ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2025.10.02 11:04
жовтня зустрічає свій день народження легендарний англійський рок-музикант. Мало хто знає його справжнє ім‘я Гордон Самнер, але сценічне - Стінг, що у перекладі означає «жалити», відомо кожному, хто цікавиться сучасною музикою.
Він від першого дня повном

Юрій Гундарєв
2025.10.02 09:27
Сутеніло рано, як завжди наприкінці листопада. Поет Н. зробив ковток майже зовсім холодної кави і перечитав щойно написаний вірш. Його увагу зупинив один рядок: «І серце б‘ється, ніби птах…» Скільки вже цих птахів билося біля серця?! Н. закреслив «ніб

Борис Костиря
2025.10.01 22:21
Ящірка - це сенс,
який вислизає з рук.
Чи не є Всесвіт
такою самою ящіркою?
Ми шукаємо необхідних слів,
які падають у траву
і губляться там.
Ящірка є необхідним словом,

Юрій Гундарєв
2025.10.01 10:09
Російські окупанти офіційно стверджують, що б‘ють лише по військових об‘єктах…
28 вересня 2025 року внаслідок чергової нічної масованої атаки на Київ загинула
12-річна Олександра Поліщук, учениця 7-Б класу.

Знов військові об‘єкти - діти!
Витягують

Віктор Кучерук
2025.10.01 08:46
Знову листя опале
І пожовкла трава, -
І захмарена далеч,
І ріка нежива.
Німота безутішно
І самотність така,
Що незатишно віршам
У тужливих рядках.

Борис Костиря
2025.09.30 22:19
Чоловік повернувся додому
На батьківський тривожний поріг,
Розчинивши столітню утому,
Накопичену в сотні доріг.

Та удома його не чекали,
І батьки вже померли давно.
Поросли бур'яном рідні камені

С М
2025.09.30 21:29
я стрів її на реєстрації
фужер вина – у руці
чекала напевно по справах
при ній – безногий чоловік
о не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
та постарайся ще

Володимир Мацуцький
2025.09.30 19:28
Мишка з песиком і котик
заховалися у ботик,
з нього хвостики стирчать,
в ньому хвостики пищать.

Як збиралась Галя в школу
ботик з рук стрибнув додолу,
з нього хвостики стирчать,

Віктор Кучерук
2025.09.30 09:11
Позбивав до крові ноги,
Бо вернув, куди не слід
І приводили дороги
Тільки в гущу різних бід.
Наче маятник, невпинно
Коливався з боку в бік, -
Не дивився на годинник
І рокам утратив лік.

М Менянин
2025.09.30 00:24
На часі характер козачий
та гомін в народі ходячий,
де влучне нагальне слівце
всім правду говорить про це.
Вставай на молитву, народе,
це теж, тільки в Дусі, городи –
проси, сповідаючи гріх,
за рідних і близьких своїх.

Борис Костиря
2025.09.29 22:17
Телефон, викинутий у плесо озера,
ніби потонула під водою
Атлантида. Скільки болю і відчаю
пішло під воду! Що змушує
різко кинути телефон
невідомо куди, у прірву?
Це невмотивований імпульс,
який пробігає тілом.

Іван Потьомкін
2025.09.29 20:23
Скаржились ангели на Господа Бога, що Він потурає Ізраїлю. «Якже Мені не потурати тому,- одповів Всевишній,- кому Я наказав: «Їж і будеш ситий і наситишся, і поблагословиш Господа, Бога твого, у тім добрім Краї, що дав Він тобі» («Повторення Закону», 8:1

Сергій СергійКо
2025.09.29 16:23
Ми отруєні власним авто –
Його швидкістю пересування.
Без авто ми вже майже ніхто –
Це і вирок, і щире зізнання.
Відійшли стародавні часи.
На коняці не їздять по справах.
Ніби Усик зібрав пояси,
Виростаєм у власних уявах,

Іван Потьомкін
2025.09.29 12:42
З літами охочіш розмовлять мені
із немовлятами, аніж з дорослими.
Ну, що почуєш од дорослих?
Скарги на життя:
Податки й ціни скачуть, мов зайці...
Дедалі більше даються взнаки хвороби...
Клімат міняється на гірше...
А з немовлятами якже простіш!

Юрій Гундарєв
2025.09.29 09:32
вересня ми згадуємо одну з найтрагічніших сторінок в історії людства - 84-ту річницю трагедії Бабиного Яру,
де було вбито близько 150 тисяч невинних людей…

Це мій друг Фіма,
літні сандалі…
Зустрілись очима,
проходить далі.

