ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.02
21:40
У лісі народилася,
У лісі і зросла.
Завжди струнка Ялинонька
Зеленою була.
Співала завірюха їй:
«Ялинонько, бай-бай»
Вкладався снігом Сніговій,
У лісі і зросла.
Завжди струнка Ялинонька
Зеленою була.
Співала завірюха їй:
«Ялинонько, бай-бай»
Вкладався снігом Сніговій,
2026.01.02
20:51
Ностальгічний сонет
Тихенько минають хвилини.
Над життя сідає імла.
Є правнук, є внуки, є сини…
Здається все є. А нема.
Я серцем вдивляюсь в минуле.
Тихенько минають хвилини.
Над життя сідає імла.
Є правнук, є внуки, є сини…
Здається все є. А нема.
Я серцем вдивляюсь в минуле.
2026.01.02
16:04
Цей ваш токсичний позитив
Сьогодні має безліч масок.
Юрбу бездумну звеселив
Ваш опромінений Пегасик.
Лунає з будь-якої праски
Цей ваш токсичний позитив.
Всі перемоги та поразки
Сьогодні має безліч масок.
Юрбу бездумну звеселив
Ваш опромінений Пегасик.
Лунає з будь-якої праски
Цей ваш токсичний позитив.
Всі перемоги та поразки
2026.01.02
14:20
Шукаю ялинку у березні,
Шукаю шляхи у розлук.
Шукаю на тихому березі
Прадавніх і здавлених мук.
Шукаю я влітку хурделиці,
А взимку - цвітіння й тепла.
Шукаю захованих демонів
Шукаю шляхи у розлук.
Шукаю на тихому березі
Прадавніх і здавлених мук.
Шукаю я влітку хурделиці,
А взимку - цвітіння й тепла.
Шукаю захованих демонів
2026.01.02
13:56
На гору! На гору!
Он ту, щонайвищу на весь Голосіївський ліс,
Де вітер і сніг розходилися в грищах,
Де зашпари, сльози і сміх.
З гори стрімголов. Наче посвист ракети.
Ледь мріє-іскриться лижня.
На цій я чи, може, на іншій планеті
В дикому захваті м
Он ту, щонайвищу на весь Голосіївський ліс,
Де вітер і сніг розходилися в грищах,
Де зашпари, сльози і сміх.
З гори стрімголов. Наче посвист ракети.
Ледь мріє-іскриться лижня.
На цій я чи, може, на іншій планеті
В дикому захваті м
2026.01.02
13:32
Ну що ж таки прийшла зима.
І світ чорнющий забілила.
Стояв на голові сторчма --
Наляканий і сполотнілий.
Тепер вже -- на ногах немов,
Співає радісно осанну --
Прийшло до нас воно ізнов
І світ чорнющий забілила.
Стояв на голові сторчма --
Наляканий і сполотнілий.
Тепер вже -- на ногах немов,
Співає радісно осанну --
Прийшло до нас воно ізнов
2026.01.02
13:19
Зима теперішня не бутафорська,
Від неба до землі все справжнє.
Хоча вона ще та чудна акторка,
Можливості її безкрайні.
Пропахла білосніжними снігами,
Морозця додала старанно.
Широка чарівнича панорама
Від неба до землі все справжнє.
Хоча вона ще та чудна акторка,
Можливості її безкрайні.
Пропахла білосніжними снігами,
Морозця додала старанно.
Широка чарівнича панорама
2026.01.02
11:05
Нитки – не волосся!
Лещата – не руки!
Клейонка – не шкіра м’яка!
Стіна – не людина!
Самотність – не стукіт,
а відстань тебе від вікна.
Мов лампочки – очі.
Лещата – не руки!
Клейонка – не шкіра м’яка!
Стіна – не людина!
Самотність – не стукіт,
а відстань тебе від вікна.
Мов лампочки – очі.
2026.01.02
10:59
Не лячно пірнути у прірву бажань,
минуле лишити за кілька зупинок...
Яка ж боягузка нестерпна ти, Тань —
в пісочнім годиннику — дрібка крупинок.
Тягнула роками важкий хрест судьби,
прощала зневагу, образи і зради;
тікала від себе у церкву, аби
минуле лишити за кілька зупинок...
