ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.08.07 12:05
* 165 *
оса влітає
лупиться у скло
минають спаси
вицвітають квіти
не спиться
радше умирається
в це літо
усе для того

Борис Костиря
2026.08.07 11:54
Холодний вітер
Холодний вітер люто свище
Із потойбіччя, з царства снів,
Роздмухуючи попелище
Старих ідей, старих вождів.
Ніхто цей епос не напише.
Перо - у реготі вогнів.

Холодний вітер продиктує

Віктор Кучерук
2026.08.07 07:27
* * *
Лука вогка та зелена,
Різнотравна і м'яка, -
Досі зваблює натхненням
Чуйну душу письмака.
Тут найлегше зрозуміти
Нині можете і ви
Всю безкраю ніжність квітів
Та піддатливість трави.

М Менянин
2026.08.06 20:14
Колискова Україні
Лунная поляна
светит серебром,
там, где сердца рана –
родина и дом.
Там же пелась песня
и родных тепло...
Боже, дай воскреснуть
с тем, когда светло.

Володимир Бойко
2026.08.06 17:39
Лімерики F 3
Вже давно у лісах Амазонії
Не лунають чарівні симфонії.
Щонайкращих співців
Алігатор поїв
І печально в лісах Амазонії.

На великий банкет у Ракошино
Поз’їжджалися гості запрошені.

Євген Федчук
2026.08.06 15:33
Перші відкриті бої загонів УПА проти німців (січень-лютий 1943 року)
Дід у вицвілій мазепинці на клас подивився.
Йому раптом щемно стало, що аж просльозився.
Це ж уперше, як героя його запросили
До дітей. Бо з того часу, як проголосили
Їх запроданцями, навіть і мислі не мали
Про таке розповідати, у собі тримали.
А те

Артур Курдіновський
2026.08.06 15:09
Ніхто так не мотивує, як вороги та заздрісники
У липневому номері "Української Літературної Газети" надруковано магістральний вінок із моєї корони сонетів "Смарагдова тиша". Це для мене, дійсно, подія. Пригадуються слова та погрози деяких авторів Поетичних Майстерень, наших провідних новаторів-про

Борис Костиря
2026.08.06 14:28
Острів Епштейна
Острів Епштейна в далекому морі.
Острів розпусти. Розкладений Рим
Так розвалився у плотській покорі.
Посох історії буде твердим.

Дика еліта вже геть занепала,
У дебілізмі не відає меж.
І словеса, як фальшиві опали,

В Горова Леся
2026.08.06 14:27
Хмари
Лускаті хмари - окуні рожеві.
Заграви блиск на кожному зажеврів.
Їх неба невід викине на берег,
Де млою стануть кольорові пера

Тих дивних риб, що хмарами здалися.
А променю блесна над краєм блисне,
Над пляжем, де із оніксами гравій,

Ірина Вовк
2026.08.06 12:01
Чорний сніг Александрії (продовження 1)
Суд історії на балконі палацу Клеопатра увірвалася на відкриту терасу палацу, де Цезар спостерігав за пожежею. Її сукня з найтоншого китайського шовку тріпотіла на вітрі, а важке золоте намисто-пектораль із зображенням крилатої Ісіди тремтіло від част

хома дідим
2026.08.06 11:52
* 164 *
для чого епатаж
зарафаель собі
життєве щось
знайоме всім тутешнє
із музикою
хай комусь верлібр
ще інший видить
ярлики аптечні

Вячеслав Руденко
2026.08.06 07:59
У спеку липня снігову
Коли ми розумом своїм
Досягнемо зразків
І кобзи наші кам’яні
Зігріють світ батьків,

Де телепати-ковалі
Лежать в основах рун,
І плем’я юних гендлярів

Віктор Кучерук
2026.08.06 07:21
* * *
Вітер розвіяв туман над покосами,
Небо безкрає укрила блакить, -
Серпень старанно вмивається росами,
Запахом яблук приємно п'янить.
Ранок серпневий свіжить прохолодою
Та звеселяє піснями птахів, -
Тішуся знову ясною погодою
І позолотою щедрих полі

М Менянин
2026.08.05 23:07
Заміна посла
І був народ близьким до краху –
від рабства «несолона сіль»,
не стало в нім до Бога страху –
так корабель сіда на міль.

Серед Своїх народів в світі
Господь обрав послами їх,
в своїй землі були щоб ситі –

С М
2026.08.05 22:02
Лимонадна Бейбі (Syd Barrett)
Сіре місто це
Залізних рук сплеск
І вечірка для клоунів, хай
Падає дощ недалеко
Прошу ласки, лимонадна бейбі

Як увечері сонце сідає
І земля розливається, вранці

Ольга Садкова
2026.08.05 21:37
Поїзд смерті
Ешелон довжелезний. «Телячі» вагони.
По півсотні у кожнім невинних людей.
Чи із розуму це, чи з якихось агоній,
чи від вбивчих якихось примарних ідей?!

