Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.24
23:14
національна незалежність
народні танці рідний спів
ще поки на правобережжі
живеш одвертий всім усім
природна мов буденна річ
на місці вірнім і почеснім
у радощах або журбі
цей спіх автівок і причепів
народні танці рідний спів
ще поки на правобережжі
живеш одвертий всім усім
природна мов буденна річ
на місці вірнім і почеснім
у радощах або журбі
цей спіх автівок і причепів
2026.08.24
20:56
Випадають з обойми живих.
Наче кулі, свистять імена
І лягають на серце болем.
Нам з тим болем судилось ходить,
Доки безбіль не стане і нашою долею.
Якщо хтось там і грався в життя,
То не ми це були, друже,
І не тому, що відти нема вороття.
Наче кулі, свистять імена
І лягають на серце болем.
Нам з тим болем судилось ходить,
Доки безбіль не стане і нашою долею.
Якщо хтось там і грався в життя,
То не ми це були, друже,
І не тому, що відти нема вороття.
2026.08.24
18:10
Матуся" іспанською буде "mamita"...
З Тобою так хочеться поговорити!
Закреслити відчай, хворобу, розлуку
Та поцілувати Твою ніжну руку.
У тиші глухій я плачу долі мито.
"Матуся" іспанською буде "mamita".
Від згубного сну я повільно відходжу
З Тобою так хочеться поговорити!
Закреслити відчай, хворобу, розлуку
Та поцілувати Твою ніжну руку.
У тиші глухій я плачу долі мито.
"Матуся" іспанською буде "mamita".
Від згубного сну я повільно відходжу
2026.08.24
14:59
Все за звичаєм у Феодосії,
Навіть море там Чорне і досі є.
Та якби з тих країв
Дідько взяв москалів,
Як би гарно було в Феодосії.
Партизани в горах Дагестану
У капкан упіймали шайтана.
Навіть море там Чорне і досі є.
Та якби з тих країв
Дідько взяв москалів,
Як би гарно було в Феодосії.
Партизани в горах Дагестану
У капкан упіймали шайтана.
2026.08.24
13:14
Ніщо не є важливішим за кокон! -
Щось раптом виникає і зоріє,
Та крок ніяк не зробиш у ефірі
Бо сили всі вже витратив на мрії...
Кінець всьому вночі можливий тільки,
А день до того, мов кімвал дзвенячий,
Де мудрість непомітного Сатурну
Щось раптом виникає і зоріє,
Та крок ніяк не зробиш у ефірі
Бо сили всі вже витратив на мрії...
Кінець всьому вночі можливий тільки,
А день до того, мов кімвал дзвенячий,
Де мудрість непомітного Сатурну
2026.08.24
12:45
Про що розмови в нас? Про часовиння
Про сенси існувань, невідворотного,
Про роздуми, що проростають з тім’я,
Про світло, темноту, про необхідність
Любові.
Але здається, що в цій явності,
Ті ж самі вигуки і пошуки,
І розірветься мить заслоною
Про сенси існувань, невідворотного,
Про роздуми, що проростають з тім’я,
Про світло, темноту, про необхідність
Любові.
Але здається, що в цій явності,
Ті ж самі вигуки і пошуки,
І розірветься мить заслоною
2026.08.24
12:33
Фінал. Останній крок Лагіди
«Історія запам'ятає її як коханку Риму.
Мені ж вона залишить право
бути його єдиним незавойованим ворогом».
З уст царівни Єгипту Арсіної, наймолодшої з Лагідів
Римський офіцер стоїть на відстані удару меча.
2026.08.24
12:14
Не заганяй себе у кут
чи розпачу, чи безнадії.
Доцільніш тупцювання тут —
ну хоч би крок, хоч спроба дії.
Нерідко помилка — урок.
Його засвоїш — рухайсь далі
на вищий досвіду виток
чи розпачу, чи безнадії.
Доцільніш тупцювання тут —
ну хоч би крок, хоч спроба дії.
