ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.04.17 20:42
Як не втомивсь ти на роботі
(боровсь зі сном та протирав штани),
То не Америку з Європою вини,
Що не цілком беруть на себе наші клопоти,
А ледарів таких, як ти, та казнокрадів усесильних,
Та жевжиків, пролізлих в Раду бозна яким чином,
Та тих, хто н

хома дідим
2026.04.17 18:44
білий брудний голуб
із тьмяними рожево яскравими
лапами
сторожкий мов отруювач
у якого при собі
отрута і намір
скрадається підскоком
межею тіні й осоння

С М
2026.04.17 17:32
живе на лав стріт
любить свою лав стріт
у неї дім і сад є
всі нагоди і пригоди

у неї є халати й мавпи
лінтюхи у діамантах
має мудрість і відає суть

Юрій Лазірко
2026.04.17 15:34
троє нас
набралося на віче
на безлюдді повному
корчма
де за біль
розносить вина
відчай
павутиння тче

Костянтин Ватульов
2026.04.17 15:06
І знов сидить в півоберта та абрис ніжного плеча
На стінці тінню крізь зачинене фіранкою вікно.
В руці фужер, а там настоянка холодна та терпка,
Невже влаштовує на даний час її все це цілком ?

На білій шкірі видно анемічні сині русла вен,
На шиї об

Борис Костиря
2026.04.17 12:06
Стійка душа розчинить у собі
Тривоги й болі, як міцні метали.
Те, що прийшло в запеклій боротьбі,
Повільно і розпачливо розтало.

Розтали в плесі озера чуття,
Потужні пристрасті, земні закони.
Не викликає більше співчуття

хома дідим
2026.04.16 19:57
ось поет на променаді
проминає повію
мова тут не
про молодих поетів які
те саме що повії
або старих повій
котрі чим не поети
отже

Костянтин Ватульов
2026.04.16 19:17
Розповім тобі казку про літній насичений вечір,
Там лілійника жовтого довго п’янить аромат.
Там стежинка вузька поміж хат у травичці зеленій
Упирається в став, де качки на воді майорять.

Розповім тобі казку про осінь з молочним туманом,
Що вкриває

Євген Федчук
2026.04.16 17:52
Упереджуючий «удар» Ізяслава.

Життя мина. Уже на схилі літ,
Коли рука не здатна меч тримати,
Схотілося перо до рук узяти,
Щоб змалювати той далекий світ,
Якого вже назад не повернуть.
Схотілося події описати,

Артур Сіренко
2026.04.16 17:04
Я довго йшов
Вулицями міста граків,
Так довго, що забув назву міста –
Цього міста темних вікон
І злих поглядів сажотрусів
Міста, яке занедбало своє ім’я.

Я шукав Істину

Охмуд Песецький
2026.04.16 13:18
Знати про гостинці мав би вчасно,
І про красну мову бранзолет -
То й кохання ватрище б не згасло,
Щастя поривалось би на злет.

Ну окей, життя іде як шоу,
Слухай-но сюди й собі прикинь -
Тільки ми побачимося знову,

Борис Костиря
2026.04.16 13:01
Ледь чутні промені ранкові
Проб'ють могутню німоту,
Знайшовши ті слова у мові,
Які ословлять пустоту.

Тендітні промені пробудять
Від сну тяжких, лихих століть,
Штовхнувши у нудотні будні

Ігор Шоха
2026.04.16 12:52
Міняються і віра, і пенати,
і ніби рідне здалеку село...
у пам’яті прив’ялене зело
і кетяги калини біля хати.

