ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Лазірко
2026.09.19 16:37
Ого... йой-йой...
Моя бамбіно
Ого... йой-йой...
Ойойойойойой...

1.
Заходилисі дороги,
плакав місячними гріш.

Артур Курдіновський
2026.09.19 15:41
Вечірні вогні над проспектами виклали лінію.
Відлуння міської сонати звучить уві сні.
Приймаю свій шлях. Вже його не кляну та не змінюю,
Лише тиху пісню співаю свою лебедину я...
Нічого не бачу - лише рідні очі сумні!
Пишаються знову натхнення мого Б

Борис Костиря
2026.09.19 15:16
Поет стирався, ніби крейда,
У профанаціях життя.
Талант, поставлений на рейки,
У колію без співчуття.
Талант - не Фауст, а фантомність,
Не Арлекін, а тільки фат,
Втрачає силу і притомність,
Немовби престарілий кат.

Артур Сіренко
2026.09.19 12:39
Сонце рудою хвостатою білкою
Стрибає по крислатому дереві Всесвіту,
Збирає зірки-горіхи і гриби-туманності,
Ховає в дуплі Порожнечі, в прихистку войдів,
А тим часом сумна ворожка Істина
Фарбує виднокрай чорною фарбою
(Бо осінь, бо верес цвіте на паг

Вячеслав Руденко
2026.09.19 09:33
У імлі протилежних сторін,
В довгий дощ з мельхіорових крапель,
Ніби вождь вогняний маячні,
Ніби зла споконвічного тать,

Ти скачи як бербер … бедуїн,
Як частинка, розігнана ЦЕРНом,
Аж до срібних чернечих хрестів

Віктор Кучерук
2026.09.19 06:51
Над мною схилившись, чекаєш звитяги
І витримки, й сили в новому бою, -
Не буду підносити білого стяга,
Якщо ненаситно тебе я люблю.
Знедавна спокою не маю щоночі
Від дотиків ніжних усміхнених уст, -
Голубиш, цілуєш і дивишся в очі,
Звільняючи звичн

Ірина Вовк
2026.09.19 06:28
І. ДОКИ НЕ ЗГАСЛО СОНЦЕ «Коли небо затягне вогняна ніч і камінь стане дощем, єдиним надійним сховком залишаться обійми тих, кого ти любиш». Ранок у домі Авла починався як зазвичай. Сонце м’яко освітлювало мармуровий внутрішній дворик-атріум, де у фо

С М
2026.09.18 21:13
Якби міг я спростувати
Упертий двобій
Знову пробую втікати
Та смішно тобі
Бо колеса не ймуть доріг
І вантаж обіцянь пустих
Все лягає на плечі тягне вниз

Мирон Шагало
2026.09.18 20:46
Звільняючи пам’ять від клопотів сажі,
шукаю дитинства загублений скарб.
Малюю крихкі призабуті пейзажі
зі спогадів теплих, без пензля і фарб.

Там щастя ще юне, ще з назвою Подив,
і літо ще довге, і тисячі мрій.
Під вечір грози вдалині чути подув

хома дідим
2026.09.18 18:50
розмінний ендшпіль затяжний
як раз осіння тема
аж до прийдешньої зими
зима цінує певність
але наразі
карнавал і задзеркальні ігри
бринить варган дзвенить кімвал
позліткові палітри

Ольга Береза
2026.09.18 17:10
Він любив, коли місто стихало,
мандрувати його коридорами,
аж допоки воно не згасало,
ну, а зоряне небо узорами,
мов для вибраних оживало.
Він стояв тоді наче укопаний,
дуже довго отак, і не рухався,
й між будівлями, балками, блоками

Ольга Садкова
2026.09.18 14:18
Хлопчаки ішли зі школи.
Голосно сміялись.
Некультурними словами
жваво спілкувались.
Розгнівились перехожі.
— Та чи ж вам не сором?! —
запитали, зупинившись,
лихословів хором.

Борис Костиря
2026.09.18 13:32
Я хочу прийти, та закриті ворота.
Шукаю я вихід до інших світів.
Шукаю я тіні кота Бегемота,
Шукаю до Іншого точних мостів.