Нерідко помилка — урок.
Його засвоїш — рухайсь далі
на вищий досвіду виток
2026.08.24
11:28
То дощ холодний, то нервовий сніг.
Спектакль природи чи її тортури.
Ти до мети крізь вічність швидко біг,
Крізь творчість пробирався до натури.
Біжить крізь сніг стрімкий єдиноріг.
Стоять застигло крижані скульптури.
Природа іспит приготує нам.
Спектакль природи чи її тортури.
Ти до мети крізь вічність швидко біг,
Крізь творчість пробирався до натури.
Біжить крізь сніг стрімкий єдиноріг.
Стоять застигло крижані скульптури.
Природа іспит приготує нам.
2026.08.24
07:32
Металися бурі, згори гримкотіло,
Ще голод додався до різних всіх бід,
Але не розпалася ти, не зотліла,
Не зникла, як спалах комети чи слід.
Ти глибоко дуже пустила коріння
І стала сильніше давно від трави, -
Найкраща країна, - моя Україно,
Заради с
Ще голод додався до різних всіх бід,
Але не розпалася ти, не зотліла,
Не зникла, як спалах комети чи слід.
Ти глибоко дуже пустила коріння
І стала сильніше давно від трави, -
Найкраща країна, - моя Україно,
Заради с
2026.08.23
22:31
Трава волоссям, а ти левиця на осонні
Неспокій твій, уста зволожиш язиком
Вино ллючи, твій згляд зустрів мій, сяючи
Твого лиця торкаюсь пальцем, знаючи
Для мене ти – Вода, яка танцює
Неспокій твій, уста зволожиш язиком
Вино ллючи, твій згляд зустрів мій, сяючи
Твого лиця торкаюсь пальцем, знаючи
Для мене ти – Вода, яка танцює
2026.08.23
21:17
на що мені сумнівних істин
проблем закреслено потреб
я радше обираю відстань
і незавершений портрет
кидаючи в простий горнець
відомі всім інгредієнти
додам іще насамкінець
дещицю прянощів секретних
проблем закреслено потреб
я радше обираю відстань
і незавершений портрет
кидаючи в простий горнець
відомі всім інгредієнти
додам іще насамкінець
дещицю прянощів секретних
2026.08.23
19:37
Чи ми трипільці, чи скіфи, сармати…
Йдемо вперед попри війни і втрати…
Ми - українці, від славних - нащадки
І за плечима про давніх є згадки -
Не клич в минуле, знання - настанови
Як жити далі і жити знову,
Як не творити для себе кумирів,
Йдемо вперед попри війни і втрати…
Ми - українці, від славних - нащадки
І за плечима про давніх є згадки -
Не клич в минуле, знання - настанови
Як жити далі і жити знову,
Як не творити для себе кумирів,
2026.08.23
18:45
Героїне мого роману!
Незабаром - глуха зима.
Усвідомлюю: ти - омана,
Розумію: тебе нема.
А проте, відчуваю ніжний,
Теплий дотик твоїх долонь.
Вже у віці моїм "колишні"
Незабаром - глуха зима.
Усвідомлюю: ти - омана,
Розумію: тебе нема.
А проте, відчуваю ніжний,
Теплий дотик твоїх долонь.
Вже у віці моїм "колишні"
2026.08.23
15:06
Я купляю в атебе
Плавлений сирок-
І тому я точно знаю:
З ним все буде ок!
Не купляю я сирки
Десь поза атебе,
Бо всюди хочуть наї.. обдурити
Плавлений сирок-
І тому я точно знаю:
З ним все буде ок!
Не купляю я сирки
Десь поза атебе,
Бо всюди хочуть наї.. обдурити
2026.08.23
14:05
Московіти завжди були нахабні й підступні.
Як не збрешуть, то і кроку, напевно не ступлять.
Хоч що хоч наобіцяють та будуть клянутись.
І ножа у спину встромлять, варто відвернутись
І вони такими були, мабуть ще одвіку.
