
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.08.12
23:09
Із Бориса Заходера
– Дайте півкіло усмішки,
банку сміху, хмарки трішки,
три столових ложки вітру
та зірниць чотири літра!
Писку-виску двісті грамів,
десять метрів шумів-гамів,
– Дайте півкіло усмішки,
банку сміху, хмарки трішки,
три столових ложки вітру
та зірниць чотири літра!
Писку-виску двісті грамів,
десять метрів шумів-гамів,
2025.08.12
22:40
Без кори й коріння
Про дерево не варто говорить.
Кора як одянка надійна:
Зірвуть плоди, лист облетить
І дерева, як близнюків родина.
Кора і в чоловіка, певно ж, є:
Засмагла й ніжна шкіра.
Плоди, як і в деревв,-різні:
Про дерево не варто говорить.
Кора як одянка надійна:
Зірвуть плоди, лист облетить
І дерева, як близнюків родина.
Кора і в чоловіка, певно ж, є:
Засмагла й ніжна шкіра.
Плоди, як і в деревв,-різні:
2025.08.12
21:49
На стадіоні перемог і втрат
Стоїш, як початківець перед боєм,
І дивишся на сонце із-за брам,
Що не дають наповнитись собою.
Попереду ще стільки рубежів,
Поразок, зрад, тріумфів і трагедій.
І доля піднімає на ножі
Стоїш, як початківець перед боєм,
І дивишся на сонце із-за брам,
Що не дають наповнитись собою.
Попереду ще стільки рубежів,
Поразок, зрад, тріумфів і трагедій.
І доля піднімає на ножі
2025.08.12
17:09
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Наголоси позна
Наголоси позна
2025.08.12
17:00
Промені сонця пестливо
Перебирають листя груші.
Поблизу рясніє слива
Гілками необтрушеними
І персики на осонні.
Рум’яняться гордовито.
Немов пастораль-симфонія,
Перебирають листя груші.
Поблизу рясніє слива
Гілками необтрушеними
І персики на осонні.
Рум’яняться гордовито.
Немов пастораль-симфонія,
2025.08.12
13:47
Загубились удвох,
як волошки у полі пшеничнім.
Чи це яв, а чи, може, їм сниться.
Гріє сонце обох.
Доторкнувсь до чола
і ні слова, ні звука, цілунки.
Ніби той же юнак, і та юнка.
як волошки у полі пшеничнім.
Чи це яв, а чи, може, їм сниться.
Гріє сонце обох.
Доторкнувсь до чола
і ні слова, ні звука, цілунки.
Ніби той же юнак, і та юнка.
2025.08.12
10:06
У червні 2023 року російські окупанти в Бердянську вбили двох підлітків - 16-річних Тиграна Оганнісяна
та Микиту Ханганова, яких підозрювали у підготовці диверсії на залізниці.
Відважних друзів застрелили снайпери: Микита був вбитий пострілом у голову,
та Микиту Ханганова, яких підозрювали у підготовці диверсії на залізниці.
Відважних друзів застрелили снайпери: Микита був вбитий пострілом у голову,
2025.08.12
07:33
на годиннику час коли зачиняють
і треба йти і я це знаю
але оттак сидів би до ранку
повзуть автівки усі в очах
сяє ліхтарний порожній блиск
замер у мозку німий одчай
це ж єдине місце
це ж єдине місце
і треба йти і я це знаю
але оттак сидів би до ранку
повзуть автівки усі в очах
сяє ліхтарний порожній блиск
замер у мозку німий одчай
це ж єдине місце
це ж єдине місце
2025.08.12
07:30
МАГІСТРАЛ
Ось тут, на майданчику, серед панельних будинків,
Зустріли ми квітень. Хай стане він принцом казковим!
Легким амфібрахієм, ніжним, замріяним словом
Альтанку весна подарує, неначе з картинки.
В реальності лавки нема і тепла - ні краплинк
Ось тут, на майданчику, серед панельних будинків,
Зустріли ми квітень. Хай стане він принцом казковим!
Легким амфібрахієм, ніжним, замріяним словом
Альтанку весна подарує, неначе з картинки.
В реальності лавки нема і тепла - ні краплинк
2025.08.12
01:23
Асю - в сільмазі і на матраці.
Касю - де Асю, відходячи з каси.
Валю - на валі і сіновалі.
Віку - без ліку та без базіку.
