ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2026.03.17 01:48
У розлуці
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.

З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі

Володимир Бойко
2026.03.17 00:30
Довколополітичні думки -11
Російсько українська війна – війна за виживання. Українців – як нації, московитів – як імперії. Мало повернути державність, треба повернути ще й історію. Моральні авторитети черпають своє натхнення із кримінального минулого. Найліпше захищати інт

Ірина Вовк
2026.03.16 23:37
Княжна козацького степу: Шепіт над безоднею (продовження)
– Ти знову дивишся на захід, Тимоше, – її голос був тихим, як шелест шовкової завіси. – Там, де небо стає червоним, наче розлите вино твого батька. Там Молдова... чи там війна? Він не обернувся, але вона відчула, як напружилися його плечі під жупаном. Йо

Ірина Вовк
2026.03.16 19:53
Княжна козацького степу (Багряний етюд у прозі)
«…Їх щастя тривало – як літня гроза, На білеє личенько впала сльоза. Лишилась вдовиця у Рашківській тиші, Де вітер холодний легенди колише. Ні перли коштовні, ні княжий поріг Від лиха і згуби її не вберіг. Розтанули мрії, мов замок з піску, Лишивши

Артур Курдіновський
2026.03.16 18:13
Голоси минулого (великий вінок ронделів)
МАГІСТРАЛ

Давно покрився пилом чорний фрак,
І потьмяніли камінці корони.
Пронизує мовчання телефона,
Вразливий спогад назавжди закляк.

Так важко волю стиснути в кулак,

Борис Костиря
2026.03.16 10:59
Час примирення
Шалені дикі ґедзі не кусають.
Приходить час примирення й добра.
Як зло збиреться у потужні зграї,
Тоді розчахнемо цей світ до дна.

Нас лагідно й покірно сонце пестить.
Минула спека, ніби пекла крик.
Із глибини ті спогади воскреснуть,

Віктор Кучерук
2026.03.16 05:47
* * *
То вітер грається волоссям,
То ясне сонце сліпить зір, -
То дощ іде і скрізь розносить
Шум крапелин, як поговір.
Усе навкруг, як сни, мінливе,
Щедротне надмір і скупе, -
Лише завжди минуле сиве
За мною гониться й сопе...

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
За що вбили москалі Павла Першого
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

С М
2026.03.15 16:33
Цибулинне віко (The Beatles)
Я розповів за Поле Суниць
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
Пам’ятай про бренність сущого
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.

Борис Костиря
2026.03.15 11:56
* * *
У сні побачу болісні пророцтва,
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.

У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо

М Менянин
2026.03.15 02:02
яду НІ!
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Одинока мелодія Музи
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Назустріч весні
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Просто сон
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
***
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олеся Овчар (1977) / Вірші / Портрет на двох

 Твоя поява
Ти нині прийшов.
Без жодного звуку.
В таємний альков
Зігріти розлуку.

Ти нині прийшов.
Без жодного кроку.
В дарунок - любов
Як трепетний дотик.

Незриме для всіх
Для мене - існує.
А може, ти - сніг?
Не вгадую всує.

Ти ж вітер! Напевне...
А може, ти - дощ?
Цілунки таємні.
Обійми також.

Ми разом? Ми різні.
Та нас і нема.
Вже сумніви - пізні.
У серці - весна.

Жила ж, як усі.
Всі мирні примари.
В них очі пусті...
Неждано - ці чари.

І я віддалась
Цьому божевіллю.
Живу не як всі -
Кохаючи мрію.

2009

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-10-23 23:06:07
Переглядів сторінки твору 4403
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.028 / 5.5  (4.940 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.871 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.766
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2016.01.07 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-23 23:09:50 ]
коментарі зайві.
+ 100... :))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-10-23 23:23:09 ]
Може, щось би із "зовом" вдіяти ? :)) бо ж поклик, здається
і про "каяння" не певна, чи не каяття?
Вибачайте вже, Олесю, будь ласка,
і спокійно витріть, хай не кортить надалі :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-23 23:29:15 ]
Дорога Василинко, я НЕ витираю коментарів. Тим паче доброзичливих. Адже так? НА свій захист, скажу ось що. Вірніше навпаки - підтверджу свою вину. Я бачу й інші недоліки цього вірша. Та не встигла над ним допрацювати, закортілося опублікувати.... Я обовязково його дошліфую.
Знаю, Редакція мені дуже чесно може закинути "недо..." не публікуйте!!! Згідна!!! Але...
Це вже мене занесло на якесь засідання суду :-))
Василинко, хай кортить - заходьте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-10-23 23:35:36 ]
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-24 00:13:47 ]
Василинко, глянула по словниках: "зов" те саме, що "поклик", "каяння" - те саме, що "каяття". А те, що мені особисто не подобалося - вже підправила :-)
Ой, зараз дістану купу зауважень... :-))





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-10-24 01:04:29 ]
Олесю, гарний вірш, але щодо зову - згоден із пані Василиною. Русизм - та ще й ударний склад і на римі - як більмо на оці в тканині гарного вірша. А словники у нас зараз - російсько-російські, щоб не було видно різниці мов. Так словники пристосовували у період злиття націй за Союзу. Так що трудіться, не лінуйтесь. Виправляйте. Наприклад: "Твій клич
відчула знов". Є варіанти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-24 01:26:24 ]
Мало не пішла спати. Радо побачила коментарі.
Дякую, пане Ярославе. Я не лінуюся, чесно. Та бува, лишеш одне слово. Гризе думка, гризе, а потім - так, наче пелена спадає. Ще кращий варіант знаходиться.
А от "клич" у мене асоціюється з воїнами і нападом, даруйте на слові. Буду думати.
Щодо словників - повністю з Вами згідна. Іноді аж саму оті русизми зачіпають. Та мене до словників направили власне з ПМ. (От адресу дали
http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/?swrd=1&btnG=%CD%E0%E3%EE%EB%EE%F1])
Як в Шевченка "І немає злому на всій землі безконечній веселого дому" (це з пам'яті, тому можливі огріхи).
Можливо, пане Ярославе, щось порадите з достойних видань? А то я в цьому напрямку лиш починаю рухатися...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Яворська (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-24 01:10:07 ]
І ще трошки ріже слух оте "Всі кАяння пізні"...Трошки не туди наголос втрапив)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-24 01:28:58 ]
Дякую, Антоніно, що завітали о такій пізній порі :-)) В попередньому коментарі є адреса словника, ото він мені і сказав оте "кАяння" (Каюся, каюся :-)) А взгалі, дуже багато слів інтуїтивно я особисто кладу не туди наголоси, хоча дуже звичні слова. От і навчилася себе перевіряти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-24 01:48:40 ]
Та й мене оті "зов"-"каяння" мучили. Значить правильно мучили. Вже ту "муку" забрала :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2009-10-24 07:27:45 ]
Пані Олесе!
Оце вже справді добре. Тепер по суті. Зверніть увагу на такі речі: аби не ламати рими може варто написати "Я вчула любов" або "І стріла любов"?
З повагою, Олександр


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-26 08:05:03 ]
Дякую, пане Олександре за добре слово. І за зауваження. Я це бачила, але випустила з уваги. Дуже дякую, вже виправилася.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-24 15:45:06 ]
Щодо боротьби з русизмами, раджу Святослава Караванського. Він на цій ниві потрудився багато і багато посібників та книжок видав.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-26 08:05:34 ]
Щиро вдячна, пане Мироне! Постараюся знайти.