ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.11.02 16:24
Поплач дощем, журливий листопаде!
За спогади про вересень пробач!
Твої пісні - не світлі серенади...
Покриєш сумом втомлені левади...
А я - єдиний вдячний твій глядач.
Забувши про весни легку браваду,
Поплач!

Борис Костиря
2026.11.02 14:31
Тепер він частий гість у цьому місці,
У краю суму, болю і молінь.
Ніхто не подарує добрі вісті,
Мов шлейфи від минулих поколінь.

Схиляються тополі міднодзвонно.
Щось клени прошепочуть у пітьмі.
І спогади, немов сумні ікони,

Вячеслав Руденко
2026.11.02 12:44
Виглядала обрій матіола,
Голосила: «Де вони, руді,
Ті, що рай знайшли за видноколом
У густій розлогій лободі?!»

Може, доручити будякові,
Він зазвичай вищий, ніж усі,
Виглядати радісне довкола,

В Горова Леся
2026.11.02 12:18
Пальцями тонкими стукав дощ у шибу.
Набридав настирно: може, я зайду?
Рама відчинялась, озивалась рипом,
У нутро впускала віхолу руду.
Засипало мокре листя підвіконня:
Цю ніч роздягалось гілля догола.
Дощ зайшов до хати й оголилась повня —
Лиш тума

Юрій Гундарів
2026.11.02 09:59
Війна привнесла в наше життя нові реалії. Майже щодня відчуваєш подих смерті, адже у будь-яку мить шалений дрон чи ракета можуть зупинити твоє земне буття.
Сьогодні життя і смерть, як ніколи, - поруч. Життєсмерть, як сказав поет…

У День пам'яті помер

Віктор Кучерук
2026.11.02 05:58
З гарячою чашкою кави
В руці я, звільнившись від сну,
Пригадую очі ласкаві
І повну цвітіння весну.
Пригадую співи пташині
І губи солодкі, як мед, -
І ночі небачено сині
Від зблисків хвостатих комет.

Кока Черкаський
2026.11.02 01:34
Сонце нікуди не поспішає, ні,
Воно просто дарує промені мені.
Куди ти біжиш?- Зупинися, постій,
Відчуй цей момент: він повністю твій.
Позитивний вайб, сонячний ранок,
Любов на вечерю, любов на сніданок.

Годинник цок-цок, та мені все одно,

хома дідим
2026.11.01 23:35
така мандрівка
такий пасьянс
у декадансі
такім осіннім
наступний поїзд
минає станцію
ми теж могли бути
пасажирами

Ірина Вовк
2026.11.01 22:49
Антологія драматичних містерій Середньовіччя,
Відродження та епохи Бароко)


І. ЕПОХА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ: Містика віри та вигнання.


«ФРАНЦИСК АССІЗЬКИЙ: ХВАЛА МОЇМ СЕСТРАМ-ПТИЦЯМ»

Євген Федчук
2026.11.01 22:06
На вигоні влітку молодь постійно збиралась,
Ледь не до самого ранку на нім «тирлувалась».
Веселились, жартували і пісні співали,
Історії десь почуті переповідали.
Історії то веселі, то до серця в п‘ятах.
Чулось часом, як від страху охають дівчата.
Х

Ігор Шоха
2026.11.01 17:44
Не чуємо, що пізно говорити
як в’януть вуха, а свої роти
пороззявляли на чуже корито
лукаві воріженьки і брати.

Зійшли зі сцени головні ґаранти
безпеки, миру, дружби і добра
і настає обіцяна пора

Борис Костиря
2026.11.01 15:33
Цей важливий ковток, ніби чашу цикути,
Я прийму перед стратою, в лати закутий.

І у нім я розкрию великі сонати
Перед тим, як піти у небесні пенати.

В цім важливім горнятці відкрию поеми,
Неповторні трактати, рядки, теореми.

Юрій Гундарів
2026.11.01 13:03
Чотиривірш - строфа, що складається з чотирьох рядків і зазвичай має закінчену думку, має французьку назву: катрен.
А чому не українську? Чотири рядки - чотирик!

Синиця на підвіконні -
добра прикмета.
Це як баховська Чакона
після ракети.

Віктор Кучерук
2026.11.01 07:41
Не квітнуть верби, сохнуть лози
Уздовж піщаних берегів, -
Вода в Дніпрі гірка, як сльози
Убитих горем матерів.
Вже кожен камінь тихо плаче
І криком сходить німота
Від хвиль, що плещуть нетерпляче:
Біда, біда, біда, біда...

С М
2026.10.31 23:30
Книжкові сторінки покинуто біля моря
Сліди піску і хвиль на них
Наповзає тінь, відкинута хмарою
Ковзає, очима минулих часів
Ось приплив їх поглинає
Без зусиль, як-небудь

Є розповідь, один король

хома дідим
2026.10.31 23:04
жовтнева девальвація
завершується
майже релігійно
ясно у всякого власна релігія
погода міняється
тьмариться передобіднє світло
крізь холодну вогкість
сорка у громіздкому
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Віталій Татленко
2026.10.28

Микола Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Луцкова (1971) / Вірші

 "Прошкували житами..."