Ніку - як Віку, тільки з базіком.
Жанну - у ванні дуже старанно.
Янку - у ґанку ще з позаранку.
Іру - так щиро, без... і без м
Касю - де Асю, відходячи з каси.
Валю - на валі і сіновалі.
Віку - без ліку та без базіку.
Ніку - як Віку, тільки з базіком.
Жанну - у ванні дуже старанно.
Янку - у ґанку ще з позаранку.
Іру - так щиро, без... і без м
2025.08.12
01:16
Не кажи, не проси, не кляни --
Знову осінь іде до порога.
Як від миру йдемо до війни --
Так підемо в свій час і до Бога.
Може нам, навпаки, порадіть,
Що у пору достиглу вступаєм.
Мудродумання в нас мимохіть
Знову осінь іде до порога.
Як від миру йдемо до війни --
Так підемо в свій час і до Бога.
Може нам, навпаки, порадіть,
Що у пору достиглу вступаєм.
Мудродумання в нас мимохіть
2025.08.11
21:29
Я шукаю тебе у далеких жінках,
Як загублений час у далеких віках.
Впізнаю твої риси в далеких, чужих
Чарівницях на крайній життєвій межі.
Хоч би скільки тинявся у пошуках тих,
Все одно повертаюсь до рідних твоїх
Як загублений час у далеких віках.
Впізнаю твої риси в далеких, чужих
Чарівницях на крайній життєвій межі.
Хоч би скільки тинявся у пошуках тих,
Все одно повертаюсь до рідних твоїх
2025.08.10
21:55
Мій телефон вимкнувся.
Я подаю сигнали "SOS!"
лише своєю енергетикою.
Мене неможливо
запеленгувати. Я - риба,
яка заплила у найбільші
глибини океану.
Я втратив сутність
Я подаю сигнали "SOS!"
лише своєю енергетикою.
Мене неможливо
запеленгувати. Я - риба,
яка заплила у найбільші
глибини океану.
Я втратив сутність
2025.08.10
15:59
Я не чекаю дива. Дав би Бог
дійти до Бога праведно і чесно
крізь метушню, де світ живе облесно
від тайних перемов до перемог,
де чорні тіні безсловесно
ведуть із Сатаною діалог.
Я не чекаю дива. Дав би Бог,
дійти до Бога праведно і чесно
крізь метушню, де світ живе облесно
від тайних перемов до перемог,
де чорні тіні безсловесно
ведуть із Сатаною діалог.
Я не чекаю дива. Дав би Бог,
2025.08.10
15:46
Поляки – гонорові та часто так бувало:
За гонором уроки минулі забували.
Події в сорок третім трагічні на Волині
Хвилюють українців з поляками донині.
Десятки тисяч люду загинули невинно,
Які жили віками на землях України.
В час, як на Україну знов
За гонором уроки минулі забували.
Події в сорок третім трагічні на Волині
Хвилюють українців з поляками донині.
Десятки тисяч люду загинули невинно,
Які жили віками на землях України.
В час, як на Україну знов
2025.08.10
15:37
Країна, де помер вітер,
І воскрес серед паростків жита,
Де сталеві ножі дозрівають мов яблука
На дереві пізнання добра і зла –
На старій яблуні радості.
Весталки розпалюють ватру
Серед глупої ночі осінніх гусей,
Зачиняючи вікна минулого,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І воскрес серед паростків жита,
Де сталеві ножі дозрівають мов яблука
На дереві пізнання добра і зла –
На старій яблуні радості.
Весталки розпалюють ватру
Серед глупої ночі осінніх гусей,
Зачиняючи вікна минулого,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
2024.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Юлька Гриценко (1990) /
Проза
Люблю Львів…
Люблю Львів за гостроверхі дахи будинків. Інколи вони лякають.
Люблю Львів за старенькі лавочки з обдертою фарбою. Вони допомагають забути про час.
Люблю Львів за вузькі вулички. Вони дозволяють втекти від долі.
Люблю Львів за Високий Замок .Він дає відчуття влади над світом.
Люблю Львів за брудні вікна в підвалах. Вони малюють істинну картину життя.
Люблю Львів за Оперний Театр. Там завжди хтось на когось чекає. Це дає мені зрозуміти, що я не одна.
Люблю Львів за холодний дощ. Він змушує задуматись над сенсом власного життя.
