І все ж їй не личив зелений
І синій не личив також
Банальні обривки пастелів
І кольори всіх вельмож...
Така ось вона безколірна
І названа задля ймен,
А сльози таки не потрібні
Одягненість задля сцен.


***
Сьогодні вона зелена,
Бо вчора їла траву,
А завтра зап*є все небом
І перейде в синяву.
А потім начхає й годі
Нап*ється собі води
Охреститься у прозорість...
Попробуй тепер знайти,
Сказати чи їй це личить
На подіумах оман
Вона одягнеться в вічність
У справжність себесприймань...

Загалом я говорила просто про дівчинку з іменем Зелений Колір, зовсім не уконкретнюючи особу. Написала такий собі римований жартик, а Ви так серйозно...

Серйозно і твердо в даному випадку слова, що п*ють з одієї річки.

Гарні рядки.
“Серед людей їй було завжди одиноко
Й вона сама весь світ собі створила”
Можливо цей світ власне і є справжнім?

Будьте добрішою Адріано, навіть у жартах.

В жодному випадку я ніколи не буваю настроєна агресивно. В реаліях моїм кредо є спокій та помірність у всьому.
Що стосується доброти... А як воно бути поганою, коброю, відьмою, злою і т. д.?
Якими є критерії добра і зла? І чи є ці критерії назагал?

Вірш дивний, а коментарі авторки гарно його доповнюють.
Адріано, мені знайомі деякі видимі критерії добра і зла, наприклад, в малярстві. Не буду багато пояснювати, але через живе і божественне світло ніби проходить наскрізь, природу, жінку, - якщо жінки стають схожими на чоловіків, світло перестає через них проходити, - а ось через справжніх чоловіків воно не проходить вже із ранньої юності, і тільки (і якщо) коли чоловіки визрівають (ближче до старості), то і через них воно ллється наскрізь. Кольори відчуваєте які?

Від кожного мужчини ллеться інший колір, який залежить від веденого ним способу та стилю життя, вміння координувати та напрямляти потрірні кольори у правильне русло.
То буває і мужчина наче хороший, і приємний, і спокійний достатньо, і пішлостей у ньому мінімум, а от КОЛЬОРИ... Або повна відсутність, або щось таек сіро-буро-малинове сповнене ніякості.
Отже, шановні мужчини слідкуйте не тільки за своєю щетиною (бажано її відсутністю), але і за своїми кольорами, випроміненням цих кольорів.

Про випромінення жінки можуть говорити лише Мужчини, тому я помовчу.

Добро і зло, світло та темрява, любов і ненависть і тд. Все з цієі ж серії - як воду не називай і які критерії чи опреділення не став, вода від того мокрішою не стане. Тобто суть речей, так насправді, мало залежить від того, що ми про них думаємо. Можна, звичайно, обійтись і без чітких критерій, а так на відчуття (тільки тоді вже потрібно бути надзвичайно чесним з самим собою). Але у даному випадку, тобто стосовно добра і його протилежностей, то тут критерії набагато чіткіші ніж більшості з нас хотілось би. Ну про самі критерії я вже писати не буду, враховуючи, що все давно вже сказано тай кожен з нас, якщо чесно, їх чудово знає. Добро рідко потребує довгих оправдовувань і пояснень, на відміну від протилежностей.
Стосовно чоловіків та жінок, то не такі ми вже надзвичайно різні. Краще шукати подібності ніж відмінності, тоді набагато легше порозумітись.