Шукаю я стежку лихого безумства,
Шляхи в невідомість, безодню, туман.
Шукаю я шифри книжок богохульства,

Володимир Бойко
2026.09.18 12:09
Брешуть завжди, а правду кажуть тоді, коли вигідно. Для законослухняних закони, а для всіх інших - підзаконні акти. Чесні судді здебільшого є малочесними і малочисельними. Фіговий листок запровадили, аби захиститися від голої правди. У панібра

Вячеслав Руденко
2026.09.18 09:52
У кістки, що вище лоба,
Б’ють талановиті духи
Заповідного етеру,
Залучивши потеруху
З тих, хто твердь хита небесну
Чи глибоке синє море
В час непевний, невід’ємний,
Як ритмічне справжнє горе

Ірина Вовк
2026.09.18 07:05
сюжетів з життя мешканців римського міста, навіяних знаменитим полотном КАРЛА БРЮЛЛОВА «ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОМПЕЇ» ПЕРЕДСЛОВО: Заклинання тіней (задум авторки) Коли ми дивимося на величне і трагічне полотно Карла Брюллова «Останній день Помпеї», нас з
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Зоряна Ель (1968) / Вірші

 Поступ
Продірявлюєш натовп - нарешті оце "колись":
Крок за кроком ідеш і не можеш оговтатись.
Справа шкіряться луджені посмішки масово,
Зліва світиться заздрісних поглядів місиво.

Але мусиш пройти коридори безвиході.
Затинаючись йдеш, намагаєшся дихати.
Над тобою повітря пливе здирижаблене –
Віддих – шкірою-порами-відчаєм-зябрами…

Ось уже середина, не смій оглядатися,
Бо засмокче назад ненажерлива матриця.

Загубила каблучку – назад не повернеться…
А позаду – облич щосьгукаючих вервиця,
А позаду сплетіння із рук – не дозволимо…
Ще лиш крок – відродитись із попелу полум'ям.


19.10.2009 р.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Світлана Луцкова 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Чевіана Синя 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-10-20 00:09:29
Переглядів сторінки твору 5499
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.902 / 5.42  (4.945 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.850 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.757
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2022.12.25 22:30
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-10-20 01:11:02 ]
Це що - про голодомор 33-го? Коли за залото давали
кусень хліба у торгсині? Цікаво. Оригінально.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-10-20 20:00:42 ]
Ні, пане Ярославе, не про голодомор.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-20 08:55:33 ]
Кажись голодомр тут ні до чого.. я б взагалі "г" на "х" замінив у останньому слові. І оті "щосьгукаючі" трохи бентежать. А щодо вірша загалом, абсолютно згоден з "магістральною думкою" як я її сприйняв - поступ можливий тільки тоді, коли рухаєшся власною, Богом накресленою, траекторією, а це завичай викликає "агресивну реакцію матриці". Я такий стан пережив уповні коли одружувався, наприклад. Проти були усі, тільки я і дружина - за :) і були й луджені посмішки, і заздрісні погляди, і не дозволимо, ой...
Дякую за текст.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-10-20 09:49:18 ]
Значить, мудра дружина!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-20 15:01:15 ]
Ще й яка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-10-20 20:05:43 ]
Вам дякую, пане Романе. Правильна думка! І у кожного свій шлях поступу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-10-20 09:52:40 ]
Здирижаблене повітря-це знахідка!
Захопливий сюжет, захопливі кадри.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-10-20 20:06:41 ]
Дякую, Юлечко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-20 10:30:09 ]
Особливо заворожує "масово-місиво". Читав із захопленням, і воно нікуди не ділось!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-10-20 20:07:12 ]
Тішуся, пане Віталію! Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Свєтліцина (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-20 12:23:03 ]
Ось така примарилася картина після віршу:

Наче сам потонув у тім масовім місиві.
Навіть душу просякли ті луджені посмішки.
Невдоволені в зябра в’їдають списами,
З бережин, що обабіч, та я пливу проміжки!
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-10-20 20:07:42 ]
:) Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-20 12:54:57 ]
"Але мусиш пройти коридори безвиході" - оце сильно сказано і потрібно, бо нерідко опускаються руки й нема снаги боротися далі. "Але мусиш!" Дякую!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-10-20 20:15:57 ]
І Вам, пане Мироне, дякую!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-20 23:39:17 ]
Просто стою, похитую головою і відчуваю, як усі "пори-зябра" вбирають оцей твій новий образ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-10-21 10:30:19 ]
)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-21 15:41:52 ]
Даруйте, але в мене тут ще одна рефлексія. "Продірявлюєш натовп" - дірявиш його, дірявиш (уже роками), ну і який толк від того процесу? А ось який: як не будеш дірявити, то сам станеш частиною натовпу - сірим, ніяким.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-10-27 09:43:29 ]
!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чевіана Синя (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-25 22:52:56 ]
Віддих – шкірою-порами-відчаєм-зябрами…
облич щосьгукаючих вервиця
повітря пливе здирижаблене

ідейно нагадує сюрреалізм, а виконано якось більш імпресіоністично, такт вірша як биття серця.
гарно, подобаються образи Ваших віршів, Зоряно Ель)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-10-27 09:44:24 ]
Дякую, Чевіано. Приємно, що завітали на мою сторінку.:)