ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.08.08 22:12
Листя спадає з тополі,
як плаття голого короля,
як платня за непрожите життя,
як непрочитані листи,
як послання у вічність,
як непромовлені слова,
мов нездійснене каяття,
як позлітка на істині,

Юрій Лазірко
2025.08.08 16:46
О, скрипко!
Скрип...
Смичок на витягах.
Заскрипотіло у душі,
мінялося на лицях -
заголосила, помирала
одиноко скрипка.
Позавмирали відчуття

Світлана Пирогова
2025.08.08 14:42
Кукурудзяний чути шелест,
ніби спеці наперекір.
Не самотньо і не пустельно,
ще й в садку непокірна зелень.
Рими просяться на папір,
струм ліричний через пастелі.

Портулак обіймає землю,

С М
2025.08.08 11:22
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
тоді згорнув уламки і виник острів
хай каменів є більш аніж пісків
знай-бо я відьмача
бігме я відьмача бейбі

Борис Костиря
2025.08.07 21:55
Я розгубив 175 см
твоєї краси і чарівності
яругами і пагорбами.
Я тепер від них
нічого не знайду,
бо від них залишилася
тільки хмара.
Кожна розгублена

Тамара Ганенко
2025.08.07 19:20
Здавалось, - відбуяло, одболіло
Лишило тіні, пристрасні й хмільні,
Вітрилом в дальні хвилі одбіліло
Чи вклякло десь в мені у глибині

Не загримить, не зойкне понад хмари,
Не спотикне на рівній рівнині
Не полосне по гоєному марно

Євген Федчук
2025.08.07 19:04
Москалі були брехливі завжди і зрадливі.
Домовлялися та слова свого не тримали,
Навіть, коли між собою часто воювали.
Коли кого так обдурять, то уже й щасливі.
Про іще одного князя хочеться згадати
З москалів, які потвору оту піднімали.
Василем його

Олена Побийголод
2025.08.07 16:29
Із Бориса Заходера

– Ей, привіт!
– Добридень, друже...
– Ти уроки вчив?
– Не дуже...
Бо мені завадив кіт!
(Навіть звуть його – Бандит...)

Артур Курдіновський
2025.08.07 02:13
Мої палкі, згорьовані присвяти
Лишилися тепер без адресата.

Моя Єдина - ще не народилась.
Чужих у злій строкатості - багато.

Не помічав Ту справжню, що любила.
Її нема. Смердить юрба строката.

Борис Костиря
2025.08.06 22:01
Пошуки себе тривають
у розливному морі
масок і облич,
ролей і личин,
іміджів і самовикриттів.
Із тебе говорять
десятки особистостей.
Це розпад власного "я".

Володимир Бойко
2025.08.06 21:25
Великі провидці, які збиралися провіщати долю людства, не годні зі своєю долею розібратися. Кількість людей, які все знають, на порядок перевищує кількість людей, які все вміють. На великі обіцянки клюють навіть краще, ніж на великі гроші. Колиш

Олена Побийголод
2025.08.06 11:19
Із Бориса Заходера

Жила-була собачка –
Свій-Ніс-Усюди-Пхачка:
усюди пхала носа
(такий у неї хист).
Її попереджали:
«Дала б ти звідси драла!

Федір Паламар
2025.08.06 00:36
Життя – коротка мить свідома,
Опісля – тільки темнота,
Глибокий сон, довічна кома.
Даремно думає спроста
Людська наївна глупота,
Що порятунок за порогом,
Чи судище суворе Бога.

Іван Потьомкін
2025.08.05 23:17
Домовина - не дім, а притулок
перед переселенням у засвіти
та ще -наочний доказ для археолога
про ту чи іншу епоху,
в яку небіжчику довелося жить.
Хрещений в дитинстві на Канівщині,
гріхи відмолюю і захисту прошу
у Всевишнього уже в Єрусалимі.

Борис Костиря
2025.08.05 21:25
Зниклої колишньої дівчини
немає в соціальних мережах,
про неї нічого немає в Інтернеті,
вона ніби випарувалася,
пропала в безмежних водах
світобудови і невідомості,
повернулася до першосутностей,
у первісне яйце,

Олександр Буй
2025.08.05 20:32
На Ярославовім Валу
Я п’ю свою обідню каву.
Пірнає в київську імлу
Моя натомлена уява.

