ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.06.23 07:23
* 119 *
у своїй непрозорій стихії
віршувати
недбало як слід
відкидаючи ревнощі хитрі
розбиваючи сяючий лід
у коморі своїй
саркастичній
обдираючи рештки шпалер

Віктор Кучерук
2026.06.23 06:09
* * *
Сонце жаром запашіло
І відразу вітер стих, -
І вогнем взялося тіло,
І робити важче вдих.
Усього проймає потом
Й обпікає водночас, -
Сонце встало до роботи
І отак гартує нас.

Ірина Вовк
2026.06.23 01:44
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції (продовження 2)
Розділ III: КОЛИ ДЗВОНИТЬ СОФІЯ, ЗАТИХАЄ ПАРИЖ Це було навесні 1048 року. Київ тільки-но скинув із себе зимові кайдани, коли до Золотих воріт підходила пишна кавалькада заморських гостей – французьке посольство, очолюване єпископом Роже Шалон

Володимир Бойко
2026.06.22 14:33
Натуралістичні думки – 5
Не хочете стати овочем на старості – їжте овочі замолоду. Глибше лизнеш – більше куснеш. Безкорислива любов корисніша для здоров’я. Сила мистецтва не залежить од сили звуку. Не втрачайте голову – шануйте працю перукаря. Політ думки був пере

Борис Костиря
2026.06.22 13:22
* * *
Я заблукав поміж дерев зимових,
І нитка Аріадни на снігу
Згубилася, немов прадавня мова,
Забруднена у лютому гріху.
Поміж дерев зимових я шукаю
Нитки, які врятують нас усіх.
Мене ж у сутінках чекає Каїн.
А сніг летить, як первозданний сміх.

Ірина Вовк
2026.06.22 12:20
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції (продовження 1)
Розділ II: РУНІЧНЕ КОЛО ПІВНІЧНОЇ КРОВІ Наступного дня після того, як золоте чорнило застигло на пергаменті, туман над Києвом змінився пронизливим північним вітром. Маленька Анна сиділа в дівочих покоях своєї матері, княгині Інгігерди. Тут пахло зовсі

хома дідим
2026.06.22 07:59
* 118 *
розкажи мені ще
про інакші дні
де так гарно було
із тобою
дай ліричного ще
відчуття мені
без потреби
сурми і двобою

Віктор Кучерук
2026.06.22 06:41
* * *
Неймовірно голосна
І проворна дуже, -
Покотилася луна
З-за ріки по лузі.
Повернулися назад
Наспіви веселі,
Ніби чути їх не рад
Нині хтось в оселі.

Світлана Пирогова
2026.06.21 21:58
Гортензія
Гортензія-красуня пишно квітне,
Вражає розмаїттям кольорів.
Розкішним покривається суцвіттям.
Побачив літній легіт - і зомлів.

І звідки тут ця пані елегантна?
Таких в саду ще досі не було.
Прикраса днини, вечора, світанку.

Олена Побийголод
2026.06.21 21:48
1937. Прощальна комсомольська
Михайло Ісаковський (1900-1973)

Був наказ йому – на захід,
    їй також – до чужини...
Йшли на фронти комсомольці
    Громадянської війни.

Йшли у військо, розставались,

Іван Потьомкін
2026.06.21 21:00
Умань (літо 1768 року)
Лежать ляхи з юдеями,
Що за гарний викуп
Сторгувалися з Максимом,
Як із скрути вийти.
Вийти вийшли,
Та не в ті ворота.
А міська голота,
Себто ті,

Ірина Вовк
2026.06.21 20:09
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції
Вона була вихована серед білого мармуру, кольорових мозаїк Софії та шелесту пергаментів у скрипторіях сонячного Києва періоду «золотого віку» Русі ХІ століття. Донька великого князя Ярослава Мудрого, вона мала стати живою печаткою у великій грі європейськ

Борис Костиря
2026.06.21 20:08
Прозорий ліс
Прозорий ліс у сутіні прозорій.
Прозорий смуток дивиться в імлу.
Прозорий спокій п'є північні зорі.
Прозорий час читає ковилу.

Прозорий простір причаївся вчасно
У згусток нерозтрачених хвилин,
Плекає мрію дивну і незгасну

Іван Потьомкін
2026.06.21 17:06
Умань (літо 1768 року)
Лежать ляхи з юдеями,
Що за гарний викуп
Сторгувалися з Максимом,
Як із скрути вийти.
Вийти вийшли,
Та не в ті ворота.
А міська голота,
Себто ті,

С М
2026.06.21 16:52
На часі (Jefferson Airplane)
Давно вже я не сходив, зі своїх ей, пагорбів
Усе, що бачив я, прискорює рух мій, домів

Прилинь, до обличчя, устами своїми
Дивися далі, о дивися глибинно

Помаранчевий і синій
Кольори моїх чуттів

Іван Веселий
2026.06.21 16:50
8. Проща. Переспіви.Б.К. Спіралі
Вдягнувши водолаза маску,
і вибравши спіралі час,
він ринув у місцеву прощу -
на дно духмяно гаслих трас.

