ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.01
16:23
Я вип'ю келих осені гіркої,
Пізнаючи таємну благодать.
Ми так і не зустрілися з тобою...
Хіба що листям неживим загою
Безглузді мрії, що в мені болять.
Я осушу цей келих. Вмить порветься
Чекань моїх натягнута струна.
Пізнаючи таємну благодать.
Ми так і не зустрілися з тобою...
Хіба що листям неживим загою
Безглузді мрії, що в мені болять.
Я осушу цей келих. Вмить порветься
Чекань моїх натягнута струна.
2026.10.01
14:52
Води ніколи не нап'єшся
З криниці чистої сльози.
Не зіграна на сцені п'єса.
Надірваний фагот грози.
Ти не пізнаєш цю криницю,
Її глибини, таїну.
Ідеї епохальні й ниці
З криниці чистої сльози.
Не зіграна на сцені п'єса.
Надірваний фагот грози.
Ти не пізнаєш цю криницю,
Її глибини, таїну.
Ідеї епохальні й ниці
2026.10.01
12:46
Захлинаюся зболеним віршем —
у сутемряві місяця німб.
Задивляюся в небо частіше,
щоб побачити Бога у нім.
Та пітьма затуляє Світило,
сіллю вкрила чумацький мій шлях.
Я колись божевільно любила
у сутемряві місяця німб.
Задивляюся в небо частіше,
щоб побачити Бога у нім.
Та пітьма затуляє Світило,
сіллю вкрила чумацький мій шлях.
Я колись божевільно любила
2026.10.01
11:24
Розірвеш тенета власного страху,
зробиш перший крок —
і починають рости крила.
І ширшає обрій,
бо ти вже — над собою колишнім.
Треба лише втримати напрямок польоту,
аби вітри спокус
зробиш перший крок —
і починають рости крила.
І ширшає обрій,
бо ти вже — над собою колишнім.
Треба лише втримати напрямок польоту,
аби вітри спокус
2026.10.01
07:56
Спокійне сонце з неба волошкового
Тепло зливає до мілкого полудня.
Та не встигає вщент його наповнити,
Як тінь густа бджолині крила сковує,
В омані дня, що обернулась холодом.
Зніміння пересилити чи станеться
В погожім завтра тихооксамитовім,
Тепло зливає до мілкого полудня.
Та не встигає вщент його наповнити,
Як тінь густа бджолині крила сковує,
В омані дня, що обернулась холодом.
Зніміння пересилити чи станеться
В погожім завтра тихооксамитовім,
2026.10.01
06:52
Солодкувато-пряний запах
Осінніх трав уже повсюди, -
Мов дух згасання причалапав
І в тьмяній тиші звично блудить.
Зашарудять пожовклі трави
І стихнуть зразу в безгомінні, -
Лише не меншає тіснява
Холодних запахів осінніх.
Осінніх трав уже повсюди, -
Мов дух згасання причалапав
І в тьмяній тиші звично блудить.
Зашарудять пожовклі трави
І стихнуть зразу в безгомінні, -
Лише не меншає тіснява
Холодних запахів осінніх.
2026.10.01
00:42
Глиняні люди
Марять свої глиняні сни
В тій безпорадності — безнадії ріки.
Глиняні люди,
В яких забули вдихнути душу,
Яких не захотіли випалити
(Бо вони ж не глечики,
І не шматок гіркого лісу -
Марять свої глиняні сни
В тій безпорадності — безнадії ріки.
Глиняні люди,
В яких забули вдихнути душу,
Яких не захотіли випалити
(Бо вони ж не глечики,
І не шматок гіркого лісу -
2026.09.30
23:11
ввійти у розповідь зненацька
заримувати бруд і брют
провести паралель між спрутом
і містом вулиць і споруд
неони ліхтарі вечірні
помножити на світ зірок
дощем заштрихувати тіні
а звідки дощ – не зна ніхто
заримувати бруд і брют
провести паралель між спрутом
і містом вулиць і споруд
неони ліхтарі вечірні
помножити на світ зірок
дощем заштрихувати тіні
а звідки дощ – не зна ніхто
2026.09.30
20:55
Гніздо із пташенятами мавпочка знайшла.
Хотіла малечу всю обняти, та поки підкрадалася,
Знялись вони, бо вміли вже літати.
