ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Кока Черкаський
2025.12.17 00:04
Привіт! Мене звати Портос. Можете сміятися, я вже звик. Можете також задавати дурнуваті запитання на кшталт «А чому не Араміс чи Дартаньян», гадаєте ви перші? Таких персонажів із таким «тонким» почуттям гумору я за свої тридцять з гаком років зустр

Борис Костиря
2025.12.16 17:55
Після ерзац-замінників зими
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.

Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,

Сергій Губерначук
2025.12.16 13:22
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.

Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові

Юлія Щербатюк
2025.12.16 13:21
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".

Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.

Юрко Бужанин
2025.12.16 12:37
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,

Артур Курдіновський
2025.12.16 12:21
Сувора Совість дивиться на мене,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.

Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,

Олександр Сушко
2025.12.16 10:42
Я - чарівник, слуга сяйних казок,
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.

МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги

Тетяна Левицька
2025.12.16 09:36
Буває, що чоловіки
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.

Віктор Кучерук
2025.12.16 06:08
Зима розквітла білизною
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.

Володимир Бойко
2025.12.15 23:52
Недобре добро називати добром недобре. Кремлівські недомірки міряють світ своєю міркою. Ворожка ворогам ворожила вороже. Генії на гени не нарікають. Світило у світі недовго світило. Пан Баняк до банку поклав грошей банку. Одержимі своє о

Ярослав Чорногуз
2025.12.15 21:19
Теплом огорнута зима
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.

Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...

Тетяна Левицька
2025.12.15 20:55
Мій Боже, не лишай мене
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.

За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть

Сергій СергійКо
2025.12.15 20:27
Ніч наповнена жахом,
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.

Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.

Борис Костиря
2025.12.15 19:55
Я повертаюсь у минуле,
А в цьому часі бачу я
Себе у смороді й намулі,
Де йде отруйна течія.

У мерехтінні й шумовинні
Світів, епох, тисячоліть
Шукаю я часи невинні,

Іван Потьомкін
2025.12.15 19:00
Знову в Ізраїлі дощ...
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо і нам без труда
Лине цілюща вода.
Хай ти промок, як хлющ,
Очі-но тільки заплющ,-
І, мов в кіно, ожива
Вбрана у квіт Арава.

Кока Черкаський
2025.12.15 14:41
цьогоріч ми всі гадали,
що до весни буде осінь,
але ось зима настала,
мерзнуть пейси на морозі.

не захистить від морозів
і від вітру лапсердак,
простужусь, помру,- хто ж Розі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олеся Овчар (1977) / Вірші / Для маленьких сонечок

 Мамин вихідний
В нашої мами нема вихідних.
Чом це ніхто не подумав про них?
Будень чи свято, вівторок, субота –
Зáвжди знайдеться в матусі робота.
Тож ми надумали разом із татом
Зрештою їй вихідний влаштувати.
Рано тихесенько встали з постелі –
Поприбирали охайно в оселі.
Тато і ми! Наші сили могутні
Спритно взялися за справи у кухні.
Мамине раптом здійснилось бажання –
Сіла вона за своє вишивання.
(Нині ніхто поспішати не буде,
Разом сім’я! Ви це чуєте, люди?)
Потім усі мандрували до річки:
Сонця набрали повнісінькі личка.
Швидко-швиденько години минули.
Вечір настав. А коли – й не збагнули.
Радісно-шумно вернулись додому.
Навіть немає і згадки про втому.
Ми зрозуміли тоді так багато.
Цей вихідний – не лиш мамине свято!
2009




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-10-22 11:01:37
Переглядів сторінки твору 4952
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.967 / 5.5  (4.940 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.871 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.755
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2016.01.07 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-22 11:27:25 ]
Зразу видно славну дівчинку!
Дещо звичайно недоладу, навіть для діток. Особливо для діток.

