Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.10
01:52
Якщо вам нічого «сказать»
І боїтесь торкатись тіні —
Пора розмножитись під стать
На більш прозорливу, осінню.
Якщо розмножене впаде
У ваший гнів з сумним обличчям,
Вас не сприйматимуть ніде
Тому, що ви є та вовчиця,
І боїтесь торкатись тіні —
Пора розмножитись під стать
На більш прозорливу, осінню.
Якщо розмножене впаде
У ваший гнів з сумним обличчям,
Вас не сприйматимуть ніде
Тому, що ви є та вовчиця,
2026.01.10
00:16
Олеся сиділа на балконі пізно ввечері, обгорнута пледом. Вона тримала в руках горнятко з чаєм, яке вже охололо, і стомленим поглядом дивилася на мерехтливі вогні міста.
У голові постійно звучав гучний хор: слова матері, глузування сестри, знецінення ліка
2026.01.09
19:33
Білу гриву зима розпустила,
Розвіває її заметіль.
І не видно Селени-світила,
Тільки сніжна встеляється сіль.
І в душі хуртовина тривоги,
Хоч давно відпустила його.
Крає серце від леза дороги,
Розвіває її заметіль.
І не видно Селени-світила,
Тільки сніжна встеляється сіль.
І в душі хуртовина тривоги,
Хоч давно відпустила його.
Крає серце від леза дороги,
2026.01.09
19:03
У затишку м’яких перин і покривал,
Крізь ніч бездонну,
У царстві соннім,
Я бачив, як з'явилася зима.
Без компромісів,
Де слів нема —
Лише мороз на вікнах креслить мітки.
Крізь ніч бездонну,
У царстві соннім,
Я бачив, як з'явилася зима.
Без компромісів,
Де слів нема —
Лише мороз на вікнах креслить мітки.
2026.01.09
18:28
Він сорок літ водив їх по пустелі:
Непослух батьків тому причина.
Не вірили, що для Всевишнього
Немає недосяжного і неможливого.
Покарані були за одностайну недовіру,
Кістками лягли в пустелі всі ,як один,
Нащадків їх розпорошено по всьому світі…
Непослух батьків тому причина.
Не вірили, що для Всевишнього
Немає недосяжного і неможливого.
Покарані були за одностайну недовіру,
Кістками лягли в пустелі всі ,як один,
Нащадків їх розпорошено по всьому світі…
2026.01.09
16:01
Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.
Моя земля горить під небесами,
На спогадах тримається зима.
Не лізьте в душу довгими носами -
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.
Моя земля горить під небесами,
На спогадах тримається зима.
Не лізьте в душу довгими носами -
2026.01.09
15:25
це завжди про те
що всередині
вимагає виходу назовні
я біг по снігу
ніби по сторінках
ще не написаної рецензії
і раптом
світ зупинився
що всередині
вимагає виходу назовні
я біг по снігу
ніби по сторінках
ще не написаної рецензії
і раптом
світ зупинився
2026.01.09
13:09
Не смійся, мамо. Мабуть, це не смішно.
Я приберу в кімнаті і піду.
Хтось любить секс, хтось любить Харе Крішну,
а я люблю того, кого знайду.
Людину ту, яка мене спіткає,
мій щирий слух і відповідь чекає.
Я приберу в кімнаті і піду.
Хтось любить секс, хтось любить Харе Крішну,
а я люблю того, кого знайду.
Людину ту, яка мене спіткає,
мій щирий слух і відповідь чекає.
2026.01.09
11:16
Ти все сказав і я сказала!
Відріж... Не плач... Не говори!
Твої слова, мов вістря жала,
мої — отрута для жури.
Плеснув помиями в обличчя
і побажав іти туди,
де в пеклі плавиться столиця
Відріж... Не плач... Не говори!
Твої слова, мов вістря жала,
мої — отрута для жури.
Плеснув помиями в обличчя
і побажав іти туди,
де в пеклі плавиться столиця
2026.01.09
10:35
Не хочеться, щоб ранок наставав
З його пласким, безбарвним реалізмом.
Настане диво із семи дзеркал,
Ввійшовши в душу чорним оптимізмом.
Куди ідуть всі видива нічні
І казка феєрична і нестала?
Охоплюють симфонії сумні,
З його пласким, безбарвним реалізмом.
Настане диво із семи дзеркал,
Ввійшовши в душу чорним оптимізмом.
Куди ідуть всі видива нічні
І казка феєрична і нестала?
Охоплюють симфонії сумні,
2026.01.09
07:59
Мій батько був колись штангістом, а тоді його рекрутували в савєцьку армію та зробили водолазом.
Чому та навіщо я не знаю. Я переказую вам переказане, та після того довго мною стулене, наскільки змога.
На той час (після Другої світової) ув армії служили
2026.01.08
22:10
Вночі навідавсь посланець. На ліжка край присів,
Одна лиш шкіра та кістки, очі запали вглиб.
Тепер я знала: розваливсь старий і вутлий міст,
Що поміж «був» і «має буть» руки часу сплелись.