Давні літописні зводи тому гарн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Як не збрешуть, то і кроку, напевно не ступлять.
Хоч що хоч наобіцяють та будуть клянутись.
І ножа у спину встромлять, варто відвернутись
І вони такими були, мабуть ще одвіку.
Давні літописні зводи тому гарн
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олег Гуцуляк (1969) /
Проза
/
Афоризмы и максимы
ЛЮБОВЬ
• Франция — это там, где в прекрасном слове "свобода" (liberte) — по-арийски простые — "любовь" (libe) и «порядок» (arta).
• Ты — девушка моих ста снов. В надежде, что сто первый окажется явью.
• Говорят, что женщина избирает мужчину снисходя: то ли к его любви к ней, то ли к своей любви к нему. Но мужчина избирает женщину по губам. Он, как вечный идеалист, соотносит тайное с явным.
• Есть байка: "А Васька слушает, да ест". С точки зрения феминисток все мужчины — "Васьки".
• Древние возлагали гимны Волшебной Даме. Поэт Александр Блок заклинал стихами Прекрасную Даму. Но только в Евангелии — слава Верной Даме ("Се раба Твоя, Господи").
• Говоря своей избраннице "Я люблю тебя", юноша обращает её тем самым в таинство. Отвергая его, она святотатствует.
• Говорят, что подлинная любовь, как правило, трагична и преходяща, и превращается в привычку (в лучшем случае). Но когда любви предшествует привычка к ближнему, любовь становится непреходящей и триумфующей. Вот в чём суть завета возлюбить ближнего своего.
• Имя мужа есть для женщины её первой линией обороны, "на всякий случай". На протяжении десяти минут первого разговора по какому-то делу с иным мужчиной она неприменно возводит её.
• Создав из холодного камня Афродиту Милосскую, ваятель так отомстил не ответившей на его любовь объятиями.
• Чтобы выйти замуж за принца, нужно поцеловать чудовище.
• Одноглазость Полифема потому, что таковым его сделала частная собственность (пещера, стада овец и коз, молочные продукты). Вот о чём поведал Гомер. Одноглазого легче объегорить. Но Полифем - это еще одна мощная аллегория. Полифем - в переводе с греческого — "молва", боязнь молвы. Современная Галатея боится Полифема, оценки последствий, а не самих последствий.
• Да, смертью очищается любовь. Также пламя любви очищает от всего земного. Вот почему древние славяне сжигали своих любимых. Нелюбов просто закапывали. Только так можно объяснить сосуществование у наших предков - язычников двух обрядов погребений.
• "У него была совесть" звучит, как "У него была жена". Совесть (Gewissen , от "знать", "ведать") — жена. Брак – первое таинство, данное ещё в раю. "Невесть откуда (привел)" — так называют избранницу, "невестку". Её приводят только из рая, которого здесь, на земле, не знают. Брак с ней есть знаком того, что рай есть.
• "Брак" — еврейское слово, обозначающее искру, мгновенно спаивающую два сердца, как молния - два кольца. Бог брака древних славян - кузнец Сварог. Исконно славянский аналог слова "брак" — "сварка". В украинском языке остался как обозначение состояния между любящими — «сварка» ("Милые бранятся — только тешатся").
• Разве любовь слепа? Ведь она видит, как сквозь наш мир просвечивает мир идеальный.
• Ницше говорил, что идя к женщине, не следует забывать кнут. Но он подразумевал, что именно его нужно вручить женщине в качестве подарка.
• Мадам Елена Блаватская утверждала, что андрогина символизировало неразделенное созвездие "Дева – Скорпион". Будем же тогда снисходительны к нашим подругам: невыносимые черты их характера (к нашему великому счастью!) лишь ностальгия по действительной своей "скорпионьей" сущности: после спаривания сожрать самца.
• Одних женщин в мужчине волнует орган из трех букв, а других - из двух (ум). Но ведь оба – это "концы" одной "палки" — potencia (т.е. "спорта" в широком понимании этого слова, по Х. Ортега-и-Гассету).