Яка ж боягузка нестерпна ти, Тань —
в пісочнім годиннику — дрібка крупинок.
Тягнула роками важкий хрест судьби,
прощала зневагу, образи і зради;
тікала від себе у церкву, аби
2026.01.01
21:12
Я народився в п’ятдесятих.
Помер тиран – призвідник лих!
Війна позаду. Для завзятих
З'явився шанс зробити вдих.
Помер тиран – призвідник лих!
Війна позаду. Для завзятих
З'явився шанс зробити вдих.
2026.01.01
14:06
На жаль, таке в історії бува.
Про когось книги і романи пишуть,
А іншого згадають словом лише,
Хоч багатьом жаліють і слова.
Згадати Оришевського, хоча б.
Хтось чув про нього? Щось про нього знає?
З істориків хтось в двох словах згадає,
Що в гетьма
Про когось книги і романи пишуть,
А іншого згадають словом лише,
Хоч багатьом жаліють і слова.
Згадати Оришевського, хоча б.
Хтось чув про нього? Щось про нього знає?
З істориків хтось в двох словах згадає,
Що в гетьма
2026.01.01
13:49
Де Бог присутній – все просте,
там сяє полум’я густе,
бо Духом сповнене росте,
коли цей шанс Йому дасте.
01.01.2026р. UA
там сяє полум’я густе,
бо Духом сповнене росте,
коли цей шанс Йому дасте.
01.01.2026р. UA
2026.01.01
13:36
Відшуміла трепетна гітара
Під бузком шаленим і хмільним.
Нині реп заходить в шумні бари,
Як розбійник в пеклі молодім.
Наш романтик зачаївся в сумі
І зачах у навісних димах.
Тільки шльондра грає бугі-вугі
Під бузком шаленим і хмільним.
Нині реп заходить в шумні бари,
Як розбійник в пеклі молодім.
Наш романтик зачаївся в сумі
І зачах у навісних димах.
Тільки шльондра грає бугі-вугі
2026.01.01
11:59
Одягнула зимонька
Білу кожушинку,
А на ній вмостилися
Сріблені сніжинки.
І яскріють гудзики -
Золотять крижини.
Комірець із пуху -
Білу кожушинку,
А на ній вмостилися
Сріблені сніжинки.
І яскріють гудзики -
Золотять крижини.
Комірець із пуху -
2026.01.01
11:52
За-олів’є-нчив олів’є…
За-вінігретив віні-грет я
І в ролі хитрого круп’є
Погодив витрати з бюджетом…
Шампаньське в список не ввійшло.
Вино червоне зчервоніло
Тому, що зрадило бабло.
Причин до ста… перехотіло.
За-вінігретив віні-грет я
І в ролі хитрого круп’є
Погодив витрати з бюджетом…
Шампаньське в список не ввійшло.
Вино червоне зчервоніло
Тому, що зрадило бабло.
Причин до ста… перехотіло.
2026.01.01
10:40
Вже повертаючись назад
в минулий рік, такий болючий,
згадалось, як у снігопад
долала бескиди і кручі.
Без рятувального весла
назустріч повені пливла
і розбивала босі ноги
об кам'яні життя пороги.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...в минулий рік, такий болючий,
згадалось, як у снігопад
долала бескиди і кручі.
Без рятувального весла
назустріч повені пливла
і розбивала босі ноги
об кам'яні життя пороги.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юлька Гриценко (1990) /
Проза
Люблю Львів…
Люблю Львів за гостроверхі дахи будинків. Інколи вони лякають.
Люблю Львів за старенькі лавочки з обдертою фарбою. Вони допомагають забути про час.
Люблю Львів за вузькі вулички. Вони дозволяють втекти від долі.
Люблю Львів за Високий Замок .Він дає відчуття влади над світом.
Люблю Львів за брудні вікна в підвалах. Вони малюють істинну картину життя.
Люблю Львів за Оперний Театр. Там завжди хтось на когось чекає. Це дає мені зрозуміти, що я не одна.
Люблю Львів за холодний дощ. Він змушує задуматись над сенсом власного життя.
Люблю Львів за його схожість із середньовіччям. За те, що він переносить мене кудись у невідомість.
Люблю Львів за бруківку. Чомусь для мене вона є прототипом нашої історії, яка творилась сотні років, із сотень вчинків.
