ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.07.05 06:36
* * *
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.

Борис Костиря
2025.07.04 17:34
* * *
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,

Віктор Кучерук
2025.07.04 16:53
* * *
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.

Віктор Насипаний
2025.07.04 12:09
Зірки
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м

Ярослав Чорногуз
2025.07.04 06:37
Вітрове гліссандо
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить

Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана

Євген Федчук
2025.07.03 21:54
Битва на річці Супій 8 серпня 1135 року
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.

Іван Потьомкін
2025.07.03 21:10
***
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому

С М
2025.07.03 10:35
Корабель із кришталів (The Doors)
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій

у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі

Юрій Гундарєв
2025.07.03 08:50
Максим Устименко, воїн Світла
У ніч на 29 червня під час відбиття масованої повітряної атаки рф на літаку F-16 загинув
український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…

Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу

Віктор Кучерук
2025.07.03 05:38
На світанні
Ще мліє ніч перед відходом
І місяць замітає слід,
А вже в досвітній прохолоді
Забагровів утішно схід.
І небосхил узявся жаром,
І трохи ширшим обрій став, –
І роси вкрили, ніби чаром,
Безшумне листя сонних трав.

Борис Костиря
2025.07.02 21:58
Хащі мороку
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,

Юрій Лазірко
2025.07.02 17:34
На Кого Лишив Ти -- Альбом Теревені від Зеня
На кого лишив Ти, гадe?
Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.

Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,

Віктор Кучерук
2025.07.02 05:30
Порадників багато
Як ґрунт підготувати,
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.

Юрій Лазірко
2025.07.02 03:14
Залишайсі На Ніч -- Альбом Теревені від Зеня
Залишайсі на ніч - мій Сірко
Відхлепоче ті з рук мольоко,
Схочуть кури курчати "ко-ко"
На підстилках у стиль ро-ко-ко!

Я тебе на руках донесу,
Прополощу в миднице красу,
Покрою нам на двох кубасу,

Федір Паламар
2025.07.01 23:57
***
Розхожими були Патерики
Про кельників німих і бісогонів –
Тоді миряни різні залюбки
Рівнялись показово на канони.

Опісля настає період хронік:
Походи, розкоші, повстання мас,
Прославлені в суспільній обороні –

Леся Горова
2025.07.01 22:02
Бетельгейзе
На екватор вмощені небесний
Зір липневих квітнуть едельвейси.
Космосу похитує їх вітер.
Там десь паленіє Бетельгейзе.
В Оріоні - зоряна імпреза!
Наднова народжується світу!

Багрянисто зірка догорає,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олеся Овчар (1977) / Вірші

 Бранка
Моє тіло - тремка оболонка,
Межа між двома прасвітами.
Живу я у ньому як бранка
З дозволеними відчуттями.

Я хочу побачити простір,
А бачу лиш мікрочастину -
Збагнути безмежжя так просто,
Якщо тільки я не людина.

Так хочеться в небо польоту,
Та крила сховалися в руки.
Себе хоч пізнати достоту,
Та думка у розум закута.

Як іноді рветься на волю
Той світ, що всередині мене -
Я з жалем заковую в слово
Усе, що таке незбагненне.

2008




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-10-02 17:17:09
Переглядів сторінки твору 5219
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.148 / 5.5  (4.940 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.871 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.788
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2016.01.07 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-02 17:22:26 ]
"крила сховалися в руки"... :)) як гарно! Героїня "Титаніка" теж так вважала на бушприті корабля - але ж летіла, розкинувши руки - бо її несло Кохання :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-02 17:43:13 ]
Дякую за розуміння, дорогий Михайле (це по-дружньому, хай Кохана не ревнує:)) !


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-02 17:24:46 ]
Привіт, Олесю, гарні рядки і гарні роздуми! Тільки бранка може знати смак волі))). " Я з жалем заковую в слово"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-02 17:42:30 ]
Привіт! Дякую за гарні слова :) А "з жалем заковую в слово" - тому, що відчуття іноді набагато глибші. Наприклад, хочеться радість з грудей зачерпнути рукою і комусь віддати. А як? Пробую описати словами, хоча відчуття ще глибші. Але намагаюся... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-02 17:43:31 ]
Я просто про зміну слів місцями запитав)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-02 17:58:22 ]
Зрозуміла, Віталіку! От я розтяпа... Виправляю. Дякую! :)
p.s. Просто пишу коментарі у "напіввисячому" стані. Час, час... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-02 17:59:26 ]
Як це? Де ец ти напіввисиш?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-02 18:40:20 ]
В часі, присвяченому ПМ. Наразі не можу тут побути більше за кілька хвилин... :) Пізніше ще до Тебе завітаю - юачила в анонсах щось нове. Цікаво. До зустрічі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Баліга (М.К./Л.П.) [ 2009-10-02 18:38:20 ]
Добрий день! Мені дуже сподобався Ваш вірш. Наше тіло це й справді оболонка, в якій ми закуті; ми так в ньому ізолювались, що забули про "старі" світи, світи предків. Але інколи комусь із нас так хочеться побачити справжній світ, і нам не вдається, бо щоб побачити, потрібно відмовитись від "звання людина". Захочеш щось зрозуміти, а тут розум буденний не дозволяє.
Це такі думки мені навіяв Ваш вірш. Дуже гарно!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-02 18:43:37 ]
Добрий день, Васильку! Так-так. Саме такі думки. Я щиро радію, коли хтось розуміє саме те, що я маю на увазі. Це для мене найвища нагорода. Дякую, що завітали!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-02 18:48:19 ]
Однак не варто зменшувати значення звання "людина". Воно прекрасне і багато до чого зобовязує. Тільки варто не забувати про світ духовності, доброти, самопізнання. Здається, нашому часу цього так бракує.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Баліга (М.К./Л.П.) [ 2009-10-02 18:52:30 ]
Саме так, я й мав на увазі штучну людину, відмовитись від цього звання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-03 16:23:44 ]
Філософський, глибокодумний. Не перестаєте дивувати. Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-03 20:12:51 ]
Дуже дякую, пане Мироне, що завітали. Світлих Вам вихідних днів :) Дякую за всі Ваші добрі слова!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-10-03 20:49:53 ]
Ну, що я можу сказати, Олесенько... Я в захваті!=) Вірш прекрасний. Твої почуття такі знайомі.=) Дякую, що Ти зуміла їх так гарно і влучно озвучити.=)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-03 23:25:07 ]
А Тобі дякую, Лесю, що Ти його відчула... Я за це дуже рада :)