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-10-19 22:48:54
Переглядів сторінки твору 11712
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.783
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2018.09.04 16:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-10-19 23:56:50 ]
Прекрасний вірш, Світланочко!
Перечитую вкотре,німію словами -
Загубилось пів-стежки десь там, між житами...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-20 19:23:41 ]
Ой, у житі - Зірочка,
Наче перепілочка!.. :) Спасибі, Ель!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-10-20 00:11:21 ]
Аж поється :) Ех, де моя флейта?
обнімала б - обіймала б?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-20 02:25:23 ]
обнімати - теж є


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-20 19:17:53 ]
Пой, птічка, пой :) А флєйта у тебе волшебная?..
Негайно застосувала твій варіант "обіймів". Функціонує!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-10-20 19:34:00 ]
Звісно, чарівна! Знайомий чарівник дає в оренду для окремих випадків :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-10-20 00:26:49 ]
Як, Ви піднесли його на рівень Бога, а він не зважає! О моя пані, назвіть мені його ім"я і я проткну його шпагою!
Лицар світлого образу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-20 19:27:39 ]
Вам хустинку до носа, мій Лицарю,
Вишиваю - як приязні знак.
Бо самій, поміж злаків і грициків,
Як без лицаря?.. просто ніяк!

Пригальмуйте "коня" свого, Лицарю,
(Щоби кінь у житах не загруз).
Лину в небо, як можу - "зигзицею".
А за мною летить Чорногуз!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
к т (Л.П./М.К.) [ 2009-10-20 00:43:23 ]
гарно 5.5

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-20 19:34:01 ]
Пане Анатолію, Ви завжди по-чоловічому небагатослівний :) Але Ваші слова такі вагомі! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-20 02:22:34 ]
Щемно,так жаль золоті два надщерблені літа... І так щасно за них!

п.Ярославу - а жінка завжди возносить, на рівень чи й вище. Скільки б нас не вчили, що то помилка - спасу нема:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-20 19:19:05 ]
Обнімаю, Том!.. І люблю! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-10-20 02:44:26 ]
Пані Тамаро! Ми теж обожнюємо жінок іноді. Завтра прочитаєте мій з вінка №10, там є. А це треба робити, хоч реальне життя карає нас за ідеалізм.
Швидше ми просто не можемо без цього, бо ми такі
є ментально, хоч і не всі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-20 18:17:09 ]
Приємно знати. I страшно натрапити на того, хто НЕ Такий :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-20 08:46:25 ]
Може щось наплутаю в деталях, але ж коли створюється сім"я, то вона уподібнюється церкві Христовій, де жінка - церква, а чоловік, скажемо так, перший після Бога. Відтак "Бо вище -
Тільки те, недосяжне. Сокровенне. І - ти ще..." - дуже ідеологічно витримана фраза :) Якби люде ще вміли жити так, як співають у період закоханості і як присягаються під час вінчання, людство було б набагато більш щасливим :)
Дуже гарний вірш.
А от вище Бога чоловіка ставити не треба - шкідливо для здоров"я:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-20 18:24:44 ]
На жаль, закоханість, кажуть, хвороба (Правда, я думаю, що помиляються, скоріше НEзакоханість - хвороба:)), кохання може не розбитися хіба якщо не втрапить у рутину побуту (інакше воно перетворюється у любов взагалі, що теж непогано, АЛЕ)... Лишається тільки сподіватись, що колись людство справді зможе чомусь в плані стійкості навчитися... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-20 19:51:50 ]
Люблю ім'я Роман - і нема на то ради! :)) (маю 17-річного сина Романа - втілила у життя майже Вашу мрію :)) Тут справа така: поряд із богинею чоловік не може бути "небогом" (бо інакше хай розраховує хіба на "небогу" :)) А у вірші є маленька деталь: запитала б, обіймала б... Якби. Якби два літа не були надщербленими :)
Романе, усіляких гараздів Вам, і якнайшвидше - поповнення сім'ї омріяними гараздиками! З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-20 21:04:15 ]
Гарна думка, Світлано, душа ти моя: поряд із богинею чоловік не може бути "небогом"... Мені мама все казала: завжди ти чоловіків своїх розбалуєш, вознесеш... А вони потім того не витримують.
Аж ось ти мені відповідаєш, ...не може бути "небогом"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-20 21:19:30 ]
Уточнення: ну, це так, - поміж нами, богинями:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-20 21:40:21 ]
Та з надщербленістю і "сослагатєльним наклонєнієм" наразі все ясно, тут от здається, я когось із богинь увів в оману, надмірно ототожнившись з ліричним героєм (чи це богині ототожнили, тоді самі винні:) Що ж до мене, то гараздиками я вже укомплектований, їх двоє: Святослав і Марія, 11 і 10 років відповідно :)