ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олеся Овчар (1977) / Вірші / Портрет на двох

 Твоя поява
Ти нині прийшов.
Без жодного звуку.
В таємний альков
Зігріти розлуку.

Ти нині прийшов.
Без жодного кроку.
В дарунок - любов
Як трепетний дотик.

Незриме для всіх
Для мене - існує.
А може, ти - сніг?
Не вгадую всує.

Ти ж вітер! Напевне...
А може, ти - дощ?
Цілунки таємні.
Обійми також.

Ми разом? Ми різні.
Та нас і нема.
Вже сумніви - пізні.
У серці - весна.

Жила ж, як усі.
Всі мирні примари.
В них очі пусті...
Неждано - ці чари.

І я віддалась
Цьому божевіллю.
Живу не як всі -
Кохаючи мрію.

2009

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-10-23 23:06:07
Переглядів сторінки твору 3999
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.028 / 5.5  (4.940 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.871 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.766
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2016.01.07 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-23 23:09:50 ]
коментарі зайві.
+ 100... :))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-10-23 23:23:09 ]
Може, щось би із "зовом" вдіяти ? :)) бо ж поклик, здається
і про "каяння" не певна, чи не каяття?
Вибачайте вже, Олесю, будь ласка,
і спокійно витріть, хай не кортить надалі :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-23 23:29:15 ]
Дорога Василинко, я НЕ витираю коментарів. Тим паче доброзичливих. Адже так? НА свій захист, скажу ось що. Вірніше навпаки - підтверджу свою вину. Я бачу й інші недоліки цього вірша. Та не встигла над ним допрацювати, закортілося опублікувати.... Я обовязково його дошліфую.
Знаю, Редакція мені дуже чесно може закинути "недо..." не публікуйте!!! Згідна!!! Але...
Це вже мене занесло на якесь засідання суду :-))
Василинко, хай кортить - заходьте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-10-23 23:35:36 ]
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-24 00:13:47 ]
Василинко, глянула по словниках: "зов" те саме, що "поклик", "каяння" - те саме, що "каяття". А те, що мені особисто не подобалося - вже підправила :-)
Ой, зараз дістану купу зауважень... :-))





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-10-24 01:04:29 ]
Олесю, гарний вірш, але щодо зову - згоден із пані Василиною. Русизм - та ще й ударний склад і на римі - як більмо на оці в тканині гарного вірша. А словники у нас зараз - російсько-російські, щоб не було видно різниці мов. Так словники пристосовували у період злиття націй за Союзу. Так що трудіться, не лінуйтесь. Виправляйте. Наприклад: "Твій клич
відчула знов". Є варіанти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-24 01:26:24 ]
Мало не пішла спати. Радо побачила коментарі.
Дякую, пане Ярославе. Я не лінуюся, чесно. Та бува, лишеш одне слово. Гризе думка, гризе, а потім - так, наче пелена спадає. Ще кращий варіант знаходиться.
А от "клич" у мене асоціюється з воїнами і нападом, даруйте на слові. Буду думати.
Щодо словників - повністю з Вами згідна. Іноді аж саму оті русизми зачіпають. Та мене до словників направили власне з ПМ. (От адресу дали
http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/?swrd=1&btnG=%CD%E0%E3%EE%EB%EE%F1])
Як в Шевченка "І немає злому на всій землі безконечній веселого дому" (це з пам'яті, тому можливі огріхи).
Можливо, пане Ярославе, щось порадите з достойних видань? А то я в цьому напрямку лиш починаю рухатися...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Яворська (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-24 01:10:07 ]
І ще трошки ріже слух оте "Всі кАяння пізні"...Трошки не туди наголос втрапив)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-24 01:28:58 ]
Дякую, Антоніно, що завітали о такій пізній порі :-)) В попередньому коментарі є адреса словника, ото він мені і сказав оте "кАяння" (Каюся, каюся :-)) А взгалі, дуже багато слів інтуїтивно я особисто кладу не туди наголоси, хоча дуже звичні слова. От і навчилася себе перевіряти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-24 01:48:40 ]
Та й мене оті "зов"-"каяння" мучили. Значить правильно мучили. Вже ту "муку" забрала :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2009-10-24 07:27:45 ]
Пані Олесе!
Оце вже справді добре. Тепер по суті. Зверніть увагу на такі речі: аби не ламати рими може варто написати "Я вчула любов" або "І стріла любов"?
З повагою, Олександр


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-26 08:05:03 ]
Дякую, пане Олександре за добре слово. І за зауваження. Я це бачила, але випустила з уваги. Дуже дякую, вже виправилася.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-24 15:45:06 ]
Щодо боротьби з русизмами, раджу Святослава Караванського. Він на цій ниві потрудився багато і багато посібників та книжок видав.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-26 08:05:34 ]
Щиро вдячна, пане Мироне! Постараюся знайти.