ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.10.01 22:21
Ящірка - це сенс,
який вислизає з рук.
Чи не є Всесвіт
такою самою ящіркою?
Ми шукаємо необхідних слів,
які падають у траву
і губляться там.
Ящірка є необхідним словом,

Юрій Гундарєв
2025.10.01 10:09
Російські окупанти офіційно стверджують, що б‘ють лише по військових об‘єктах…
28 вересня 2025 року внаслідок чергової нічної масованої атаки на Київ загинула
12-річна Олександра Поліщук, учениця 7-Б класу.

Знов військові об‘єкти - діти!
Витягують

Віктор Кучерук
2025.10.01 08:46
Знову листя опале
І пожовкла трава, -
І захмарена далеч,
І ріка нежива.
Німота безутішно
І самотність така,
Що незатишно віршам
У тужливих рядках.

Борис Костиря
2025.09.30 22:19
Чоловік повернувся додому
На батьківський тривожний поріг,
Розчинивши столітню утому,
Накопичену в сотні доріг.

Та удома його не чекали,
І батьки вже померли давно.
Поросли бур'яном рідні камені

С М
2025.09.30 21:29
я стрів її на реєстрації
фужер вина – у руці
чекала напевно по справах
при ній – безногий чоловік
о не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
та постарайся ще

Володимир Мацуцький
2025.09.30 19:28
Мишка з песиком і котик
заховалися у ботик,
з нього хвостики стирчать,
в ньому хвостики пищать.

Як збиралась Галя в школу
ботик з рук стрибнув додолу,
з нього хвостики стирчать,

Віктор Кучерук
2025.09.30 09:11
Позбивав до крові ноги,
Бо вернув, куди не слід
І приводили дороги
Тільки в гущу різних бід.
Наче маятник, невпинно
Коливався з боку в бік, -
Не дивився на годинник
І рокам утратив лік.

М Менянин
2025.09.30 00:24
На часі характер козачий
та гомін в народі ходячий,
де влучне нагальне слівце
всім правду говорить про це.
Вставай на молитву, народе,
це теж, тільки в Дусі, городи –
проси, сповідаючи гріх,
за рідних і близьких своїх.

Борис Костиря
2025.09.29 22:17
Телефон, викинутий у плесо озера,
ніби потонула під водою
Атлантида. Скільки болю і відчаю
пішло під воду! Що змушує
різко кинути телефон
невідомо куди, у прірву?
Це невмотивований імпульс,
який пробігає тілом.

Іван Потьомкін
2025.09.29 20:23
Скаржились ангели на Господа Бога, що Він потурає Ізраїлю. «Якже Мені не потурати тому,- одповів Всевишній,- кому Я наказав: «Їж і будеш ситий і наситишся, і поблагословиш Господа, Бога твого, у тім добрім Краї, що дав Він тобі» («Повторення Закону», 8:1

Сергій СергійКо
2025.09.29 16:23
Ми отруєні власним авто –
Його швидкістю пересування.
Без авто ми вже майже ніхто –
Це і вирок, і щире зізнання.
Відійшли стародавні часи.
На коняці не їздять по справах.
Ніби Усик зібрав пояси,
Виростаєм у власних уявах,

Іван Потьомкін
2025.09.29 12:42
З літами охочіш розмовлять мені
із немовлятами, аніж з дорослими.
Ну, що почуєш од дорослих?
Скарги на життя:
Податки й ціни скачуть, мов зайці...
Дедалі більше даються взнаки хвороби...
Клімат міняється на гірше...
А з немовлятами якже простіш!

Юрій Гундарєв
2025.09.29 09:32
вересня ми згадуємо одну з найтрагічніших сторінок в історії людства - 84-ту річницю трагедії Бабиного Яру,
де було вбито близько 150 тисяч невинних людей…

Це мій друг Фіма,
літні сандалі…
Зустрілись очима,
проходить далі.

Володимир Бойко
2025.09.28 23:30
Імперське мислення просто так не вивітрюється – воно вибивається із голови разом із мізками. У московитів слова «раб», «рабство», «работа» – немовби з одного кореня. Казки про кощія безсмертного полюбляють пристаркуваті диктатори. Велич великих

Борис Костиря
2025.09.28 22:26
Краса, схована в сірий,
невиразний одяг,
стирається під дією часу,
стає одноманітною.
Що залишається від колишнього
пульсування, буйства водограю?
Краса обростає жиром,
ніби непотрібною бронею,

Іван Потьомкін
2025.09.28 19:24
Поцілунок в івриті й зброя
Позначені одною й тою ж літерою – Нун,
Якою починається ще й перемога – Ніцахон.
І є в тім логіка житейська, бо й справді:
За поцілунком безгрішна починається любов,
А не кохання тимчасове, як осоружний вітер.
Отож, цілунк
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олеся Овчар (1977) / Вірші / Для маленьких сонечок

 Мамин вихідний
В нашої мами нема вихідних.
Чом це ніхто не подумав про них?
Будень чи свято, вівторок, субота –
Зáвжди знайдеться в матусі робота.
Тож ми надумали разом із татом
Зрештою їй вихідний влаштувати.
Рано тихесенько встали з постелі –
Поприбирали охайно в оселі.
Тато і ми! Наші сили могутні
Спритно взялися за справи у кухні.
Мамине раптом здійснилось бажання –
Сіла вона за своє вишивання.
(Нині ніхто поспішати не буде,
Разом сім’я! Ви це чуєте, люди?)
Потім усі мандрували до річки:
Сонця набрали повнісінькі личка.
Швидко-швиденько години минули.
Вечір настав. А коли – й не збагнули.
Радісно-шумно вернулись додому.
Навіть немає і згадки про втому.
Ми зрозуміли тоді так багато.
Цей вихідний – не лиш мамине свято!
2009




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-10-22 11:01:37
Переглядів сторінки твору 4904
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.967 / 5.5  (4.940 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.871 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.755
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2016.01.07 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-22 11:27:25 ]
Зразу видно славну дівчинку!
Дещо звичайно недоладу, навіть для діток. Особливо для діток.

