ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.06.20 17:44
…як завжди непостійністю єства
покриті часу всі червневі дні,
тече в них пустотлива каніфоль,
в кору вростають диво скрипалі,

таємний сенс від зібраних речей
несе очам рясний глибокий зміст
і квітне між граніту капріфоль,

Борис Костиря
2026.06.20 13:06
В спіралі скручується час.
Змією обернеться простір.
Який у світі водолаз
Пірне в глибини, як на прощу?

Який у світі чародій
Поверне запахи заснулі?
На сцену вийде лицедій,

Ольга Олеандра
2026.06.20 12:39
Кожен ковток – це зустріч
сутностей доторком губ
спраглим, закоханим, дружнім –
творення нових сполук,
сильних, хоча й тимчасових,
повних ваги і смаку,
що стелять у серця основу
радість криштально тривку.

Іван Веселий
2026.06.20 11:23
Вийшов я в садок фазенди
на гармидер вранці.
Розвелось у нас хвазанів -
самців горлодранців!
І чого ж це у природі
навпаки, ніж в люду?!
І в хвазановім народі -
бачу ту ж невгоду!

хома дідим
2026.06.20 09:20
залишилося лише тебе хотіти
згадуючи всяке чи важливе
ще стоїть і пил виловлює з повітря
кухоль у якім бувало пиво
часоплин жорстокий і безрадний
зорі падають ніхто їх не підніме
каніфоль свої сердечні рани
змінюється все нещадні зміни

Віктор Кучерук
2026.06.20 06:30
Навесні стара верба
Запитала в клена:
Ну, не гарна я хіба
В одязі зеленім?
Бо не видно щовесни
Всім, кому цікаво,
В гущі листя кривини
І гілок трухлявих.

Іван Потьомкін
2026.06.19 21:02
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Мирон Шагало
2026.06.19 20:56
За спогадом летять думки
туди, на стежку ту знайому,
туди, де стигнуть колоски
у полі, недалеко дому.

Пшеничне поле. В тихий сум
знов починає огортати.
Це поле в серці я несу,

Артур Сіренко
2026.06.19 19:13
Колись давно, коли світ ще був молодим і білі хмари називали островами в синьому морі, а не шматками алабамської вати, які хтось (можливо, чорношкірий всезнайка Джо) спересердя підкинув в гору, я познайомився зі старим дідом на ім’я Годі. На відміну від Ґ

Юрій Лазірко
2026.06.19 16:39
о серце моє...
1.
пригадую...
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів

Світлана Пирогова
2026.06.19 15:46
Навколо світ - як молитовний спів,
Де кожен подих серце хмелем поїть.
У тихім надвечір'ї між дубів
Застигло літо в золотім спокої.

Таких солодких, трепетних ночей,
Такого шовку у високих травах,
Такого блиску зоряних очей

Борис Костиря
2026.06.19 12:50
Закінчився ярмарок. Блазні спочили,
Стоять у чеканні старезних карет.
Вони спромоглися на гордий учинок
І вже декламують прадавній сонет.
Лютують кати у сваволі безчинства.
Замовк неприкаяний ніжний кларнет.

Закінчився ярмарок. Стухлі ідеї

Охмуд Песецький
2026.06.19 12:10
Інерційне чекання того, на що чекаєш, здається безкінечною піснею зоряного неба, жодного куплета якої ти можеш не почути. Та твоя наука чекання не знає ні мойр, ні Кайроса, ні Гамлета. Тут не стежать за стрілками годинника. Тут обслуговують той механізм,

хома дідим
2026.06.19 08:19
стояв мовчав дивився
на останній
багряний кленовий листок
на дереві під під’їздом
думаючи про своє
про листок хай останній
який ще
повисить ще нічо ще ого

Віктор Кучерук
2026.06.19 07:02
Вогнем негаснучим москва
Охоплена місцями, -
Лягла завіса димова,
Як Божий гнів, на храми.
Зійшла покара із небес
На москалів за вчинки,
Що спонукали світ увесь
Здійснить переоцінку

Роксолана Вірлан
2026.06.19 06:21
Жвріє вогник знеднілого сонця за містом -
встигну іще присмалити цигарку думок.
Вітер лабає на кабелях пісню джазисту,
свінг одтанцьовує - скок- йому все - перескок.

Не поспішаю сьогодні. Запаривши м'яти,
ковзаю поглядом з лоджії -з лету птахів.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олеся Овчар (1977) / Вірші / Для маленьких сонечок

 Мамин вихідний
В нашої мами нема вихідних.
Чом це ніхто не подумав про них?
Будень чи свято, вівторок, субота –
Зáвжди знайдеться в матусі робота.
Тож ми надумали разом із татом
Зрештою їй вихідний влаштувати.
Рано тихесенько встали з постелі –
Поприбирали охайно в оселі.
Тато і ми! Наші сили могутні
Спритно взялися за справи у кухні.
Мамине раптом здійснилось бажання –
Сіла вона за своє вишивання.
(Нині ніхто поспішати не буде,
Разом сім’я! Ви це чуєте, люди?)
Потім усі мандрували до річки:
Сонця набрали повнісінькі личка.
Швидко-швиденько години минули.
Вечір настав. А коли – й не збагнули.
Радісно-шумно вернулись додому.
Навіть немає і згадки про втому.
Ми зрозуміли тоді так багато.
Цей вихідний – не лиш мамине свято!
2009




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-10-22 11:01:37
Переглядів сторінки твору 5224
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.967 / 5.5  (4.940 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.871 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.755
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2016.01.07 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-22 11:27:25 ]
Зразу видно славну дівчинку!
Дещо звичайно недоладу, навіть для діток. Особливо для діток.