Люблю Львів за його схожість із середньовіччям. За те, що він переносить мене кудись у невідомість.
Люблю Львів за бруківку. Чомусь для мене вона є прототипом нашої історії, яка творилась сотні років, із сотень вчинків.
Люблю Львів за людей. Тільки тут вони такі сміливі.
Люблю Львів за пісні на Площі Ринок.
Люблю Львів за старенькі ліхтарики. Це вони змінили моє бачення надто складних речей. Це вони переконали мене у тому, що завжди є світло в кінці тунелю.
Люблю Львів за печаль, яку у мене викликають жебраки.
Люблю Львів за каштанові ночі.
Люблю Львів за твори мистецтва.
Люблю Львів за щоденні клопоти.
Люблю Львів за жовте листя ,що приносить шалену насолоду моїм очам.
Люблю Львів за переповнені маршрутки., як би смішно це не звучало. Треба бути екстремалом, щоб ризикнути і «запхатись» в автобус.
Люблю Львів за вечір. Не бачила нічого романтичнішого ,ніж Львів на заході сонця. Невже ви ніколи не помічали його барв? Невже жодного разу він не приходив у ваші сни?
Люблю Львів за осінь. Це напевно найкраще ,що я бачила у Львові. Коли ти проходиш парком і на очах з»являються сльози. Чому? Тому , що пошукам осені я присвятила усе своє життя.
Люблю Львів за мужню охорону – левів. Вони додають жаху.
Люблю Львів за каву. Лише тут вона така ароматна.
Люблю Львів за пошуки щастя, які увінчались нічим.
Люблю Львів за українську мову, яка тут звучить наймелодійніше.
Люблю Львів за пиво. Адже це найпростіший спосіб ближче з кимось познайомитись.
Люблю Львів…Можливо лише тому, що його не любив ти. А я звикла тобі суперечити, тому інакше не можу.
Люблю Львів, бо його не можна не любити!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Люблю Львів…

Люблю Львів за старенькі лавочки з обдертою фарбою. Вони допомагають забути про час.
Люблю Львів за вузькі вулички. Вони дозволяють втекти від долі.
Люблю Львів за Високий Замок .Він дає відчуття влади над світом.
Люблю Львів за брудні вікна в підвалах. Вони малюють істинну картину життя.
Люблю Львів за Оперний Театр. Там завжди хтось на когось чекає. Це дає мені зрозуміти, що я не одна.
Люблю Львів за холодний дощ. Він змушує задуматись над сенсом власного життя.
Люблю Львів за його схожість із середньовіччям. За те, що він переносить мене кудись у невідомість.
Люблю Львів за бруківку. Чомусь для мене вона є прототипом нашої історії, яка творилась сотні років, із сотень вчинків.
Люблю Львів за людей. Тільки тут вони такі сміливі.
Люблю Львів за пісні на Площі Ринок.
Люблю Львів за старенькі ліхтарики. Це вони змінили моє бачення надто складних речей. Це вони переконали мене у тому, що завжди є світло в кінці тунелю.
Люблю Львів за печаль, яку у мене викликають жебраки.
Люблю Львів за каштанові ночі.
Люблю Львів за твори мистецтва.
Люблю Львів за щоденні клопоти.
Люблю Львів за жовте листя ,що приносить шалену насолоду моїм очам.
Люблю Львів за переповнені маршрутки., як би смішно це не звучало. Треба бути екстремалом, щоб ризикнути і «запхатись» в автобус.
Люблю Львів за вечір. Не бачила нічого романтичнішого ,ніж Львів на заході сонця. Невже ви ніколи не помічали його барв? Невже жодного разу він не приходив у ваші сни?
Люблю Львів за осінь. Це напевно найкраще ,що я бачила у Львові. Коли ти проходиш парком і на очах з»являються сльози. Чому? Тому , що пошукам осені я присвятила усе своє життя.
Люблю Львів за мужню охорону – левів. Вони додають жаху.
Люблю Львів за каву. Лише тут вона така ароматна.
Люблю Львів за пошуки щастя, які увінчались нічим.
Люблю Львів за українську мову, яка тут звучить наймелодійніше.
Люблю Львів за пиво. Адже це найпростіший спосіб ближче з кимось познайомитись.
Люблю Львів…Можливо лише тому, що його не любив ти. А я звикла тобі суперечити, тому інакше не можу.
Люблю Львів, бо його не можна не любити!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію