ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрко Бужанин
2025.11.15 10:16
Я - мов раб...
Близькість з котрим
компрометує.
Ти - наче
високопоставлена
Персона...
Не дай Боже,
побачать

Микола Дудар
2025.11.15 09:10
Заради забавки — маклює.
Заради вибриків — клює…
І один одного вартує,
Як жаль, по-правді, не моє…
Зірвали б куш і розділили б.
Третину їм, а решту тим,
Хто так охоче насмітили
Своїм замовленням «святим»…

Ігор Шоха
2025.11.14 22:47
Є ще люди на білому світі.
що не вимерли у суєті
і несуть із минулого дітям
естафету доби неоліту,
де малюють горшки не святі.

ІІ
Із минулого бачу сьогодні

Борис Костиря
2025.11.14 21:53
Самотній пожовклий листок
Упав на підлогу печально.
Як човен у морі думок,
Лежить він один безпричально.

Самотній пожовклий листок -
Це лист невідомо від кого.
Проклав невідчутний місток

Богдан Фекете
2025.11.14 12:58
кров застрягає в жилах
треба її розганяти
додивитися старе порно
чи сміття винести з хати

у фейсбуку брудними словами
напишу старому політику
як дожити із цими козлами

Ігор Терен
2025.11.14 12:55
Коли на біле кажуть чорне,
а світлу застує пітьма,
линяють коміки – придворні
і зеленаві, зокрема,
яким аплодували хором,
а нині кожного підряд
охоплює іспанський сором
за збочений електорат,

Богдан Фекете
2025.11.14 12:46
От-от почнеться літо.
Буде спека, інколи аномальна.
Ми готові до цього. Як завжди.
Важке дихання міського асфальту.
Сонце від якого наїжачуються перехожі
Дивляться сердито і втомлено
Висихають та вигорають.
І цей шум, гудіння, грім.

Сергій Губерначук
2025.11.14 12:19
Мій секс на відстані –
прекрасна річ.
Приходьте подивитися –
це варто,
хоча б тому,
що сперма б’є ключем
і йде «запліднення у ваших душах».
Ви не гидайтеся,

Володимир Мацуцький
2025.11.14 12:09
У Росії немає своєї мови,
чуже ім’я, чужа і мова,
своє – матюк та жмих полови,
в їх словнику свого – ні слова…
До них слов’яне із хрестами
своєю мовою ходили,
німих Христовими устами
молитись Господу навчили.

В Горова Леся
2025.11.14 10:36
Дорога (цикл сонетів)

І.
Вела дорога в дощ і в спеку
Між різнотрав'ями узбіч.
Мітли чи списа біле древко -
ОпЕртя, і нічого більш.

Микола Дудар
2025.11.14 08:28
За поповнення, за поновлення
Вип’ю чарочку знову з друзяками…
А знеболення і оновлення
Будем порівно гризти з собаками
Тую кісточку, що без тістечка
Я смоктатиму а не гризтиму
Ну а стрілочка… свіжа вісточка:
Друзів втриматись я проситиму…

Борис Костиря
2025.11.13 21:46
Уже не літо, а зима.
Фатальне листя облітає.
Так неминучості тюрма
В кайданах болісно тримає.

Зима гряде, немов тиран,
Змітаючи усе навколо.
Я прикладатиму до ран

Євген Федчук
2025.11.13 19:42
Вже двісті літ минуло з тих часів,
Як москалів у поміч запросив
Богдан. Наївно, мабуть сподівавсь,
Що цар московський справді поміч дасть.
Та, де ступила лапа москаля,
Там, він вважа, що вже його земля.
Тож помочі від них було на гріш
Та вже г

С М
2025.11.13 19:19
люди говорять а не зна ніхто
чому тебе я покохав ото
мовби старатель злотоносний пісок
ґо танцюймо добрий час зійшов
ей

багато хто живе в полоні мрій
ретельно бруд ховаючи у рукаві

Сергій СергійКо
2025.11.13 19:13
Вогнем оманливих ідей
Там харчувалися потвори,
Страждання множачи і горе –
Вже, мабуть, каявсь Прометей!