Голопузеньке, котре одне зосталось,
Схопила мавпочка й крутити стала на всі боки,
Допоки не побачила, що очі в голопузика закри
Хотіла малечу всю обняти, та поки підкрадалася,
Знялись вони, бо вміли вже літати.
Голопузеньке, котре одне зосталось,
Схопила мавпочка й крутити стала на всі боки,
Допоки не побачила, що очі в голопузика закри
2026.09.30
20:48
Тато донечку привіз
У село родинне.
Показав загін для кіз: -
Подивись, дитино: -
Бачиш, козлик бородатий
Походжає поміж кіз.
Хіба схожий він на тата?
У село родинне.
Показав загін для кіз: -
Подивись, дитино: -
Бачиш, козлик бородатий
Походжає поміж кіз.
Хіба схожий він на тата?
2026.09.30
15:52
Ластівки у небі хороводять,
Ніби наглядають за гніздом,
На відліт запитуючи згоди.
У осінній першій прохолоді
Бересклет, умочений в бордо,
Привертає погляд при нагоді.
Розгубила осінь бризки перші,
Ніби наглядають за гніздом,
На відліт запитуючи згоди.
У осінній першій прохолоді
Бересклет, умочений в бордо,
Привертає погляд при нагоді.
Розгубила осінь бризки перші,
2026.09.30
15:17
Коли твій спокій обриває
Бійців розлючених табун,
В житті панує лютий варвар,
Перед яким слабкий трибун.
Так, слуги зла стійкі, невпинні
В досягненні своїх підлот.
Тече життя спокійним плином.
Бійців розлючених табун,
В житті панує лютий варвар,
Перед яким слабкий трибун.
Так, слуги зла стійкі, невпинні
В досягненні своїх підлот.
Тече життя спокійним плином.
2026.09.30
13:39
Був я принижений вщент
Розумом гострим своїм,
Бігав за ним по п'ятах,
Та не сягав повноти.
Справжнього змісту контент
Нишком ховав у хатах,
Наче мураха шматки
Розумом гострим своїм,
Бігав за ним по п'ятах,
Та не сягав повноти.
Справжнього змісту контент
Нишком ховав у хатах,
Наче мураха шматки
2026.09.30
12:07
Нарешті, Мамо, сталося! Зустрів!
Привіт, рідненька! Скучив за Тобою!
О, скільки, мила, виплакав рядків
Та окропив рукописів сльозою!
Ми підемо у затишок гаїв,
Мене погладиш ніжною рукою.
Для нас червоним обрій заяснів,
Привіт, рідненька! Скучив за Тобою!
О, скільки, мила, виплакав рядків
Та окропив рукописів сльозою!
Ми підемо у затишок гаїв,
Мене погладиш ніжною рукою.
Для нас червоним обрій заяснів,
2026.09.30
11:21
ХІІ. ОСТАННІЙ ПОДИХ, ПЕРШИЙ КРИК
У маленькому, затишному будинку на околиці міста, поблизу Стабієвих воріт, панувала особлива, трепетна тиша. Двадцятичотирирічний Марк, місцевий різьбяр по дереву, сидів у дворі й обережно обтесував краї маленької кол
2026.09.30
10:17
вересня видатному українському композитору
Валентину Сильвестрову виповнюється 89 років.
З роси та води!
Звук неземний
пливе над оркестром.
Пальці стискають
ручку крісла…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Валентину Сильвестрову виповнюється 89 років.
З роси та води!
Звук неземний
пливе над оркестром.
Пальці стискають
ручку крісла…
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Альона Плешивенко (1991) /
Проза
Діалог душі та розуму
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Діалог душі та розуму
- І знову палить невідомий біль…
- Щось змінюється. Чи змінилась ти? Так, ти змінилась, хоч думала, що залишишся такою, як була, назавжди. Але такого не буває. Нові люди й нове життя зовсім змінили тебе. Тепер тобі чомусь легше. А чому? Ти думала колись про це?
- Так.
- Це добре. Це означає, що краплина твоєї душі залишилась незміненою.
- Але я не знаю, чи хочу змінюватись!
- А тобі й не треба знати. Це тільки здається, що все залежить від твого бажання. А насправді світ змінив тебе. Він вніс основні корективи, а ти спокійно їх сприйняла.
