ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

С М
2026.03.15 16:33
Я розповів за Поле Суниць
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.

Борис Костиря
2026.03.15 11:56
У сні побачу болісні пророцтва,
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.

У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо

М Менянин
2026.03.15 02:02
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив

Ігор Шоха
2026.03.13 20:00
                    І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олеся Овчар (1977) / Вірші

 Моїм вчителям...

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-10-04 10:21:10
Переглядів сторінки твору 18748
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.192 / 5.5  (4.940 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.871 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.796
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2016.01.07 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-04 10:24:06 ]
Можливо, деякі місця хочеться поміняти. Але вірш уже присвячений, подарований, то я іще вагаюся. Але написаний дуже-дуже щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-10-04 10:48:17 ]
Прийми 5.5 - щиро.=)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-04 13:30:05 ]
Дякую, Лесю. Просто я так хочу привітати всіх Вчителів із сьогоднішнім святом. Не тільки працівників освіти, а наших мудрих Вчителів життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь К (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-04 16:04:41 ]
Цікаво, яке враження вчителів від такого вітання :))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-04 16:23:45 ]
Якщо цікаво, то скажу. Мої вчителі плакали, тому не буду казати про їхні зворушливі слова.
А тепер навзаєм - хочеться знати Ваше враження від нього :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь К (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-04 16:36:08 ]
Ну, я не вчитель :))
як читач – скажу: деякі вислови, ІМГО, потребують редагування :) напр. "у душі впадає" – можливо, западає? далі мовиться про зерно і ріллю, а тут плуг – нелогічно: орють чи сіють? після переліку дитячих вал іде займенник "у них" – розумію, що малося на увазі вчителів, але закони граматики строгі – і тут цей займенник стосується "де-факто" отих перелічених хиб:)) виходить зміщення змісту; далі " у посивілі скроні ЗАБ*ЮТЬСЯ слова" ? цей образ забивання слів у скроні як на мене занадто авангардний:) ну, і так далі :)))
прошу вибачення, шановна пані, розумію, твір "датський", тож критерії поезії до нього не варто застосовувати :)
Тож ЗРАЗУ видаліть цей комент, адже свято все-таки :))
я б і не писав, але Ви попросили :)
ще раз прошу вибачення, шановна пані Олесю
З повагою

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-04 16:27:47 ]
Ще додам, Олександре, що писала, знаючи вчительське життя не лише як учениця, а ще і як потомственний педагог, в якого ця професія "в крові" :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь К (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-04 16:49:03 ]
Зі святом!!!
Хай Ваш труд приносить Вам тільки радість!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-04 18:52:23 ]
Дякую за привітання! ТІльки слово "труд" у мене асоціюється із червоними прапорами і криками "ура", а улюблена справа - це вже зовсім інше. Та все одно - дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-04 22:58:42 ]
Детальнішу відповідь, Олександре (давайте обійдемось без "панів", адже ми майже ровесники:))
дивіться нижче.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-04 17:29:39 ]
Пане Олександре, я коментарі НЕ видаляю. Кожен МАЄ право на власний погляд і на власну думку, тільки із взаємоповагою.
На те ми всі і є різні. Є читачі ще крім нас :))) - їм може бути цікава наша дискусія.
Матиму більше часу - відпишу детальніше.
Коли писала ці рядки своїм вчителям, то не мала ще жодних літературних вчителів. При святі надрукувала цей ніби вірш без редакції - це вже пояснила.
Тепер на ПМ багато чому вчуся. Матимете бажання - заглянете на попередні твори :))
Дякую за Вашу увагу. Ви теж уже дещо педагог - адже носите прекрасне звання Батька. Як Ваша донечка? :) Всіх Вам благ. До зустрічі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-10-04 17:43:08 ]
З днем Учителя, шановна Олесю ! Гарних учнів і зошитів без помилок ))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-04 18:54:28 ]
Дякую дуже! Ну навіщо я згадувала про свою причетність до цієї професії? Напросилася на привітання. Я цього не люблю. Та як завжди - рада Вам, Вітроньку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2009-10-04 18:00:37 ]
Щодо цінності вірша, - промовчу. Оці слова "Ви пробачте нам те, чого ми не уміли,
Ви пробачте за те, чого ми не хотіли." мають казати й учителі, не тільки учні, егеж ? ))
Принагідно вітаю колег із професійним святом і нагадую, що життя не тільки у зошитах та школі.. Воно там - за вікном ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-04 18:50:28 ]
Пані Оксано, не мовчіть, будь-ласка. Вірш не є літературною цінністю - про це я вже говорила. Вірш я писала "Вчителям"... Щодо того, які слова вони можуть сказати учням - це вже зовсім інша тема. До речі, наразі я зовсім не у зошитах. Я говорила про "професію в крові". Чекаю на Ваше "немовчання". Якщо захочете - то я відповім, але знову ж таки - пізніше :)) Всіх благ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-04 18:57:04 ]
До речі, люба пані Оксано, ці слова може казати кожен з нас. Завжди знайдеться - кому. Чи Ви не згодні? :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-04 23:09:08 ]
Ще раз уважно прочитала Ваші претензії, Олександре. І узагальню свою думку.
Щодо літературної цінності - вже казала. Трохи деталізую: збій ритму -так; дієслівні рими - так, протерто; "уміли-хотіли" -римування, як у Незнайки... Такі недоліки приймаю. Ще можу погодитися з отим займенником:) Хоча Ви ж зрозуміли (та й думаю, не тільки Ви).
А от щодо змісту. Щодо сіячів і плуга - мені настільки це очевидно, що я навіть не буду пояснювати. Мені нагадався один психологічний трюк. З метою детально описати свій годинник, людина уважно і прискіпливо дивиться на нього впродовж 1хв. Потім описує детально - колір стрілок, вид цифр, колір циферблату. Але на запитання "Яка година?" не може відповісти!
Ми з Вами мислимо трошки по-різному. Мені важлива година, а Вам - опис годинника. Проте я маю на увазі конкретно цей випадок. Жоден з нас ні в чому не винен. Це є тип мислення. Одне мене тішить - є ті, хто розуміє один одного. Забрала багато Вашого часу? Дякую за увагу. Ви справді уважний читач. Шлях до взаєморозуміння відкритий :)) Добра Вам і великої Любові!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь К (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-12 22:25:33 ]
Олесю, я не маю до вас абсолютно ніяких претензій :))
Ви спитали про враження – я "клюнув", вважаючи, що Вас НАСПРАВДІ цікавить думка читача; очевидно, помилився :(
ні про збій ритму, ні про дієслівні рими у моєму коменті не йшлося, так?
просто звернув увагу на вислови, які, НМСД, слід би відреагувати, бо вони затемнюють, навіть спотворюють зміст :)
Щиро вірив, що саме це Вас цікавить – як вдосконалити твір, про це ж Ви мовили у своєму першому коменті, так?
Але, але...
Шкодую, що так сталося, що зробив Вам прикрість.
Зараз спробую коротко про абстрактне: зміст і форма – взаємовпливаючі чинники, егеж?
Що ж стосується Вашого порівняння з годинником, то скажу таке: якщо циферблат забруднений, а стрілки викривлені – важко встановити істинний час.
Мені важлива думка, оформлена грамотно – і це не залежить від типу мислення:)) Думаю, Ви чули вислів Сухомлинського про те, що користуватися неточним словом – це все одно , що на малюванні замість відточеного олівця дряпати іржавим цвяхом. Це я приблизно передаю, бо не пам’ятаю дослівно, але в школі ми цей вислів зубрили. Розуміти один одного треба завжди старатися, сподіваюсь, Ви мене зрозумієте. У величезному мовному запасі вибрати точне слово не завжди вдається з першої спроби. Дехто виправдовується щирістю почуттів, але це справа особиста – якщо ж виставляється твір на люди, то вже не автор, а читач йому суддя, НМСД...
Вірю, що ваші вчителі були зворушені, адже так рідко вони чують слова вдячності. І для них не важливо,чи це була поезія, очевидно, вони б зворушилися, якби свої почуття Ви висловили й по-іншому, без рим і ритму.
Ще раз прошу вибачення – в тому числі й за сумбурність думок :)
часу дуже обмаль :))
Дякую за гарні побажання, вам теж усіх благ:))
Можливо, про інші Ваші твори ще колись поговоримо:)) І зрозуміємо одне одного. Щасти Вам!






Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-13 07:41:24 ]
Олександре, рада, що Ви відгукнулися. Думка читача справді важлива :-) Я з Вами погоджуюся, і надіюся, що Ви все ж зрозуміли, що я РОЗУМІЮ недосконалість твору (ну і речення:-)). Просто хотілося висловити ще і свою точку зору. Щодо правки -див. нижче:-) Всіх Вам благ! (Теж часу обмаль:-))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-10-12 22:57:21 ]
Люди, які здатні так подякувати вчителям, заслуговують на повагу.
Вірш й справді недосконалий, як і все, що пишеться в такі моменти, проте у ньому є почуття прекрасне - і його видно звідусіль.
Дозволю собі зупинитись лише на першому куплеті.
Він доволі динамічний і непоганий. А от останній рядок:
Залишається те, що у душі впадає. - і справді тут не прозвучав, як на мене. По-перше, впадає В ОКО, а в душу ЗАПАДАЄ (неточно вжиті слова), а по-друге - у наступному куплеті - знов та душа вигулькнула. Про дієслівні рими тут не будемо взагалі говорити - лише по суті.
Отже, можна було б відредагувати перший куплет таким чином, наприклад:
Пролітають роки, довго тягнуться миті...
Скільки їх відійшло, скільки вже пережито.
Забувається зле, марнослав’я минає,
Залишається те, що серця зігріває.
Що я всім цим хотів сказати, друзі мої дорогі - Ви обоє десь праві у своїй дискусії, бо у різних Світах поетичних кожен з нас. Але давайте пробувати покращувати твори, раз Бог дав нам всім можливість забрести на благодатне місце _ Майстерні, де кожен (і я також) вчиться. Ви подивіться, Як Головний Редактор реагує на зауваження кожного з Вас й своїх віршах, як він править їх, якщо зауваги ті слушні. А він же тут - ГОЛОВНИЙ! Бугор (сміється тихенько). От приклад.
Давайте разом вчитися і вдосконалюватись!!!