ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Татьяна Квашенко
2025.07.21 13:44
Дощ, як потяг, іде,
А не ллє і не їде.
Тут вокзал що двірець -
Так говорять у Львові.
І нічні поїзди
На Одесу чи Відень,
Наче стукіт сердець,
Відбиваються в слові...

Володимир Бойко
2025.07.21 12:21
У далекому штаті Америки
Два лемури писали лімерики.
Віршували три дні
Ще й співали пісні
Поетичні лемури Америки.

Московитиські туристи в Салоніках
Серед пляжу засмажили слоника.

Юрій Гундарєв
2025.07.21 09:27
липня народився видатний американський письменник.
Для нього не було чужого болю, а тому він завжди опинявся в найгарячіших точках…

На другий план відступили б красуні,
вино, корида з биками…
Жодних немає сумнівів:
сьогодні він був би з нами!

Юрко Бужанин
2025.07.21 08:07
Москаль ракетами фігачить,
«Шахеди» клином смерть несуть.
Не залякати нас, одначе, -
Лише примножується лють!

Згорить москва, згорить і пітер,
І Чайна буде по Урал.
Наш прапор буде майоріти,

Віктор Кучерук
2025.07.21 05:58
Після дощику, чи зливи,
Як і танення снігів, –
Не лунає несміливо
У яру водички спів.
Дзюркіт радісний струмочка,
В прохолодному ярку, –
Дзеленчить уже дзвіночком
Що є сили, нашвидку.

Артур Курдіновський
2025.07.21 03:13
Примхлива доля мемуари пише…
О, скільки назбиралося книжок!
Ну що ті літери істотам хижим?
Пронизує вже холод до кісток.

Сьогодні я – лише пустельник піший.
А прохолодної води ковток
Для мене набагато був милішим,

Борис Костиря
2025.07.20 22:19
Від красивої акторки
XIX століття не збереглося
жодної фотографії. Її врода
розтанула, не залишивши сліду.
Чи може вона зберігатися
десь у ноосфері? Чи існує
той вимір, де зберігається
краса, де вона не старіє

Віктор Насипаний
2025.07.20 18:01
Гірка і чорна, ніби кава, п’ється ніч.
У ній себе від смутку не сховати.
Розчинить трохи час думок на чашки дні.
Неспокій кличе в стрій нічної варти.

І я в молитві щирій світлом проросту.
А світ мене повторить раз по разу.
Підкину місяця монету зо

Євген Федчук
2025.07.20 14:49
Бажання бути вище від усіх
У москалях ще з давніх пір сиділо,
Коли вони з боліт своїх гляділи,
Як живуть люди в землях у чужих.
Щоб жити так, то треба щось робить.
А їм же лінь, тож брехні і пускали
Про те, чого не знали і не мали.
І в брехнях тих

С М
2025.07.20 07:19
Ніби в танці із моря зринув
Їх військовий галеон
Дикунів підкорити
І палацом у сяйві сонць

Був сей берег Монтесуми
Із листям коки золотим
Довгі зали з таємницями

Віктор Кучерук
2025.07.20 06:38
У пошуках щастя земного,
Від міста іду до села, –
Устелена терном дорога,
Між глодом густим пролягла.
Дивлюся під ноги й навколо
Невтомно спрямовую зір, –
Здається – ходжу я по колу,
Раз бачу щодня до цих пір

Володимир Бойко
2025.07.20 01:17
Мода на патріотизм стає модною так само, як донедавна мода на зраду. Люди, що з якогось дива зараховують себе до когорти великих, мають схильність до дрібного паскудства. Писаки, що довго і марно претендують на визнання власної геніальності, в очік

Артур Курдіновський
2025.07.20 00:48
Назустріч снам запрошує мене
Не виправдана дійсністю надія.
Я знов будую речення складне,
Здогадуючись: кожний гість – месія.

Побачу сяйво – синє, крижане,
Йому червоне – явна протидія.
Гарячий колір високо стрибне…

Борис Костиря
2025.07.19 22:05
Лунає крик зозулі з тої далі,
Де ти живеш в надії та печалі,

Де розчинились мрії і думки,
Де йдуть назад змарновані роки.

Я продерусь крізь зелень живодайну,
Крізь сумніви стривожені і давні

Юрій Лазірко
2025.07.19 19:28
от і все
набігались думки за правдами
та кляп у роті замість лірики
утрати стали непоправними
і слів нема на панегірики
зі сходу дме есересер

приспів:

Юхим Семеняко
2025.07.19 18:35
Під мостами клошарами Франції
Розглядались державні вакансії.
А не в офісах десь.
Ви чогось боїтесь
Під мостами пожити у Франції.