Страхав мене кулак худий, вчувавсь глузливий сміх…
Нехай же б
Одна лиш шкіра та кістки, очі запали вглиб.
Тепер я знала: розваливсь старий і вутлий міст,
Що поміж «був» і «має буть» руки часу сплелись.
Страхав мене кулак худий, вчувавсь глузливий сміх…
Нехай же б
2026.01.08
19:20
Сидять діди під кормою. Сонце припікає.
Але під старезним дубом не так дошкуляє.
Корчмар тут столи поставив, тож можна сидіти,
З кухлів пиво попивати та поговорити.
Про що дідам говорити, як не про минуле,
Коли вони молоді ще і завзяті були.
Похваля
Але під старезним дубом не так дошкуляє.
Корчмар тут столи поставив, тож можна сидіти,
З кухлів пиво попивати та поговорити.
Про що дідам говорити, як не про минуле,
Коли вони молоді ще і завзяті були.
Похваля
2026.01.08
17:19
Для чого я прийшла в липневу заметіль?—
Спокутувати гріх людського роду?
Пізнати у пологах немовляти біль,
на доторк пальців і вогонь, і воду.
Заради існування? На брехні одній
триматися від альфи до омеги?
Я із ребра Адама, та світогляд мій
Спокутувати гріх людського роду?
Пізнати у пологах немовляти біль,
на доторк пальців і вогонь, і воду.
Заради існування? На брехні одній
триматися від альфи до омеги?
Я із ребра Адама, та світогляд мій
2026.01.08
16:49
День через день,
Уже котрий вік
Десь на горі в Бескидах жив собі чоловік,
І всі знали, що він - бамбула,
Найдурніший з усіх бамбул,
Одні кажуть - він був лемко,
Інші -...
Уже котрий вік
Десь на горі в Бескидах жив собі чоловік,
І всі знали, що він - бамбула,
Найдурніший з усіх бамбул,
Одні кажуть - він був лемко,
Інші -...
2026.01.08
12:54
Хор у одній людині…
Вона намагнічена піснею жити.
Є ноти-дерева.
Є ноти-струмки.
Кульмінаційна нота – ти,
хто слухає
нині,
хто чує
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Вона намагнічена піснею жити.
Є ноти-дерева.
Є ноти-струмки.
Кульмінаційна нота – ти,
хто слухає
нині,
хто чує
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олег Гуцуляк (1969) /
Проза
/
Афоризмы и максимы
ЛЮБОВЬ
• Франция — это там, где в прекрасном слове "свобода" (liberte) — по-арийски простые — "любовь" (libe) и «порядок» (arta).
• Ты — девушка моих ста снов. В надежде, что сто первый окажется явью.
• Говорят, что женщина избирает мужчину снисходя: то ли к его любви к ней, то ли к своей любви к нему. Но мужчина избирает женщину по губам. Он, как вечный идеалист, соотносит тайное с явным.
• Есть байка: "А Васька слушает, да ест". С точки зрения феминисток все мужчины — "Васьки".
• Древние возлагали гимны Волшебной Даме. Поэт Александр Блок заклинал стихами Прекрасную Даму. Но только в Евангелии — слава Верной Даме ("Се раба Твоя, Господи").
• Говоря своей избраннице "Я люблю тебя", юноша обращает её тем самым в таинство. Отвергая его, она святотатствует.
• Говорят, что подлинная любовь, как правило, трагична и преходяща, и превращается в привычку (в лучшем случае). Но когда любви предшествует привычка к ближнему, любовь становится непреходящей и триумфующей. Вот в чём суть завета возлюбить ближнего своего.
• Имя мужа есть для женщины её первой линией обороны, "на всякий случай". На протяжении десяти минут первого разговора по какому-то делу с иным мужчиной она неприменно возводит её.
• Создав из холодного камня Афродиту Милосскую, ваятель так отомстил не ответившей на его любовь объятиями.
• Чтобы выйти замуж за принца, нужно поцеловать чудовище.
• Одноглазость Полифема потому, что таковым его сделала частная собственность (пещера, стада овец и коз, молочные продукты). Вот о чём поведал Гомер. Одноглазого легче объегорить. Но Полифем - это еще одна мощная аллегория. Полифем - в переводе с греческого — "молва", боязнь молвы. Современная Галатея боится Полифема, оценки последствий, а не самих последствий.
• Да, смертью очищается любовь. Также пламя любви очищает от всего земного. Вот почему древние славяне сжигали своих любимых. Нелюбов просто закапывали. Только так можно объяснить сосуществование у наших предков - язычников двух обрядов погребений.
• "У него была совесть" звучит, как "У него была жена". Совесть (Gewissen , от "знать", "ведать") — жена. Брак – первое таинство, данное ещё в раю. "Невесть откуда (привел)" — так называют избранницу, "невестку". Её приводят только из рая, которого здесь, на земле, не знают. Брак с ней есть знаком того, что рай есть.
