ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.06.15 20:37
розваж мене чимось небесний зодчий
немає тут розваг земних
сьогодні
знаю ми несхожі
ти понад хмарами а я оце на дні
я вірував у вітер
вітер віяв
збираючи ужинки там і сям

Борис Костиря
2026.06.15 13:25
Я розхлюпую час, ніби воду вечірню.
Я розхлюпую спокій, мов стріли часів.
Я іду до порожньої в лісі молільні
У хоралі пророчих і злих голосів.

Я розхлюпую розум, розхлюпую мудрість.
І любов розлітається, ніби вода.
Я розхлюпую біль і задавнену мук

Вячеслав Руденко
2026.06.15 10:42
Про виделки з мельхіору
Говорили у вівторок
Серед грудня в час мінору
Марафону і коня,
У горі з рахат лукуму
Ковдрам ребра розминали,
Міцелярною водою
Обливались серед дня.

Олександр Сушко
2026.06.15 09:44
Колобки натхнення в павутині сірій,
Вирвизуб окатий сонечко жує.
Ген, за виднокраєм, білосніжний ирій
Я вже там думками, поміж юних єв.

А вони гарячі! А вони жагучі!
Кожна - квітка-ружа! Удихнеш - пропав.
Після них усоте головою з кручі

Віктор Кучерук
2026.06.15 08:00
Мов сторожа зла за бранцем,
Пси метнулися за зайцем
І позбавили свободи
Гризуна в кінці городу,
Хоч пустився той щодуху
Із морковкою за вухом...
15.06.26

Тетяна Левицька
2026.06.15 06:14
Птах сумний на горобині
повертає в дійсність.
Ні, не зрадив, не покинув —
відійшов у вічність.

Чи подумати могла я,
що біда проклята,
наче круків хижа зграя,

М Менянин
2026.06.14 23:13
Не маєтки паперові,
а споріднені по крові,
розум і душа готові
мати серце для любові.

В погляді, а чи в розмові,
або хоч в одному слові,
сенс життя є при умові:

Іван Потьомкін
2026.06.14 21:55
Ішов чумак ще бідніший,
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?

хома дідим
2026.06.14 20:11
іще на хвилину дитинство городом недостигаючих полуниць · строго зелений нечервоніючий аґрус усе дозволяється їсти навіть не миючи · старий холодильник кавказ із характерною залізною ручкою що в одноруких бандитів тільки стирчить не догори а додолу · херн

Євген Федчук
2026.06.14 19:27
Ще прізвищ в давнину не існувало,
По прізвиськам людей і розрізняли.
Князів, скажімо давньоруських взяти.
Мстиславів там і Рюриків багато,
Всеславів, Володимирів чимало.
Та й Святославів, Ігорів навалом.
Ще Всеволоди всякі, Ярослави.
Й багато хто з

Борис Костиря
2026.06.14 17:29
Так сонце смажить невідступно
У гладіаторських боях,
Жорстоко, хижо і підступно
В далеких вигаслих краях.

Так прямо воїну у вічі
Воно палає, ніби меч.
І стяг далекого сторіччя

Олександр Сушко
2026.06.14 11:25
Анатолій Матвійчук

Найгірше - коли нездари судять Митця...

Плювати в спину Геніям не треба,
Коли вони за небокрай ідуть!
Бо душі їх здіймаються у Небо,
І в тім, напевно, є найвища суть.

Кока Черкаський
2026.06.14 11:13
Я постукав в двері Бога,
Зранку, у неділю.
- Чи ти, Боже, віриш в мене?
Він спросоння:
- Ні, не вірю!

Ти є вигадка учених,
Пустота наполовину,

Вячеслав Руденко
2026.06.14 09:48
Пісок сховався у рогожу.
З’явились - Діккенс і вовки.
Жебрак гомілки сон тривожить,
Готує з кістки поплавки.
Гарцюють коники в коноплях
Промовлю я тобі: - Дивись!-
Вогонь вже їсть життя голоблю
І дим націлися кудись…

Тетяна Левицька
2026.06.14 07:48
Реквієм страждання
відлунало скерцо.
Стихнуло мовчанням
в порожнині серця.
Боже, як жахливо
втратити колишнє...
Ми ж були щасливі,
як буяли вишні

С М
2026.06.14 07:24
Сонний алігатор у полуденнім сонці
Побіля річки як-ото зазвичай у сторонці (о ні)
Хоче своє віскі
Хоче свої чаї
Але хоч що завгодно та мене не хчи
О ні

О ні я бував там доволі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олеся Овчар (1977) / Вірші

 Бранка
Моє тіло - тремка оболонка,
Межа між двома прасвітами.
Живу я у ньому як бранка
З дозволеними відчуттями.

