Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.10
01:52
Якщо вам нічого «сказать»
І боїтесь торкатись тіні —
Пора розмножитись під стать
На більш прозорливу, осінню.
Якщо розмножене впаде
У ваший гнів з сумним обличчям,
Вас не сприйматимуть ніде
Тому, що ви є та вовчиця,
І боїтесь торкатись тіні —
Пора розмножитись під стать
На більш прозорливу, осінню.
Якщо розмножене впаде
У ваший гнів з сумним обличчям,
Вас не сприйматимуть ніде
Тому, що ви є та вовчиця,
2026.01.10
00:16
Олеся сиділа на балконі пізно ввечері, обгорнута пледом. Вона тримала в руках горнятко з чаєм, яке вже охололо, і стомленим поглядом дивилася на мерехтливі вогні міста.
У голові постійно звучав гучний хор: слова матері, глузування сестри, знецінення ліка
2026.01.09
19:33
Білу гриву зима розпустила,
Розвіває її заметіль.
І не видно Селени-світила,
Тільки сніжна встеляється сіль.
І в душі хуртовина тривоги,
Хоч давно відпустила його.
Крає серце від леза дороги,
Розвіває її заметіль.
І не видно Селени-світила,
Тільки сніжна встеляється сіль.
І в душі хуртовина тривоги,
Хоч давно відпустила його.
Крає серце від леза дороги,
2026.01.09
19:03
У затишку м’яких перин і покривал,
Крізь ніч бездонну,
У царстві соннім,
Я бачив, як з'явилася зима.
Без компромісів,
Де слів нема —
Лише мороз на вікнах креслить мітки.
Крізь ніч бездонну,
У царстві соннім,
Я бачив, як з'явилася зима.
Без компромісів,
Де слів нема —
Лише мороз на вікнах креслить мітки.
2026.01.09
18:28
Він сорок літ водив їх по пустелі:
Непослух батьків тому причина.
Не вірили, що для Всевишнього
Немає недосяжного і неможливого.
Покарані були за одностайну недовіру,
Кістками лягли в пустелі всі ,як один,
Нащадків їх розпорошено по всьому світі…
Непослух батьків тому причина.
Не вірили, що для Всевишнього
Немає недосяжного і неможливого.
Покарані були за одностайну недовіру,
Кістками лягли в пустелі всі ,як один,
Нащадків їх розпорошено по всьому світі…
2026.01.09
16:01
Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.
Моя земля горить під небесами,
На спогадах тримається зима.
Не лізьте в душу довгими носами -
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.
Моя земля горить під небесами,
На спогадах тримається зима.
Не лізьте в душу довгими носами -
2026.01.09
15:25
це завжди про те
що всередині
вимагає виходу назовні
я біг по снігу
ніби по сторінках
ще не написаної рецензії
і раптом
світ зупинився
що всередині
вимагає виходу назовні
я біг по снігу
ніби по сторінках
ще не написаної рецензії
і раптом
світ зупинився
2026.01.09
13:09
Не смійся, мамо. Мабуть, це не смішно.
Я приберу в кімнаті і піду.
Хтось любить секс, хтось любить Харе Крішну,
а я люблю того, кого знайду.
Людину ту, яка мене спіткає,
мій щирий слух і відповідь чекає.
Я приберу в кімнаті і піду.
Хтось любить секс, хтось любить Харе Крішну,
а я люблю того, кого знайду.
Людину ту, яка мене спіткає,
мій щирий слух і відповідь чекає.
2026.01.09
11:16
Ти все сказав і я сказала!
Відріж... Не плач... Не говори!
Твої слова, мов вістря жала,
мої — отрута для жури.
Плеснув помиями в обличчя
і побажав іти туди,
де в пеклі плавиться столиця
Відріж... Не плач... Не говори!
Твої слова, мов вістря жала,
мої — отрута для жури.
Плеснув помиями в обличчя
і побажав іти туди,
де в пеклі плавиться столиця
2026.01.09
10:35
Не хочеться, щоб ранок наставав
З його пласким, безбарвним реалізмом.
Настане диво із семи дзеркал,
Ввійшовши в душу чорним оптимізмом.
Куди ідуть всі видива нічні
І казка феєрична і нестала?
Охоплюють симфонії сумні,
З його пласким, безбарвним реалізмом.
Настане диво із семи дзеркал,
Ввійшовши в душу чорним оптимізмом.
Куди ідуть всі видива нічні
І казка феєрична і нестала?