Мамі хай сни ще насняться веселі. -повтор
Мама і тато, я і сестричка. - вибивається те що називають ритмом.
Ще щось, але головне думки правильні, добрі.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-22 12:17:50 ]
Пане Олескандре, дякую за приємні слова! Ви дуже чітко вловили ритм - я справді "зїла" один склад. Виправлюся :-) Щодо повтору - вибачте, не зрозуміла. Готова вислухати "ще щось".
До речі, Ви дуже влучно поправилися - оте "Особливо". Добра Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-22 12:48:09 ]
Сни насняться – мабуть, це повтор.
Твір світлий, дидактичний.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-22 13:21:25 ]
Дякую, пане Іване. Погоджуюся. Радості Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-22 11:28:02 ]
Привіт, Олесю! Це вже в тебе для дітей шкільного віку!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-22 12:15:52 ]
Привіт, Віталіку! А у мене і такі є :-)) А ще це віршик для татусів, чи не так? Дякую, що завітав. Гарного Тобі дня!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-22 12:45:30 ]
...майже як на восьме березня :)) гарний, добрий вірш, Лесю. Пишіть ще і багато. Приєднуюся до теплих слів всіх ваших шанувальників та шанувальниць. Гарного дня!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-22 13:20:15 ]
Дякую! Навзаєм! А твір насправді ще хоче правитися. Та хотілося поділитися настроєм...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-22 12:45:41 ]
Якщо цікаво, то будь ласка:
сни-насняться для одного рядка забагато, хоча допустимо.

Рано прибрали тихенько постелі – мамине ліжко не зачепили чи з мамою прибрали?

Тато і ми – то є сила могутня, - більш схоже на мову заокеанських українців.
Взяли на себе всі справи на кухні. - наголоси, ритм все змішалось.
могутня-кухні, тут рима майже сумнівна. Як і ніколи-утоми.
На преший раз вистачить. А ще багато зайвих прислівників, сполучників. Хоч для діток це можливо і плюс.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-22 13:19:04 ]
Пане Олександре, мені починає подобатися наша розмова :-) Щось на зразок "зіпсутого телефона"(лиш не гнівайтеся, я - жартома:)
Про рядок із "взяли" - наголос на першому складі, тоді все гаразд.
Про постелі. Дітки ж, напевне, сплять у своїх постільках? А мова ведеться від дитини.
Про "плюс" - не знаю :)
З усім решта мирно погоджуся :-))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-22 14:06:12 ]
Вірш повчальний і потрібний, бо ж ростуть довкола нас малі егоїсти. (щось я тут надто серйозний...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-23 00:02:58 ]
А ті маленькі егоїсти такі симпатичні. І так щиро дивляться на світ. А ми мусимо вчити їх любити його :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-10-22 16:31:13 ]
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-23 00:03:17 ]
Рада бачити Вашу усмішку, Вітроньку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-23 00:10:07 ]
Панове! А я вже трішки виправилася... На мою думку :-))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-10-23 00:38:49 ]
Тут пан Комаров стільки зауважень слушних Вам зробив, що роботи вистачить надовго. Я можу
лише порадити поставити крапку після слова: "А коли - не збагнули."
Взагалі - мені не зрозумілий рядок: "Часу напевно тоді і не бУло". Незрозуміло - на що - мабуть на відпочинок. Так, але в ньому є якась штучність,
ніби смислово він притягнутий "за вуха".
І я б трохи змінив кінцівку. Акцент головної думки твору. Що цей вихідний - не лиш мамине свято.
Я б написав у такому плані - зробивши мамі свято ми самі стали щасливі. Що це - свято душі, коли
робиш добро та ще й найріднішій людині.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-23 00:45:12 ]
Та я власне зауваження пана Олександра довго і враховувала... От і виправила. Перший варіант, здається, був значно гірший.
Вам не сподобався саме той рядок, що і мені. Значить - усе Ок. А от щодо кінцівки. Усі Ваші роздуми власне вкладені у ті слова - "не лиш мамине свято". Адже вийшло, що оте "бажання добра" згуртувало усю сімю. Це хотілося показати на протязі усього твору. Не знаю, чи вийшло?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-23 00:47:45 ]
Дуже-дуже дякую, що завітали, пане Ярославе. Мені Ваші зауваження справді помагають мислити. Добра і радості Вам! А ще - чарівної ночі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-10-23 00:55:47 ]
Може і так. Розсусолювати думку про добро і не потрібно. А може: Ви любите Симоненка, пам"ятаєте, як у нього: "...Був Микола од щастя п"яний, од хмільного людського добра". Надобраніч.