«Хто був ”ніким“ – той став ”усім!“» –
Юрба вигукувала гасло.
І ті ”ніякі“ кров’ю рясно

Іван Потьомкін
2025.11.13 18:52
Вирви досаду з того саду,
Що ти плекав і боронив.
У дальню путь візьми відраду,
Щоб золотавий помах нив,
Черешень квіт, гомін бджолиний
До тебе піснею прилинув.
Аби і в найщаслившім краї,
Коли, буває, розпач крає,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлька Гриценко (1990) / Проза

 Люблю Львів…
Образ твору Люблю Львів за гостроверхі дахи будинків. Інколи вони лякають.
Люблю Львів за старенькі лавочки з обдертою фарбою. Вони допомагають забути про час.
Люблю Львів за вузькі вулички. Вони дозволяють втекти від долі.
Люблю Львів за Високий Замок .Він дає відчуття влади над світом.
Люблю Львів за брудні вікна в підвалах. Вони малюють істинну картину життя.
Люблю Львів за Оперний Театр. Там завжди хтось на когось чекає. Це дає мені зрозуміти, що я не одна.
Люблю Львів за холодний дощ. Він змушує задуматись над сенсом власного життя.
Люблю Львів за його схожість із середньовіччям. За те, що він переносить мене кудись у невідомість.
Люблю Львів за бруківку. Чомусь для мене вона є прототипом нашої історії, яка творилась сотні років, із сотень вчинків.
Люблю Львів за людей. Тільки тут вони такі сміливі.
Люблю Львів за пісні на Площі Ринок.
Люблю Львів за старенькі ліхтарики. Це вони змінили моє бачення надто складних речей. Це вони переконали мене у тому, що завжди є світло в кінці тунелю.
Люблю Львів за печаль, яку у мене викликають жебраки.
Люблю Львів за каштанові ночі.
Люблю Львів за твори мистецтва.
Люблю Львів за щоденні клопоти.
Люблю Львів за жовте листя ,що приносить шалену насолоду моїм очам.
Люблю Львів за переповнені маршрутки., як би смішно це не звучало. Треба бути екстремалом, щоб ризикнути і «запхатись» в автобус.
Люблю Львів за вечір. Не бачила нічого романтичнішого ,ніж Львів на заході сонця. Невже ви ніколи не помічали його барв? Невже жодного разу він не приходив у ваші сни?
Люблю Львів за осінь. Це напевно найкраще ,що я бачила у Львові. Коли ти проходиш парком і на очах з»являються сльози. Чому? Тому , що пошукам осені я присвятила усе своє життя.
Люблю Львів за мужню охорону – левів. Вони додають жаху.
Люблю Львів за каву. Лише тут вона така ароматна.
Люблю Львів за пошуки щастя, які увінчались нічим.
Люблю Львів за українську мову, яка тут звучить наймелодійніше.
Люблю Львів за пиво. Адже це найпростіший спосіб ближче з кимось познайомитись.
Люблю Львів…Можливо лише тому, що його не любив ти. А я звикла тобі суперечити, тому інакше не можу.
Люблю Львів, бо його не можна не любити!




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-10-17 22:54:59
Переглядів сторінки твору 9096
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.877 / 5.4)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.717 / 5.32)
Оцінка твору автором 3
* Коефіцієнт прозорості: 0.738
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2016.02.12 21:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Євгенія Найчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-07 18:47:55 ]
мені здається, якби написати менше тих "люблю Львів", а причини любові - лаконічніше, в одному реченні, суцільним потоком (нехай навіть і з абзаців, але суцільним потоком, яерез кому)- враження любові було би сильнішим.
"...за мужню охорону – левів. Вони додають жаху"- )))
і ось це
"Можливо, лише тому, що його не любив ти. А я звикла тобі суперечити, тому інакше не можу"
та
"Люблю Львів, бо його не можна не любити!" -
дві різні кінцівки. як на мене, краще лишити одну.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-09 17:08:48 ]
Це ваше бачення. От ті "люблю Львів" повинні підкреслювати наскільки сильно автор його любить. Причини такої любові тут виносяться на другий план.
щодо левів- не зрозуміла. щодо кінцівіок, то я таки залишу одну0
дякую)