ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.01.22 08:12
* * *
Тільки в пору найсумнішу,
Із небес на битий шлях, –
Місяць зирить так зловіщо,
Що проймає душу страх.
У період непривітний
Він утратив світлий лик
І ледь сіє тьмяне світло
На мертвотний чад осик.

Микола Соболь
2025.01.22 05:50
Безвір’я
Віра в людей помирає, як віра у Бога.
В нас розум Всевишній вдихнув, а навіщо він нам?
Везуть закатоване тіло в останню дорогу.
Людину убили. І навіть не в жертву богам.
Її розіп’яли заради хмільного весілля,
не винесла мук надлюдських пошматована пл

Віктор Михайлович Насипаний
2025.01.21 23:11
Я такий!
Місяць я ходив до Галі,-
Каже Ігор другу, -
Та вона мені вказала
Пошукати другу.

Я життя шикарне хочу:
Віллу, ресторани.
Ну, а ти не входиш, хлопче,

Іван Потьомкін
2025.01.21 22:00
КОРА
Без кори про дерево не варто говорить.
Вона, як одяг для людини.
Зірвуть плоди, листя облетить
І дерева на стовп сухий так схожі.
Кора і в чоловіка певне ж є –
Засмагла й ніжна шкіра.
Плоди ж , як і в дерев, немовби різні:
У кого ще в дитинстві ося

Володимир Невесенко
2025.01.21 21:19
Літній ранок
Жевріє видноколо.
Далеч палає жаром.
Ранок здаля спроквола
сунеться понад яром.
Ось він іде навшпиньки,
трави згина кургузі,
ніби тайком зі скриньки,
втік погуляти в лузі.

Борис Костиря
2025.01.21 20:10
* * *
Щось шкребеться з-під землі.
Щось рветься назовні.
Я відчуваю пульсування
ідеї чи самої сутності
страху і прозріння.
Щось шкребеться
і не може вирватися,
не може визволитися

Леся Горова
2025.01.21 18:04
Студня
Ой тяжко, тяжко
Маленькій пташці,
Яка над морем стомила крила.
Як тужно думі,
Сповитій сумом.
То ж гірко дума заголосила:

- СріблЕна студня,

Марія Дем'янюк
2025.01.21 17:06
Казка для мишеняти
Тишком-нишком взяло книжку сіре мишенятко.
"Почитай мені, будь ласка",- каже мишотатку.
"Як читаєш мені книжку - кота не боюся,
Теплу ковдру дістаю й до тебе горнуся".

Вже солодкий дивосон в нірку заглядає.
Він також почути хоче, як тато читає

Олена Побийголод
2025.01.21 13:20
Гомерова Одіссея: Розділ другий
День 2-й. Від’їзд Телемаха)

1.
Еос перстами рожевими
небо мазнула по краю –
глядь, Телемах під деревами
збори ахейців збирає.

Віктор Кучерук
2025.01.21 04:50
* * *
Цікавість задуму й звучання
Принадних слуху мудрих слів
Сприяють радості пізнання
Того, що мовити хотів.
Але не будь багатослівний
І заощаджуй інших час, –
І прийде успіх безсумнівно,
І вдячність матимеш нараз.

Артур Сіренко
2025.01.21 01:49
Зелені монети мовчання
Монету,
На якій написано «Меланхолія»
Викинуло море (бавлячись)
На пісок, що насипав Еол
З міху торішніх надій.
На березі, де зітлів «Арго» -
Корабель незбагненних мрій.
Лишив на піску сліди

Борис Костиря
2025.01.20 19:51
Рух
Важливе лиш тяжіння до мети,
А результат нічого вже не вартий.
Руйнуються галактики й світи
На вістрі космосу, у серці ватри.

Важливе лиш народження світів,
Їх розвиток, тривання, буйний розквіт,
Занепад, що у маренні листів

Редакція Майстерень
2025.01.20 14:14
Чи варто безпосередньо воювати із Сауроном?
Час від часу автори і читачі не лише Майстерень, а загалом соцмереж наштовхуються на образливі, дещо замасковані, чи неприхованої чорноти пасквілі на дійсно талановитих митців. І лють й інші нормальні початкові реакції тоді пронизують нас. Але чи таке не

Олена Побийголод
2025.01.20 12:26
Гомерова Одіссея: Розділ перший
Еней був парубок моторний...
Але – не згірш і Одіссей.
Тож, доки мелють наші жорна,
продовжмо звичай славний сей!

