ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Шон Маклех
2023.05.28 12:21
З прозорих цеглин повітря
Збудував собі дім вічний:
Між пухнастими хмарами лісу,
Між громадами хмар гір,
Між химерами хмар замків:
Збудував, ніби я муляр у фартусі:
Вільний як вітер-зброяр
Між сонячних променів:

Юрій Гундарєв
2023.05.28 11:58
Опубликовано в интернет-журнале «Чайка» (США)
28 мая 2023 года


1.

Війна вбиває.
Земля змучена стогне.

Віктор Кучерук
2023.05.28 05:20
Дивовижна і жадана,
Повна юного тепла, –
Ти до мене без вагання
Не із вигадки прийшла.
Запах шкіри і волосся,
І солодкий присмак уст, –
В нішах пам’яті ще й досі
Зберігаються чомусь.

Іван Потьомкін
2023.05.27 22:25
На смертнім одрі Раббі Асі провідав його небіж, долучившись до решти учнів, які скупчились довкола Вчителя. Гадав, що застане дядька за молитвою, а він...привселюдно плаче. «Що це з Вами, раббі? Чи ж є щось у Торі, щоб Ви не знали та не передали нам, учн

Юрій Гундарєв
2023.05.27 13:01
Тебя приветствует заснеженной булавой
Богдан на площади январским вечером.
Сияют золотом прямо над головой
Софии куполов зажжённые свечи.

Снежинок поцелуи ловишь губами.
Ресницы бьются, как крыльями мотыльки.
И легким дыханием прадревняя пам

Володимир Каразуб
2023.05.27 10:19
У твоєму дзеркалі застигло море...
Чи можливо це твій схвильований океан?!
Це картина у ньому навпроти тоне...
Чи виринає Левіафан?!
Це дихає пекло вогненною тишею...
Чи сонце зітхає загравою вслід
Осіннім сутінкам?! Над твоєю вишнею
Ще не раз по

Теді Ем
2023.05.27 08:20
Стою під каштаном, ллє злива весняна,
в провулок рікою вода.
Довкола все мокре, у водних потоках
принишкла міська суєта.
Знесилено висне каштанове листя
і квіт із дерев обліта.
І я промокаю, стою і чекаю,
а злива ніяк не стиха.

Ольга Олеандра
2023.05.27 08:13
Нехай підождуть ні про що розмови
і метушіння між серйозних справ,
діяння примусові й беззмістовні,
такі гіркі на дотик і на смак.
Життя не жде, воно кудись спливає,
тече між пальців мов скляний пісок.
Його запаси меншають, щезають,
все тоншим є от

Віктор Кучерук
2023.05.27 05:27
Весняним днем, під сонцем літнім,
На схилах круч триває гра, -
Прадавній Вишгород мій квітне
І пахне вогкістю Дніпра.
Так ясно й тепло, як у раї,
Між очевидної краси, -
Неначе молодість буяє
І додає життєвих сил.

Ярослав Чорногуз
2023.05.26 23:26
День догорів. Злотисту стрічку
З прощальних променів заплів.
А сонце скапує, як свічка,
На буйну зелень у імлі.

А на небесному престолі
Вмостився місяць-молодик.
Вгортає темрява поволі

Віктор Михайлович Насипаний
2023.05.26 19:07
Горіх тримає сонця край важкий.
Кульбабчать сни. Хоч дні стежками в осінь.
Легенький дощ плете мої думки,
Чиюсь журу продасть мені за безцінь.

Хапає небо клен, мов сонний жук,
Циганить мідь дрібну із сонця мушлі.
І день старий плететься за межу,

Олександр Сушко
2023.05.26 18:01
Невірці, православні чи погани -
Яка різниця? Всі - моя сім'я.
І первісток не мій, і не останній,
Але для всіх добрезний вітчим я.