- Я… Я лиш хотіла жити по-новому, а в результаті щодня мене мучить все більший біль. Він повністю знищує мене, а сліз мені не вистачає, щоб загоїти усі рани, і кров все стікає. Але її ніхто не бачить…
- І ніхто не бачить твоїх сліз, ніхто не чує крику…. І не почує. Бо ти не довіряєш людям!
- Я боюсь…
- Ти боїшся? Це брехня!!! Ти знаєш кому можна довіряти, і все одно мовчиш! Ти зірвешся! І може хоч тоді щось зрозуміш1але боюсь, тоді буде пізно.
- Я не заплачу на людях!
- Ти вже заплакала. Просто ніхто не бачив цього.
- Бо всім байдуже!!!
- Бо ти сама хотіла, щоб так було!
- Не хотіла! Я хочу бути потрібною комусь!мені набридло бути нулем!
- А ти й не є нулем. Ти є сонечком у житті кількох людей, тож залишайся ним. Не будь похмурою. Посміхнись! Сонце ніколи не плаче! Тільки ніколи не вдавай те, чого нема! Намагайся бути собою, хай зміненою, але собою.
- Не можу!
- Можеш, але не хочеш!ти ніколи не була брехливою тварюкою. Хіба що перед собою. Собі ти завжди брехала! Згадай всіх тих, кого кохала, кому вірила. Тепер бачиш? Це не світ це ти. Тільки ти сама це робиш! Ти дозволяєш себе міняти. І нехай зараз біль, а потім и відчуєш спокій. Просто живи. Кожною хвилиною, кожним почуттям, яке ти зустрічаєш на своєму шляху!
- ЦЕ ВСЕ Я!!!!!
- І ЦЕ ВСЕ ТВОЄ ЖИТТЯ!!!
10.2008
- Щось змінюється. Чи змінилась ти? Так, ти змінилась, хоч думала, що залишишся такою, як була, назавжди. Але такого не буває. Нові люди й нове життя зовсім змінили тебе. Тепер тобі чомусь легше. А чому? Ти думала колись про це?
- Так.
- Це добре. Це означає, що краплина твоєї душі залишилась незміненою.
- Але я не знаю, чи хочу змінюватись!
- А тобі й не треба знати. Це тільки здається, що все залежить від твого бажання. А насправді світ змінив тебе. Він вніс основні корективи, а ти спокійно їх сприйняла.
- Я… Я лиш хотіла жити по-новому, а в результаті щодня мене мучить все більший біль. Він повністю знищує мене, а сліз мені не вистачає, щоб загоїти усі рани, і кров все стікає. Але її ніхто не бачить…
- І ніхто не бачить твоїх сліз, ніхто не чує крику…. І не почує. Бо ти не довіряєш людям!
- Я боюсь…
- Ти боїшся? Це брехня!!! Ти знаєш кому можна довіряти, і все одно мовчиш! Ти зірвешся! І може хоч тоді щось зрозуміш1але боюсь, тоді буде пізно.
- Я не заплачу на людях!
- Ти вже заплакала. Просто ніхто не бачив цього.
- Бо всім байдуже!!!
- Бо ти сама хотіла, щоб так було!
- Не хотіла! Я хочу бути потрібною комусь!мені набридло бути нулем!
- А ти й не є нулем. Ти є сонечком у житті кількох людей, тож залишайся ним. Не будь похмурою. Посміхнись! Сонце ніколи не плаче! Тільки ніколи не вдавай те, чого нема! Намагайся бути собою, хай зміненою, але собою.
- Не можу!
- Можеш, але не хочеш!ти ніколи не була брехливою тварюкою. Хіба що перед собою. Собі ти завжди брехала! Згадай всіх тих, кого кохала, кому вірила. Тепер бачиш? Це не світ це ти. Тільки ти сама це робиш! Ти дозволяєш себе міняти. І нехай зараз біль, а потім и відчуєш спокій. Просто живи. Кожною хвилиною, кожним почуттям, яке ти зустрічаєш на своєму шляху!
- ЦЕ ВСЕ Я!!!!!
- І ЦЕ ВСЕ ТВОЄ ЖИТТЯ!!!
10.2008
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.3051 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.3051 seconds