
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.11
00:09
Я стою під дощем, і мене обпікають потоки.
Ніби голки небес, пропікають до самого дна.
Увійду в тихоплинну печаль, в непорочність затоки,
І поглине мене невтолима п'янка глибина.
Ніби голос небес, прозвучать ці потоки стозвучні
І дістануть з д
Ніби голки небес, пропікають до самого дна.
Увійду в тихоплинну печаль, в непорочність затоки,
І поглине мене невтолима п'янка глибина.
Ніби голос небес, прозвучать ці потоки стозвучні
І дістануть з д
2025.10.10
21:23
Отже, 9 жовтня Шведська академія оголосила ім‘я лавреата Нобелівської премії з літератури 2025 року. Володарем цієї найпрестижнішої нагороди «за переконливу та пророчу творчість, що серед апокаліптичного терору підтверджує силу мистецтва", став 71-річний
2025.10.10
19:21
Плаксивий Жовтень… що тут вдієш?
У нього стрес, йому видніше…
А ти не жнеш, ще тільки сієш.
Сказав би ЩО, як би не вірші…
І спокій твій давно не спокій.
Ти як шахед, і зліт щоночі
В уяві, в снах… їх безліч поки
І голос: — О, (між ними) Отче…
У нього стрес, йому видніше…
А ти не жнеш, ще тільки сієш.
Сказав би ЩО, як би не вірші…
І спокій твій давно не спокій.
Ти як шахед, і зліт щоночі
В уяві, в снах… їх безліч поки
І голос: — О, (між ними) Отче…
2025.10.10
18:58
Під завалами, що на «львівщині»,
Схороню свої душі залишки.
Передбачення, снами віщими,
Не торкатимусь, зайві заклики…
І лежатиму під завалами
Сотні, тисячі років скривджених
Своїм побутом, хай віддаленим
Але ж вибритим і остриженим…
Схороню свої душі залишки.
Передбачення, снами віщими,
Не торкатимусь, зайві заклики…
І лежатиму під завалами
Сотні, тисячі років скривджених
Своїм побутом, хай віддаленим
Але ж вибритим і остриженим…
2025.10.10
17:14
Танцює дощ легенький знов,
Плете із неба холоди.
А я дивлюсь німе кіно,
Де зранку всі спішать кудись.
2.І дощ біжить, немов літа.
А під дощем стоїть дівча.
Чи жде когось, чи просто так.
Плете із неба холоди.
А я дивлюсь німе кіно,
Де зранку всі спішать кудись.
2.І дощ біжить, немов літа.
А під дощем стоїть дівча.
Чи жде когось, чи просто так.
2025.10.10
15:36
Потік бажаного тепла
Тече по всьому тілу
Не лиш тому, що не дотла
Осінні дні згоріли.
Горить нестримано вогонь
Дерев різномаїтих,
А я теплом твоїх долонь
Все більш і більш зігрітий.
Тече по всьому тілу
Не лиш тому, що не дотла
Осінні дні згоріли.
Горить нестримано вогонь
Дерев різномаїтих,
А я теплом твоїх долонь
Все більш і більш зігрітий.
2025.10.10
15:20
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
2025.10.10
15:18
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
2025.10.10
15:18
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу
2025.10.09
22:26
Чи є сенс шукати дівчину
на базарі, на торжищі,
де все купується і продається?
Ти загубив дівчину
за масками повсякденного
життя, у хаосі століть,
а тепер шукаєш її,
як єдино потрібний маяк,
на базарі, на торжищі,
де все купується і продається?
Ти загубив дівчину
за масками повсякденного
життя, у хаосі століть,
а тепер шукаєш її,
як єдино потрібний маяк,
2025.10.09
21:47
Той, хто по смерті захоче розшукать мене,
серед мурашок поспішних хай шукає
або ж серед кошлатих бджілок.
Змалку трудитись звик, як і вони,
тож залюбки до них прилину…
…Люблю пісні ще з повоєнної пори,
коли дівчата з хлопцями на колодках
козацький
серед мурашок поспішних хай шукає
або ж серед кошлатих бджілок.
Змалку трудитись звик, як і вони,
тож залюбки до них прилину…
…Люблю пісні ще з повоєнної пори,
коли дівчата з хлопцями на колодках
козацький
2025.10.09
20:59
Закричав болотяний бугай
І шаманка вдарила у бубон...
Я хотів інакше, але знай:
Що було – ніколи вже не буде.
Гай дубовий листям шелестить,
Кидає багаття в небо іскри...
Ти продовж оцю останню мить
І шаманка вдарила у бубон...
Я хотів інакше, але знай:
Що було – ніколи вже не буде.
Гай дубовий листям шелестить,
Кидає багаття в небо іскри...