Володимир Бойко
2025.09.28 23:30
Імперське мислення просто так не вивітрюється – воно вибивається із голови разом із мізками. У московитів слова «раб», «рабство», «работа» – немовби з одного кореня. Казки про кощія безсмертного полюбляють пристаркуваті диктатори. Велич великих
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тамара Ганенко / Вірші / Збірка «Із тернами в серці» (2003)

 Як тихо печаль...

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-10-15 23:30:05
Переглядів сторінки твору 8315
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.632
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2025.08.22 16:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-10-15 23:48:59 ]
: )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-16 17:43:57 ]
На слова хіба пророчі
усміхнеться вітер з ночі :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2009-10-15 23:55:15 ]
тополям - так уместно...:)) оно дышит.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-16 17:42:54 ]
Спасибо, ОЛ (за дыхание в унисон:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-10-16 00:30:04 ]
Тополя, тополя, я Явір відбір.
пов торяю то поля то поля...
Тамарцю,
щось я збився..., як збанок молока...

Як тихо печаль поселяється в серці...
-+--+--+--+-
Вітри колошматять ромашки надій,
-+--+--+--+ (хто кого колошматить?) - вітри ромащок чи навпаки?
Акорд наполоханим джмеликом б"ється
-+--+--+--+-
Об скельця непроханих холодів.
-+--+----+ ?
Несеться табун жовтим визрілим полем,
-+--+--+--+-
і молиться спрагла любові земля.
-+--+--+--+ (можливо обвести комами "спрагла любові")
Скорботно і моторошно тополям.
-+--+----+- ?
Їм срібло од місяця скроні встеля.
-+--+--+--+


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-16 05:50:27 ]
А вредний! Але ж не ледачий, і рахувати вміє (аж до... ого!)...
Та все ж не знаю, Юрасю, чи не пропадьот Ваш скорбний труд (з ритмом), -так воно вже написалося-встоялось, не знаю чи захочеться колошматити образність(а втім - побачимо). На ромашках - погадаю трохи...
Дякую за уважність. Поки що лишаю Юрка збитим, на масло...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-29 14:57:02 ]
а спрагла любові земля, відчуваю, можна без ком, Юрцю, - вже позабувала складні граматичні правила із вчительської свого древнього минулого(розширене означення, чи шо...), щоб тобі кваліфіковано щось вякнути, і ото так тіко - чуйствую..:)
В цім би мені міг допомогти чудовий мій друг-поет з Білої Церкви Петро Розвозчик, Заслужений вчитель України, але його все ще нема на цім сайті. Костику (до Кості Мордатенка), чому Ви там Петра не підштовхнете, - або я можу його вірші поставити?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-10-16 10:47:27 ]
Гарно, пані Тамаро.=)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-16 17:45:48 ]
Дякую, Сашо. Можна без пані:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
к т (Л.П./М.К.) [ 2009-10-16 13:41:43 ]
як тиха печаль

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-16 17:47:21 ]
загнала я всіх, бачу, у тоску зільону...
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-16 16:27:30 ]
Нє, ну дуже симпатичний перепад ритму, особливий такий, спиняє подих і знов відновлює!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-16 17:53:03 ]
Та ото ж - наколошканий, моторошний, збитий табуном і скельцями калюжними поміж ромашкових вітрів:) І чого мене туди занесло?
Спасибі за передачу відчуття, Віталію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-10-17 23:58:11 ]
особливо сподобалася перша строфа –звідкись починає бриніти стиха печаль, аби поселитися непрохано у серці, але слово "колошматять" тут чи не занадто експресивне, Тамарко?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-18 05:05:45 ]
Трохи грубувато? Може. Подивлюся, все одно після Юрка на ромашках гадати в тім рядку треба:) Вірш уже був у збірці, доведеться, мабуть, видавати колись вдруге (наче інші в черзі не стоять) і писати - 2-га редакція:)))
Дякую сердечно за увагу Вашу й поради, Василинко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-18 14:17:23 ]
Ромашковим полем
Чи місячним болем, -
Летіти, не впасти...
Акорди сріблясті,
Обвітрені вітром,
З долоні пюпітру
Видмухує осінь,
Видмухує - ось і...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-18 22:06:46 ]
Гарно, Світлано... Це експромт чи частина з вірша? Спасибі щире за відвідини!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-19 00:19:25 ]
Це таке мені написалося після того, як твоє прочиталося...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-19 15:29:38 ]
Здається, може існувати як самостійне. Хіба щодо обвітрені вітром не дуже певна:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-10-22 00:45:15 ]
Як гарно, Тамаро, як мило. Хочеться вивчити та розказувати Ваш вірш іншим. Може трохи, десь і щось, але це не псує гармонії та краси Вашого твору.
Зворушливо,
Таня