ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Софія Кримовська
2026.11.11 21:38
***
Ще нас нема, а камені живуть -
нутро застигле давнього вулкана.
Ці свідки світотворення, що стануть
І свідками занепаду, мабуть...
І перший водоспад, і перший ліс,
І перше слово, так, оте, найперше,
Що блискавку об камінь раптом скреше -
І розіллє

Ігор Терен
2026.11.11 13:37
Ортодоксальний сонет
Хто не помер за волю і свободу,
у того невеликий пієтет,
який не заслуговує на оду,
хай краще слух порадує дует.

Диктує моду на пустий сюжет
нечесана поетика бомонду.
Папуги теж піїти із народу

Марія Дем'янюк
2026.11.11 10:43
Дякую і прошу
Господи, дякую Тобі за тишу, наповнену голосами.
Господи, я знову чую пісню своєї мами.
Господи, слухаю мову мого татусьо.
Господи, чую Твоє: «Поклич. Я озвуся».
Господи, мій любий, пресвітлий Боже,
Люблю Тебе усім серцем, як тільки можу.

Господи,

Юрій Гундарів
2026.11.11 10:35
Прощальна симфонія Гайдна
Симфонія № 45 (Прощальна) Йозефа Гайдна виконується при свічах, закріплених на пюпітрах музикантів, які у фінальній частині один за одним припиняють грати, гасять свічі й залишають сцену. Згодом сходить зі сцени і диригент. Симфонію дограють лише два музи

Тетяна Левицька
2026.11.11 09:44
Доленосний
Цей погляд, ніби гостре жало,
вколов у серце мовчазне.

— Нічого вам не обіцяла,
тож не бентежте ви мене.
Самотня жінка ще не привід
торкатися її долонь;
з маршрутки на зупинці вийду,

хома дідим
2026.11.11 08:58
* 253 *
вона і він
пишуть навзаєм одне одному
якусь маячню
бо це їхнє уміння саме у цім моменті
ще щось писати
тут головне навязливо
увійти у ритм
зовсім необовязково

Віктор Кучерук
2026.11.11 06:10
* * *
Неспокійний, як вітрисько,
Прудконогий цей хлопчисько,
Що в глибинах небовиду
Таємничо зник без сліду.
Заховався за хмаринку
На якусь одну хвилинку,
Бо за мить повз мене знову
Шмигонув у гай вербовий,

Артур Курдіновський
2026.11.10 23:06
Втрати (сонетний триптих)
Під ноги осінь сипала бурштин
І шила сповідь жовтими нитками.
Стою на тихій вулиці один...
Тут відчиню собі останню браму.

Всі відзвуки зимових іменин
Оглушені осінніми дощами.
У кожній краплі бачить грішник син

М Менянин
2026.11.10 23:00
Меч-кладенець* (Есе́й)
Є меч такий Кладениць,
нівроку як кому,
народ наш спадкоємець
віки й віки тому.

На захист має силу
й умову лиш одну:
над ним хто зрушить брилу –

Кока Черкаський
2026.11.10 21:23
Онко
Онкодиспансер. Первинний огляд лікаря. Пацієнт - чоловік років 45-50. Підозра на рак легень. - Палите? - Палю. - Як довго? - З 4го класу. Може з 5го. - З якого конкретно року? - Я не помню. - В школу ви в якому році пішли? - (кашляє) Точно не п

Ігор Шоха
2026.11.10 21:06
Осучаснена надія
Летять і минають літа суєти,
об’єднані ціллю одною,
і люди, що мчать до цієї мети,
назвали її золотою.

Старіє і знов молодіє земля,
і є сподівання на краще,
і промені сонця ще гріють здаля,

Тетяна Левицька
2026.11.10 20:26
Світло любові
Не знадобиться відпускати
минуле у чортополох.
Ще здатна прикрашати шати
хоч уві сні для нас обох,
і згадувати очі сині,
обличчя миле, рук тепло —
від щемної пори й донині,
любити, щоб там не було.

Борис Костиря
2026.11.10 20:17
Від'їзд біженця
Перед тим, як назавжди покинуть
Цю місцевість, таку дорогу,
Він вклонився могилам і нивам,
Залишивши надію благу.

Він вклонився книжкам посивілим
На полицях дрімливих, стійких.
Він лишав не маєтки і вілли,

Світлана Пирогова
2026.11.10 18:52
Переосмислила
Довірлива..Всю обняла б планету.
А він - ласкавий, зичливість в очах.
Заполонив і взяв в чіпкі тенета.
Хотілось щастям бути у руках.

Але ж оманливість не вічна, звісно.
І віддалився він, як не було.
Крихке кохання не палило свічі,

Іван Потьомкін
2026.11.10 18:06
***
«Які ми гарні!»- пишаються суцвіття,
Невдовзі станемо плодами...»
Згинається гілля, кора мовчить.
Мовчить невидиме коріння…
Мовчать, хоч знають, що сказати крикунам,
Які невдовзі розпрощаються з цим світом.
І тільки ми дамо життя новим суцвіттям.

Ігор Терен
2026.11.10 12:22
Кожній тварі по парі
А наш взірець – Сцевола Муцій,
який учив терпіти зло
і цій науці
у фейсбуці
підтакує якесь пуйло.

***
А де-не-де є мода вічна
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олеся Овчар (1977) / Вірші / Для маленьких сонечок

 Мамин вихідний
В нашої мами нема вихідних.
Чом це ніхто не подумав про них?
Будень чи свято, вівторок, субота –
Зáвжди знайдеться в матусі робота.
Тож ми надумали разом із татом
Зрештою їй вихідний влаштувати.
Рано тихесенько встали з постелі –
Поприбирали охайно в оселі.
Тато і ми! Наші сили могутні
Спритно взялися за справи у кухні.
Мамине раптом здійснилось бажання –
Сіла вона за своє вишивання.
(Нині ніхто поспішати не буде,
Разом сім’я! Ви це чуєте, люди?)
Потім усі мандрували до річки:
Сонця набрали повнісінькі личка.
Швидко-швиденько години минули.
Вечір настав. А коли – й не збагнули.
Радісно-шумно вернулись додому.
Навіть немає і згадки про втому.
Ми зрозуміли тоді так багато.
Цей вихідний – не лиш мамине свято!
2009




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-10-22 11:01:37
Переглядів сторінки твору 5420
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.967 / 5.5  (4.940 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.871 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.755
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2016.01.07 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-22 11:27:25 ]
Зразу видно славну дівчинку!
Дещо звичайно недоладу, навіть для діток. Особливо для діток.

Мамі хай сни ще насняться веселі. -повтор
Мама і тато, я і сестричка. - вибивається те що називають ритмом.
Ще щось, але головне думки правильні, добрі.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-22 12:17:50 ]
Пане Олескандре, дякую за приємні слова! Ви дуже чітко вловили ритм - я справді "зїла" один склад. Виправлюся :-) Щодо повтору - вибачте, не зрозуміла. Готова вислухати "ще щось".
До речі, Ви дуже влучно поправилися - оте "Особливо". Добра Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-22 12:48:09 ]
Сни насняться – мабуть, це повтор.
Твір світлий, дидактичний.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-22 13:21:25 ]
Дякую, пане Іване. Погоджуюся. Радості Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-22 11:28:02 ]
Привіт, Олесю! Це вже в тебе для дітей шкільного віку!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-22 12:15:52 ]
Привіт, Віталіку! А у мене і такі є :-)) А ще це віршик для татусів, чи не так? Дякую, що завітав. Гарного Тобі дня!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-22 12:45:30 ]
...майже як на восьме березня :)) гарний, добрий вірш, Лесю. Пишіть ще і багато. Приєднуюся до теплих слів всіх ваших шанувальників та шанувальниць. Гарного дня!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-22 13:20:15 ]
Дякую! Навзаєм! А твір насправді ще хоче правитися. Та хотілося поділитися настроєм...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-22 12:45:41 ]
Якщо цікаво, то будь ласка:
сни-насняться для одного рядка забагато, хоча допустимо.

Рано прибрали тихенько постелі – мамине ліжко не зачепили чи з мамою прибрали?

Тато і ми – то є сила могутня, - більш схоже на мову заокеанських українців.
Взяли на себе всі справи на кухні. - наголоси, ритм все змішалось.
могутня-кухні, тут рима майже сумнівна. Як і ніколи-утоми.
На преший раз вистачить. А ще багато зайвих прислівників, сполучників. Хоч для діток це можливо і плюс.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-22 13:19:04 ]
Пане Олександре, мені починає подобатися наша розмова :-) Щось на зразок "зіпсутого телефона"(лиш не гнівайтеся, я - жартома:)
Про рядок із "взяли" - наголос на першому складі, тоді все гаразд.
Про постелі. Дітки ж, напевне, сплять у своїх постільках? А мова ведеться від дитини.
Про "плюс" - не знаю :)
З усім решта мирно погоджуся :-))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-22 14:06:12 ]
Вірш повчальний і потрібний, бо ж ростуть довкола нас малі егоїсти. (щось я тут надто серйозний...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-23 00:02:58 ]
А ті маленькі егоїсти такі симпатичні. І так щиро дивляться на світ. А ми мусимо вчити їх любити його :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-10-22 16:31:13 ]
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-23 00:03:17 ]
Рада бачити Вашу усмішку, Вітроньку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-23 00:10:07 ]
Панове! А я вже трішки виправилася... На мою думку :-))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-10-23 00:38:49 ]
Тут пан Комаров стільки зауважень слушних Вам зробив, що роботи вистачить надовго. Я можу
лише порадити поставити крапку після слова: "А коли - не збагнули."
Взагалі - мені не зрозумілий рядок: "Часу напевно тоді і не бУло". Незрозуміло - на що - мабуть на відпочинок. Так, але в ньому є якась штучність,
ніби смислово він притягнутий "за вуха".
І я б трохи змінив кінцівку. Акцент головної думки твору. Що цей вихідний - не лиш мамине свято.
Я б написав у такому плані - зробивши мамі свято ми самі стали щасливі. Що це - свято душі, коли
робиш добро та ще й найріднішій людині.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-23 00:45:12 ]
Та я власне зауваження пана Олександра довго і враховувала... От і виправила. Перший варіант, здається, був значно гірший.
Вам не сподобався саме той рядок, що і мені. Значить - усе Ок. А от щодо кінцівки. Усі Ваші роздуми власне вкладені у ті слова - "не лиш мамине свято". Адже вийшло, що оте "бажання добра" згуртувало усю сімю. Це хотілося показати на протязі усього твору. Не знаю, чи вийшло?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-23 00:47:45 ]
Дуже-дуже дякую, що завітали, пане Ярославе. Мені Ваші зауваження справді помагають мислити. Добра і радості Вам! А ще - чарівної ночі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-10-23 00:55:47 ]
Може і так. Розсусолювати думку про добро і не потрібно. А може: Ви любите Симоненка, пам"ятаєте, як у нього: "...Був Микола од щастя п"яний, од хмільного людського добра". Надобраніч.