Охоплюють симфонії сумні,
2026.01.09
07:59
Мій батько був колись штангістом, а тоді його рекрутували в савєцьку армію та зробили водолазом.
Чому та навіщо я не знаю. Я переказую вам переказане, та після того довго мною стулене, наскільки змога.
На той час (після Другої світової) ув армії служили
2026.01.08
22:10
Вночі навідавсь посланець. На ліжка край присів,
Одна лиш шкіра та кістки, очі запали вглиб.
Тепер я знала: розваливсь старий і вутлий міст,
Що поміж «був» і «має буть» руки часу сплелись.
Страхав мене кулак худий, вчувавсь глузливий сміх…
Нехай же б
Одна лиш шкіра та кістки, очі запали вглиб.
Тепер я знала: розваливсь старий і вутлий міст,
Що поміж «був» і «має буть» руки часу сплелись.
Страхав мене кулак худий, вчувавсь глузливий сміх…
Нехай же б
2026.01.08
19:20
Сидять діди під кормою. Сонце припікає.
Але під старезним дубом не так дошкуляє.
Корчмар тут столи поставив, тож можна сидіти,
З кухлів пиво попивати та поговорити.
Про що дідам говорити, як не про минуле,
Коли вони молоді ще і завзяті були.
Похваля
Але під старезним дубом не так дошкуляє.
Корчмар тут столи поставив, тож можна сидіти,
З кухлів пиво попивати та поговорити.
Про що дідам говорити, як не про минуле,
Коли вони молоді ще і завзяті були.
Похваля
2026.01.08
17:19
Для чого я прийшла в липневу заметіль?—
Спокутувати гріх людського роду?
Пізнати у пологах немовляти біль,
на доторк пальців і вогонь, і воду.
Заради існування? На брехні одній
триматися від альфи до омеги?
Я із ребра Адама, та світогляд мій
Спокутувати гріх людського роду?
Пізнати у пологах немовляти біль,
на доторк пальців і вогонь, і воду.
Заради існування? На брехні одній
триматися від альфи до омеги?
Я із ребра Адама, та світогляд мій
2026.01.08
16:49
День через день,
Уже котрий вік
Десь на горі в Бескидах жив собі чоловік,
І всі знали, що він - бамбула,
Найдурніший з усіх бамбул,
Одні кажуть - він був лемко,
Інші -...
Уже котрий вік
Десь на горі в Бескидах жив собі чоловік,
І всі знали, що він - бамбула,
Найдурніший з усіх бамбул,
Одні кажуть - він був лемко,
Інші -...
2026.01.08
12:54
Хор у одній людині…
Вона намагнічена піснею жити.
Є ноти-дерева.
Є ноти-струмки.
Кульмінаційна нота – ти,
хто слухає
нині,
хто чує
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Вона намагнічена піснею жити.
Є ноти-дерева.
Є ноти-струмки.
Кульмінаційна нота – ти,
хто слухає
нині,
хто чує
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олег Гуцуляк (1969) /
Проза
/
Афоризмы и максимы
РЕЛИГИЯ
• Слова — что окаменелости, превращенные в пылающие угли огнем веры. На них поэты приносят в жертву самое дорогое для человека — Эго.
• Царство мира сего ("цивитас террана") началось с вавилонского смешения языков, когда потребовался царь - толкователь (герменевт), Гермес Трисмегист ("Триждывеличайший"). Царство небесное ("Цивитас Деи") — не от мира сего. Оно — царство Пресвятой Троицы, где в Святом Духе не нужен будет никакой толкователь.
• От дочерей людских пришла на землю погибель (Всемирный Потоп), а от Сина Человеческого пришло миру спасение.
• "Если Бог — все, то жизнь и человек — ничто" (Бакунин). Поэтому человек и стремится к Богу!
• Талибы, расстрелявшие из танковых орудий скульптуры Будд в горных скалах Афганистана, сродни как французскому императору Наполеону, расстрелявшему из пушек египетского Сфинкса, так и русскому генералу — эсеру Муравьеву, бомбардировавшему золотые купола собора Святой Софии Киевской. Талибы — бонапарты Азии. Но если их предшественников ожидали Святая Елена и пыль под солнцем, то удел талибов — в огне жажды власти, никогда для них недостижимой в мире, в котором две тысяч лет тому родился Богочеловек.
• "Всякий дух должен стать птицей" (Ницше). "Всякое тело — лопухом" (Базаров). «Всякая душа — вечностью» (св. Августин).
• Апокалипсис в том, что "земной мир" может быть вечен. Даже на других планетах, в иных галактиках — но он будет все тем же з е м н ы м миром. Вот ад, вот сущее наказание человечеству!
• Исламские ценности — это исламские ценности. Христианские ценности — вот универсальные ценности !
• Реальность будущего — смерть" (для язычника). "Реальность будущего — Суд" (для иудея, католика и мусульманина). "Реальность будущего — апокатастазис" (для православного).
• Иудаизм — это религия-закон. Ислам — это религия-устав. Христианство — это религия-любовь.
• В философии "духовная группа Тертулиана" провозгласила: "Верую, ибо абсурдно" (Credo qua absurdum est). "Духовная группа Августина" : "Понимание есть наградой веры", и Раймонд Луллий добавил: "Тем, кто может понять, следует пытаться понять". Таким образом: "Верую, потому что абсурдно, и наградой веры есть понимание, а таким образом, верую чтобы и понимать!"
• Человек сотворен по Образу и Подобию. "По Образу", т.е. по Чину, по Достоинству. "По Подобию", т.е. по Свободе, по Воле.
• В исламе утверждается, что он возник в пустыне именно потому, чтобы каждый мусульманин стал львом. Но насколько безутешна судьба льва! Ведь каждый христианин — это Самсон.
• Христианство — это религия освобождения из рабства рожденных свободными. Ислам — это религия обуздания свободных, рождённых рабами.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
РЕЛИГИЯ
• Слова — что окаменелости, превращенные в пылающие угли огнем веры. На них поэты приносят в жертву самое дорогое для человека — Эго. • Царство мира сего ("цивитас террана") началось с вавилонского смешения языков, когда потребовался царь - толкователь (герменевт), Гермес Трисмегист ("Триждывеличайший"). Царство небесное ("Цивитас Деи") — не от мира сего. Оно — царство Пресвятой Троицы, где в Святом Духе не нужен будет никакой толкователь.
• От дочерей людских пришла на землю погибель (Всемирный Потоп), а от Сина Человеческого пришло миру спасение.
• "Если Бог — все, то жизнь и человек — ничто" (Бакунин). Поэтому человек и стремится к Богу!
• Талибы, расстрелявшие из танковых орудий скульптуры Будд в горных скалах Афганистана, сродни как французскому императору Наполеону, расстрелявшему из пушек египетского Сфинкса, так и русскому генералу — эсеру Муравьеву, бомбардировавшему золотые купола собора Святой Софии Киевской. Талибы — бонапарты Азии. Но если их предшественников ожидали Святая Елена и пыль под солнцем, то удел талибов — в огне жажды власти, никогда для них недостижимой в мире, в котором две тысяч лет тому родился Богочеловек.
• "Всякий дух должен стать птицей" (Ницше). "Всякое тело — лопухом" (Базаров). «Всякая душа — вечностью» (св. Августин).
• Апокалипсис в том, что "земной мир" может быть вечен. Даже на других планетах, в иных галактиках — но он будет все тем же з е м н ы м миром. Вот ад, вот сущее наказание человечеству!
• Исламские ценности — это исламские ценности. Христианские ценности — вот универсальные ценности !
• Реальность будущего — смерть" (для язычника). "Реальность будущего — Суд" (для иудея, католика и мусульманина). "Реальность будущего — апокатастазис" (для православного).
• Иудаизм — это религия-закон. Ислам — это религия-устав. Христианство — это религия-любовь.
• В философии "духовная группа Тертулиана" провозгласила: "Верую, ибо абсурдно" (Credo qua absurdum est). "Духовная группа Августина" : "Понимание есть наградой веры", и Раймонд Луллий добавил: "Тем, кто может понять, следует пытаться понять". Таким образом: "Верую, потому что абсурдно, и наградой веры есть понимание, а таким образом, верую чтобы и понимать!"
• Человек сотворен по Образу и Подобию. "По Образу", т.е. по Чину, по Достоинству. "По Подобию", т.е. по Свободе, по Воле.
• В исламе утверждается, что он возник в пустыне именно потому, чтобы каждый мусульманин стал львом. Но насколько безутешна судьба льва! Ведь каждый христианин — это Самсон.
• Христианство — это религия освобождения из рабства рожденных свободными. Ислам — это религия обуздания свободных, рождённых рабами.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