І це минає. Тяжко поміняти
зло на добро або добро на зло.
Не меншає колег, але обняти

Ігор Терен
2026.04.15 19:44
                    І
Знову охопила ейфорія
голови одурених людей.
З огляду на світові події
мало клепок і всихає ґлей
в авторів словесної стихії
вичахлих теорій та ідей.
На землі, опаленій війною,

хома дідим
2026.04.15 16:59
квіти троянди квіти лілії
гіацинти
змальовані на цераті
на столі за яким сидиш
що анічого не важить
вір мені синку
але тобі хотілося
ще сотворити вірш

Сергій Губерначук
2026.04.15 16:13
Сію дні крізь сито –
аж трясуться груди.
Ніде правди діти –
буде час мій, буде.

Виросте на дріжджах
вимішане тісто,
й пиріжечка діждем,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

Олена Квітуча
2026.03.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олеся Овчар (1977) / Вірші

  Моє дитинство
Пройшли роки – я вже доросла.
Що – зрозуміла, що – і ні.
Ну а моє дитинство босе
І далі проситься у сни.

Тримаючи в руках кисличку,
Ясне, як веснянкова рань,
З малиново-повидлим личком,
Стрімке і щире без вагань.

Штанці новісінько-протерті –
Відзнака бойових звитяг...
Воно упевнено і вперто
Шукає свій до щастя шлях.

Грайливі очі-небесинки –
Невинна мудрість глибини.
Пухкенька ручка волосинку
Знімає сиву з голови.

Воно ще й досі зрозуміє
Травичку, пташку, звірину,
Розіб’є камінцем уміло
Скляну дорослу тишину.

Не відпущу його від себе
В далеко-невагомі дні –
Разом літатимемо в небо
Ловити посмішки ясні.

2008

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-10-02 08:31:12
Переглядів сторінки твору 3412
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.956 / 5.5  (4.940 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.871 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.753
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2016.01.07 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-02 08:37:25 ]
Чудово, Олесю! Всі ми хочемо в дитинство :))

"Пухкенька ручка волосинку
Знімає сиву з голови" - символічно, але ще рано!!! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-02 08:39:37 ]
Я вмію реально дивитися на речі - іноді:) Трішки першої сивини є (ну, зовсім трішки), але справді вміння по-дитячому відчувати світ їх ніби забирає... Дякую за Ваші слова!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-10-02 09:14:06 ]
Ой, Олесенько, відпустиш...=) Прийде час - мусиш відпустити, як тебе колись відпустили, мов пташку з гніздечка...=) Але доки є можливість - насолоджуйся цим моментом сповна.=) Щасти Тобі!=)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-02 09:36:41 ]
Привіт, Лесю! Я маю на увазі своє дитинство. Зрозуміло, тепер воно розкошує, маючи таких милих друзів - моїх дітей. Але дуже надіюся, Лесенько, що ту часточку дитячості, яка живе у мені, я не відпущу. Вона робить мене добрішою... Добра Тобі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-10-02 10:06:10 ]
Тоді вибач.=) Я Тебе не правильно зрозуміла.=) Гадала, що тут:"..Не відпущу його від себе
В далеко-невагомі дні" – Ти пишеш про свого синочка.=))) Ох, яка я розсіяна...=)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-02 10:36:35 ]
Лесю, я не маю що пробачати. Ми легко розуміємо одна одну :) А це основне!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-02 10:04:09 ]
І не відпускайте! Так воно гарно, "щебетливо". Бажаю берегти і ніколи не вбивати прекрасне дитя своєї душі. Якось і сам поринув у своє дитинство. Щиро вдячний! З великою шаню 5,5! Вітаю! Удачі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-02 10:28:33 ]
Щиро вдячна, пане Ігорю, за Вашу незмінну увагу. Завжди Вам рада!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-02 10:27:27 ]
Очі-небесинки - чудовий образ, два слова, і вже ціка картина! А "Пухкенька ручка волосинку
Знімає сиву з голови" - дуже зворушливо про швидкоплинність літ, минущість дитинства, юності... життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-02 10:29:35 ]
Нехай щире дитячість сприйняття світу дарує Вам незмінні хвилини Радості, пане Мироне! :)))