ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
Втома
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Шепче молитвами
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Любов доктора Фрейда
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
І знову бузок
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
* * *
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
Доведеться вибирати
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Як литвин дівчину провчив
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
Ізраїль - це Тори сувій
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, вона і Маркес
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
n
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
Душевна квота
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
Після дощу
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
* * *
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Епістола
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
iPhone 15 (сонет)
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь…
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олеся Овчар (1977) / Вірші / Портрет на двох

 Твоя поява
Ти нині прийшов.
Без жодного звуку.
В таємний альков
Зігріти розлуку.

Ти нині прийшов.
Без жодного кроку.
В дарунок - любов
Як трепетний дотик.

Незриме для всіх
Для мене - існує.
А може, ти - сніг?
Не вгадую всує.

Ти ж вітер! Напевне...
А може, ти - дощ?
Цілунки таємні.
Обійми також.

Ми разом? Ми різні.
Та нас і нема.
Вже сумніви - пізні.
У серці - весна.

Жила ж, як усі.
Всі мирні примари.
В них очі пусті...
Неждано - ці чари.

І я віддалась
Цьому божевіллю.
Живу не як всі -
Кохаючи мрію.

2009

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-10-23 23:06:07
Переглядів сторінки твору 3858
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.028 / 5.5  (4.940 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.871 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.766
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2016.01.07 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-23 23:09:50 ]
коментарі зайві.
+ 100... :))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-10-23 23:23:09 ]
Може, щось би із "зовом" вдіяти ? :)) бо ж поклик, здається
і про "каяння" не певна, чи не каяття?
Вибачайте вже, Олесю, будь ласка,
і спокійно витріть, хай не кортить надалі :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-23 23:29:15 ]
Дорога Василинко, я НЕ витираю коментарів. Тим паче доброзичливих. Адже так? НА свій захист, скажу ось що. Вірніше навпаки - підтверджу свою вину. Я бачу й інші недоліки цього вірша. Та не встигла над ним допрацювати, закортілося опублікувати.... Я обовязково його дошліфую.
Знаю, Редакція мені дуже чесно може закинути "недо..." не публікуйте!!! Згідна!!! Але...
Це вже мене занесло на якесь засідання суду :-))
Василинко, хай кортить - заходьте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-10-23 23:35:36 ]
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-24 00:13:47 ]
Василинко, глянула по словниках: "зов" те саме, що "поклик", "каяння" - те саме, що "каяття". А те, що мені особисто не подобалося - вже підправила :-)
Ой, зараз дістану купу зауважень... :-))





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-10-24 01:04:29 ]
Олесю, гарний вірш, але щодо зову - згоден із пані Василиною. Русизм - та ще й ударний склад і на римі - як більмо на оці в тканині гарного вірша. А словники у нас зараз - російсько-російські, щоб не було видно різниці мов. Так словники пристосовували у період злиття націй за Союзу. Так що трудіться, не лінуйтесь. Виправляйте. Наприклад: "Твій клич
відчула знов". Є варіанти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-24 01:26:24 ]
Мало не пішла спати. Радо побачила коментарі.
Дякую, пане Ярославе. Я не лінуюся, чесно. Та бува, лишеш одне слово. Гризе думка, гризе, а потім - так, наче пелена спадає. Ще кращий варіант знаходиться.
А от "клич" у мене асоціюється з воїнами і нападом, даруйте на слові. Буду думати.
Щодо словників - повністю з Вами згідна. Іноді аж саму оті русизми зачіпають. Та мене до словників направили власне з ПМ. (От адресу дали
http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/?swrd=1&btnG=%CD%E0%E3%EE%EB%EE%F1])
Як в Шевченка "І немає злому на всій землі безконечній веселого дому" (це з пам'яті, тому можливі огріхи).
Можливо, пане Ярославе, щось порадите з достойних видань? А то я в цьому напрямку лиш починаю рухатися...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Яворська (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-24 01:10:07 ]
І ще трошки ріже слух оте "Всі кАяння пізні"...Трошки не туди наголос втрапив)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-24 01:28:58 ]
Дякую, Антоніно, що завітали о такій пізній порі :-)) В попередньому коментарі є адреса словника, ото він мені і сказав оте "кАяння" (Каюся, каюся :-)) А взгалі, дуже багато слів інтуїтивно я особисто кладу не туди наголоси, хоча дуже звичні слова. От і навчилася себе перевіряти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-24 01:48:40 ]
Та й мене оті "зов"-"каяння" мучили. Значить правильно мучили. Вже ту "муку" забрала :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2009-10-24 07:27:45 ]
Пані Олесе!
Оце вже справді добре. Тепер по суті. Зверніть увагу на такі речі: аби не ламати рими може варто написати "Я вчула любов" або "І стріла любов"?
З повагою, Олександр


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-26 08:05:03 ]
Дякую, пане Олександре за добре слово. І за зауваження. Я це бачила, але випустила з уваги. Дуже дякую, вже виправилася.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-24 15:45:06 ]
Щодо боротьби з русизмами, раджу Святослава Караванського. Він на цій ниві потрудився багато і багато посібників та книжок видав.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-26 08:05:34 ]
Щиро вдячна, пане Мироне! Постараюся знайти.