В уяві тій далеко я
Від Золотих Воріт столичних:
То ніби пісню солов’я
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12

Богдан Архіпов
2024.12.24

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іринка Кучерук (1990) / Проза

 История одной любви...
..Она сидела на холме, и наблюдала как из-за черных гор всходит солнце. Огромное, оно занимало собой пол-неба, окрашивая все в оттенки розового и красного. Внезапно поднялся ветер, сначала тихий, но потом все сильней. Ее рыжие волосы растрепались, она поднялась навстречу ему, раскинула руки, словно собираясь взлететь. Внизу, под холмом расстилаля город. Город, в котором ей причинили столько боли и страданий, город, который она ненавидела всем своим сердцем. ведь в этом городе жил Он...
...Они встретились в паутине интернета, достаточно было одного взгляда на фото, чтоб в голове зародилась упрямая мысль - "Он мой! Я искала Его!" Именно она начала отношения, в которых не было смысла. В Его глазах были нежность, забота, иногда злость, но она понимала, что любви в них не будет никогда. Каждая встреча приносила новую боль и новые минуты счастья. Дни становились неделями, недели месяцами... Ее сердце разрывалось от желания помочь Ему - отпустить, и в тоже время удержать, никому не отдать... Последние встречи становились все реже. Все чаще она проводила дома, в алкогольном бреду ища спасения, цепляясь за нить воспоминаний... Как они гуляли взявшись за руки, как Он обнимал ее, обещая всегда быть рядом... Их редкие, но такие страстные ночи... Она сидела на холме, а с глаз текли горькие слезы любви. Безуспешно набирала номер, но абонет недоступен. Представляла Его в обьятьях другой, сдерживала крик, готовый в любую минуту сорваться с искусанных до крови губ. вспоминала его слова - "Я буду другом, братом, но я не смогу дать тебе то, что ты хочешь. Не смогу вечно быть с тобой рядом. Не проси меня о невозможном"... Он уехал... На бесконечные полтора месяца... Она знала, что там Он будет не один, что оттуда вернеться с той, которую назовет Любимой... Время без Него застыло, она ела, спала, но ничего не чувствовала, существовала, только чтоб дожить до встречи... Совсем скоро она встанет и пойдет на вокзал, совсем скоро приедет поезд...
... Она стояла на перроне и ждала, когда подадут поезд. Первый вагон оказался напротив нее... Она замерла в томящем тревожном ожидании, а глаза искали в толпе Его... Ведь Он смысл ее жизни... Знакомая фигура и бездонные глаза, в которых появилась любовь... Она все поняла... Он вышел с вагона и помог спуститься девушке... Девушке с ее снов... Миниатюрная блондинка с небесно-голубыми глазами... Та, котораяя навсегда лишила ее счастья... Она не плакала, она никогда не плакала на людях. Она посмотрела в глаза Ему, подарила Ему часть той боли, которая сейчас разрывала ее сердце. Развернулась и ушла, не обращая внимания на Его оклики... Ничего не видела, мир разлетелся на тысячи осколков, и эту картинку больше никогда не собрать...
...Из динамиков звучала музыка, музыка ее тоски, ее умирающей любви... Третьи сутки она не была собой, по-черному напиваясь, для того, чтобы уснуть, а утром начать все сначала... Не отвечала на звонки, ни в двери, ни на телефон. Ее просто не было...
...Очередное утро началось со звонка в дверь. Она стояла и смотрела в глазок. В родное лицо, на котором была написанна истинная тревога... "Я знаю, что ты дома. Открой. Не глупи."... Она открыла дверь и ушла в комнату. Свернувшись в клубочек боли и отчаянья, забилась в угол дивана. Он неслышно подошел к ней, сел, и как маленького ребенка, начал успокаивать, гладить по волосам. С ее глаз потекли слезы, но это были светлые слезы, которые наконец-то принесли облегчение... Прижалась к Его груди, расстворилась в былой нежности. Она перерождалась.
...Раненное сердце больше не болит. От любви остались только шрамы. Она живет дальше, и ждет, верит, что в ее жизни будет тот, кто ответит взаимностью... Со своим прошлым они расстались с друзьями. И теперь в ней нет никаких чувств, когда она видит вместе его и ее... Жизнь продолжаеться...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-10-17 12:02:42
Переглядів сторінки твору 942
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.604 / 5.5  (4.144 / 5.16)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.037 / 5.17)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.780
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.01.02 15:05
Автор у цю хвилину відсутній