Виселенцями стали вкраїнські селяни,
що одвіку трудились на рідній землі.
А тепер конвоїри зухв
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тамара Ганенко / Вірші / Збірка «Із тернами в серці» (2003)

 Як тихо печаль...
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-10-15 23:30:05
Переглядів сторінки твору 8886
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.632
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2025.08.22 16:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-10-15 23:48:59 ]
: )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-16 17:43:57 ]
На слова хіба пророчі
усміхнеться вітер з ночі :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2009-10-15 23:55:15 ]
тополям - так уместно...:)) оно дышит.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-16 17:42:54 ]
Спасибо, ОЛ (за дыхание в унисон:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-10-16 00:30:04 ]
Тополя, тополя, я Явір відбір.
пов торяю то поля то поля...
Тамарцю,
щось я збився..., як збанок молока...

Як тихо печаль поселяється в серці...
-+--+--+--+-
Вітри колошматять ромашки надій,
-+--+--+--+ (хто кого колошматить?) - вітри ромащок чи навпаки?
Акорд наполоханим джмеликом б"ється
-+--+--+--+-
Об скельця непроханих холодів.
-+--+----+ ?
Несеться табун жовтим визрілим полем,
-+--+--+--+-
і молиться спрагла любові земля.
-+--+--+--+ (можливо обвести комами "спрагла любові")
Скорботно і моторошно тополям.
-+--+----+- ?
Їм срібло од місяця скроні встеля.
-+--+--+--+


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-16 05:50:27 ]
А вредний! Але ж не ледачий, і рахувати вміє (аж до... ого!)...
Та все ж не знаю, Юрасю, чи не пропадьот Ваш скорбний труд (з ритмом), -так воно вже написалося-встоялось, не знаю чи захочеться колошматити образність(а втім - побачимо). На ромашках - погадаю трохи...
Дякую за уважність. Поки що лишаю Юрка збитим, на масло...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-29 14:57:02 ]
а спрагла любові земля, відчуваю, можна без ком, Юрцю, - вже позабувала складні граматичні правила із вчительської свого древнього минулого(розширене означення, чи шо...), щоб тобі кваліфіковано щось вякнути, і ото так тіко - чуйствую..:)
В цім би мені міг допомогти чудовий мій друг-поет з Білої Церкви Петро Розвозчик, Заслужений вчитель України, але його все ще нема на цім сайті. Костику (до Кості Мордатенка), чому Ви там Петра не підштовхнете, - або я можу його вірші поставити?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-10-16 10:47:27 ]
Гарно, пані Тамаро.=)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-16 17:45:48 ]
Дякую, Сашо. Можна без пані:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
к т (Л.П./М.К.) [ 2009-10-16 13:41:43 ]
як тиха печаль

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-16 17:47:21 ]
загнала я всіх, бачу, у тоску зільону...
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-16 16:27:30 ]
Нє, ну дуже симпатичний перепад ритму, особливий такий, спиняє подих і знов відновлює!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-16 17:53:03 ]
Та ото ж - наколошканий, моторошний, збитий табуном і скельцями калюжними поміж ромашкових вітрів:) І чого мене туди занесло?
Спасибі за передачу відчуття, Віталію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-10-17 23:58:11 ]
особливо сподобалася перша строфа –звідкись починає бриніти стиха печаль, аби поселитися непрохано у серці, але слово "колошматять" тут чи не занадто експресивне, Тамарко?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-18 05:05:45 ]
Трохи грубувато? Може. Подивлюся, все одно після Юрка на ромашках гадати в тім рядку треба:) Вірш уже був у збірці, доведеться, мабуть, видавати колись вдруге (наче інші в черзі не стоять) і писати - 2-га редакція:)))
Дякую сердечно за увагу Вашу й поради, Василинко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-18 14:17:23 ]
Ромашковим полем
Чи місячним болем, -
Летіти, не впасти...
Акорди сріблясті,
Обвітрені вітром,
З долоні пюпітру
Видмухує осінь,
Видмухує - ось і...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-18 22:06:46 ]
Гарно, Світлано... Це експромт чи частина з вірша? Спасибі щире за відвідини!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-19 00:19:25 ]
Це таке мені написалося після того, як твоє прочиталося...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-19 15:29:38 ]
Здається, може існувати як самостійне. Хіба щодо обвітрені вітром не дуже певна:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-10-22 00:45:15 ]
Як гарно, Тамаро, як мило. Хочеться вивчити та розказувати Ваш вірш іншим. Може трохи, десь і щось, але це не псує гармонії та краси Вашого твору.
Зворушливо,
Таня