• "Брак" — еврейское слово, обозначающее искру, мгновенно спаивающую два сердца, как молния - два кольца. Бог брака древних славян - кузнец Сварог. Исконно славянский аналог слова "брак" — "сварка". В украинском языке остался как обозначение состояния между любящими — «сварка» ("Милые бранятся — только тешатся").
• Разве любовь слепа? Ведь она видит, как сквозь наш мир просвечивает мир идеальный.
• Ницше говорил, что идя к женщине, не следует забывать кнут. Но он подразумевал, что именно его нужно вручить женщине в качестве подарка.
• Мадам Елена Блаватская утверждала, что андрогина символизировало неразделенное созвездие "Дева – Скорпион". Будем же тогда снисходительны к нашим подругам: невыносимые черты их характера (к нашему великому счастью!) лишь ностальгия по действительной своей "скорпионьей" сущности: после спаривания сожрать самца.
• Одних женщин в мужчине волнует орган из трех букв, а других - из двух (ум). Но ведь оба – это "концы" одной "палки" — potencia (т.е. "спорта" в широком понимании этого слова, по Х. Ортега-и-Гассету).
• Для иных мужчин "счастливчик" – это тот, перед кем женщина говорит : "Счас, лифчик (только сниму)..."
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
ЛЮБОВЬ
• Франция — это там, где в прекрасном слове "свобода" (liberte) — по-арийски простые — "любовь" (libe) и «порядок» (arta).• Ты — девушка моих ста снов. В надежде, что сто первый окажется явью.
• Говорят, что женщина избирает мужчину снисходя: то ли к его любви к ней, то ли к своей любви к нему. Но мужчина избирает женщину по губам. Он, как вечный идеалист, соотносит тайное с явным.
• Есть байка: "А Васька слушает, да ест". С точки зрения феминисток все мужчины — "Васьки".
• Древние возлагали гимны Волшебной Даме. Поэт Александр Блок заклинал стихами Прекрасную Даму. Но только в Евангелии — слава Верной Даме ("Се раба Твоя, Господи").
• Говоря своей избраннице "Я люблю тебя", юноша обращает её тем самым в таинство. Отвергая его, она святотатствует.
• Говорят, что подлинная любовь, как правило, трагична и преходяща, и превращается в привычку (в лучшем случае). Но когда любви предшествует привычка к ближнему, любовь становится непреходящей и триумфующей. Вот в чём суть завета возлюбить ближнего своего.
• Имя мужа есть для женщины её первой линией обороны, "на всякий случай". На протяжении десяти минут первого разговора по какому-то делу с иным мужчиной она неприменно возводит её.
• Создав из холодного камня Афродиту Милосскую, ваятель так отомстил не ответившей на его любовь объятиями.
• Чтобы выйти замуж за принца, нужно поцеловать чудовище.
• Одноглазость Полифема потому, что таковым его сделала частная собственность (пещера, стада овец и коз, молочные продукты). Вот о чём поведал Гомер. Одноглазого легче объегорить. Но Полифем - это еще одна мощная аллегория. Полифем - в переводе с греческого — "молва", боязнь молвы. Современная Галатея боится Полифема, оценки последствий, а не самих последствий.
• Да, смертью очищается любовь. Также пламя любви очищает от всего земного. Вот почему древние славяне сжигали своих любимых. Нелюбов просто закапывали. Только так можно объяснить сосуществование у наших предков - язычников двух обрядов погребений.
• "У него была совесть" звучит, как "У него была жена". Совесть (Gewissen , от "знать", "ведать") — жена. Брак – первое таинство, данное ещё в раю. "Невесть откуда (привел)" — так называют избранницу, "невестку". Её приводят только из рая, которого здесь, на земле, не знают. Брак с ней есть знаком того, что рай есть.
• "Брак" — еврейское слово, обозначающее искру, мгновенно спаивающую два сердца, как молния - два кольца. Бог брака древних славян - кузнец Сварог. Исконно славянский аналог слова "брак" — "сварка". В украинском языке остался как обозначение состояния между любящими — «сварка» ("Милые бранятся — только тешатся").
• Разве любовь слепа? Ведь она видит, как сквозь наш мир просвечивает мир идеальный.
• Ницше говорил, что идя к женщине, не следует забывать кнут. Но он подразумевал, что именно его нужно вручить женщине в качестве подарка.
• Мадам Елена Блаватская утверждала, что андрогина символизировало неразделенное созвездие "Дева – Скорпион". Будем же тогда снисходительны к нашим подругам: невыносимые черты их характера (к нашему великому счастью!) лишь ностальгия по действительной своей "скорпионьей" сущности: после спаривания сожрать самца.
• Одних женщин в мужчине волнует орган из трех букв, а других - из двух (ум). Но ведь оба – это "концы" одной "палки" — potencia (т.е. "спорта" в широком понимании этого слова, по Х. Ортега-и-Гассету).
• Для иных мужчин "счастливчик" – это тот, перед кем женщина говорит : "Счас, лифчик (только сниму)..."
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