Мамі хай сни ще насняться веселі. -повтор
Мама і тато, я і сестричка. - вибивається те що називають ритмом.
Ще щось, але головне думки правильні, добрі.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-22 12:17:50 ]
Пане Олескандре, дякую за приємні слова! Ви дуже чітко вловили ритм - я справді "зїла" один склад. Виправлюся :-) Щодо повтору - вибачте, не зрозуміла. Готова вислухати "ще щось".
До речі, Ви дуже влучно поправилися - оте "Особливо". Добра Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-22 12:48:09 ]
Сни насняться – мабуть, це повтор.
Твір світлий, дидактичний.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-22 13:21:25 ]
Дякую, пане Іване. Погоджуюся. Радості Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-22 11:28:02 ]
Привіт, Олесю! Це вже в тебе для дітей шкільного віку!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-22 12:15:52 ]
Привіт, Віталіку! А у мене і такі є :-)) А ще це віршик для татусів, чи не так? Дякую, що завітав. Гарного Тобі дня!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-22 12:45:30 ]
...майже як на восьме березня :)) гарний, добрий вірш, Лесю. Пишіть ще і багато. Приєднуюся до теплих слів всіх ваших шанувальників та шанувальниць. Гарного дня!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-22 13:20:15 ]
Дякую! Навзаєм! А твір насправді ще хоче правитися. Та хотілося поділитися настроєм...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-22 12:45:41 ]
Якщо цікаво, то будь ласка:
сни-насняться для одного рядка забагато, хоча допустимо.

Рано прибрали тихенько постелі – мамине ліжко не зачепили чи з мамою прибрали?

Тато і ми – то є сила могутня, - більш схоже на мову заокеанських українців.
Взяли на себе всі справи на кухні. - наголоси, ритм все змішалось.
могутня-кухні, тут рима майже сумнівна. Як і ніколи-утоми.
На преший раз вистачить. А ще багато зайвих прислівників, сполучників. Хоч для діток це можливо і плюс.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-22 13:19:04 ]
Пане Олександре, мені починає подобатися наша розмова :-) Щось на зразок "зіпсутого телефона"(лиш не гнівайтеся, я - жартома:)
Про рядок із "взяли" - наголос на першому складі, тоді все гаразд.
Про постелі. Дітки ж, напевне, сплять у своїх постільках? А мова ведеться від дитини.
Про "плюс" - не знаю :)
З усім решта мирно погоджуся :-))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-22 14:06:12 ]
Вірш повчальний і потрібний, бо ж ростуть довкола нас малі егоїсти. (щось я тут надто серйозний...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-23 00:02:58 ]
А ті маленькі егоїсти такі симпатичні. І так щиро дивляться на світ. А ми мусимо вчити їх любити його :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-10-22 16:31:13 ]
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-23 00:03:17 ]
Рада бачити Вашу усмішку, Вітроньку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-23 00:10:07 ]
Панове! А я вже трішки виправилася... На мою думку :-))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-10-23 00:38:49 ]
Тут пан Комаров стільки зауважень слушних Вам зробив, що роботи вистачить надовго. Я можу
лише порадити поставити крапку після слова: "А коли - не збагнули."
Взагалі - мені не зрозумілий рядок: "Часу напевно тоді і не бУло". Незрозуміло - на що - мабуть на відпочинок. Так, але в ньому є якась штучність,
ніби смислово він притягнутий "за вуха".
І я б трохи змінив кінцівку. Акцент головної думки твору. Що цей вихідний - не лиш мамине свято.
Я б написав у такому плані - зробивши мамі свято ми самі стали щасливі. Що це - свято душі, коли
робиш добро та ще й найріднішій людині.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-23 00:45:12 ]
Та я власне зауваження пана Олександра довго і враховувала... От і виправила. Перший варіант, здається, був значно гірший.
Вам не сподобався саме той рядок, що і мені. Значить - усе Ок. А от щодо кінцівки. Усі Ваші роздуми власне вкладені у ті слова - "не лиш мамине свято". Адже вийшло, що оте "бажання добра" згуртувало усю сімю. Це хотілося показати на протязі усього твору. Не знаю, чи вийшло?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-23 00:47:45 ]
Дуже-дуже дякую, що завітали, пане Ярославе. Мені Ваші зауваження справді помагають мислити. Добра і радості Вам! А ще - чарівної ночі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-10-23 00:55:47 ]
Може і так. Розсусолювати думку про добро і не потрібно. А може: Ви любите Симоненка, пам"ятаєте, як у нього: "...Був Микола од щастя п"яний, од хмільного людського добра". Надобраніч.