Мамі хай сни ще насняться веселі. -повтор
Мама і тато, я і сестричка. - вибивається те що називають ритмом.
Ще щось, але головне думки правильні, добрі.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-22 12:17:50 ]
Пане Олескандре, дякую за приємні слова! Ви дуже чітко вловили ритм - я справді "зїла" один склад. Виправлюся :-) Щодо повтору - вибачте, не зрозуміла. Готова вислухати "ще щось".
До речі, Ви дуже влучно поправилися - оте "Особливо". Добра Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-22 12:48:09 ]
Сни насняться – мабуть, це повтор.
Твір світлий, дидактичний.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-22 13:21:25 ]
Дякую, пане Іване. Погоджуюся. Радості Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-22 11:28:02 ]
Привіт, Олесю! Це вже в тебе для дітей шкільного віку!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-22 12:15:52 ]
Привіт, Віталіку! А у мене і такі є :-)) А ще це віршик для татусів, чи не так? Дякую, що завітав. Гарного Тобі дня!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-22 12:45:30 ]
...майже як на восьме березня :)) гарний, добрий вірш, Лесю. Пишіть ще і багато. Приєднуюся до теплих слів всіх ваших шанувальників та шанувальниць. Гарного дня!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-22 13:20:15 ]
Дякую! Навзаєм! А твір насправді ще хоче правитися. Та хотілося поділитися настроєм...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-22 12:45:41 ]
Якщо цікаво, то будь ласка:
сни-насняться для одного рядка забагато, хоча допустимо.

Рано прибрали тихенько постелі – мамине ліжко не зачепили чи з мамою прибрали?

Тато і ми – то є сила могутня, - більш схоже на мову заокеанських українців.
Взяли на себе всі справи на кухні. - наголоси, ритм все змішалось.
могутня-кухні, тут рима майже сумнівна. Як і ніколи-утоми.
На преший раз вистачить. А ще багато зайвих прислівників, сполучників. Хоч для діток це можливо і плюс.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-22 13:19:04 ]
Пане Олександре, мені починає подобатися наша розмова :-) Щось на зразок "зіпсутого телефона"(лиш не гнівайтеся, я - жартома:)
Про рядок із "взяли" - наголос на першому складі, тоді все гаразд.
Про постелі. Дітки ж, напевне, сплять у своїх постільках? А мова ведеться від дитини.
Про "плюс" - не знаю :)
З усім решта мирно погоджуся :-))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-22 14:06:12 ]
Вірш повчальний і потрібний, бо ж ростуть довкола нас малі егоїсти. (щось я тут надто серйозний...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-23 00:02:58 ]
А ті маленькі егоїсти такі симпатичні. І так щиро дивляться на світ. А ми мусимо вчити їх любити його :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-10-22 16:31:13 ]
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-23 00:03:17 ]
Рада бачити Вашу усмішку, Вітроньку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-23 00:10:07 ]
Панове! А я вже трішки виправилася... На мою думку :-))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-10-23 00:38:49 ]
Тут пан Комаров стільки зауважень слушних Вам зробив, що роботи вистачить надовго. Я можу
лише порадити поставити крапку після слова: "А коли - не збагнули."
Взагалі - мені не зрозумілий рядок: "Часу напевно тоді і не бУло". Незрозуміло - на що - мабуть на відпочинок. Так, але в ньому є якась штучність,
ніби смислово він притягнутий "за вуха".
І я б трохи змінив кінцівку. Акцент головної думки твору. Що цей вихідний - не лиш мамине свято.
Я б написав у такому плані - зробивши мамі свято ми самі стали щасливі. Що це - свято душі, коли
робиш добро та ще й найріднішій людині.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-23 00:45:12 ]
Та я власне зауваження пана Олександра довго і враховувала... От і виправила. Перший варіант, здається, був значно гірший.
Вам не сподобався саме той рядок, що і мені. Значить - усе Ок. А от щодо кінцівки. Усі Ваші роздуми власне вкладені у ті слова - "не лиш мамине свято". Адже вийшло, що оте "бажання добра" згуртувало усю сімю. Це хотілося показати на протязі усього твору. Не знаю, чи вийшло?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-23 00:47:45 ]
Дуже-дуже дякую, що завітали, пане Ярославе. Мені Ваші зауваження справді помагають мислити. Добра і радості Вам! А ще - чарівної ночі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-10-23 00:55:47 ]
Може і так. Розсусолювати думку про добро і не потрібно. А може: Ви любите Симоненка, пам"ятаєте, як у нього: "...Був Микола од щастя п"яний, од хмільного людського добра". Надобраніч.