ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.06.19 21:02
***
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Мирон Шагало
2026.06.19 20:56
Пшеничне поле
За спогадом летять думки
туди, на стежку ту знайому,
туди, де стигнуть колоски
у полі, недалеко дому.

Пшеничне поле. В тихий сум
знов починає огортати.
Це поле в серці я несу,

Артур Сіренко
2026.06.19 19:13
Годі
Колись давно, коли світ ще був молодим і білі хмари називали островами в синьому морі, а не шматками алабамської вати, які хтось (можливо, чорношкірий всезнайка Джо) спересердя підкинув в гору, я познайомився зі старим дідом на ім’я Годі. На відміну від Ґ

Юрій Лазірко
2026.06.19 16:39
Слова-Зола --- танго - українська версія
о серце моє...
1.
пригадую...
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів

Світлана Пирогова
2026.06.19 15:46
Застигло літо
Навколо світ - як молитовний спів,
Де кожен подих серце хмелем поїть.
У тихім надвечір'ї між дубів
Застигло літо в золотім спокої.

Таких солодких, трепетних ночей,
Такого шовку у високих травах,
Такого блиску зоряних очей

Борис Костиря
2026.06.19 12:50
Кінець ярмарку
Закінчився ярмарок. Блазні спочили,
Стоять у чеканні старезних карет.
Вони спромоглися на гордий учинок
І вже декламують прадавній сонет.
Лютують кати у сваволі безчинства.
Замовк неприкаяний ніжний кларнет.

Закінчився ярмарок. Стухлі ідеї

Охмуд Песецький
2026.06.19 12:10
Орлан
Інерційне чекання того, на що чекаєш, здається безкінечною піснею зоряного неба, жодного куплета якої ти можеш не почути. Та твоя наука чекання не знає ні мойр, ні Кайроса, ні Гамлета. Тут не стежать за стрілками годинника. Тут обслуговують той механізм,

хома дідим
2026.06.19 08:19
* 116 *
стояв мовчав дивився
на останній
багряний кленовий листок
на дереві під під’їздом
думаючи про своє
про листок хай останній
який ще
повисить ще нічо ще ого

Віктор Кучерук
2026.06.19 07:02
* * *
Вогнем негаснучим москва
Охоплена місцями, -
Лягла завіса димова,
Як Божий гнів, на храми.
Зійшла покара із небес
На москалів за вчинки,
Що спонукали світ увесь
Здійснить переоцінку

Роксолана Вірлан
2026.06.19 06:21
Справедливість - 8 аркан
Жвріє вогник знеднілого сонця за містом -
встигну іще присмалити цигарку думок.
Вітер лабає на кабелях пісню джазисту,
свінг одтанцьовує - скок- йому все - перескок.

Не поспішаю сьогодні. Запаривши м'яти,
ковзаю поглядом з лоджії -з лету птахів.

Тетяна Левицька
2026.06.19 06:18
Хвороблива любов
Коли облітала акація біла
і падав додолу обпечений цвіт,
я невиліковно любов'ю хворіла,
бо ліків від неї не вигадав світ.

Світилися очі небесним опалом,
шалено у грудях вистукував пульс.
Та Єва в мені крізь віки воскресала

С М
2026.06.18 22:09
Ані до чого (Van der Graaf Generator)
Танець у піску на морі ]

Атож, ось і ми, а точніш, ось і я, сам-один
Видимі речі, які були спільними, о давніше
Пам’ять розтягується, я вражений, чому би ні
Бо це був прегарний час, я сміявся
Часи змінилися, недосяжна ти, я не можу скаржитись
Були

Євген Федчук
2026.06.18 20:12
Ржевська битва 1942-1943 років
Коли війна закінчилась, москалі завзято
Узялись про перемоги книжечки писати.
Тонни книжок написали про Московську битву,
Як їм удалося вперше ворога розбити,
Сталінградську, Курську, звісно, про взяття Берліна,
Як поставили фашистів вони на коліна.

Іван Потьомкін
2026.06.18 20:04
***
Війни невигойні стигмати.
Печаль Арахна тче і тче.
Виходить на узвишшя Мати
І руку прикладає до очей.
Кого там надивляє, – не питайте.
Про те в нас знають навіть малюки...
...Війни невигойні стигмати,
Невжеж ви оселились навіки?

Артур Курдіновський
2026.06.18 14:21
Малюк Жерве (за мотивами роману В. Ґюґо
Лютує сіре небо грозове.
Живуть під ним приборкані міщани.
Безпосередність малюка Жерве
Зустрілася з підступністю Вальжана.

Знов заглушають Божу благодать
Реальності приземлені куплети.
Нічого не змінилося. Дзвенять

Володимир Бойко
2026.06.18 12:57
Наш рід
Ми зійшлися, щоб множився рід,
Щоб зростав український нарід,
Та життя скерувало не так -
Ми злучали котів і собак.