Я хочу побачити простір,
А бачу лиш мікрочастину -
Збагнути безмежжя так просто,
Якщо тільки я не людина.

Так хочеться в небо польоту,
Та крила сховалися в руки.
Себе хоч пізнати достоту,
Та думка у розум закута.

Як іноді рветься на волю
Той світ, що всередині мене -
Я з жалем заковую в слово
Усе, що таке незбагненне.

2008




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-10-02 17:17:09
Переглядів сторінки твору 5693
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.148 / 5.5  (4.940 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.871 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.788
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2016.01.07 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-02 17:22:26 ]
"крила сховалися в руки"... :)) як гарно! Героїня "Титаніка" теж так вважала на бушприті корабля - але ж летіла, розкинувши руки - бо її несло Кохання :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-02 17:43:13 ]
Дякую за розуміння, дорогий Михайле (це по-дружньому, хай Кохана не ревнує:)) !


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-02 17:24:46 ]
Привіт, Олесю, гарні рядки і гарні роздуми! Тільки бранка може знати смак волі))). " Я з жалем заковую в слово"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-02 17:42:30 ]
Привіт! Дякую за гарні слова :) А "з жалем заковую в слово" - тому, що відчуття іноді набагато глибші. Наприклад, хочеться радість з грудей зачерпнути рукою і комусь віддати. А як? Пробую описати словами, хоча відчуття ще глибші. Але намагаюся... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-02 17:43:31 ]
Я просто про зміну слів місцями запитав)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-02 17:58:22 ]
Зрозуміла, Віталіку! От я розтяпа... Виправляю. Дякую! :)
p.s. Просто пишу коментарі у "напіввисячому" стані. Час, час... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-02 17:59:26 ]
Як це? Де ец ти напіввисиш?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-02 18:40:20 ]
В часі, присвяченому ПМ. Наразі не можу тут побути більше за кілька хвилин... :) Пізніше ще до Тебе завітаю - юачила в анонсах щось нове. Цікаво. До зустрічі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Баліга (М.К./Л.П.) [ 2009-10-02 18:38:20 ]
Добрий день! Мені дуже сподобався Ваш вірш. Наше тіло це й справді оболонка, в якій ми закуті; ми так в ньому ізолювались, що забули про "старі" світи, світи предків. Але інколи комусь із нас так хочеться побачити справжній світ, і нам не вдається, бо щоб побачити, потрібно відмовитись від "звання людина". Захочеш щось зрозуміти, а тут розум буденний не дозволяє.
Це такі думки мені навіяв Ваш вірш. Дуже гарно!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-02 18:43:37 ]
Добрий день, Васильку! Так-так. Саме такі думки. Я щиро радію, коли хтось розуміє саме те, що я маю на увазі. Це для мене найвища нагорода. Дякую, що завітали!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-02 18:48:19 ]
Однак не варто зменшувати значення звання "людина". Воно прекрасне і багато до чого зобовязує. Тільки варто не забувати про світ духовності, доброти, самопізнання. Здається, нашому часу цього так бракує.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Баліга (М.К./Л.П.) [ 2009-10-02 18:52:30 ]
Саме так, я й мав на увазі штучну людину, відмовитись від цього звання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-03 16:23:44 ]
Філософський, глибокодумний. Не перестаєте дивувати. Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-03 20:12:51 ]
Дуже дякую, пане Мироне, що завітали. Світлих Вам вихідних днів :) Дякую за всі Ваші добрі слова!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-10-03 20:49:53 ]
Ну, що я можу сказати, Олесенько... Я в захваті!=) Вірш прекрасний. Твої почуття такі знайомі.=) Дякую, що Ти зуміла їх так гарно і влучно озвучити.=)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-03 23:25:07 ]
А Тобі дякую, Лесю, що Ти його відчула... Я за це дуже рада :)