Непогане життя у Валенсії –
У народу є пільги та пенсії.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Зоряна Ель (1968) / Вірші

 Поступ
Продірявлюєш натовп - нарешті оце "колись":
Крок за кроком ідеш і не можеш оговтатись.
Справа шкіряться луджені посмішки масово,
Зліва світиться заздрісних поглядів місиво.

Але мусиш пройти коридори безвиході.
Затинаючись йдеш, намагаєшся дихати.
Над тобою повітря пливе здирижаблене –
Віддих – шкірою-порами-відчаєм-зябрами…

Ось уже середина, не смій оглядатися,
Бо засмокче назад ненажерлива матриця.

Загубила каблучку – назад не повернеться…
А позаду – облич щосьгукаючих вервиця,
А позаду сплетіння із рук – не дозволимо…
Ще лиш крок – відродитись із попелу полум'ям.


19.10.2009 р.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Світлана Луцкова 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Чевіана Синя 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-10-20 00:09:29
Переглядів сторінки твору 4892
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.902 / 5.42  (4.945 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.850 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.757
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2022.12.25 22:30
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-10-20 01:11:02 ]
Це що - про голодомор 33-го? Коли за залото давали
кусень хліба у торгсині? Цікаво. Оригінально.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-10-20 20:00:42 ]
Ні, пане Ярославе, не про голодомор.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-20 08:55:33 ]
Кажись голодомр тут ні до чого.. я б взагалі "г" на "х" замінив у останньому слові. І оті "щосьгукаючі" трохи бентежать. А щодо вірша загалом, абсолютно згоден з "магістральною думкою" як я її сприйняв - поступ можливий тільки тоді, коли рухаєшся власною, Богом накресленою, траекторією, а це завичай викликає "агресивну реакцію матриці". Я такий стан пережив уповні коли одружувався, наприклад. Проти були усі, тільки я і дружина - за :) і були й луджені посмішки, і заздрісні погляди, і не дозволимо, ой...
Дякую за текст.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-10-20 09:49:18 ]
Значить, мудра дружина!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-20 15:01:15 ]
Ще й яка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-10-20 20:05:43 ]
Вам дякую, пане Романе. Правильна думка! І у кожного свій шлях поступу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-10-20 09:52:40 ]
Здирижаблене повітря-це знахідка!
Захопливий сюжет, захопливі кадри.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-10-20 20:06:41 ]
Дякую, Юлечко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-20 10:30:09 ]
Особливо заворожує "масово-місиво". Читав із захопленням, і воно нікуди не ділось!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-10-20 20:07:12 ]
Тішуся, пане Віталію! Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Свєтліцина (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-20 12:23:03 ]
Ось така примарилася картина після віршу:

Наче сам потонув у тім масовім місиві.
Навіть душу просякли ті луджені посмішки.
Невдоволені в зябра в’їдають списами,
З бережин, що обабіч, та я пливу проміжки!
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-10-20 20:07:42 ]
:) Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-20 12:54:57 ]
"Але мусиш пройти коридори безвиході" - оце сильно сказано і потрібно, бо нерідко опускаються руки й нема снаги боротися далі. "Але мусиш!" Дякую!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-10-20 20:15:57 ]
І Вам, пане Мироне, дякую!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-20 23:39:17 ]
Просто стою, похитую головою і відчуваю, як усі "пори-зябра" вбирають оцей твій новий образ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-10-21 10:30:19 ]
)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-21 15:41:52 ]
Даруйте, але в мене тут ще одна рефлексія. "Продірявлюєш натовп" - дірявиш його, дірявиш (уже роками), ну і який толк від того процесу? А ось який: як не будеш дірявити, то сам станеш частиною натовпу - сірим, ніяким.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-10-27 09:43:29 ]
!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чевіана Синя (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-25 22:52:56 ]
Віддих – шкірою-порами-відчаєм-зябрами…
облич щосьгукаючих вервиця
повітря пливе здирижаблене

ідейно нагадує сюрреалізм, а виконано якось більш імпресіоністично, такт вірша як биття серця.
гарно, подобаються образи Ваших віршів, Зоряно Ель)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-10-27 09:44:24 ]
Дякую, Чевіано. Приємно, що завітали на мою сторінку.:)