Бо найперше цінує наш рід
Непоганий стабільний дохід,
А як треба продовжити рід -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Світлана Луцкова (1971) / Вірші

 "Прошкували житами..."
Образ твору ...
перейти до тексту твору



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-10-19 22:48:54
Переглядів сторінки твору 10943
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.783
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2018.09.04 16:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-10-19 23:56:50 ]
Прекрасний вірш, Світланочко!
Перечитую вкотре,німію словами -
Загубилось пів-стежки десь там, між житами...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-20 19:23:41 ]
Ой, у житі - Зірочка,
Наче перепілочка!.. :) Спасибі, Ель!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-10-20 00:11:21 ]
Аж поється :) Ех, де моя флейта?
обнімала б - обіймала б?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-20 02:25:23 ]
обнімати - теж є


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-20 19:17:53 ]
Пой, птічка, пой :) А флєйта у тебе волшебная?..
Негайно застосувала твій варіант "обіймів". Функціонує!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-10-20 19:34:00 ]
Звісно, чарівна! Знайомий чарівник дає в оренду для окремих випадків :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-10-20 00:26:49 ]
Як, Ви піднесли його на рівень Бога, а він не зважає! О моя пані, назвіть мені його ім"я і я проткну його шпагою!
Лицар світлого образу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-20 19:27:39 ]
Вам хустинку до носа, мій Лицарю,
Вишиваю - як приязні знак.
Бо самій, поміж злаків і грициків,
Як без лицаря?.. просто ніяк!

Пригальмуйте "коня" свого, Лицарю,
(Щоби кінь у житах не загруз).
Лину в небо, як можу - "зигзицею".
А за мною летить Чорногуз!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
к т (Л.П./М.К.) [ 2009-10-20 00:43:23 ]
гарно 5.5

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-20 19:34:01 ]
Пане Анатолію, Ви завжди по-чоловічому небагатослівний :) Але Ваші слова такі вагомі! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-20 02:22:34 ]
Щемно,так жаль золоті два надщерблені літа... І так щасно за них!

п.Ярославу - а жінка завжди возносить, на рівень чи й вище. Скільки б нас не вчили, що то помилка - спасу нема:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-20 19:19:05 ]
Обнімаю, Том!.. І люблю! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-10-20 02:44:26 ]
Пані Тамаро! Ми теж обожнюємо жінок іноді. Завтра прочитаєте мій з вінка №10, там є. А це треба робити, хоч реальне життя карає нас за ідеалізм.
Швидше ми просто не можемо без цього, бо ми такі
є ментально, хоч і не всі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-20 18:17:09 ]
Приємно знати. I страшно натрапити на того, хто НЕ Такий :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-20 08:46:25 ]
Може щось наплутаю в деталях, але ж коли створюється сім"я, то вона уподібнюється церкві Христовій, де жінка - церква, а чоловік, скажемо так, перший після Бога. Відтак "Бо вище -
Тільки те, недосяжне. Сокровенне. І - ти ще..." - дуже ідеологічно витримана фраза :) Якби люде ще вміли жити так, як співають у період закоханості і як присягаються під час вінчання, людство було б набагато більш щасливим :)
Дуже гарний вірш.
А от вище Бога чоловіка ставити не треба - шкідливо для здоров"я:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-20 18:24:44 ]
На жаль, закоханість, кажуть, хвороба (Правда, я думаю, що помиляються, скоріше НEзакоханість - хвороба:)), кохання може не розбитися хіба якщо не втрапить у рутину побуту (інакше воно перетворюється у любов взагалі, що теж непогано, АЛЕ)... Лишається тільки сподіватись, що колись людство справді зможе чомусь в плані стійкості навчитися... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-20 19:51:50 ]
Люблю ім'я Роман - і нема на то ради! :)) (маю 17-річного сина Романа - втілила у життя майже Вашу мрію :)) Тут справа така: поряд із богинею чоловік не може бути "небогом" (бо інакше хай розраховує хіба на "небогу" :)) А у вірші є маленька деталь: запитала б, обіймала б... Якби. Якби два літа не були надщербленими :)
Романе, усіляких гараздів Вам, і якнайшвидше - поповнення сім'ї омріяними гараздиками! З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-20 21:04:15 ]
Гарна думка, Світлано, душа ти моя: поряд із богинею чоловік не може бути "небогом"... Мені мама все казала: завжди ти чоловіків своїх розбалуєш, вознесеш... А вони потім того не витримують.
Аж ось ти мені відповідаєш, ...не може бути "небогом"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-20 21:19:30 ]
Уточнення: ну, це так, - поміж нами, богинями:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-20 21:40:21 ]
Та з надщербленістю і "сослагатєльним наклонєнієм" наразі все ясно, тут от здається, я когось із богинь увів в оману, надмірно ототожнившись з ліричним героєм (чи це богині ототожнили, тоді самі винні:) Що ж до мене, то гараздиками я вже укомплектований, їх двоє: Святослав і Марія, 11 і 10 років відповідно :)