Минулі виходи нестерпні
туди траплялися не раз,
та вірив він, що крізь ті терні,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тамара Ганенко / Вірші / Збірка «Із тернами в серці» (2003)

 Як тихо печаль...
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-10-15 23:30:05
Переглядів сторінки твору 8764
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.632
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2025.08.22 16:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-10-15 23:48:59 ]
: )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-16 17:43:57 ]
На слова хіба пророчі
усміхнеться вітер з ночі :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2009-10-15 23:55:15 ]
тополям - так уместно...:)) оно дышит.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-16 17:42:54 ]
Спасибо, ОЛ (за дыхание в унисон:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-10-16 00:30:04 ]
Тополя, тополя, я Явір відбір.
пов торяю то поля то поля...
Тамарцю,
щось я збився..., як збанок молока...

Як тихо печаль поселяється в серці...
-+--+--+--+-
Вітри колошматять ромашки надій,
-+--+--+--+ (хто кого колошматить?) - вітри ромащок чи навпаки?
Акорд наполоханим джмеликом б"ється
-+--+--+--+-
Об скельця непроханих холодів.
-+--+----+ ?
Несеться табун жовтим визрілим полем,
-+--+--+--+-
і молиться спрагла любові земля.
-+--+--+--+ (можливо обвести комами "спрагла любові")
Скорботно і моторошно тополям.
-+--+----+- ?
Їм срібло од місяця скроні встеля.
-+--+--+--+


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-16 05:50:27 ]
А вредний! Але ж не ледачий, і рахувати вміє (аж до... ого!)...
Та все ж не знаю, Юрасю, чи не пропадьот Ваш скорбний труд (з ритмом), -так воно вже написалося-встоялось, не знаю чи захочеться колошматити образність(а втім - побачимо). На ромашках - погадаю трохи...
Дякую за уважність. Поки що лишаю Юрка збитим, на масло...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-29 14:57:02 ]
а спрагла любові земля, відчуваю, можна без ком, Юрцю, - вже позабувала складні граматичні правила із вчительської свого древнього минулого(розширене означення, чи шо...), щоб тобі кваліфіковано щось вякнути, і ото так тіко - чуйствую..:)
В цім би мені міг допомогти чудовий мій друг-поет з Білої Церкви Петро Розвозчик, Заслужений вчитель України, але його все ще нема на цім сайті. Костику (до Кості Мордатенка), чому Ви там Петра не підштовхнете, - або я можу його вірші поставити?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-10-16 10:47:27 ]
Гарно, пані Тамаро.=)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-16 17:45:48 ]
Дякую, Сашо. Можна без пані:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
к т (Л.П./М.К.) [ 2009-10-16 13:41:43 ]
як тиха печаль

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-16 17:47:21 ]
загнала я всіх, бачу, у тоску зільону...
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-16 16:27:30 ]
Нє, ну дуже симпатичний перепад ритму, особливий такий, спиняє подих і знов відновлює!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-16 17:53:03 ]
Та ото ж - наколошканий, моторошний, збитий табуном і скельцями калюжними поміж ромашкових вітрів:) І чого мене туди занесло?
Спасибі за передачу відчуття, Віталію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-10-17 23:58:11 ]
особливо сподобалася перша строфа –звідкись починає бриніти стиха печаль, аби поселитися непрохано у серці, але слово "колошматять" тут чи не занадто експресивне, Тамарко?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-18 05:05:45 ]
Трохи грубувато? Може. Подивлюся, все одно після Юрка на ромашках гадати в тім рядку треба:) Вірш уже був у збірці, доведеться, мабуть, видавати колись вдруге (наче інші в черзі не стоять) і писати - 2-га редакція:)))
Дякую сердечно за увагу Вашу й поради, Василинко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-18 14:17:23 ]
Ромашковим полем
Чи місячним болем, -
Летіти, не впасти...
Акорди сріблясті,
Обвітрені вітром,
З долоні пюпітру
Видмухує осінь,
Видмухує - ось і...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-18 22:06:46 ]
Гарно, Світлано... Це експромт чи частина з вірша? Спасибі щире за відвідини!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-19 00:19:25 ]
Це таке мені написалося після того, як твоє прочиталося...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-19 15:29:38 ]
Здається, може існувати як самостійне. Хіба щодо обвітрені вітром не дуже певна:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-10-22 00:45:15 ]
Як гарно, Тамаро, як мило. Хочеться вивчити та розказувати Ваш вірш іншим. Може трохи, десь і щось, але це не псує гармонії та краси Вашого твору.
Зворушливо,
Таня