Ти продовж оцю останню мить
2025.10.09
20:04
Хан не встигне іще й чхнути у Бахчисараї,
А козаки запорозькі уже про то знають.
Тож не встиг він ще подумать у похід рушати
На Угорщину – не прямо, а через Карпати,
Тобто через Україну – вже козаки взнали
І ту вістку королеві одразу й послали.
Нач
А козаки запорозькі уже про то знають.
Тож не встиг він ще подумать у похід рушати
На Угорщину – не прямо, а через Карпати,
Тобто через Україну – вже козаки взнали
І ту вістку королеві одразу й послали.
Нач
2025.10.09
15:56
КУЛЯ, ЯКА ПОЧИНАЄ ГРУ.
ДЕМОС РУСОС, ЯКИЙ не НЕ.
УЯВА ПОГОРБЛЕНА.
ПРИЗВОЛЯЩЕ дівчинки під назвою НАДІЯ.
У КИЄВІ усі КИЇ.
ТИ теж КИЙ, який ганяє КУЛЬКУ,
коли довкіл роздирливо зіпає:
ДЕМОС РУСОС, ЯКИЙ не НЕ.
УЯВА ПОГОРБЛЕНА.
ПРИЗВОЛЯЩЕ дівчинки під назвою НАДІЯ.
У КИЄВІ усі КИЇ.
ТИ теж КИЙ, який ганяє КУЛЬКУ,
коли довкіл роздирливо зіпає:
2025.10.09
13:39
Я шпарку заб’ю, через неї дощить
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
Заклею ці тріщини в дверях атож
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
Заклею ці тріщини в дверях атож
Спиняючи свої думки
Все кудись-то
2025.10.09
12:49
Яскравими фарбами осінь
Забарвлює стихлі гаї
І міцно бере верболози
В холодні обійми свої.
Дощем затяжним умиває
Від пилу дороги пусті,
А потім тумани безкраї
Лаштує на кожній путі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Забарвлює стихлі гаї
І міцно бере верболози
В холодні обійми свої.
Дощем затяжним умиває
Від пилу дороги пусті,
А потім тумани безкраї
Лаштує на кожній путі.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.09.04
2025.08.19
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Олег Гуцуляк (1969) /
Проза
/
Афоризмы и максимы
ЛЮБОВЬ
• Франция — это там, где в прекрасном слове "свобода" (liberte) — по-арийски простые — "любовь" (libe) и «порядок» (arta).
• Ты — девушка моих ста снов. В надежде, что сто первый окажется явью.
• Говорят, что женщина избирает мужчину снисходя: то ли к его любви к ней, то ли к своей любви к нему. Но мужчина избирает женщину по губам. Он, как вечный идеалист, соотносит тайное с явным.
• Есть байка: "А Васька слушает, да ест". С точки зрения феминисток все мужчины — "Васьки".
• Древние возлагали гимны Волшебной Даме. Поэт Александр Блок заклинал стихами Прекрасную Даму. Но только в Евангелии — слава Верной Даме ("Се раба Твоя, Господи").
• Говоря своей избраннице "Я люблю тебя", юноша обращает её тем самым в таинство. Отвергая его, она святотатствует.
• Говорят, что подлинная любовь, как правило, трагична и преходяща, и превращается в привычку (в лучшем случае). Но когда любви предшествует привычка к ближнему, любовь становится непреходящей и триумфующей. Вот в чём суть завета возлюбить ближнего своего.
• Имя мужа есть для женщины её первой линией обороны, "на всякий случай". На протяжении десяти минут первого разговора по какому-то делу с иным мужчиной она неприменно возводит её.
• Создав из холодного камня Афродиту Милосскую, ваятель так отомстил не ответившей на его любовь объятиями.
• Чтобы выйти замуж за принца, нужно поцеловать чудовище.
• Одноглазость Полифема потому, что таковым его сделала частная собственность (пещера, стада овец и коз, молочные продукты). Вот о чём поведал Гомер. Одноглазого легче объегорить. Но Полифем - это еще одна мощная аллегория. Полифем - в переводе с греческого — "молва", боязнь молвы. Современная Галатея боится Полифема, оценки последствий, а не самих последствий.
• Да, смертью очищается любовь. Также пламя любви очищает от всего земного. Вот почему древние славяне сжигали своих любимых. Нелюбов просто закапывали. Только так можно объяснить сосуществование у наших предков - язычников двух обрядов погребений.
• "У него была совесть" звучит, как "У него была жена". Совесть (Gewissen , от "знать", "ведать") — жена. Брак – первое таинство, данное ещё в раю. "Невесть откуда (привел)" — так называют избранницу, "невестку". Её приводят только из рая, которого здесь, на земле, не знают. Брак с ней есть знаком того, что рай есть.