Паплюжити своїх богів негоже,
Тому вони й потрапили в біду.
Ви ж - чужаки, Дажбоже і Свароже,

Володимир Бойко
2023.05.26 11:33
Настав час вибору між людським і російським. Неживий москаль життю не загрожує. Гарно співають не лише гарні люди. Дурні думки відвідують усіх, та лише дурні ними тішаться. Сентенції про добро і зло народжуються не від доброго життя. Перед

Теді Ем
2023.05.26 09:37
Миттєвості літа – квіт жовтий на липах,
солодка черешня, суниць запашних
поляни зелені, смородини жмені
і білий налив, що пристиг.

Багатство природи – для щастя народу,
тут жити і жити, радіти життю
і пам’ятати про милості Бога,

Софія Цимбалиста
2023.05.26 08:32
У віддзеркаленні води
покинутих людьми річок.
У їхньому теплі й шаленій прохолоді
спокійним сяйвом відбиває він.

Він сизий птах серед птаства звірів
із крилами, схожими на кинджали.
Він один із тих, хто зміг втекти,

Наталія Кравченко
2023.05.26 08:14
Колись дуже давно їй прийшов сон та хтось промовив при цьому відображалися промовляючого слова на воді:

Єгипетська кобра уособлює богиню Ваджет. Відома як «Око Гора». Це був символ суверенітету фараонів, і тому вони всіяли його на свою діадему. У корол
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Леся Леся
2023.05.26

ксенія канк
2023.05.18

Юрко Юрко
2023.05.14

Сніг на голову
2023.05.08

Краска Світлана Лана
2023.05.06

Алі Терра
2023.05.04

анна сон
2023.05.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталя Терещенко (1970) / Вірші

 ПОСВАРИЛИСЬ ВІТРИ
Посварились вітри,
Бо усі закохалися в осінь,
Без коштовних прикрас –
Їй однаково все до лиця.
Листопадова мить
Прохолодного дзвінкоголосся
В капелюшках рудих,
То, напевне, початки кінця?

Вже стікають дощі
По долонях пожовклого листя.
Сотворіння чудес –
Ніби сонцем освячений сум.
Світ ще прагне краси
І крайнеба такий ще барвистий,
А данайці-вітри
Вже руйнують звабливу красу...

Вже човни в небесах
Відпливають в далеку Ітаку,
Чи в далеку Колхіду
Шукати новітнє руно,
Золочені щити
Відбивають останню атаку,
І осінню печаль
Молоде утішає вино...





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-10-11 16:33:05
Переглядів сторінки твору 5280
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.914 / 5.5  (4.947 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.895 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.747
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.01.15 09:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-11 16:53:21 ]
Дуже гарно! Я вражений. Особливо остання строфа - квінтесенція осіннього настрою. Дякую за приємну хвилину з вашим віршем, пані Наталя. Щиро - доступні мені 5.5, хоча - це не оцінка для нього. Всього найкращого!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-10-11 16:56:42 ]
Ох, ті шалапути данайці-вітри, такі нетерплячі! :)

Вже човни в небесах - А човни в небесах?
Теплий Нечуйвітер.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2009-10-11 18:18:15 ]
Гарний, красивий, променистий вірш, наче симфонія - урочистий і піднесений, і з позолотою смутку і ніжності, і з гіркавим присмаком прощання...
Дуже сподобалося!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
к т (Л.П./М.К.) [ 2009-10-11 18:31:28 ]
...молоде вино і Ваша поезія

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-10-11 21:19:19 ]
Наталочко!!! Рада зустрічі, вірш мелодійно-журливий, образи аж прозорі – гарно.
НМСД, змінити б дещо, напр., "у теплу Ітаку" (хоч я не знаю, чи вона тепла насправді:)
і ще "світ ще прагне любові" – бо гірко мені, некрасивій, читати тільки про красу :)))
Не пропадайте так надовго!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-12 13:12:13 ]
Молоде вино, осіння печаль, що ще треба, щоб зустріти зиму?
Ната, це в тебе степова осінь? Дуже цікаво.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2010-02-17 23:56:02 ]
Справді променистий вірш... як для редактора ПМ