Розділ перший
(День 1-й. Ітака)

Іван Потьомкін
2025.01.20 08:49
***
«Рік ходила, два ходила, да усе намарне.
Той так смалить самосад, що аж квіти в’януть.
Той марусин поясок знає тільки в чарці.
Той не слухає нікого. Той щодня у сварці.
Той незграбний. Той малий.
А той голомозий...
Як дівчата заміж йдуть – второпать

Віктор Кучерук
2025.01.20 08:17
* * *
Розмальовані мріями сни,
Затуманені дійсністю мрії, -
Не згасає пожежа війни
І смертей течія не маліє.
Затамовую біль у собі,
А сльозу затаїти не можу, -
Багатьох проводжав я на бій,
Повернувся додому - не кожен.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

все і ні про що Владислав Про
2025.01.18

Тарас Никифоренко
2025.01.02

Назар Нечипельський
2025.01.02

Андронік Страстотерпець
2024.12.30

Маргарита Каменська Дарко
2024.12.25

Богдан Архіпов
2024.12.24

Єлизавета Катрич
2024.12.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олеся Овчар (1977) / Вірші / Для маленьких сонечок

 Монолог ляльки
Я – ватяна лялька,
Із ґудзиків – очі,
Сиджу у куточку,
А бавитись хочу.

І ручки, і ніжки
Пухнасто-невмілі,
А я ж танцювати
Колись так хотіла.

Косички-шнурочки,
Без усмішки губи,
Невже я такою
Завжди тепер буду?

2008




Бувша третя строфа (кому цікаво:-))

І думала – буду
Я прима на сцені,
А доля, мов юда,
Сміється із мене.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-10-08 23:15:51
Переглядів сторінки твору 6718
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.522 / 5.5  (4.940 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 5.478 / 5.5  (4.871 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.856
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми ВІРШІ ДЛЯ ДІТЕЙ
Автор востаннє на сайті 2016.01.07 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-08 23:17:24 ]
"Танцювальна" тема нагадала мені про один вірш. Написала його чисто з дорослих міркувань, але гадаю - без третьої строфи можна і з дітками так поговорити... Що ж скажуть читачі і критики?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-10-08 23:20:58 ]
Вечір вивернутих кишень...)))За.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-08 23:26:36 ]
Я ж тільки одну вивернула... А ще хто вивертав? Чи не...? Дякую за ЗА :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-08 23:27:57 ]
Гарно, сумно, добре.....
ага, без 3-ї строфи можна в "Читанку" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-08 23:34:49 ]
Дякую, пане Юрію, що зазирнули до бідолашної ляльки. А вона вже робить перші спроби усміхнутися - без третьої строфи. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Корендюк (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-09 08:58:53 ]
гарний вірш! є над чим працювати, але думка дуже класна )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-09 09:30:25 ]
Дякую, Олю, що завітали. Які тільки аналогії не приходять нам у голови. А портрет ляльки - справжній :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2009-10-09 09:04:45 ]
Пані Олесю!
Всере. Третя строфа теж хороша. Хоча пропоную її написати так:
Косички-шнурочки,
Вуста без усмішки,
Та хочу веселою
Бути хоч трішки.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-09 09:32:47 ]
Пане Олександре, мені як оптимістові (чи оптимістці :-))) Ваше закінчення подобається набагато більше. А щодо роздумів про третю строфу, то я мала на увазі оту "бувшу". Рада знову Вас бачити.
А Вашу повість уже дочитую - клас. Скоро напишу відгук :-))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-10-15 11:29:16 ]
Гарний віршик, цікава ідея! Якщо без колишньої строфи, то дійсно можна читати малятам, адже Ви саме в цю рубрику помістили вірш. На мою думку, слова: «А доля, мов юда, Сміється із мене» - не буде зрозумілою малечі. Та й підтекст тут зовсім недитячий :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-15 13:48:07 ]
Дякую, пані Тетяно за Вашу увагу. Я оту строфу і викинула. Але дописала після вірша, якщо комусь буде цікаво - бо про неї йдеться у перших коментарях.