хороший вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-20 20:11:38 ]
Ой, пане Ярославе, як же ніжно Ви говорите. Судячи з того, що поети - діти, то у них все лиш тільки починається :)) Щасливі ті, хто вміють відчувати, як діти...
p.s. Пане Ярославе, а де ж зауваження (в якості гомеопатії:))?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-20 16:34:31 ]
Гарно і "свіжо". Сподобалось "...Променем сонця чуттєво збудив Замружені рами віконні" :)) Приємний твір. Успіхів, Олесю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-20 19:39:36 ]
Дякую, Михайле! Добра і радості Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-09-20 17:56:32 ]
А який тут розмір? Проаналізуйте, будь ласка,
весь вірш, бо тут поєднуються два. А чому?
А наголоси? Третій рядок заключної строфи...
До речі, вона слабкувата...
Може бути гарний вірш... Але постарайтеся...
І віконні рами зовсім байдужі, Олесю,
до чуттєвих дотиків...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-20 18:29:05 ]
1) Щодо розміру. Я не дуже в цьому компетентна, але тут у мене вийшло так
/--/--/--/
-/--/--/-
2)третій рядок. Знову моє "входив"? Хай буде "ходив", здається, ще краще.
3) Щодо віконних рам. Чуттєвий тут саме Ранок (а не рами), бо він легенько дотулився першими промінчиками до віконних рам. А рами (вікна) зажмурені, бо ще закриті шторами, які вже "будяться". Таке моє бачення. І не тільки моє, як свідчать думки інших.
4)Щодо старання у мене є одна думка, але вона надто сокровенна. Можливо, колись її відкрию...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-20 19:05:19 ]
Бадьорих ранких тобі, Олесю! Приємний вірш))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-20 19:40:12 ]
Тобі теж, Віталію. Дякую, що завітав:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-20 19:40:21 ]
Тобто, ранків)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-20 20:13:19 ]
А я й не помітила... Віталію, є навіть такі тести - пишуть тексти, переставляючи у словах букви - так люди читають, навіть не помічаючи цього! Ми бачимо і віримо в те, що хочемо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2009-09-20 20:15:30 ]
Непогана інтерпретація Міста. Надто традиційна, як на мене, але й дещо нове в "прочитання" ранку ви внесли, Олесю!

Банальну заувагу висловлю - дієслівні рими у першій та останній строфах, причому, "не встиг" і "ходив" навряд чи можна римою назвати... Але я так зрозуміла з ваших відповідей на коментарі інших - ви прагнете самовдосконалення - тож уперед! Щиро, В.О.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-20 23:50:12 ]
Заувага банальна, напевно, для професіоналів-майстрів, а для мене вона цінна.
Вірш мені трохи муляв, але вирішила його опублікувати, щоб з кимось про нього погомоніти.
Дякую за зауваження, пані Вікторіє. Справді прагну бути кращою (як не банально це звучить:))...
А можна банальне питання, пані Вікторіє? Дієслівні рими надто банальні, чи просто саме в цьому контексті невдалі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-20 23:48:22 ]
Свіжістю ранок бадьоро дихнув
У місті розморено-соннім.
Променем сонця чуттєво торкнув
Замружені рами віконні.
........
Ранок на жаль долічити не встиг
Останні духмяні краплини –
В посмішці сонця раптово застиг,
Вдихаючи запах бензину.

Далі - справа коментаторів :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2009-09-21 14:33:02 ]
Авторське саморедагування справа дуже важка - знаю по собі. Вам це вдалося! Особливо мене остання строфа вразила...

Щодо дієслівних рим. Вважається, що вони віджили десь в ХІХ ст. Краще римувати дієслова з іншими частинами мови: напр., "дихнув" - "зі сну" (неточна рима, але вони нині популярні...). Та не обов'язково так: є випадки коли дієслова щось додають, римуючись. Багато такого у Вінграновського...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-21 14:37:04 ]
Щиро вдячна, пані Вікторіє, за пояснення. А то я вже почала плутатись - неточні рими -"сварена":), дієслівні - теж не те. Розумію, головне - зміст.
Дякую, що підштовхнули до саморедагування.
Радості Вам і осяйної любові!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-21 23:03:31 ]
Я згоден з пані Вікторією, що все відносно стосовно дієслівних рим. Вони себе не віджили і не відживуть, хоч зловживати теж ними не варто. Але тут нема зловживання. У мене в цьому вірші нема зауважень, Олесю, він вдався, на мою думку, вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-21 23:05:11 ]
Гарний неологізм "вітроскрип", хоч не зовсім мелодійний. Але для опису міста - нормально.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-21 23:19:50 ]
Щиро вдячна Вам, пане Ярославе, за увагу. Щодо вітроскрипу - моя думка знову повністю співпадає з Вашою :))