• "Брак" — еврейское слово, обозначающее искру, мгновенно спаивающую два сердца, как молния - два кольца. Бог брака древних славян - кузнец Сварог. Исконно славянский аналог слова "брак" — "сварка". В украинском языке остался как обозначение состояния между любящими — «сварка» ("Милые бранятся — только тешатся").
• Разве любовь слепа? Ведь она видит, как сквозь наш мир просвечивает мир идеальный.
• Ницше говорил, что идя к женщине, не следует забывать кнут. Но он подразумевал, что именно его нужно вручить женщине в качестве подарка.
• Мадам Елена Блаватская утверждала, что андрогина символизировало неразделенное созвездие "Дева – Скорпион". Будем же тогда снисходительны к нашим подругам: невыносимые черты их характера (к нашему великому счастью!) лишь ностальгия по действительной своей "скорпионьей" сущности: после спаривания сожрать самца.
• Одних женщин в мужчине волнует орган из трех букв, а других - из двух (ум). Но ведь оба – это "концы" одной "палки" — potencia (т.е. "спорта" в широком понимании этого слова, по Х. Ортега-и-Гассету).
• Для иных мужчин "счастливчик" – это тот, перед кем женщина говорит : "Счас, лифчик (только сниму)..."
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
ЛЮБОВЬ

• Ты — девушка моих ста снов. В надежде, что сто первый окажется явью.
• Говорят, что женщина избирает мужчину снисходя: то ли к его любви к ней, то ли к своей любви к нему. Но мужчина избирает женщину по губам. Он, как вечный идеалист, соотносит тайное с явным.
• Есть байка: "А Васька слушает, да ест". С точки зрения феминисток все мужчины — "Васьки".
• Древние возлагали гимны Волшебной Даме. Поэт Александр Блок заклинал стихами Прекрасную Даму. Но только в Евангелии — слава Верной Даме ("Се раба Твоя, Господи").
• Говоря своей избраннице "Я люблю тебя", юноша обращает её тем самым в таинство. Отвергая его, она святотатствует.
• Говорят, что подлинная любовь, как правило, трагична и преходяща, и превращается в привычку (в лучшем случае). Но когда любви предшествует привычка к ближнему, любовь становится непреходящей и триумфующей. Вот в чём суть завета возлюбить ближнего своего.
• Имя мужа есть для женщины её первой линией обороны, "на всякий случай". На протяжении десяти минут первого разговора по какому-то делу с иным мужчиной она неприменно возводит её.
• Создав из холодного камня Афродиту Милосскую, ваятель так отомстил не ответившей на его любовь объятиями.
• Чтобы выйти замуж за принца, нужно поцеловать чудовище.
• Одноглазость Полифема потому, что таковым его сделала частная собственность (пещера, стада овец и коз, молочные продукты). Вот о чём поведал Гомер. Одноглазого легче объегорить. Но Полифем - это еще одна мощная аллегория. Полифем - в переводе с греческого — "молва", боязнь молвы. Современная Галатея боится Полифема, оценки последствий, а не самих последствий.
• Да, смертью очищается любовь. Также пламя любви очищает от всего земного. Вот почему древние славяне сжигали своих любимых. Нелюбов просто закапывали. Только так можно объяснить сосуществование у наших предков - язычников двух обрядов погребений.
• "У него была совесть" звучит, как "У него была жена". Совесть (Gewissen , от "знать", "ведать") — жена. Брак – первое таинство, данное ещё в раю. "Невесть откуда (привел)" — так называют избранницу, "невестку". Её приводят только из рая, которого здесь, на земле, не знают. Брак с ней есть знаком того, что рай есть.
• "Брак" — еврейское слово, обозначающее искру, мгновенно спаивающую два сердца, как молния - два кольца. Бог брака древних славян - кузнец Сварог. Исконно славянский аналог слова "брак" — "сварка". В украинском языке остался как обозначение состояния между любящими — «сварка» ("Милые бранятся — только тешатся").
• Разве любовь слепа? Ведь она видит, как сквозь наш мир просвечивает мир идеальный.
• Ницше говорил, что идя к женщине, не следует забывать кнут. Но он подразумевал, что именно его нужно вручить женщине в качестве подарка.
• Мадам Елена Блаватская утверждала, что андрогина символизировало неразделенное созвездие "Дева – Скорпион". Будем же тогда снисходительны к нашим подругам: невыносимые черты их характера (к нашему великому счастью!) лишь ностальгия по действительной своей "скорпионьей" сущности: после спаривания сожрать самца.
• Одних женщин в мужчине волнует орган из трех букв, а других - из двух (ум). Но ведь оба – это "концы" одной "палки" — potencia (т.е. "спорта" в широком понимании этого слова, по Х. Ортега-и-Гассету).
• Для иных мужчин "счастливчик" – это тот, перед кем женщина говорит : "Счас, лифчик (только сниму)..."
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію