ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2026.01.10 01:52
Якщо вам нічого «сказать»
І боїтесь торкатись тіні —
Пора розмножитись під стать
На більш прозорливу, осінню.
Якщо розмножене впаде
У ваший гнів з сумним обличчям,
Вас не сприйматимуть ніде
Тому, що ви є та вовчиця,

Олег Герман
2026.01.10 00:16
Олеся сиділа на балконі пізно ввечері, обгорнута пледом. Вона тримала в руках горнятко з чаєм, яке вже охололо, і стомленим поглядом дивилася на мерехтливі вогні міста. У голові постійно звучав гучний хор: слова матері, глузування сестри, знецінення ліка

Світлана Пирогова
2026.01.09 19:33
Білу гриву зима розпустила,
Розвіває її заметіль.
І не видно Селени-світила,
Тільки сніжна встеляється сіль.

І в душі хуртовина тривоги,
Хоч давно відпустила його.
Крає серце від леза дороги,

Олег Герман
2026.01.09 19:03
У затишку м’яких перин і покривал,
Крізь ніч бездонну,
У царстві соннім,
Я бачив, як з'явилася зима.
Без компромісів,
Де слів нема —
Лише мороз на вікнах креслить мітки.

Іван Потьомкін
2026.01.09 18:28
Він сорок літ водив їх по пустелі:
Непослух батьків тому причина.
Не вірили, що для Всевишнього
Немає недосяжного і неможливого.
Покарані були за одностайну недовіру,
Кістками лягли в пустелі всі ,як один,
Нащадків їх розпорошено по всьому світі…

Артур Курдіновський
2026.01.09 16:01
Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.

Моя земля горить під небесами,
На спогадах тримається зима.
Не лізьте в душу довгими носами -

Юрко Бужанин
2026.01.09 15:25
це завжди про те
що всередині
вимагає виходу назовні
я біг по снігу
ніби по сторінках
ще не написаної рецензії
і раптом
світ зупинився

Сергій Губерначук
2026.01.09 13:09
Не смійся, мамо. Мабуть, це не смішно.
Я приберу в кімнаті і піду.
Хтось любить секс, хтось любить Харе Крішну,
а я люблю того, кого знайду.

Людину ту, яка мене спіткає,
мій щирий слух і відповідь чекає.

Тетяна Левицька
2026.01.09 11:16
Ти все сказав і я сказала!
Відріж... Не плач... Не говори!
Твої слова, мов вістря жала,
мої — отрута для жури.

Плеснув помиями в обличчя
і побажав іти туди,
де в пеклі плавиться столиця

Борис Костиря
2026.01.09 10:35
Не хочеться, щоб ранок наставав
З його пласким, безбарвним реалізмом.
Настане диво із семи дзеркал,
Ввійшовши в душу чорним оптимізмом.

Куди ідуть всі видива нічні
І казка феєрична і нестала?
Охоплюють симфонії сумні,

Мар'ян Кіхно
2026.01.09 07:59
Мій батько був колись штангістом, а тоді його рекрутували в савєцьку армію та зробили водолазом. Чому та навіщо я не знаю. Я переказую вам переказане, та після того довго мною стулене, наскільки змога. На той час (після Другої світової) ув армії служили

Іван Потьомкін
2026.01.08 22:10
Вночі навідавсь посланець. На ліжка край присів,
Одна лиш шкіра та кістки, очі запали вглиб.
Тепер я знала: розваливсь старий і вутлий міст,
Що поміж «був» і «має буть» руки часу сплелись.
Страхав мене кулак худий, вчувавсь глузливий сміх…
Нехай же б

Євген Федчук
2026.01.08 19:20
Сидять діди під кормою. Сонце припікає.
Але під старезним дубом не так дошкуляє.
Корчмар тут столи поставив, тож можна сидіти,
З кухлів пиво попивати та поговорити.
Про що дідам говорити, як не про минуле,
Коли вони молоді ще і завзяті були.
Похваля

Тетяна Левицька
2026.01.08 17:19
Для чого я прийшла в липневу заметіль?—
Спокутувати гріх людського роду?
Пізнати у пологах немовляти біль,
на доторк пальців і вогонь, і воду.

Заради існування? На брехні одній
триматися від альфи до омеги?
Я із ребра Адама, та світогляд мій

Кока Черкаський
2026.01.08 16:49
День через день,
Уже котрий вік
Десь на горі в Бескидах жив собі чоловік,
І всі знали, що він - бамбула,
Найдурніший з усіх бамбул,
Одні кажуть - він був лемко,
Інші -...

Сергій Губерначук
2026.01.08 12:54
Хор у одній людині…
Вона намагнічена піснею жити.
Є ноти-дерева.
Є ноти-струмки.
Кульмінаційна нота – ти,
хто слухає
нині,
хто чує
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олег Гуцуляк (1969) / Проза / Афоризмы и максимы

 РЕЛИГИЯ
Образ твору • Слова — что окаменелости, превращенные в пылающие угли огнем веры. На них поэты приносят в жертву самое дорогое для человека — Эго.
• Царство мира сего ("цивитас террана") началось с вавилонского смешения языков, когда потребовался царь - толкователь (герменевт), Гермес Трисмегист ("Триждывеличайший"). Царство небесное ("Цивитас Деи") — не от мира сего. Оно — царство Пресвятой Троицы, где в Святом Духе не нужен будет никакой толкователь.
• От дочерей людских пришла на землю погибель (Всемирный Потоп), а от Сина Человеческого пришло миру спасение.
• "Если Бог — все, то жизнь и человек — ничто" (Бакунин). Поэтому человек и стремится к Богу!
• Талибы, расстрелявшие из танковых орудий скульптуры Будд в горных скалах Афганистана, сродни как французскому императору Наполеону, расстрелявшему из пушек египетского Сфинкса, так и русскому генералу — эсеру Муравьеву, бомбардировавшему золотые купола собора Святой Софии Киевской. Талибы — бонапарты Азии. Но если их предшественников ожидали Святая Елена и пыль под солнцем, то удел талибов — в огне жажды власти, никогда для них недостижимой в мире, в котором две тысяч лет тому родился Богочеловек.
• "Всякий дух должен стать птицей" (Ницше). "Всякое тело — лопухом" (Базаров). «Всякая душа — вечностью» (св. Августин).
• Апокалипсис в том, что "земной мир" может быть вечен. Даже на других планетах, в иных галактиках — но он будет все тем же з е м н ы м миром. Вот ад, вот сущее наказание человечеству!
• Исламские ценности — это исламские ценности. Христианские ценности — вот универсальные ценности !
• Реальность будущего — смерть" (для язычника). "Реальность будущего — Суд" (для иудея, католика и мусульманина). "Реальность будущего — апокатастазис" (для православного).
• Иудаизм — это религия-закон. Ислам — это религия-устав. Христианство — это религия-любовь.
• В философии "духовная группа Тертулиана" провозгласила: "Верую, ибо абсурдно" (Credo qua absurdum est). "Духовная группа Августина" : "Понимание есть наградой веры", и Раймонд Луллий добавил: "Тем, кто может понять, следует пытаться понять". Таким образом: "Верую, потому что абсурдно, и наградой веры есть понимание, а таким образом, верую чтобы и понимать!"
• Человек сотворен по Образу и Подобию. "По Образу", т.е. по Чину, по Достоинству. "По Подобию", т.е. по Свободе, по Воле.
• В исламе утверждается, что он возник в пустыне именно потому, чтобы каждый мусульманин стал львом. Но насколько безутешна судьба льва! Ведь каждый христианин — это Самсон.
• Христианство — это религия освобождения из рабства рожденных свободными. Ислам — это религия обуздания свободных, рождённых рабами.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-10-16 14:32:50
Переглядів сторінки твору 1289
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.848 / 5.5  (4.703 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.605 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.752
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.01.29 22:47
Автор у цю хвилину відсутній