• Для иных мужчин "счастливчик" – это тот, перед кем женщина говорит : "Счас, лифчик (только сниму)..."
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
ЛЮБОВЬ
• Франция — это там, где в прекрасном слове "свобода" (liberte) — по-арийски простые — "любовь" (libe) и «порядок» (arta).• Ты — девушка моих ста снов. В надежде, что сто первый окажется явью.
• Говорят, что женщина избирает мужчину снисходя: то ли к его любви к ней, то ли к своей любви к нему. Но мужчина избирает женщину по губам. Он, как вечный идеалист, соотносит тайное с явным.
• Есть байка: "А Васька слушает, да ест". С точки зрения феминисток все мужчины — "Васьки".
• Древние возлагали гимны Волшебной Даме. Поэт Александр Блок заклинал стихами Прекрасную Даму. Но только в Евангелии — слава Верной Даме ("Се раба Твоя, Господи").
• Говоря своей избраннице "Я люблю тебя", юноша обращает её тем самым в таинство. Отвергая его, она святотатствует.
• Говорят, что подлинная любовь, как правило, трагична и преходяща, и превращается в привычку (в лучшем случае). Но когда любви предшествует привычка к ближнему, любовь становится непреходящей и триумфующей. Вот в чём суть завета возлюбить ближнего своего.
• Имя мужа есть для женщины её первой линией обороны, "на всякий случай". На протяжении десяти минут первого разговора по какому-то делу с иным мужчиной она неприменно возводит её.
• Создав из холодного камня Афродиту Милосскую, ваятель так отомстил не ответившей на его любовь объятиями.
• Чтобы выйти замуж за принца, нужно поцеловать чудовище.
• Одноглазость Полифема потому, что таковым его сделала частная собственность (пещера, стада овец и коз, молочные продукты). Вот о чём поведал Гомер. Одноглазого легче объегорить. Но Полифем - это еще одна мощная аллегория. Полифем - в переводе с греческого — "молва", боязнь молвы. Современная Галатея боится Полифема, оценки последствий, а не самих последствий.
• Да, смертью очищается любовь. Также пламя любви очищает от всего земного. Вот почему древние славяне сжигали своих любимых. Нелюбов просто закапывали. Только так можно объяснить сосуществование у наших предков - язычников двух обрядов погребений.
• "У него была совесть" звучит, как "У него была жена". Совесть (Gewissen , от "знать", "ведать") — жена. Брак – первое таинство, данное ещё в раю. "Невесть откуда (привел)" — так называют избранницу, "невестку". Её приводят только из рая, которого здесь, на земле, не знают. Брак с ней есть знаком того, что рай есть.
• "Брак" — еврейское слово, обозначающее искру, мгновенно спаивающую два сердца, как молния - два кольца. Бог брака древних славян - кузнец Сварог. Исконно славянский аналог слова "брак" — "сварка". В украинском языке остался как обозначение состояния между любящими — «сварка» ("Милые бранятся — только тешатся").
• Разве любовь слепа? Ведь она видит, как сквозь наш мир просвечивает мир идеальный.
• Ницше говорил, что идя к женщине, не следует забывать кнут. Но он подразумевал, что именно его нужно вручить женщине в качестве подарка.
• Мадам Елена Блаватская утверждала, что андрогина символизировало неразделенное созвездие "Дева – Скорпион". Будем же тогда снисходительны к нашим подругам: невыносимые черты их характера (к нашему великому счастью!) лишь ностальгия по действительной своей "скорпионьей" сущности: после спаривания сожрать самца.
• Одних женщин в мужчине волнует орган из трех букв, а других - из двух (ум). Но ведь оба – это "концы" одной "палки" — potencia (т.е. "спорта" в широком понимании этого слова, по Х. Ортега-и-Гассету).
• Для иных мужчин "счастливчик" – это тот, перед кем женщина говорит : "Счас, лифчик (только сниму)..."
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