Люблю Львів за людей. Тільки тут вони такі сміливі.
Люблю Львів за пісні на Площі Ринок.
Люблю Львів за старенькі ліхтарики. Це вони змінили моє бачення надто складних речей. Це вони переконали мене у тому, що завжди є світло в кінці тунелю.
Люблю Львів за печаль, яку у мене викликають жебраки.
Люблю Львів за каштанові ночі.
Люблю Львів за твори мистецтва.
Люблю Львів за щоденні клопоти.
Люблю Львів за жовте листя ,що приносить шалену насолоду моїм очам.
Люблю Львів за переповнені маршрутки., як би смішно це не звучало. Треба бути екстремалом, щоб ризикнути і «запхатись» в автобус.
Люблю Львів за вечір. Не бачила нічого романтичнішого ,ніж Львів на заході сонця. Невже ви ніколи не помічали його барв? Невже жодного разу він не приходив у ваші сни?
Люблю Львів за осінь. Це напевно найкраще ,що я бачила у Львові. Коли ти проходиш парком і на очах з»являються сльози. Чому? Тому , що пошукам осені я присвятила усе своє життя.
Люблю Львів за мужню охорону – левів. Вони додають жаху.
Люблю Львів за каву. Лише тут вона така ароматна.
Люблю Львів за пошуки щастя, які увінчались нічим.
Люблю Львів за українську мову, яка тут звучить наймелодійніше.
Люблю Львів за пиво. Адже це найпростіший спосіб ближче з кимось познайомитись.
Люблю Львів…Можливо лише тому, що його не любив ти. А я звикла тобі суперечити, тому інакше не можу.
Люблю Львів, бо його не можна не любити!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Люблю Львів…
Люблю Львів за гостроверхі дахи будинків. Інколи вони лякають. Люблю Львів за старенькі лавочки з обдертою фарбою. Вони допомагають забути про час.
Люблю Львів за вузькі вулички. Вони дозволяють втекти від долі.
Люблю Львів за Високий Замок .Він дає відчуття влади над світом.
Люблю Львів за брудні вікна в підвалах. Вони малюють істинну картину життя.
Люблю Львів за Оперний Театр. Там завжди хтось на когось чекає. Це дає мені зрозуміти, що я не одна.
Люблю Львів за холодний дощ. Він змушує задуматись над сенсом власного життя.
Люблю Львів за його схожість із середньовіччям. За те, що він переносить мене кудись у невідомість.
Люблю Львів за бруківку. Чомусь для мене вона є прототипом нашої історії, яка творилась сотні років, із сотень вчинків.
Люблю Львів за людей. Тільки тут вони такі сміливі.
Люблю Львів за пісні на Площі Ринок.
Люблю Львів за старенькі ліхтарики. Це вони змінили моє бачення надто складних речей. Це вони переконали мене у тому, що завжди є світло в кінці тунелю.
Люблю Львів за печаль, яку у мене викликають жебраки.
Люблю Львів за каштанові ночі.
Люблю Львів за твори мистецтва.
Люблю Львів за щоденні клопоти.
Люблю Львів за жовте листя ,що приносить шалену насолоду моїм очам.
Люблю Львів за переповнені маршрутки., як би смішно це не звучало. Треба бути екстремалом, щоб ризикнути і «запхатись» в автобус.
Люблю Львів за вечір. Не бачила нічого романтичнішого ,ніж Львів на заході сонця. Невже ви ніколи не помічали його барв? Невже жодного разу він не приходив у ваші сни?
Люблю Львів за осінь. Це напевно найкраще ,що я бачила у Львові. Коли ти проходиш парком і на очах з»являються сльози. Чому? Тому , що пошукам осені я присвятила усе своє життя.
Люблю Львів за мужню охорону – левів. Вони додають жаху.
Люблю Львів за каву. Лише тут вона така ароматна.
Люблю Львів за пошуки щастя, які увінчались нічим.
Люблю Львів за українську мову, яка тут звучить наймелодійніше.
Люблю Львів за пиво. Адже це найпростіший спосіб ближче з кимось познайомитись.
Люблю Львів…Можливо лише тому, що його не любив ти. А я звикла тобі суперечити, тому інакше не можу.
Люблю Львів, бо його не можна не любити!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.2637 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.2637 seconds